Анотація до роботи:

Симоненко Ю.Г. “Удосконалення організаційно-економічного механізму створення технопарків”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01- економіка, організація і управління підприємствами. – Національний університет харчових технологій, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено питанням створення, розвитку та забезпечення інвестиційної привабливості технопарків на базі провідних університетів України. В дисертації розглянуті головні питання створення та розвитку науково-технічних зон в Україні, визначені тенденції створення технопарків як точкових науково-технічних зон, представлено аналіз організаційно-економічних засад функціонування технопарків в Україні, а також можливостей створення технопарків на базі провідних національних університетів. На основі вивчення вихідного рівня ресурсного та науково-технічного потенціалу Національного авіаційного університету обгрунтовано доцільність та основні напрямки розбудови на базі університету технопарку “Авіатранс”.

Успішність розвитку економіки значною мірою залежить від ефективності організації інноваційних процесів, які забезпечують перетворення результатів науково-дослідних робіт у реальні нові технології, товари. Аналіз світової практики показує, що одним із найбільш ефективних механізмів організації інноваційних процесів є створення технопарків, як одного з різновидів науково-технічних зон. Питанням теорії та практики створення і функціонування науково-технічних зон присвячено ряд робіт іноземних та вітчизняних економістів, в яких досліджені основні принципи та моделі управління такими зонами. Але практично відсутні дослідження методів забезпечення інвестиційної привабливості інноваційних структур, шляхів формування організаційно-економічного механізму функціонування технопарку на базі вищого навчального закладу. Власне це визначає актуальність, практичну цінність та основні задачі даної наукової роботи.

Основні теоретичні висновки, методологічні підходи та практичні пропозиції зводяться до наступного:

1. Виходячи з опублікованих даних світового досвіду щодо розвитку та соціально-економічної ефективності науково-технічних зон, та на основі аналізу сучасного стану економіки України, можна стверджувати, що ця форма стимулювання підприємницької діяльності на визначеній території підтвердила свою ефективність.

2. Науково-технічна зона визначається як частина національної території, на якій встановлюється спеціальний стимулюючий режим діяльності суб’єктів зони, який складається з пільгових митних, податкових та особливих юридичних норм, спрямованих на розвиток інвестиційних процесів за участю іноземного та вітчизняного капіталу, зовнішньоекономічної діяльності та інновацій.

3. Створення технопарків як точкових науково-технічних зон є одним із важливих факторів успішного розвитку економіки. При створенні технопарків переслідуються досягнення трьох основних цілей: створення нових конкурентоспроможних продуктів, технологій і робочих місць, нових інноваційно орієнтованих підприємств, сприяння залученню іноземних та вітчизняних інвестицій в економіку країни.

4. Технопарки та інші інноваційні структури вимагають визначеної фінансової підтримки в процесі своєї діяльності, особливо на її початку. Проте, незважаючи на ризиковий характер інвестицій у технопарки, вони є сектором інноваційної інфраструктури економіки, що найбільш динамічно розвивається.

5. Певну специфіку мають технопарки, створенні на базі великих наукових центрів і провідних університетів. Такі технопарки повинні сприяти формуванню і росту нових наукомістких фірм, що використовують результати науково-дослідних робіт наукового центру, створювати сучасну інноваційну інфраструктуру, діючу як в інтересах наукового центру, так і в інтересах малого і середнього бізнесу.

6. Для забезпечення діяльності технопарку на базі університету необхідно створити власні органи управління, які б узгоджували інтереси всіх діючих в складі технопарку структур: ініціаторів заснування технопарку, суб’єктів підприємницької діяльності, що мають вільні кошти для інвестування, користувачів або споживачів послуг технопарку. Головним принципом збалансованості інтересів усіх сторін, що беруть участь у створенні технопарку, вважається економічна доцільність їх співробітництва.

7. Університету, на базі якого створюється технопарк, необхідно мати високий рівень інвестиційної привабливості, науковий потенціал достатній для здійснення інноваційної діяльності за трьома ключовими напрямками: організаційні інновації, інновації в технології навчання і наукові дослідження.

8. В дисертації запропоновані пріоритетні напрямки діяльності технопарку “Авіатранс”, які визначені відповідно до складу потенційних учасників. Проект технопарку відповідає затвердженим пріоритетам економічного і соціального розвитку регіону, серед яких найважливішими є прискорення структурної перебудови галузей народного господарства, збільшення виробництва експортної та імпортозаміщуючої продукції, прискорення темпів розвитку наукового потенціалу, наукомістких, а також екологічно чистих виробництв, які визначають науково-технічний прогрес.

Результати дослідження свідчать про економічну та соціальну доцільність реалізації проекту заснування технопарку на базі Національного авіаційного університету та позитивні наслідки його діяльності у середньостроковій перспективі. Теоретичні підходи та практичні пропозиції можуть бути використані в процесі підготовки проектних документів відносно створення технопарків на базі провідних університетів країни.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Симоненко Ю.Г. Вільні економічні зони: світовий досвід: Україна // Економіка і управління: Наук. вид. Вип. 4 (14). – К.: ЕУ, 2001. – С. 51-57.

2. Симоненко Ю.Г. Перспективи функціонування вільних економічних зон в Україні // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 1(8). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 319-323.

3. Симоненко Ю.Г., Баклан О.П. Управлінське рішення в діяльності керівника // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 1(9). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 497-499.

4. Симоненко Ю.Г., Гуріна Г.С. Ринкова інфраструктура зовнішньоекономічних зв’язків України // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 1 (7). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 270-274.

Депоновані рукописи

5. Формування організаційно–економічного механізму створення технопарку / Симоненко Ю.Г.; Київ. авіац-й ун-т. – Київ, 2002. – 5 с.- Бібліогр.: 4 назв. – Укр. - Деп. в ДНТБ України 23.12.02, № 160-Ук2002.

6. Забезпечення ефективності інноваційної діяльності авіапідприємств України шляхом створення технопарку / Симоненко Ю.Г.; Київ. авіац-й ун-т. – Київ, 2003. – 5 с. – Бібліогр.: 6 назв. – Укр.- Деп. в ДНБ Ураїни 1.03.03, № 38-Ук2003.

Тези доповідей

7. Симоненко Ю.Г. Шляхи розвитку інноваційних процесів в Україні // Матеріали IV міжнар. наук.-техн. конф. “Авіа-2002”. Т. 5. Економіка та управління. 23-25 квіт. 2002 р. – К.: НАУ, 2002. – С. 51.63 - 51.66.

8. Симоненко Ю.Г. Організаційно-економічний механізм створення технопарку на базі Національного авіаційного університету // Матеріали V міжнар. наук.-техн. конф. “Авіа-2003”. Т. 5-6. Економіка та менеджмент. 23-25 квіт. 2003 р. – К.: НАУ, 2003. – С. 61.21 - 61.23.

Особистим внеском Симоненка Ю.Г. у роботі „Управлінське рішення в діяльності керівника” є визначення та обґрунтування повноти переліку основних умов забезпечення високої якості та ефективності управлінського рішення, у роботі „Ринкова інфраструктура зовнішньоекономічних зв'язків України” – запропоновано класифікацію вільних економічних зон, розкрито їх роль та місце в ринковій інфраструктурі зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб’єктів держави.