Величанська С.Л. Удосконалення прийомів селекції свиней з урахуванням рівня статевого диморфізму. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2003.
Дисертація присвячена вивченню показників статевого диморфізму за живою масою та його впливу на відтворні якості та інтенсивність росту молодняку свиней різного напрямку продуктивності.
Встановлено високу позитивну обумовленість репродуктивних якостей свиней у залежності від рівня статевого диморфізму в гніздах матерів. Прояв статевого диморфізму слід визначати відповідно до статі тварин. При високому статевому диморфізмі кращі показники відгодівельних якостей отримано для кнурців, при низькому – для свинок. Показана доцільність використання констант росту та параметрів моделі Т.Бріджеса (кінетична та експоненційна швидкості росту) як критеріїв оцінки закономірностей росту тварин залежно від рівня статевого диморфізму. Вивчено зв’язок інтер’єрних тестів з показниками відгодівельних якостей свиней.
Проведеними дослідженнями встановлено ефективність використання показників статевого диморфізму за живою масою у 2-місячному віці як додаткової селекційної ознаки при поглибленій селекції свиней великої білої породи і породи дюрок на підвищення відтворних якостей та інтенсивності росту молодняку. Виявлені генотипові відмінності величини статевого диморфізму. Максимальний прояв якого характерний для свиней породи дюрок, різниця за живою масою кнурців і свинок склала у 2 місяці 1,68 кг і з віком зростала – у 4-місячному віці – 4,52 кг, а у 8-місячному – 11,72 кг. Найвищий прояв статевого диморфізму в обох породах свиней спостерігали у 8-місячному віці.
Відбір ремонтних свинок з гнізд з високим рівнем статевого диморфізму сприяв підвищенню репродуктивних якостей тварин – у маток великої білої породи перевага за багатоплідністю становила 0,84 голови на опорос, а у маток породи дюрок – 0,67 голови (Р<0,05). Дисперсійний аналіз показав, що частка впливу статевого диморфізму на мінливість багатоплідності становила 29,14 % (Р<0,001), на масу гнізда на час відлучення – 55,98 % (Р<0,001) у факторіальній дисперсії.
За показником інтенсивності росту (середньодобовий приріст, індекси рівномірності і напруги росту) кращими були кнурці з гнізд з високим рівнем статевого диморфізму, а свинки – з мінімальними його значеннями (клас М-). Встановлено високу кореляційну залежність індексів рівномірності та напруги росту з показниками живої маси тварин (0,76….0,93), що вказує на можливість їх використання як критеріїв для селекції тварин.
В усі вікові періоди більш прискорений ріст (за ознаками живої маси та лінійних вимірів) відбувався у свинок обох генотипів, що походили з гнізд з низьким рівнем статевого диморфізму. На відміну від свинок встановлено, що кнурці з гнізд з високим його рівнем у 8-місячному віці мали більші на 3,21....1,84 см показники довжини тулуба і менші на 1,07....0,23 см (Р<0,05) показники ширини грудей та на 0,97....1,60 см висоти в холці відповідно для тварин породи дюрок та великої білої.
Підвищення живої маси тварин дослідних груп обумовлено збільшенням кінетичної і зменшенням експоненційної швидкості росту, встановленими за моделлю Т.Бріджеса (коефіцієнт кореляції відповідно r=0,67 та r=-0,75, Р<0,05). Доведена можливість прогнозування живої маси свиней, виходячи з показників, які отримано в ранньому онтогенезі.
Рівень статевого диморфізму обумовлює відгодівельні і м’ясні якості свиней. Середньодобовий приріст у кнурців великої білої породи складав від 565,96 г (клас М-) до 586,86 г (клас М+). У той же час свинки класу М- на 6 діб раніше досягали живої маси 100 кг з вищим на 21,68 г середньодобовим приростом і менше витрачали на 0,13 корм.од. кормів на 1 кг приросту. Аналогічні дані отримані і для свинок породи дюрок – за середньодобовим приростом тварини класу М- переважали на 16,59 г, вік досягнення був меншим на 3,18 доби. За забійними та м’ясо-сальними якостями у тварин різних класів розподілу за статевим диморфізмом суттєвої різниці не спостерігалося.
Біохімічні показники крові піддослідних тварин знаходились у фізіологічній нормі і рівень статевого диморфізму не мав суттєвого впливу на їх мінливість. Кнурці породи дюрок, які походили з гнізд з високим рівнем статевого диморфізму на 8,66 г/л мали більший вміст загального білку в крові, активність аланінтрансферази - на 0,06 ммоль/л, ніж кнурці класу М-. У кнурців великої білої породи встановлено високовірогідний кореляційний зв’язок між середньодобовим приростом і вмістом загального білку (r=0,96, Р<0,01) та холестерину (r=0,87, Р<0,01), а у свинок – між рівнем середньодобового приросту та вмістом сіалових кислот (r=0,98, Р<0,001).
Для підвищення репродуктивних і відгодівельних якостей свиней у племінних і товарних господарствах вести відбір свинок і кнурців, які походили з гнізд з високим рівнем статевого диморфізму. При проведенні поглибленої селекційної роботи в племінних господарствах використовувати модель Т.Бріджеса для оцінки і прогнозування росту, виходячи з даних, отриманих у ранньому віці (2….6 місяців).
Публікації автора:
Пелих В.Г., Величанська С.Л. Рівень статевого диморфізму і його зв’язок з репродуктивними якостями свиноматок // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2001. - Вип.20. – С.80-82 (Експериментальна частина).
Величанська С.Л. Вплив рівня статевого диморфізму на лінійний ріст свиней // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2002. - Вип.23. – С.60-63.
Пелих В.Г., Величанська С.Л. Вплив рівня статевого диморфізму на інтенсивність росту свиней // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2002. - Вип.24. – С.69-72 (Експериментальна частина, обробка даних).
Пелих В.Г., Величанська С.Л. Закономірності в інтенсивності формування кнурців та свинок у ранньому онтогенезі // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2003. - Вип.25. С.126-130 (Експериментальна частина, обробка даних).
Величанська С.Л. Удосконалення прийомів селекції свиней з урахуванням рівня статевого диморфізму. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2003.
Дисертація присвячена вивченню показників статевого диморфізму за живою масою та його впливу на відтворні якості та інтенсивність росту молодняку свиней різного напрямку продуктивності.
Встановлено високу позитивну обумовленість репродуктивних якостей свиней у залежності від рівня статевого диморфізму в гніздах матерів. Прояв статевого диморфізму слід визначати відповідно до статі тварин. При високому статевому диморфізмі кращі показники відгодівельних якостей отримано для кнурців, при низькому – для свинок. Показана доцільність використання констант росту та параметрів моделі Т.Бріджеса (кінетична та експоненційна швидкості росту) як критеріїв оцінки закономірностей росту тварин залежно від рівня статевого диморфізму. Вивчено зв’язок інтер’єрних тестів з показниками відгодівельних якостей свиней.
