Анотація до роботи:

Полторецький С.П. Удосконалення елементів технології вирощування гречки на насіння в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2002.

Для удосконалення технології вирощування насіння гречки з високим рівнем посівних та врожайних властивостей запропоновані оптимальні фони живлення, способи сівби та строки збирання сортів типу Любава, які передбачають урахування конкретних погодних умов підзони нестійкого зволоження південного Лісостепу України, що складаються за довготривалим прогнозом.

Високоякісне насіння формувалося при сівбі гречки звичайним рядковим способом і внесенні мінеральних добрив в нормі N₄₅K₄₅, або Р₄₅ та при сівбі гречки широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см з внесенням мінеральних добрив в нормі N₄₅Р₄₅К₄₅. За такої технології до скошування гречки приступати через 65-75 днів після появи повних сходів.

Дослідження впливу елементів технології на врожайні властивості та якість насіннєвого потомства гречки дозволили встановити оптимальний фон живлення, спосіб сівби та строк збирання. За поколіннями насіннєвих посівів вплив цих факторів суттєво різнився.

1. Материнські рослини.

1.1. Зрідженість рослин протягом вегетації змінювалася таким чином:

за способами сівби: при звичайному рядковому на фоні живлення - азотному, фосфорному та калійному – зрідженість не перевищувала 13,9-14,6 %; за широкорядного - на фоні азотного та фосфорного живлення 13,5-15,9%;

за строками збирання – найбільша збереженість посівів була при збиранні через 65 та 75 днів після повних сходів (вижило 90,9-93,1% рослин).

1.2. Фотосинтетична продуктивність та водоспоживання посівів материнських рослин характеризується показниками:

найвища чиста продуктивність фотосинтезу була на фоні повного мінерального живлення як на звичайних, так і широкорядних посівах (відповідно 12,47 та 11,02 г/м² за добу);

вище сумарне водоспоживання було за звичайного, потім широкорядного способу сівби (відповідно 3387 і 3225 м³/га);

1.3. Найвища врожайність материнських рослин гречки формувалася на звичайних посівах - на фоні азотно-калійного та повного мінерального живлення (відповідно 12,4 і 13,3 ц/га) та широкорядних посівах - на фоні азотно-фосфорного, фосфорно-калійного та повного мінерального живлення (відповідно 10,5-12,3 ц/га) за вегетаційного періоду 65 та 75 днів ( відповідно 13,9 та 14,6 ц/га).

1.4. Рівень врожайності насіння на 53,0-82,4% визначався впливом добрив, на 61,0-87,3% - строками збирання і на 0,7-17,7% - способами сівби.

1.5. Врожайність насіння пов’язана з рядом господарсько-цінних ознак:

з витрачанням вологи на звичайних посівах у вегетативний період (r = 0,39) та у генеративний період (r = -0,44); широкорядних - відповідно r = -0,37 та r = 0,72;

у варіантах строків збирання та фонів удобрення: з кількістю пазушних суцвіть (r = 0,42), з довжиною другого міжвузля (r = 0,43), з висотою прикріплення першого суцвіття (r = 0,57), з номером першого вузла з суцвіттям (r = 0,64), з масою 1000 насінин (r = -0,36), з масою виповнених плодів на рослині (r = 0,95).

2. Перше насіннєве потомство формувалося з кращими якостями:

2.1. При звичайному рядковому способі сівби на фоні азотно-калійного, фосфорного та повної норми мінерального живлення; на фоні живлення N₄₅P₄₅K₄₅ за тривалості вегетації материнських рослин 65 та 75 днів.

2.2. Встановлено сильний кореляційний зв’язок лабораторної схожості з енергією проростання (r = 0,79) та силою росту (r = 0,98); густоти стеблостою на початку вегетації з польовою схожістю (r = 0,72) та в кінці вегетації (r = 0,73); густоти стеблостою в кінці вегетації з польовою схожістю (r = 0,81), повнотою сходів (r = 0,71).

2.3. За строками збирання та фонами живлення встановлено тісний зв’язок між виживанням рослин і густотою в кінці вегетації (r = 0,95).

2.4. Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу формувалися: у варіанті звичайної сівби - на фоні фосфорного, азотно-калійного та фосфорно-калійного живлення; широкорядної - на фоні азотно-калійного, фосфорно-калійного та повної норми мінерального добрив;

в посівах, де материнські рослини формували врожай на удобреному фоні живлення протягом 65 та 75 днів.

2.5. Достовірно істотна врожайність насіння була у варіантах:

за звичайної сівби та фону мінерального живлення: на варіантах фосфорного (15,1 ц/га), азотно-калійного (14,6 ц/га) та азотно-фосфорного (14,3 ц/га); широкорядної – відповідно фосфорно-калійного (15,2 ц/га), азотно-калійного та повного мінерального добрива (14,4 ц/га);

за строками збирання, де материнські рослини вегетували на удобреному фоні 65 та 75 днів (відповідно 16,9 і 17,1 ц/га).

2.6. Частка впливу на врожайність першого насіннєвого потомства гречки розподілялася таким чином:

у досліді з фонами живлення та способами сівби частка впливу добрив становила 19,9-61,5%, способів сівби – 1,8-23,5%, взаємодії їх – 9,7-31,3%, погодних умов – 25,3-27,0%; встановлено тісний кореляційний зв’язок між врожайністю і масою плодів на одній рослині (r = 0,95), вмістом сухої речовини в листках (r = 0,78), вмістом хлорофілу в листках (r = 0,77) та чистою продуктивністю фотосинтезу (r = 0,88);

у досліді з фонами живлення та строками збирання частка впливу строків збирання становила 43,1-46,8%, фонів живлення – 12,8-28,2%, погодних умов – 11,9-41,2%; встановлено тісну кореляційну залежність між врожайністю та вмістом хлорофілу в листках (r = 0,71), вмістом сухої речовини в листках (r = 0,74) та чистою продуктивністю фотосинтезу (r = 0,77).

3. В умовах нестійкого зволоження південного Лісостепу України для одержання насіння гречки з високими посівними якостями та врожайними властивостями рекомендується:

сіяти гречку звичайним рядковим способом на фоні азотно-калійного (N₄₅K₄₅), або фосфорного (Р₄₅) живлення;

при сівбі гречки широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см застосовувати повне мінеральне добриво в нормі N₄₅Р₄₅К₄₅;

за такої технології до скошування гречки приступати через 65-75 днів після появи повних сходів.

Публікації автора:

1. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Вплив умов вирощування на фізико-механічні властивості та посівні якості насіння гречки // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії. – Умань, 1999. – С.183-193. / обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

2. Білоножко В.Я., Аверчев О.В., Полторецький С.П. Урожайність гречки залежно від крупнисті насіння // Таврійський науковий вісник, випуск 19. – Херсон: ХДАУ, 2001. – С.87-92. / закладка дослідів, обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

3. Білоножко В.Я., Березовський А.П., Полторецький С.П. Посівні та врожайні властивості насіння гречки залежно від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. – Умань, 2001. – С.30-35. / закладка дослідів, обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

4. Білоножко В.Я., Полторецький С.П. Вплив способів сівби та співвідношення мінеральних добрив на посівні та врожайні властивості насіння гречки в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії, випуск 9. – Кам’янець-Подільський: ПДАТА, 2001. – С.57-62. / закладка дослідів, обробка експерементальних даних, аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

5. Полторецький С.П. Врожайність та якість насіння гречки залежно від строків збирання в підзоні нестійкого зволоження південного Лісостепу України // Десять років незалежності України: шляхи державотворення. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2001. – С.137-140.