Анотація до роботи:

Книшенко О.М. Удосконалення діагностики та лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, ускладнену простатитом, в до- та в післяопераційному періоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06. – урологія. – Державна установа „Інститут урології АМН України”, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню стану гомеостазу та вегетативної нервової системи, розробці методів діагностики стану вегетативної нервової системи у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) в залежності від варіанту затримки сечі, вивченню ефективності комплексного лікування хворих в післяопераційному періоді при застосуванні низькоенергетичного лазерного опромінювання ложа видаленої гіперплазованої передміхурової залози.

Проаналізовано результати обстеження і лікування 163 хворих на ДГПЗ, 89 з яких увійшли до двох основних груп, а 74 склали дві групи порівняння.

Результати наших досліджень дозволяють стверджувати, що серед хворих на ДГПЗ, ускладнену гострою затримкою сечі превалює симпатикотонія, а у хворих з хронічною затримкою сечі навпаки – ваготонія. Вивчення стану вегетативної нервової системи в післяопераційному періоді з використанням запропонованої концептуальної моделі дозволяє більш обґрунтовано підходити до питання, пов’язаного з термінами та обсягом медикаментозного лікування.

Запропонована методика, комплексного лікування в післяопераційному періоді з використанням низькоенергетичного лазерного опромінювання передміхурової залози, дозволяє підвищити ефективність лікування, зменшити кількість ускладнень. Простота проведення цього виду лікування дає право рекомендувати даний вид лікування для широкого практичного використання.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо покращення якості діагностики перебігу ДГПЗ на основі визначення стану показників гомеостазу та особливостей вегетативної нервової системи в до- та післяопераційному періоді, надані науково обґрунтовані рекомендації по підвищенню ефективності комплексного лікування в післяопераційному періоді, направленого на попередження ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень, в першу чергу з боку ПЗ.

1. У хворих на ДГПЗ, ускладнену простатитом, в доопераційному періоді є зміни основних показників гомеостазу, які у разі ХЗС більш виражені, ніж при ГЗС, впродовж її перших шести годин, та не виходять за межі норми. Наприкінці першої доби після розвитку ГЗС відбувається інтенсивне погіршення показників, що підтверджує розвиток ГЗС на фоні гострого запального процесу у ПЗ, – поява та наростання лейкоцитозу, зсув лейкоцитарної формули вліво, еозинопенія, лімфопенія, збільшення ШОЕ, котрі являються загальними проявами організму на запалення, та мають місце у 72 % хворих, а також збільшенням азотних сполук крові у 32 % хворих. Пік погіршення показників припадає на період від 24 до 30 годин від початку затримки сечі, коли у 100 % хворих маються зміни показників лейкоцитарної формули та у 84 % – азотних сполук крові, після чого наступає стабілізація процесу.

2. Доведено, що ГЗС у хворих на ДГПЗ, ускладнену простатитом, у вірогідній більшості (53,7 %) супроводжується активізацією симпатичної нервової системи, тоді як при ХЗС превалює ваготонія (36,9 %,), а симпатікотонія має місце лише у 8,6 % випадків.

3. Запропонована методика моніторингу за перебігом запального процесу у ПЗ у хворих на ДГПЗ, ускладнену простатитом, з урахуванням варіанту затримки сечі, що стала базовою концептуальної моделі вибору строків для проведення операції при ГЗС та об’єму і терміну комплексного післяопераційного лікування.

4. В ранньому післяопераційному періоді у хворих на ДГПЗ, прооперованих на фоні ХЗС, відбувається загострення запального процесу у ПЗ, що підтверджується появою лейкоцитозу, збільшенням кількості паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів у 97 % хворих до третьої доби після операції, в той час, коли у хворих, прооперованих з приводу ГЗС, має місце позитивна динаміка і вже на третю добу після операції, показники лейкоцитарної формули повертаються до норми у 29 % хворих. До десятої доби з моменту операції показники лейкоцитарної формули нормалізуються у 57 % хворих, прооперованих на фоні ДГПЗ, ускладненої ХЗС, та у 76 % хворих на ДГПЗ, ускладнену ГЗС.

5. Встановлено, що застосування низькоенергетичного ЛО ложа видаленої гіперплазованої ПЗ в ранньому післяопераційному періоді у хворих на ДГПЗ, ускладнену простатитом, полягає в підвищенні ефективності загального лікування на 8,1 % у хворих, що мали ХЗС і на 11,4 % у хворих, що мали ГЗС; зменшенні кількості ускладнень в ранньому післяопераційному періоді на 6,2 % і 5,4 %, відповідно у хворих з ХЗС та ГЗС та в зменшені терміну знаходження на стаціонарному лікуванні на 2,1 доби у хворих, що мали ХЗС, і на 1,9 доби у хворих, що мали ГЗС з часу проведення оперативного лікування.

6. Підтверджена наявність запального процесу в ПЗ у хворих на ДГПЗ. При ХЗС, за результатами бактеріологічного дослідження вилученої гіперплазованої ПЗ, чинники, котрі сприяють розвитку ХП виявлені у 89,0 % випадків. При ГЗС – 100,0 % випадків, що вказує на провідну роль загострення запального процесу у ПЗ в розвитку ГЗС.

7. Встановлено, що домінуючим збудником ХП, у хворих на ДГПЗ, є грамнегативна мікрофлора, котра виявлена в 63,3 % випадків, в той час, як грампозитивні патогенні мікроорганізми виявлені в 24,5 % випадків.

8. Підтверджено, що морфологічні зміни в ПЗ та стінці уретри є причинами порушень сечовипускання і залежать від тривалості та стадії запального процесу в органі.

Публікації автора:

1. Бачурін В.І. Труднощі при встановленні діагнозу у хворих з гострою затримкою сечі, які потребують термінового оперативного лікування / В.І. Бачурін, О.М. Книшенко, О.Б. Унгурян, Ю.Л. Подгайний // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2006. – № 1. – С. 104-105.

2. Кнышенко А.Н. Проблемы лечения больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы и хроническим простатитом в послеоперационном периоде / А.Н. Кнышенко // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – № 5. – Том № 1. – С. 66-68.

3. Книшенко О.М. Підходи до лікування інфекцій сечостатевих органів у хворих доброякісною гіперплазією передміхурової залози та хронічним простатитом / О.М. Книшенко // Запорожский медицинский журнал. – 2006. – № 6. – С. 21-22.

4. Книшенко О.М. Зміни в загальному клінічному аналізу крові у хворих на доброякісну гіперплазію простати залежно від варіанту затримки сечі / О.М. Книшенко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Запоріжжя. Збірник наукових статей. – Запоріжжя, 2007. – Випуск XIX, том 1. – С. 46-51.

5. Книшенко О.М. Визначення інвазії запального процесу в передміхуровій залозі методом інтервалокардіометрії і його впливу на розвиток гострої затримки сечі у хворих доброякісною гіперплазією простати / О.М. Книшенко, Г.В. Бачурін // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2007. – Том 143, часть VI. – С. 48-49.

6. Книшенко О.М. Нові можливості лікування хворих доброякісною гіперплазією передміхурової залози в ранньому післяопераційному періоді / О.М. Книшенко, Г.В. Бачурін, І.Г. Балашова // Запорожский медицинский журнал. – 2008. – № 2. – С. 24-25.

7. Патент України № 22620, МПК⁶А61В 5/0205. Спосіб прогнозування перебігу запального процесу у передміхуровій залозі / Бачурін В.І., Книшенко О.М. – заявлено 4.12.2006; опубліковано 25.04.2007 // Промислова власність. – 2007.

8. Патент України № 29544, МПК⁶А61N 5/06. Спосіб лікування запального процесу ложа передміхурової залози, обумовленого хронічним простатитом, після вилучення гіперплазованої простати / Бачурін Г.В., Книшенко О.М. – заявлено 30.10.2007; опубліковано 10.01.2008 // Промислова власність. – 2008.

9. Бачурин В.И. Верификация рака предстательной железы у больных перенесших операцию по поводу гиперплазии предстательной железы / В.И. Бачурин, А.Н. Кнышенко // Современные достижения онкоурологии. Материалы трудов XIV научно-практической конференции урологов с международным и межрегиональным участием. – Харьков, 2006. – С. 234-236.

10. Книшенко О.М. Використання інтервалокардіометрії для визначення домінуючого фактору в розвитку гострої затримки сечі у хворих доброякісною гіперплазією простати / О.М. Книшенко, Г.В. Бачурін // Теоретические и практические аспекты современной медицины. Материалы 79-й межвузовской научно-практической конференции студентов и молодых ученых. – Симферополь, 2007. – С. 72.

11. Книшенко О.М. Погляди на розвиток гострої затримки сечі у хворих на ДГПЗ / О.М. Книшенко // Збірник доповідей V українсько-польського симпозіуму урологів. – Львів, 2007. – С. 109-110.

12. Кнышенко А.Н. Сочетание воспалительного процесса в предстательной железе и ДГПЖ, как причина нарушения мочеиспускания / А.Н. Кнышенко, М.М. Тищенко // Симптомы нижних мочевых путей: Материалы юбилейной научно-практической конференции урологов. – Харьков, 2007. – С. 51-52.