Анотація до роботи:

Патрєва Л.С. Удосконалення методів селекції птиці м’ясного типу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське, 2008.

Дисертація присвячена розробці удосконалених методів селекції у м’ясному птахівництві. Розроблені прийоми селекційної роботи передбачають комплексну оцінку генотипів птиці за основними господарсько корисними ознаками, моделювання та прогнозування їх продуктивності, підвищення ефективності гетерозисної селекції, моніторинг селекційних змін в популяціях з використанням сучасних досягнень популяційної генетики, індексної селекції, інтер’єрних тестів, біохімічного поліморфізму, інформаційних технологій.

Запропоновані методи і прийоми селекційно - генетичної роботи дозволяють підвищити основні продуктивні і відтворювальні якості птиці, забезпечити збереження і раціональне використання кращого світового і вітчизняного генофонду птиці м’ясного типу.

1. Теоретично обґрунтовані та розроблені удосконалені методи селекції

у м’ясному птахівництві. Реалізована наукова концепція використання

кращого світового та резервного генофонду птиці м’ясного типу, яка базується на сучасних досягненнях селекції, генетики та інформаційних технологіях.

Розроблені прийоми селекційної роботи передбачають комплексну оцінку

популяцій птиці за основними господарсько корисними ознаками, моделювання та прогнозування їх продуктивності з використанням еколого - генетичних параметрів, індексної селекції, інтер’єрних тестів, математичного та ентропійного аналізу.

2. Розроблено індексний метод оцінки племінної цінності, який дозволяє

ефективно проводити комплексну оцінку продуктивних і відтворювальних якостей птиці. Встановлена висока позитивна кореляція складного селекційного індексу із кількісними показниками, одержаними на одну несучку батьківського стада бройлерних кросів: загальною живою масою бройлерів (r = 0,987^*), кількістю бройлерів (r = 0,926^*), кількістю інкубаційних яєць (r = 0,926^*), несучістю (r = 0,899^*), що переважає за точністю інші критерії оцінки.

На основі складного селекційного індексу оцінки відтворювальних

якостей качок визначено, що українські білі качки відзначаються найкращими відтворювальними якостями (СІ = 47,03).

Найбільш важливим в подальшій селекційній роботі із качками

українських популяцій є підвищення заплідненості яєць, що буде сприяти покращенню їх відтворювальних якостей.

3. Вихідні лінії кросу „Смена” за показниками несучості залишаються

високопластичними протягом тривалого часу експлуатації. Отримані на їх основі двохлінійні родинні форми відзначаються проявом гетерозисного ефекту, який проявляється більш високими показниками стабільності несучості. Родинні форми м’ясних кросів курей „Арбор-Ейкрез” і „Кобб-500” за ознакою несучості протягом періоду експлуатації характеризуються середньою пластичністю і високою стабільністю.

Встановлено суттєвий вплив стабільності і пластичності на прояв гетерозису для обох батьківських форм кросу „Смена”, коефіцієнти кореляції становили: 0,850 – для істинного гетерозису, 0,794 – для зоотехнічного, 0,663 –для гіпотетичного гетерозису (Р < 0,05) .

Розроблено спосіб прогнозу гетерозису за несучістю у м’ясних курей за

даними еколого - генетичних параметрів – показників пластичності і стабільності ліній у суміжні роки випробовувань. Підбір ліній для схрещування слід здійснювати на основі високого рівня пластичності (1,2...1,4) при середніх значеннях стабільності (4,2...4,6).

4. Доведено доцільність калібрування яєць качок на класи нормованого відхилення. Вивід молодняку із яєць модального класу розподілу за масою та індексом форми на 4,98...6,88% вище у порівнянні з іншими групами. Доля впливу маси яєць на їх заплідненість становить 61,00%, на виводимість – 54,67%, на вивід каченят – 64,09% (Р < 0,05). З метою підвищення інкубаційних якостей качок слід використовувати переважно яйця модального класу розподілу за масою.

5. Встановлена диференціальна ембріональна смертність в яйцях качок і

гусей різної маси і форми. Виявлено, що у качок і гусей спостерігається однакові закономірності щодо збільшення співвідношення статі у бік переважання самців чи самок. Найбільшу кількість самців одержують із яєць класів М⁺ М^- і М^- М⁺ , а переважний вихід самок можна одержати із яєць модального класу за масою, а також в класах М^- і М⁺ за масою у поєднанні із класом М^о за індексом форми.

6. Зв’язок між статевим диморфізмом та основними продуктивними

показниками батьківських стад бройлерних кросів має високу позитивну залежність (r = 0,434...0,997^*). Середня жива маса батьків м’ясних курей у більшій мірі, ніж прояв статевого диморфізму, впливає на живу масу потомків (r = 0,998^*).

Підбір птахів батьківських форм бройлерних кросів „Гібро” із більш чітко вираженим статевим диморфізмом у 20 - тижневому віці сприяє збільшенню на 10,35...14,43 кг (3,2...4,6%) виходу м’ясної продукції в розрахунку на одну курку - несучку.

Найбільшими показниками статевого диморфізму за живою масою (1,33) характеризується птиця адлерської породи та бійцеві гуси. Збільшення статевого диморфізму у гусей призводить до зниження несучості і підвищення маси яєць.

7. Виявлено відмінності у біохімічних показниках сироватки крові качок українських популяцій. За більшістю показників суттєво виділяються чорні білогруді качки. Білі та глинясті качки мають більшу схожість за білковими фракціями, активністю лужної фосфатази, вмістом холестерину.

Встановлено, що жива маса качок позитивно корелює із

ферментативною активністю лужної фосфатази (r = 0,589...0,888^*), а несучість – з ферментативною активністю лужної фосфатази (r = 0,468...0,526^*), ліпази (r = 0,398...0,509^*), концентрацією загального білку(r = 0,246...0,511^*).

8. Використання маркерних ознак в популяціях птахів дає можливість

оцінити ступінь їх консолідованості, міжпопуляційної диференціації, рівень гетерозиготності. На основі визначення генетичної структури популяцій українських качок за біохімічним поліморфізмом протеїнів яєчних білків встановлено, що всі групи качок за локусами овальбуміну (Оv) і овомукоїду (Оm) поліморфні, а за локусом трансферину (Tf) – мономорфні.

Популяції та гібриди українських качок знаходяться у стані генетичної

рівноваги. Високий рівень гетерозиготності у всіх групах качок дає підставу вважати перспективним подальшу диференційовану селекцію в окремих популяціях.

9. Встановлена ефективність використання математичної моделі

Т.К.Бріджеса для опису, оцінки компонентів складних полігенних ознак (живої маси, несучості) і прогнозування продуктивності м’ясних курей і качок. Середній відсоток відхилень між емпіричними і теоретичними даними не перевищує 5%.

Параметри моделі Т.К.Бріджеса мали високу кореляцію із живою масою каченят 7 - тижневого віку: кінетична швидкість росту – позитивну (r = 0,815^*), експоненційна – від’ємну (r = - 0,915^*), співвідношення параметрів росту – позитивну (r = 0,708^*).

Встановлена висока точність прогнозу несучості за моделлю Т.К.Бріджеса для м’ясних курей за даними перших 3 - 4, для качок – за перші 4 місяці продуктивного періоду. Несучість качок гібридних популяцій мала високу позитивну кореляцію із кінетичною швидкістю нарощування несучості (r = 0,780), середню від’ємну кореляцію – із нормою спаду (r = - 0,539) та позитивну кореляцію – із співвідношенням кінетичної та експоненційної швидкості нарощування та спаду несучості (r = 0,632).

10. Встановлено відмінності в параметрах інтенсивності росту каченят

вихідних ліній і гібриду кросу „Благоварський”. Нарощування живої маси у каченят материнської лінії має більшу тенденцію до швидкого спаду у порівнянні із каченятами батьківської лінії та гібридами.

Виявлено високий кореляційний зв’язок живої маси каченят із

параметрами росту: середньодобовими приростами (СП) та індексом рівномірності (Ір) – високий позитивний (r = 0,999^*; 0,962^*), з показником інтенсивності формування (t) та індексом напруги (Ін) – високий від’ємний (r = - 0,870^*; - 0,851^*).

Доведено доцільність використання параметрів інтенсивності росту для дослідження закономірностей нарощування несучості качок українських

популяцій, курей м’ясних ліній і родинних форм кросу „Смена”.

Встановлена висока кореляційна залежність між параметрами

формування несучості і фактичною несучістю качок: висока позитивна – із індексом рівномірності нарощування несучості (Ір) (r = 0,820^*), середньодобовими та відносними приростами нарощування несучості (ВП) (r = 0,900^*; 0,860^*), від’ємний зв’язок – із інтенсивністю формування несучості (t) (r = - 0,660^*) та індексом напруги нарощування несучості (Ін) (r = - 0,600).

Параметри інтенсивності нарощування несучості можна розглядати як додаткові показники для проведення селекційної роботи, спрямованої на підвищення яєчної продуктивності курей м’ясного напрямку і качок.

11. Застосування біокібернетичного аналізу дає можливість

дослідити механізми прогресу системи показників із врахуванням їх успадкування, упорядкованості і підвищення ступеню організації.

Стан системи за показником „жива маса” ремонтного молодняку

батьківського стада кросу „Кобб-500”, курчат - бройлерів кросів „Росс-308”, „Кобб-500”, „Арбор-Ейкрез” у віці 6 тижнів і каченят українських популяцій у віці 7 тижнів протягом періоду вирощування у більшості випадків характеризується як імовірний.

Для півнів найбільша упорядкованість за живою масою досягається наприкінці терміну вирощування – у 24 - тижневому віці (R = 0,224), для курочок – у віці 11 тижнів (R = 0,168) та 14 тижнів (R = 0,147...0,139).

Встановлено значний вплив статі ( ² = 58,3%) і генотипу ( ² = 39,6% )

на прояв показника живої маси каченят українських популяцій у віці 7 тижнів.

На основі інформаційно - статистичних параметрів системи, представленої частотами протеїнових локусів білка яєць качок (Оv, Оm, Tf), визначено, що система за рівнем складності та відносної організації належить до простої детермінованої (R = 0,321) – українські глинясті качки та простої імовірно - детермінованої (R = 0,158…0.167) – українські сірі, білі, чорні білогруді, синтетична популяція.

Аналіз показників маси та морфологічних ознак яєць качок українських

популяцій показує, що найбільш висока інформативність на початку продуктивного періоду характерна для показника малого діаметру яйця качок (R = 0,241...0,358).

12. Доведено доцільність використання ентропійного аналізу для

прогнозування несучості качок український популяцій. З метою підвищення несучості качок на 3 - 4% при використанні в якості материнської форми синтетичної популяції з високим рівнем ентропії генів протеїнових локусів білку яєць (Н = 1,3412 нат), батьківську форму слід підбирати серед популяцій за рівнем ентропії не нижчим, ніж материнська форма.

13. Удосконалена методика створення синтетичної популяції качок на

основі визначення гетерозиготності популяцій за поліморфними локусами білків яєць і розведенням „у собі” гібридів першої генерації з гетерозиготністю вищою на 2,6...10,4 %, ніж у вихідних популяцій, дозволяє отримати гетерозисний ефект протягом наступних генерацій за основними господарсько корисними ознаками.

14. Розроблені прийоми моніторингу селекційних змін в популяціях качок

дозволяють використовувати інформаційно - статистичний аналіз, математичне моделювання та параметри розподілу ознак у суміжних генераціях для оцінки селекційних змін в популяціях птиці, визначення форми діючого відбору, встановлення адаптивної норми особин та їх груп у популяціях, що сприяє оптимізації селекційних програм у птахівництві.

15. Використання методів стабілізуючого відбору для підвищення

відтворювальних якостей качок сприяє одержанню додаткової продукції у сумі 31,43...162,76 грн. у розрахунку на 1000 закладених на інкубацію яєць.

Використання комплектування батьківського стада бройлерних кросів з

урахуванням ознак статевого диморфізму за живою масою дає можливість одержати в розрахунку на 1 курку - несучку додатково 6 курчат - бройлерів та 5,92 кг м’яса в забійній масі, вартість додаткової основної продукції становить 35470 грн. на 1000 голів курей - несучок.

Використання синтетичної популяції качок збільшує кількість

виведеного добового молодняку на качку - несучку на 2 голови (на 2,86%), вартість додаткової основної продукції в розрахунку на 1000 качок - несучок складає 5260 грн.

Публікації автора:

Наукові статті у збірниках і журналах

1. Патрєва Л.С. Використання сучасних прийомів племінної роботи – шлях

до відродження бройлерного виробництва в Україні // Вісник аграрної науки Причорномор’я, Миколаїв. – 2001. – Вип.5. – С.266 – 272.

2. Бородай В.П., Сігал М.А., Патрєва Л.С. Генетичний потенціал курей кросу

„Кобб - 500” в умовах України // Птахівництво. – Харків. –2001. – Вип.51. – С.44 – 46. (о.в. – 95%, аналіз і узагальнення результатів досліджень).

3. Патрєва Л.С. Оцінка якості ремонтного молодняку курей кросу

„Кобб - 500” // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Харків. – 2002. – Вип. 10 (34). – С.108 – 110.

4. Патрєва Л.С., Бородай В.П Інкубаційні якості птиці батьківського стада

курей кросу „Кобб - 500”// Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2002. – Вип.2 (16). – С.225 – 227. (о.в. – 95%, аналіз і узагальнення результатів досліджень).

5. Патрєва Л.С. Статевий диморфізм в популяціях гусей і його зв’язок з

рівнем яєчної продуктивності // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2003. – Вип. (21). – С.147 – 151.

6. Патрєва Л.С. Використання моделі Т.К.Бріджеса для опису і

прогнозування несучості курей м’ясного напрямку // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2004. – Вип.1 (25). – С.137 – 141.

7. Патрєва Л.С. Генетична структура популяцій та гібридів українських

качок за поліморфними локусами білка яєць // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 2. – С.42 – 44.

8. Патрєва Л.С. Прогнозування несучості курей м’ясного напрямку // Вісник

Полтавської державної агарної академії. – Полтава. – 2005. – № 1. – С.70 – 71.

9. Патрєва Л.С. Вивчення прояву гетерозису методом двохфакторного

дисперсійного аналізу // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2005. – Вип.1 (29). – С.200 – 203.

10. Патрєва Л.С. Вплив маси та індексу форми яєць качок на їх інкубаційні

якості // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Суми. – Серія „Тваринництво”. – 2005. – Вип.9 – 10. – С.122 – 123.

11. Патрєва Л.С. Інформаційно - статистичний метод аналізу ознак у

популяціях качок // Тваринництво України. – 2005. – № 10. – С.16 – 17.

12. Патрєва Л.С. Моделювання і прогнозування динаміки росту качок

//Сучасне птахівництво. – 2005. – № 6. – С.12 – 13.

13. Патрєва Л.С. Використання ентропійного аналізу для прогнозу яєчної

продуктивності качок // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2005. – Вип.4 (32). – С.146 – 150.

14. Патрєва Л.С. Мікроеволюційні зміни ознаки несучості качок різних популяцій // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2005. – Вип.42. – С.112 – 117.

15. Патрєва Л.С. Удосконалення методів оцінки лінійної диференціації птиці м’ясних кросів // Розведення і генетика тварин. – К.: Аграрна наука. – 2005. – Вип. – 38. – С.289 – 294.

16. Патрєва Л.С. Використання математичних моделей для опису і

прогнозування динаміки живої маси качок // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2005. – Вип.39. – Ч.1. – С.70 –74.

17. Патрєва Л.С. Відтворювальні якості качок // Сучасне птахівництво. – 2006. – № 6 (43). – С.16 – 17.

18. Патрєва Л.С. Оцінка рівня організації системи „жива маса” у популяціях качок // Сучасне птахівництво. – 2006. – № 8 (45). – С.10 – 11.

19. Патрєва Л.С. Статевий диморфізм в батьківських стадах м’ясних кросів курей //Сучасне птахівництво. – 2006. – № 9 (46). – С.18 – 20.

20. Патрєва Л.С. Ентропійний аналіз живої маси курчат - бройлерів сучасних кросів // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2006. – Вип.2 (34). – С.157 – 162.

21. Патрєва Л.С. Стан та перспективи використання вітчизняних популяцій качок // Вісник аграрної науки. – 2007. – № 1. – С.37 – 36.

22. Патрєва Л.С. Оцінка селекційних змін в популяціях качок // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2007. –Вип.2(40) – С.204 – 207.

23. Патрєва Л.С. Оцінка селекційних змін у синтетичній популяції качок

//Сучасне птахівництво. – 2007. – № 3 – 4 (52 – 53). – С.39 – 40.

24. Патрєва Л.С., Крамаренко С.С. Ентропійний аналіз кількісних ознак для селекційної оцінки батьківського стада м’ясних курей // Розведення і генетика тварин. – К.: Аграрна наука, 2007. – Вип. 41. – С.149 – 153. (о.в. – 95%, проведення, аналіз і узагальнення результатів досліджень)

25. Патрєва Л.С. Динаміка генетико - популяційних процесів при

розведенні качок // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2007. – Вип.4 (43). – С.172 – 175.

Матеріали і тези конференцій

26. Коваленко В.П., Патрєва Л.С. Моделювання несучості птиці родинних

форм м’ясних кросів //Матер. IV Української конф. по птахівництву з міжнар.

уч. – Алушта, 2003. – С.87 – 89. (о.в. – 95 %, проведення, аналіз і узагальнення результатів досліджень).

27. Патрєва Л.С., Вогнівенко Л.П. Характеристика качок української

селекції за інтер’єрними показниками // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти. – Львів, 2004. – С.11 – 15. ( о.в. – 95 %, проведення, аналіз і узагальнення досліджень).

28. Патрєва Л.С. Удосконалення прийомів селекції курей м’ясного напрямку // Тез. III Міжнар. наук. - практ. конф. „Динаміка наукових досліджень”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.– С.62 – 63.

29. Патрєва Л.С. Моделювання і прогнозування несучості качок // Матер. наук. - практ. конф. „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах”. – Вінниця, 2005. – С.179 – 182.

30. Патрєва Л.С. Оцінка закономірностей росту качок в ранньому онтогенезі

// Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” – Львів, 2005. – С.214 – 217.

31. Патрєва Л.С. Еколого - генетичні параметри ліній і родинних форм кросу

„Смена” // Матер. V Української конф. по птахівництву з міжнар. уч. – Алушта, 2004.– С.81 – 83.

32. Патрєва Л.С. Прогнозування гетерозису в птахівництві // Матер. Міжнар.

наук. конф. „Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин”, присвячену 100 - річчю від дня народження М.М.Колесника. – К., 2005. – С.126 – 129.

33. Патрєва Л.С. Аналіз морфологічних ознак яєць українських популяцій

качок з використанням інформаційно - статистичних методів // Матер. VI Української конф. по птахівництву з міжнар. уч. – Алушта, 2005.– С.72 – 76.

34. Патрєва Л.С. Еколого - генетичні параметри родинних форм курей

м’ясного напрямку // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Проблеми та ефективність сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин”. – Одеса, 2006. – С.78 – 79.

35. Патрєва Л.С. Удосконалення прийомів оцінки і прогнозування несучості

качок // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Проблеми сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин”. – Дніпропетровськ, 2006. – С.85 – 87.

36. Патрєва Л.С. Комплексна оцінка батьківських форм м’ясних кросів курей

// Матер. VII Української конф. по птахівництву з міжнар. уч. – Алушта, 2006. – С.159 – 163.

37. Патрєва Л.С. Генетичний моніторинг селекційних змін в популяціях

українських качок // Матер. Міжнар. наук. - практ. конф. „Роль вчення про онтогенез у вирішенні проблем тваринництва”, присвячена 100 - річчю від дня народження К.Б.Свечина. – К., 2007. – С.136 – 139.

Селекційно - технологічні проекти

38. Патрєва Л.С. Селекційно - технологічний проект використання основного і резервного генофонду птиці м’ясного типу для підвищення відтворювальних і продуктивних якостей родинних стад і фінальних гібридів.

– Миколаїв, Миколаївський ДАУ, 2006. – 15 с.

Авторські свідоцтва, патенти

39. Деклараційний патент на корисну модель № 6066, Україна. Спосіб прогнозування гетерозису в птахівництві /Коваленко В.П., Патрєва Л.С. (Україна) – Заявл. 10.08.2004; Опубл. 15.04.2005, бюл.№ 4 – 4 с. (о.в. 80%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).

40. Деклараційний патент на корисну модель № 9217, Україна. Спосіб зміни статевого співвідношення потомства у гусей / Краснощок В.Г., Патрєва Л.С. (Україна) – Заявл. 23.02.2005; Опубл. 15.09.2005, бюл.№ 9 – 4 с. (о.в. 80%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).

41. Деклараційний патент на корисну модель № 9294, Україна. Спосіб зміни статевого співвідношення потомства у качок / Коваленко В.П., Патрєва Л.С. (Україна) – Заявл. 14.03.2005; Опубл. 15.09.2005, бюл.№ 9 – 4 с. (о.в. 80%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).

42. Патент на корисну модель № 19086, Україна. Спосіб відбору ознак при селекції качок / Патрєва Л.С. (Україна) – Заявл. 22.05.2006; Опубл. 15.12.2006, бюл. № 12 – 8 с.

43. Патент на корисну модель № 19544, Україна. Спосіб отримання синтетичної популяції качок з багатократним гетерозисом / Патрєва Л.С., Коваленко В.П., Юрченко О.О., Янковець А.В. (Україна) – Заявл. 04.07.2006; Опубл. 15.12.2006, бюл. № 12 – 6 с. (о.в. 70%, виконано роботу по проведенню досліджень, аналізу та узагальненню даних).