На підставі проведених експериментальних досліджень та отриманих результатів у дисертаційній роботі наведено теоретичні обґрунтування й нові вирішення завдань підвищення врожайності та кормової цінності змішаних посівів кукурудзи з соєю. У зв’язку з цим сформульовано такі висновки: 1. Для збільшення виробництва кормів та зниження дефіциту білка в умовах Лісостепу України необхідно застосовувати змішані посіви кукурудзи з соєю. Продуктивність їх залежить від правильного визначення оптимального строку сівби, підбору відповідних компонентів сумішки та забезпечення оптимальної густоти стояння рослин. 2. У змішаних посівах рослини найефективніше використовують вологу за умов сівби при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 і 10-12оС. Із підвищенням густоти стояння рослин кукурудзи й сої сумарне водоспоживання зростає. 3. Строки сівби, густота стояння рослин, морфологічні та біологічні властивості гібридів і сортів визначають інтенсивність росту й розвитку рослин кукурудзи та сої. Найкоротший вегетаційний період спостерігали у варіантах третього (10-12 С) і другого (8-10 С) строків сівби. За більш раннього строку сівби тривалість вегетаційного періоду подовжується на 9-11 днів. Із збільшенням густоти рослин кукурудзи і сої відповідно з 60+180 до 100+220 тис./ га вегетаційний період компонентів подовжується на 1-5 дні; найдовшим він був у сумішці кукурудзи Десна СВ і сої Подільська 416 (117-120 днів), найкоротшим – у Титана 220СВ з Артемідою (95-100 днів). 4. Асиміляційна поверхня листків кукурудзи і сої у змішаних посівах сягає максимуму за умови сівби при температурі ґрунту на глибині загортання насіння 8-10 С. У цьому варіанті в змішаному посіві Десна СВ з Подільською 416 площа листків на рослині кукурудзи у фазу цвітіння волоті становила 0,73 м2, а сої – 0,032 м2, що на 8,2 і 6,3 % більше за контрольний варіант. Чиста продуктивність фотосинтезу найвищою була при густоті рослин кукурудзи й сої відповідно 60 і 180 тис. /га (8,8-9,7 г/м2 на добу). 5. Бульбочкові бактерії поліпшують азотний режим ґрунту, що підвищує урожайність сумішки і вміст азоту в рослинах кукурудзи. Більша кількість і маса бульбочок на коренях сої формувалися у сорту Подільська 416 у варіанті першого строку сівби в період кінець цвітіння – утворення зелених бобів. 6. Найвищу урожайність зеленої маси одержано при сівбі, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягає 8-10 С, з використанням сумішки гібриду кукурудзи Десна СВ з сортом сої Подільська 416 з густотою стояння компонентів відповідно 80+200 та 100+220 тис. рослин /га. 7. Найбільшу кількість качанів на 100 рослин кукурудзи і бобів на одну рослину сої спостерігали у гібридів та сортів у варіанті другого строку сівби. Із збільшенням густоти стояння рослин до 100+220 тис. /га кількість качанів та бобів зменшується. Найбільше качанів кукурудзи і бобів сої виявили у сумішці гібриду Десна СВ і сорту сої Подільська 416 (відповідно 135 і 45 шт.) при густоті відповідно 60 і 180 тис. рослин /га. 8. За збором сухої речовини, кормових одиниць і перетравного протеїну переважають змішані посіви другого строку сівби (відповідно 11,7-12,2, 10,9-11,2 і 1,05-1,10 т/га). 9. При сівбі кукурудзи й сої через рядок поліпшується фотосинтетична діяльність рослин, підвищуються середньодобові прирости, зростає врожайність. Збір сухої речовини, кормових одиниць і перетравного протеїну в цьому варіанті становив 11,9, 10,4, 1,16 т/га, забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном перевершила варіант одновидового посіву кукурудзи на 37,7 %. 10. Економічна ефективність змішаних посівів досить висока. Найнижча собівартість, найвищі чистий дохід і рівень рентабельності були у варіантах другого і першого строків сівби у сумішці Десни СВ з Подільською 416 при густоті компонентів відповідно 80 і 200 тис. рослин /га. 11. Вищий коефіцієнт енергетичної ефективності відзначено при другому строку сівби. Зменшення густоти рослин кукурудзи і сої відповідно до 60 і 180 тис. /га, призводило до зниження КЕЕ на 1,7-8,9 %. |