У дисертаційній роботі представлено вирішення актуального наукового завдання розроблення теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті. Відповідно до поставленої мети, завдань, отриманих результатів сформульовано наступні висновки. 1. Проведено комплексний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел та узагальнення теоретико-методологічних і практичних аспектів управління туристичною сферою на державному та місцевому рівнях, який свідчить про актуальність і необхідність зміни підходів та удосконалення організації надання туристичних послуг в малих історичних містах України, що сприятиме гармонійному розвитку територіальних громад та наближення їх до європейських стандартів. 2. Здійснено системний аналіз теоретико-методологічних засад, сучасного стану, особливостей розвитку туризму та встановлено, що туристична сфера є специфічним об’єктом державного управління і місцевого самоврядування та масовим соціокультурним феноменом і складним багатогранним суспільно-економічним явищем, що представляє собою інтегрований поліфункціональний вид діяльності, та складається із сукупності явищ і взаємостосунків, котрі виникають при взаємодії туристів, постачальників, місцевих органів влади і місцевого населення в процесі туристичної діяльності в умовах повноти нормативно-правової бази. Туризм, як об’єкт наукового пізнання, є відносно молодим явищем і потребує подальшого ґрунтовного різнобічного вивчення. Доведено, що туризм відіграє значну роль самостійної індустрії, яка створює середовище активізації розвитку малого історичного міста та вирішення місцевих проблем територіальної громади. 3. Вивчено й узагальнено світовий досвід розвитку сфери туристичних послуг і виявлено її важливу роль та колосальні можливості у вирішенні місцевих соціально-економічних і культурних проблем територій, пожвавленні місцевого середовища, створенні нових робочих міст та впливу на розвиток послуг, що надаються супутніми та дотичними галузями, тобто у справленні мультиплікативного ефекту на місцевий розвиток. Адаптація цього досвіду сприятиме становленню туризму як пріоритетного напряму місцевої спеціалізації для малих історичних міст України, які є носіями історії, культури, духовних цінностей українського народу і володіють значним історико-культурним, архітектурним та природно-рекреаційним потенціалом. Для малих історичних міст туризм є природним, а відтак і одним із найбільш ефективних напрямів культурного, духовного та соціально-економічного відродження. 4. Проведено комплексну оцінку стану, організації та управління туристичною сферою малих історичних міст, на прикладі Тернопільської області, в розрізі інституційної, ресурсної, нормативно-правової її складових. Показано, що попри наявність значного туристично-рекреаційного потенціалу та високу готовність місцевого населення до ведення туристичного бізнесу, туристична діяльність в області майже не розвинена, органи місцевого самоврядування практично не здійснюють роль суб’єкта управління. Це свідчить про те, що одна лише наявність потенціальних туристичних можливостей не призводить автоматично до розвитку туризму. Потрібно формувати, розвивати та удосконалювати систему управління та координації дій в сфері надання туристичних послуг з боку органів місцевого самоврядування. 5. Запропоновано на рівні муніципального управління низку конкретних заходів щодо розвитку туризму, а саме: формування іміджу міста як туристичного центру; розробка програми розвитку туризму; запровадження структурних одиниць в організаційній структурі міськвиконкомів, відповідальних за розвиток туризму; створення комунальних підприємств з питань розвитку туризму на місцевому рівні; запровадження цільового фінансування на підтримку туризму із місцевих бюджетів. 6. Встановлено, що органи місцевого самоврядування відіграють значну роль у розв’язанні соціально-економічних проблем міста й, зокрема, у розвитку сфери туристичних послуг. Передусім, це: створення умов для реалізації державної політики в сфері туризму; нормативно-правове забезпечення туристичної діяльності на місцевому рівні; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань туристичної діяльності; реалізація державних програм щодо розвитку малого підприємництва, соціально-економічного розвитку територій, молодіжного підприємництва, розвитку малих міст; створення структур підтримки та розвитку туризму на території міста (відділи, центри розвитку туризму); роздержавлення і приватизація об’єктів місцевого господарства в цілому і комунальної власності зокрема; пристосування окремих об’єктів комунальної власності під об’єкти туристичної інфраструктури; впровадження заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг; створення ринкової інфраструктури для малого та середнього бізнесу, в першу чергу в туристичній сфері. 7. Визначено, що на ефективну організацію надання туристичних послуг на рівні малого історичного міста істотний вплив має державна та місцева політика щодо розвитку туризму. Тому, органам місцевого самоврядування необхідно приділити особливу увагу формуванню цілеспрямованої місцевої туристичної політики та механізмів впровадження в практику нормативно-правової бази та використання потенціалу розвитку малих історичних міст. Формування місцевої політики потрібно ґрунтувати на моніторингу соціально-економічного стану міста, програмах соціально-економічного розвитку малого історичного міста та відповідної стратегії. Така робота проводиться сьогодні неефективно як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування. Запропоновано напрями та механізми підвищення ефективності управління сферою туристичних послуг, до яких належать стратегічне управління, стратегічне планування та прогнозування розвитку туристичної діяльності на рівні малого історичного міста, а також удосконалення організаційної структури та кадрової політики місцевого самоврядування. 8. Доведено, що перспективним напрямом розвитку ринку туристичних послуг є зміна структури цих послуг, тобто переорієнтація з виїзного туризму на в’їзний і внутрішній. Такий підхід дозволить збільшити приплив іноземного капіталу в міста, розширити доступ до користування туристичними послугами населення країни, приверне іноземні та внутрішні інвестиції в цю сферу, що так необхідні для розвитку інфраструктури туризму і поліпшення якості обслуговування туристів. Запропоновано впровадження інноваційних форм кооперації процесів туристичної діяльності при провідній ролі органів місцевого самоврядування, а саме: центрів розвитку туризму в місті, туристичних кластерів та консорціумів, налагодження міжсекторного партнерства між місцевою владою, підприємницьким та громадським секторами при одночасному поліпшенні якості послуг. Для вирішення органами місцевого самоврядування завдань управління туристичною діяльністю, піднесення іміджу міста та підвищення конкурентоспроможності туристичного продукту необхідно запровадити використання різних форм інформаційно-комунікативних технологій, таких як: створення електронної бази даних та автоматизованої системи управління туристичним розвитком малого історичного міста; створення веб-сайту туристичних атракцій та можливостей міста; брендінг, позиціонування та промоція малого історичного міста як туристичного центру; розробка маркетингових стратегій та рекламних кампаній; розробка інформаційно-рекламного пакету про мале історичне місто та його туристичні атракції; участь у спеціалізованих салонах, виставках та ярмарках для популяризації туризму на українському та міжнародних туристичних ринках. 9. Запропоновано для впровадження в малих історичних містах України Концепцію вдосконалення організації надання туристичних послуг в малому історичному місті та Модель сталого розвитку туризму в малому історичному місті, що ґрунтуються на викладених у дисертаційному дослідженні положеннях, напрямах і формах. |
