Анотація до роботи:

Колот А.В. Удосконалення швидкісно-силових якостей висококваліфікованих легкоатлетів у річному тренувальному циклі (на прикладі потрійного стрибка). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – Олімпійський і професійний спорт. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2006.

Дослідження присвячено виявленню найбільш ефективних засобів і методів швидкісно-силової підготовки висококваліфікованих стрибунів потрійним у річному тренувальному циклі на етапі максимальної реалізації індивідуальних спроможностей.

У ході дослідження було визначено ряд показників, що характеризують стан скелетних м’язів і рівень швидкісно-силової підготовленості стрибунів, вивчено кінематичні і динамічні характеристики потрійного стрибка, що впливають на результат і технічну майстерність спортсменів.

Узагальнено і систематизовано загальні принципи підготовки у річному тренувальному циклі, наведено загальну структуру тренування і схему застосування вправ швидкісного, силового та швидкісно-силового характеру, спрямованих на удосконалення стану високого рівня швидкісно-силових якостей.

Основні результати роботи впроваджено в практику підготовки членів національної збірної команди України з потрійного стрибка, стрибунів потрійним спеціалізованої СДЮШОР з легкої атлетики ЦСК ЗСУ міста Києва, а також у навчальний процес кафедри легкої атлетики НУФВСУ.

1. Аналіз і узагальнення вітчизняних і закордонних літературних джерел дозволив установити, що проблема удосконалення швидкісно-силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним є досить актуальною й значущою, особливо в частині підбору й раціонального розподілу вправ швидкісно-силової спрямованості в річному тренувальному циклі. При їхньому застосуванні слід дотримуватися принципів динамічної відповідності, поєднаного розвитку фізичних якостей і вдосконалення спортивної техніки.

Сучасний рівень спортивних досягнень вимагає організації цілеспрямованої підготовки спортсменів високого класу, пошуку усе більш ефективних засобів і методів удосконалення швидкісно-силових якостей і організаційних форм побудови навчально-тренувального процесу. Саме раціоналізація й оптимізація тренувального процесу є в цей час найбільш актуальною. Рівень результатів стрибунів потрійним значною мірою обумовлює швидкісно-силова підготовка, що посідає значне місце в тренуванні стрибунів протягом усього річного циклу підготовки.

У процесі багаторічного тренування стрибунів потрійним відбувається розвиток і удосконалення їх швидкісно-силових якостей. Знання закономірностей застосування різних засобів і методів швидкісно-силової підготовки дозволяє в більш короткий термін досягти бажаного результату й забезпечити подальше його зростання. Досвід тренерів переконує, що традиційно наявні програми підготовки стрибунів потрійним у більшості випадків грунтуються на використанні тренувальних засобів без урахування специфіки біомеханічної структури змагальної вправи, доцільної послідовності й поєднання вправ у заняттях різної спрямованості, індивідуальної схильності спортсменів до їхнього виконання.

2. Шляхом аналізу техніки рухових дій висококваліфікованих стрибунів потрійним виявлено кінематичні показники і їхні кількісні вираження, що залежать від рівня розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів і впливають на спортивний результат у потрійному стрибку:

максимальний кут згинання в колінному суглобі опорної ноги у фазі відштовхування від опори – =127,46, S=9,19 у першому відштовхуванні, =122,85, S=8,98 – у другому й =119,98, S=9,06 – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =131,33, S=10,40 в першому відштовхуванні, =129,71, S=6,11 – у другому й =130,09, S=4,21 – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м;

кутова швидкість розгинання в колінному суглобі опорної ноги при відштовхуванні від опори – =8,46, S=0,76 радс^-1 у першому відштовхуванні, =5,80, S=0,41 радс^-1 – у другому й =6,07, S=0,48 радс^-1 – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =10,75, S=0,86 радс^-1 у першому відштовхуванні, =9,18, S=0,73 радс^-1 – у другому й =8,73, S=0,71 радс^-1 – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м;

кутова швидкість згинання в кульшовому суглобі махової ноги у фазі відштовхування від опори – =32,75, S=1,57 радс^-1 у першому відштовхуванні, =31,59, S=1,29 радс^-1 – у другому й =26,83, S=2,04 радс^-1 – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =33,87, S=2,67 радс^-1 у першому відштовхуванні, =33,56, S=2,64 радс^-1 – у другому й =27,95, S=1,82 радс^-1 – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м;

тривалість фази відштовхування – =0,12, S=0,01 с у першому відштовхуванні, =0,14, S=0,01 с – у другому й =0,18, S=0,01 с – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =0,10, S=0,01 с у першому відштовхуванні, =0,12, S=0,01 с – у другому й =0,15, S=0,01 с – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м;

швидкість ЗЦМ тіла у розбізі перед відштовхуванням – =10,34, S=0,45 мс^-1 у першому відштовхуванні, =9,51, S=0,70 мс^-1 – у другому й =8,04, S=0,71 мс^-1 – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =10,77, S=0,18 мс^-1 у першому відштовхуванні, =9,95, S=0,44 мс^-1 – у другому й =9,04, S=0,66 мс^-1 – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м;

швидкість вильоту ЗЦМ тіла спортсмена в момент відриву від опори – =9,68, S=0,33 мс^-1 у першому відштовхуванні, =8,82, S=0,50 мс^-1 – у другому й =7,50, S=0,56 мс^-1 – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =10,37, S=0,19 мс^-1 у першому відштовхуванні, =9,51, S=0,30 мс^-1 – у другому й =8,07, S=0,53 мс^-1 – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м;

кут вильоту ЗЦМ тіла спортсмена – =16,16, S=1,32 – у першому відштовхуванні, =12,28, S=0,98 – у другому й =17,80, S=1,24 – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =18,11, S=1,24 у першому відштовхуванні, =14,89, S=1,19 – у другому й =19,71, S=1,77 – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м.

3. У результаті аналізу техніки виконання потрійного стрибка висококваліфікованими спортсменами встановлено, що такі біодинамічні показники, як середня повна енергія руху тіла спортсмена у фазі відштовхування, середній результат якої становив =5163,34, S=117,95 Дж у першому відштовхуванні, =4131,77, S=371,89 Дж – у другому й =3218,84, S=257,51 Дж – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =6157,64, S=545,19 Дж у першому відштовхуванні, =4654,78, S=372,38 Дж – у другому й =4337,69, S=347,01 Дж – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м, і середня потужність відштовхування – =5010,69, S=400,85 Вт у першому відштовхуванні, =5191,65, S=415,33 Вт – у другому й =1450,20, S=116,02 Вт – у третьому при результаті =15,06, S=0,12 м і =6232,41, S=498,59 Вт у першому відштовхуванні, =7515,47, S=601,24 Вт – у другому й =3018,84, S=271,69 Вт – у третьому при результаті =16,61, S=0,08 м, збільшуються з підвищенням рівня швидкісно-силової підготовленості й впливають на техніку рухових дій стрибунів потрійним і спортивний результат.

4. Поліпшення спортивних результатів і техніки виконання потрійного стрибка пов'язане з підвищенням рівня розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів, що проявлялося у взаємозв'язку результатів у потрійному стрибку (r) зі станом швидкісно-силової підготовленості, вираженої показниками взаємодії з опорою при відштовхуванні: з результуючою силою на рівні 0,52; градієнтом сили – 0,50; імпульсом сили – 0,49; часом досягнення максимальної сили – 0,55; висотою підйому ЗЦМ тіла спортсмена – 0,70 (прийнятий критерій r=0,25).

5. У результаті дослідження змагальної і тренувальної діяльності висококваліфікованих стрибунів потрійним виявлено групи засобів різної переважальної спрямованості й методи удосконалення швидкісно-силових якостей та їхнє раціональне співвідношення в річному тренувальному циклі:

засоби спеціальної технічної підготовки, які моделюють параметри змагальної діяльності (потрійний стрибок з довгих розбігів (20 % річного обсягу тренувальних засобів), застосовуються в підготовчий період на етапах спеціальної фізичної й техніко-фізичної підготовки й у змагальний період, метод виконання змагальний; потрійний стрибок з укорочених розбігів (10 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується в підготовчий і змагальний періоди на всіх етапах річного циклу, метод виконання повторний);

засоби стрибкової підготовки (швидкісно-силового характеру), які сприяють поєднаному удосконаленню координаційної структури рухів і підвищенню швидкісно-силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним (20 % річного обсягу тренувальних засобів), застосовуються в підготовчий і змагальний періоди на всіх етапах річного тренувального циклу; метод виконання повторний;

засоби силової підготовки, спрямовані на підтримку силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним, у своїй більшості є вправами з обтяженнями (20 % річного обсягу тренувальних засобів), застосовуються в підготовчий період на етапах: загальної фізичної підготовки – метод виконання повторний для розвитку силової витривалості; спеціальної фізичної підготовки – методи максимальних зусиль для розвитку максимальної сили й повторний для розвитку швидкої сили; техніко-фізичної підготовки – повторний метод для розвитку швидкої сили й метод динамічних зусиль для розвитку вибухової сили, а також у змагальний період – повторний метод для розвитку й підтримки швидкої сили й метод динамічних зусиль для розвитку й підтримки вибухової сили;

засоби бігової підготовки (швидкісного характеру), які спрямовані на підвищення швидкісних якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним, у зоні інтенсивності 95–100% особистого результату (30 % річного обсягу тренувальних засобів): біг на відрізках понад 80 м (5 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується на етапі загальної фізичної підготовки для підвищення спеціальної витривалості, на етапах спеціальної фізичної, техніко-фізичної підготовки й у змагальний період для підвищення швидкісної витривалості, методи виконання інтервальний і повторний; біг на відрізках до 80 м (20 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується на етапах загальної фізичної, спеціальної фізичної, техніко-фізичної підготовки й у змагальний період для підвищення швидкості бігу, метод виконання повторний; біг з розбігу (5 % річного обсягу тренувальних засобів) застосовується на етапах спеціальної фізичної, техніко-фізичної підготовки й у змагальний період для вдосконалення техніки рухових дій, підвищення швидкісних якостей стрибунів потрійним і їхньої реалізації в розбізі, метод виконання повторний.

6. Досягнення високого рівня розвитку швидкісно-силових якостей висококваліфікованих стрибунів потрійним обумовлено виявленням і раціональним розподілом груп вправ різної переважної спрямованості в річному тренувальному циклі. Ефективність застосування груп засобів і методів удосконалювання швидкісно-силових якостей у річному тренувальному циклі підтвердили спортивні результати стрибунів потрійним: в експериментальній групі вони зросли на 5,9 %, а в контрольній – на 1,7 %.

Результати педагогічного експерименту свідчать про значне поліпшення стану пружнов’язких властивостей скелетних м'язів і швидкісно-силової підготовленості висококваліфікованих стрибунів потрійним експериментальної групи. Наприкінці дослідження показники максимальної сили у них зросли стосовно показників у контрольній групі на 17,1 %, градієнта сили – на 18 %, імпульса сили – на 13,5 %, часу досягнення максимальної сили – на 65,9 %, висоти підйому ЗЦМ тіла – на 21,8 %.

7. З ростом кваліфікації спортсменів спостерігається збільшення частки засобів спеціальної швидкісно-силової підготовки, що позитивно впливає на формування раціональної техніки рухових дій і удосконалення швидкісно-силових якостей на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Результати наших досліджень показали, що при відсутності об'єктивної оцінки біомеханічної структури рухів і швидкісно-силової підготовленості спортсменів ріст їхніх результатів уповільнюються, тому подальші дослідження з цієї проблеми будуть пов'язані:

з підвищенням якості контролю на підставі застосування високоточних інформаційних технологій в умовах змагальної і тренувальної діяльності, що створить нові можливості для оцінки ефективності виконання вправ і вивчення тонких, недоступних аналізу звичайним способом взаємозв'язків рухових дій у всіх фазах стрибка;

з розробкою й обґрунтуванням модельних характеристик технічної та швидкісно-силової підготовленості для спортсменів різного віку й кваліфікації на всіх етапах багаторічної підготовки.

Публікації автора:

1. Адаптація членів збірної команди України з легкої атлетики до умов змагань VIII чемпіонату світу 2001 року (Едмонтон, Канада) / В. Бобровник, А. Колот, О. Єременко та ін.: Метод. рекомендації. – К.: Нора-прінт, 2001. – 28 с.

Особистий внесок автора полягає у підборі, аналізі та систематизації теоретичних матеріалів, підготовці висновків та оформленні даної публікації.

2. Формування рухового потенціалу стрибунів у довжину на етапах попередньої й спеціалізованої базової підготовки (11-16 років) / В. Бобровник, І. Кшижинська, А. Колот і ін. / За ред. В. Бобровника, І. Кшижинської: Навч. посібник. – К.: Нора-прінт, 2001. – 38 с.

Особистий внесок автора полягає у підборі, систематизації та узагальненні теоретичних матеріалів, написанні розділів посібника та оформленні даної публікації.

3. Бобровник В., Колот А. Аспекти вдосконалювання технічної підготовки стрибунів у довжину // Наука в олімпійському спорті. – 1998. – № 3. – С. 30–36.

Особистий внесок автора полягає у підборі, аналізі та систематизації теоретичних матеріалів, оформленні даної публікації.

4. Колот А. Біомеханічний контроль швидкісно-силової підготовленості кваліфікованих стрибунів, які спеціалізуються в потрійному стрибку // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2000. – № 1. – С. 18–23.

5. Колот А. Педагогічний контроль у швидкісно-силовій підготовці кваліфікованих стрибунів потрійним стрибком // Фізичне виховання студентів творчих спеціальностей: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ, 2000. – № 3. – С. 6–9.

6. Колот А. Зміна пружнов’язких властивостей скелетних м'язів у стрибунів потрійним стрибком у річному тренувальному циклі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХХПІ, 2000.– № 14. – С. 24–30.

7. Сучасна технологія контролю в стрибкових дисциплінах легкої атлетики / В.Бобровник, Є. Козлова, А. Колот й ін. // Наука в олімпійському спорті. – 2004. – №1. – С. 137–150.

Особистий внесок автора в даній публікації полягає в організації і проведенні експериментального дослідження, обробці, аналізі та теоретичному узагальненні одержаних результатів.

8. Особливості біомеханічної структури змагальної діяльності в стрибках у висоту в чоловіків / В. Бобровник,Є. Козлова, А. Колот й ін. // Наука в олімпійському спорті. – 2004. – № 2. – С. 123–128.

Особистий внесок автора в даній публікації полягає в організації і проведенні експериментального дослідження, обробці, аналізі та теоретичному узагальненні одержаних результатів.

9. Колот А.В. Контроль технічної підготовленості кваліфікованих стрибунів потрійним стрибком з розбігу на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання й спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. – Харків: ХДАДМ, 2005. – № 18. – С. 65–79.

10. Колот А.В., Коробенко В.А., Шутько А.О. Удосконалення технічної майстерності стрибунів у довжину з розбігу // Труди ІХ міжнародного наук. конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх». – Київ: Олімпійська література. –2005. – С. 253.

Особистий внесок автора полягає в організації і проведенні експериментального дослідження, обробці, аналізі та теоретичному узагальненні одержаних результатів, написанні та оформленні даної публікації.