Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми удосконалення реального інвестування підприємств харчової промисловості на основі системи кредитних відносин. В ній узагальнюються і розвиваються науково-методичні питання щодо аналізу, оцінки та врахування інвестиційної кредитоспроможності підприємств харчової промисловості за допомогою удосконаленої організації взаємовідносин підприємства та банку при кредитуванні інвестиційних проектів. Проведене дослідження дозволило зробити ряд висновків теоретичного, методичного, організаційного та практичного характеру, основні з яких зводяться до наступного: 1. Ґрунтовний аналіз наукових праць з проблем інвестування дав можливість вивчити та узагальнити основні теоретичні положення, що визначають сутність реальних інвестицій, їх місце в класифікації інвестицій за видовими ознаками та процес управління ними. В процесі дослідження виявлено неоднозначність тлумачення поняття «реальні інвестиції», що зумовило необхідність формування власного бачення цього поняття. Різноманіття визначення “реальних інвестиції” в сучасній вітчизняній та іноземній літературі визначається широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії. Автором було надане визначення реальних інвестицій, як капіталу в усіх його формах, що вкладається в об’єкти виробничого призначення, інноваційні нематеріальні активи та інші об’єкти інвестування пов’язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства з метою прибуткового розміщення капіталу для підвищення інвестиційної конкурентоспроможності підприємства, що дозволить йому використовувати всі види ресурсів підприємства та перетворювати фінансові ресурси у виробничі активи. Удосконалена та обґрунтована класифікація інвестицій, яка представляє науковий та практичний інтерес і визначає можливості використання у вітчизняній практиці, дозволяє враховувати їх спрямованість в інвестиційний процес та визначати розподіл за терміном віддачі вкладених інвестицій. 2. Встановлено та узагальнено теоретичні засади інвестиційного кредитування та на основі вивчення його характерних ознак, принципів та етапів автором пропонується порівняльна характеристика традиційних та інвестиційних кредитних операцій. Приводяться позитивні (високий обсяг можливого їх залучення, значний зовнішній контроль за ефективністю їх використання) та негативні (складність залучення та оформлення, необхідність надання відповідних гарантій або застави майна, підвищення ризику банкрутства у зв’язку з несвоєчасністю погашення отриманих позик, втрата частини прибутку від інвестиційної діяльності в зв’язку з необхідністю виплати позикового відсотка) властивості кредитування реальних інвестицій. 3. Узагальнено та впорядковано понятійно-категорійний апарат механізму інвестиційного кредитування, який в дисертаційному дослідженні розглядається у формі блочної структури. Запропоновано розглядати механізм інвестиційного кредитування як взаємодію ресурсного, правового, методичного та організаційного забезпечення і мотиваційного блоків. Зміст та сутність кожного блоку розкрита як з точки зору підприємства, так і банку, що дозволило визначити перетин інтересів обох сторін та підвищити ефективність процесу інвестиційного кредитування. 4. Розроблено схему інвестиційного кредитування підприємств харчової промисловості, на основі якої можлива оптимізація процесу інвестиційного кредитування за рахунок залежно від розміру підприємства або об’єднання підприємств розширення повноважень співробітників планового відділу або створення сектору супроводження кредитів з наданням йому функцій складання кредитної документації, організації підписання всіх документів, контролю за повнотою формування кредитного досьє, а також контролю за виплатою відсотків і погашенням основного боргу що дає можливість скоротити термін отримання інвестиційного кредиту за рахунок усунення етапу підготовки запиту в Управління кредитування банку про встановлення ліміту довгострокового кредитування даного клієнта і про затвердження прийнятих умов, що зменшить термін процесу кредитування і дозволити більш ефективно використовувати інвестиційні кредити, мінімізувати ризики при інвестиційному кредитуванні як з боку підприємства, так і банку. 5. Розроблено інтегральний показник інвестиційної кредитоспроможності, який дає можливість визначити вплив внутрішніх та зовнішніх чинників реального інвестування на процес кредитування та враховувати специфіку виробничої діяльності підприємства-позичальника. Найбільш вагомими показниками, що впливають на інвестиційну кредитоспроможність підприємств хлібопекарської промисловості за результатами дослідження визначено коефіцієнт маневреності, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів та коефіцієнт оборотності обігових коштів. На основі розробленої моделі, можна визначити оптимальну, максимальну та мінімальну прогнозні величини інвестиційного кредиту, що можуть взяти підприємства хлібопекарської промисловості. Оптимальне значення отриманого показника інвестиційної кредитоспроможності дозволило визначити межі довгострокового кредиту, який буде задовольняти і підприємство і банк при інвестиційному кредитуванні. |
