Анотація до роботи:

Тітенко А.О. Удосконалення основного обробітку ґрунту за вирощування ячменю ярого після стерньового попередника в умовах західного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Київ, 2007.

Дисертація присвячена пошуку агротехнічних заходів зменшення негативної дії стерньового попередника при вирощуванні ячменю ярого після озимої пшениці. З цією метою вивчались роль проміжної культури (гірчиці білої) з використанням її зеленої маси на корм і сидерат; ефективність оранки і дискування під проміжну культуру; строки внесення під ячмінь ярий компенсуючої дози азоту (на 1т соломи 10 кг).

Встановлено, що оранка на фоні використання соломи на добриво забезпечила в два рази вищу урожайність зеленої маси ніж дискування, відповідно 26,9 і 14,3 т/га. Використання всієї органічної маси на сидерат, у більшій мірі ніж на корм, сприяло покращенню поживного режиму ґрунту і фітосанітарного стану посіву ячменю. У результаті врожайність зерна ячменю в першому випадку становила 4,73 т/га, в другому – 4,51 т/га

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і вирішення наукової і практичної задачі оптимізації основних ланок технології вирощування ярого ячменю після стерньового попередника (озимої пшениці) в умовах західного Лісостепу України шляхом запровадження післяжнивної проміжної культури білої гірчиці, раціонального обробітку ґрунту під проміжну та основну культури, способу використання зеленої маси проміжного посіву і удобрення. Проведені дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

1. За оранки під проміжну культуру білу гірчицю забезпечується очищення посівного шару ґрунту від післяжнивних залишків та насіння бур’янів і створюються кращі умови для її сівби й отримання більш дружніх сходів, ніж за дискування.

2. Кращі умови забезпечення рослин білої гірчиці азотом складаються у варіантах оранки, оскільки солома заробляється в нижню частину шару ґрунту, що обробляється, а азотні добрива в дозі N₄₅ розміщуються в шарі 0-10 см. Унаслідок цього за оранки менш відчутно як за дискування, відбувається іммобілізація азоту добрив, коли і солома, і добрива заробляються в шар ґрунту 0-10 см.

3. Волога використовувалася гірчицею білою інтенсивніше за оранки, ніж за дискування. Однак її запаси в метровому шарі ґрунту на час сівби ярого ячменю відновлювалися за рахунок осінньо-зимових опадів. Забезпечення вологою ячменю ярого практично не залежала від способів обробітку і не лімітувала рівень його врожайності.

4. Урожайність зеленої маси гірчиці в післяжнивному посіві знаходилась в залежності від способу і глибини обробітку ґрунту. Так, за оранки на 20-22 см урожайність зеленої маси гірчиці білої становила 26,9 т/га, що на 12,6 т/га вище ніж при дискуванні на 10-12 см.

5. Застосування гірчиці білої у післяжнивному посіві на фоні оранки зумовлює підвищення ефективності використання ріллі як за рахунок отримання додатково рослинницької продукції з 1 га площі, так і підвищення рівня урожайності ярого ячменю.

6. Щільність ґрунту під впливом проміжної культури зменшувалася. При цьому протягом вегетації ячменю ярого вона знаходилася на оптимальному для зернових культур рівні – 1,12-1,35 г/см².

7. За комбінованого малорічно–багаторічного типу забур’яненості вирощування гірчиці білої підвищувало конкурентну спроможність рослин ярого ячменю по відношенню до бур’янів. При цьому співвідношення мас культури і бур‘янів у варіантах використання проміжної культури на сидерат становило 577:1, на корм - 186:1, а зменшення маси культурних рослин при їх забур’яненості було найменшим і становило в межах 4-8 % .

8. Покращення поживного режиму ґрунту і ступінь забур’яненості посіву в основному визначали рівень урожайності ярого ячменю. За внесення N₆₀Р₆₀К₆₀ + солома 4,5 т/га (контроль) не залежно від способу обробітку ґрунту і був на рівні 4,04 т/га. Використання зеленої маси на сидерат на фоні Р₆₀К₆₀ забезпечило приріст урожаю зерна ячменю відносно до контролю на 17%, за використання на корм – на 12%. За оранки під проміжну культуру внаслідок вищого врожаю зеленої маси, урожайність зерна ячменю склала 4,57 т/га була вищою на 7% або на 0,29 т/га порівняно до дискування.

9. За використання соломи попередника на добриво без проміжної культури на фоні удобрення N₆₀Р₆₀К₆₀ при вивченні додатковою дози азоту N₄₅ осіннього строку внесення забезпечило урожайність зерна ячменю – 4,52 т/га, за весняного внесення 4,75 т/га. Вміст білка в зерні ячменю від додаткової дози азоту збільшився від 11,2 – за осіннього внесення до 12,0% - за весняного внесення..

10. Баланс елементів живлення, розрахований на основі їх надходження і виносу урожаєм ярового ячменю показав, що за використання всієї зеленої маси проміжної культури на добриво він був позитивний з інтенсивністю в межах по N-100-156%, Р-184-210%, К-142-161%. За використання на зелений корм баланс елементів живлення був дефіцитним, в зв‘язку з виносом поживних речовин проміжною і основною культурами. Інтенсивність балансу при цьому була на рівні по N - 49-58%, Р – 127-140%, К-122-148%.

11. Найвищі показника економічної ефективності забезпечує технологія вирощування ярого ячменю, якою передбачалося застосування проміжної культури на зелений корм на фоні оранки під проміжну культуру і дискування під ячмінь, де умовно чистий прибуток становив 2149 грн., собівартість 1 ц зерна 25,7 грн, а коефіцієнт енергетичної ефективності – 4,29. При використання зеленої маси гірчиці білої на сидерат показники економічної ефективність технології вирощування ячменю ярого зменшувалися. При цьому умовно чистий прибуток становив 1286 грн., собівартість 1 ц зерна – 34,5 грн., коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,78.

12. За вирощування ярого ячменю по стерньовому попереднику без проміжної культури вищі показники економічної ефективності забезпечила додаткова доза азоту весняного строку внесення. При цьому умовно чистий прибуток складав 1344 грн., собівартість 1 ц зерна – 33,1 грн., і коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,71. За осіннього строку внесення ці показники відповідно становили - 1077 грн., 36,3 грн. і 2,53.

Публікації автора:

1. Тітенко А.О. Продуктивність ярого ячменю залежно від способу обробітку ґрунту та використання проміжної культури // Землеробство: Міжвід. наук. тем. зб.- К.: ЕКМО, 2004.- Вип. 76. – С. 47-51.

2. Тітенко А.О. Вплив проміжної культури та обробітку ґрунту на продуктивність ячменю ярого // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН, - К.: ЕКМО, 2005. Вип. 4. - С24-28.

3. Тітенко А.О. Вплив способів обробітку ґрунту на врожай гірчиці білої у післяжнивному посіві // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН, випуск 1-2. К.: ЕКМО, 2006. - С39-44.

4. Тітенко А.О. Ефективність післяжнивної проміжної культури при вирощуванні зернових після стерньових попередників // Проблеми сучасного землекористування: Матер. наук. – практ. конф. молодих учених (26-28 листопада 2002 р.). – К.: Чабани, 2002.- С. 35-37.

5. Тітенко А.О. . Ефективність проміжних культур у зерновій ланці сівозміни Західного Лісостепу // Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології: Матер. наук. – практ. конф. молодих учених (24-26 листопада 2003 р.) – К.: Чабани, 2003.- С. 18-19.

6. Тітенко А.О. Ефективність вирощування ячменю ярого залежно від способів обробітку ґрунту і використання проміжної культури // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво: Матер. наук. – практ. конф. молодих учених (23-25 листопада 2004 р.) – К.: Чабани, 2004.- С. 33-34.

7. Тітенко А.О. Вплив проміжної культури та способів обробітку ґрунту на ефективність вирощування ячменю ярого // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Матер. наук. – практ. конф. молодих учених (29-30 листопада 2005 р.) – К.: Чабани, 2005.- С 25-26.

8. Тітенко А.О. Шляхи зменшення негативного впливу стерньового попередника на продуктивність зернових культур при значному насиченні ними сівозміни // Аграрна наука виробництву (науково – інформаційний бюлетень завершених наукових розробок). К., 2005, №3 (33). – С .3.