Анотація до роботи:

Колишкіна Н.І. Удосконалення спеціалізації сільськогосподарського виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена науково-теоретичному обґрунтуванню методичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Визначено економічний зміст спеціалізації сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах. Досліджено теоретичні засади внутрішньогосподарської спеціалізації в сільському господарстві. . Удосконалено систему ризиків поєднання галузей сільськогосподарських підприємств. Удосконалено методичні підходи створення раціональної галузевої структури сільськогосподарського виробництва для різних форм господарювання. Розроблено управлінські заходи на державному рівні з метою підтримки спеціалізації сільськогосподарських підприємств.

1. В процесі дослідження визначено, що бiологiчнi i природно-клiматичнi особливості сiльського господарства не дозволяють вузько спецiалiзувати виробництво сільськогосподарської продукцi. Це обумовлює поєднання часткового подiлу двох комплексних галузей – рослинництва та тваринництва. Головнi галузi у структурі виробництва сільськогосподарських підприємств повиннi бути оптимальними за розмiрами, додатковi не нижче мiнiмально допустимих, що забезпечує ведення виробництва iз застосуванням прогресивно технологi, сучасно технiки i рацiонально органiзацi працi. Виходячи з цього, спеціалізація на рівні окремого господарства має забезпечувати поєднання головних і додаткових товарних галузей на основі застосування у виробництві продукції системи уніфікованих машин, рівномірного використання на протязі року трудових ресурсів та ефективного маркетингу.

2. Дослідження теоретичних засад внутрішньогосподарської спеціалізації дозволило визначити чинники, які є найбільш суттєвими в сучасних умовах господарювання на селі. До них відносяться: транспортна мережа, трудові ресурси, територіальне розміщення. Ці чинники дають змогу покращити рівень спеціалізації та збільшити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Поглиблюючи спеціалізацію виробництва господарства входять в коопераційні та інтеграційні взаємозв’язки. Все це створює передумови для нового ступеня розвитку підприємництва, знижує ризики втрат при виробництві і пропозиції одного і того виду продукції. Тому до діючої оцінки ризиків поєднання галузей сільськогосподарських підприємств слід додавати ступінь розвитку транспортної мережі, наявність бази перероблення продукції, можливостей забезпечення виробництва насінням і кормами. При раціональному поєднанні головних і додаткових галузей у сільськогосподарських підприємствах має бути забезпечено досить повне використання землі, засобів виробництва та робочої сили.

3. Визначено, що в цілому цінова політика за 1992 – 2005 рр. не сприяла позитивним перетворенням в аграрному виробництві. Основною причиною стагнації у сільському господарстві є недосконала система закупок, що неспроможна глибоко проникати у сферу виробництва та підтримувати мотивацію підприємництва, зокрема на створення спецiалiзованих господарств. Поглибленню спеціалізації сільськогосподарського виробництва не сприяють руйнування цілісних майнових комплексів господарств, ліквідація спеціалізованих господарств, міжгосподарських підприємств, об’єднань, спрощення їх галузевої структури. Крім того, негативні тенденції у спеціалізації сільськогосподарського виробництва виявляються у: відсутності державної підтримки й спеціального пільгового кредитування, інвестиційній непривабливості, недосконалій системі оподаткування та ціноутворення, низькому рівні фондо- й енергозабезпечення, наявності невирішених соціальних проблем села.

4. Розроблені методичні підходи до формування структури виробництва в різних формах господарювання на селі передбачають врахування рівня державної інтервенції і деінтервенції на ринках агропродовольчої продукції. Створення сприятливих умов продажу сільськогосподарської продукції дозволить зменшити втрати сільськогосподарських товаровиробників у результаті порушення паритету цін на продукцію, створить прозорі умови функціонування ринку, дозволить проводити оперативне державне регулювання цін на продукцію сільського господарства. Оперативний моніторинг цін та вжиття заходів державної підтримки та відновлення цінової стабільності, стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції через пільгове кредитування підприємств, сприятиме формуванню раціональної структури виробництва в різних формах господарювання.

5. Заходи державної підтримки спеціалізації мають містити засади міжрегіонального перерозподілу сільськогосподарської продукції, запровадження системи “державної присутності” на селі у формі інформаційно-консультативних центрів, ведення ветеринарного та екологічного контролю, формування державних сільськогосподарських підприємств. Вони сприятимуть поглибленню сільськогосподарської спеціалізації та стануть основою для розвитку регіональних сільськогосподарських комплексів.

6. Крупнотоварні аграрні господарства Мелітопольського району Запорізької області в більшості своїй будуть спеціалізуватися на виробництві зерна, вирощуванні великої рогатої худоби та птахівництві. Приміські багатогалузеві сільськогосподарські підприємства необхідно спеціалізувати на виробництві овочів, плодів і ягід.

Проведення протекціонізької тарифної і митної політики при льготному фінансово-кредитному режимі забезпечення матеріально-технічними ресурсами буде сприяти поглибленню спеціалізації сільськогосподарських підприємств.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Колишкіна Н.І. Методичне забезпечення ефективності спеціалізації сільськогосподарського виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск. 186: В 4 т. Том IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 962-971.

2. Колишкіна Н.І. Теоретичні основи спеціалізації сільськогосподарського виробництва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 2. – С. 125-129.

3. Колишкіна Н.І. Вплив спеціалізації сільськогосподарського виробництва на ефективність функціонування суб’єктів аграрного ринку // Держави та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 3. – С. 147-151.

4. Колишкіна Н.І. Прогноз розвитку спеціалізації сільськогосподарських підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 4. – С. 166-169.

5. Колишкіна Н.І. Макроекономічні умови спеціалізації та їх вплив на розвиток сільського господарства // Економіка та держава. – 2006. – № 7. – С. 43-45.

Матеріали науково-практичних конференцій:

6. Колишкіна Н.І. Сутність і форми спеціалізації в сільському господарстві // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України».-Т. 2.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 48-50.

1. Колишкіна Н.І. Особливості розвитку спеціалізації виробництва в ринкових умовах // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми економіки підприємства». – Т. 2.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 109.

8. Колишкіна Н.І. Причини занепаду розвитку спеціалізації виробництва в умовах переходу до ринкової економіки // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні».- Т. 6. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 33.