У дисертації розроблені теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо формування ринку банківських продуктів та послуг на регіональному рівні, а також стратегічні напрями розвитку на основі аналізу наявних тенденцій і потенціалу банківської діяльності. Отримані в роботі результати були адаптовані і практично втілені в діяльності сучасного регіонального комерційного банку, що дозволило вдосконалити його організаційно-економічний механізм управління кредитними ризиками. Проведені дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. На основі визначення факторів впливу на загальну ефективність стратегічного розвитку організації (клієнт, фінансові продукти, розмір і потенціал організації, базова технологія, історія банку, організаційна культура, особисті якості керівника, організаційна структура, соціальна відповідальність, бажаний імідж, філософія бізнесу, загальноекономічна мета) сформовано місію універсального регіонального банку: „Банк сприяє розвитку підприємств усіх типів власності та підприємницькій діяльності громадян. Банк гарантує своїм клієнтам кваліфікований банківський сервіс на рівні міжнародних стандартів і надає всі можливості для співробітництва з діловими партнерами в різних країнах світу”. 2. Аналіз сучасного стану розвитку комерційних банків в Україні доводить необхідність створення ефективної системи внутрішнього контролю, що дозволила б оцінити ризики банківської діяльності та вжити заходів для їх мінімізації. Доведено, що успішний розвиток банківської системи і зниження рівня її ризикованості досягаються за рахунок реалізації специфічних принципів її формування. Задачі банків із виявлення ризиків і запобігання їм зводяться до таких: виявлення можливих випадків виникнення потенційної небезпеки; пошук джерел відшкодування втрат; оцінка масштабів передбачуваного збитку; оптимальне сполучення ризикованості і прибутковості своїх операцій. Для виконання зазначених задач необхідно: виявити причини і джерела банківських ризиків; зіставити можливі втрати і вигоди; мінімізувати ризики при проведенні розрахунків і платежів; забезпечити одержання найбільшого прибутку при мінімальних ризиках; запобігати втратам при проведенні банківських операцій шляхом прогнозування і пом’якшення наслідків несприятливих дій конкурентів, клієнтів, а також змін законодавства. 3. Враховуючи та аналізуючи підходи до з’ясування економічної сутності банківського кредитного ризику, визначено його як можливу небезпеку втрат активів банків (кредитів), що випливає з нездатності або небажання позичальника повернути надані в кредит грошові кошти. В процесі дослідження ризиків кредитної діяльності регіональних банків, враховуючи сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні, визначено такі основні фактори впливу на кредитний ризик: макроекономічні фактори; фактори, пов'язані з підприємствами-позичальниками; фактори, пов'язані з банком. Система фінансових важелів і методів становить науково-практичний інструментарій механізму управління банківськими ризиками. 4. Методологія оцінки ризику передбачає розробку системи показників окремих банківських ризиків. Регіональному банку запропоновано використовувати метод економіко-математичного моделювання при оцінці ризиків. Проведений аналіз довів, що при виробленні цінової політики головне завдання банку полягає не у впливі на ціну послуги, а в максимальному зменшенні власних витрат до мінімального рівня, що дозволить банку залишатися серед лідерів і обслуговувати більшу кількість надійних клієнтів. Визначена необхідність в удосконаленні чинних законодавчих основ управління банківськими ризиками. 5. У роботі з’ясовано, що головною передумовою формування стратегічних альянсів і регіональних кластерів в Україні на сучасному етапі є цільова транс-формація структури регіонального ринку, включаючи його фінансово-кредитну складову. Визначено характер процесів економічного розвитку регіонів з позиції створення альянсів і кластерів між комерційними банками та підприємствами як нової форми розвитку інвестиційних процесів у регіонах. В дисертаційному дослідженні поглиблено методологію та розроблено методику оцінки ефективності створення стратегічних альянсів (кластерів) банківського капіталу та агропромислового сектору регіональної економіки. 6. На основі оцінки фактичного стану та динамічних характеристик розвитку банківської системи Черкаського регіону встановлено, що вона характеризується певними позитивними та негативними тенденціями. Перспективи зміцнення ринку банківських продуктів і послуг полягають у стратегії розвитку кредитування агропромислового комплексу Черкаського регіону, що є можливим за умови створення стратегічних альянсів та кластерів на території регіону, тобто об’єднання фінансового та промислового капіталу з метою мінімізації кредитних ризиків та оптимізації інвестиційних відносин в агропромисловому виробництві. На базі територіальної концентрації виробників основних видів агропромислової продукції, пов’язаних між собою технологічними ланцюгами, мереж спеціалізованих постачальників і споживачів побудовано схему кластера для Черкаського регіону як індустріального комплексу, який являє собою групи підприємств, що об’єднуються на добровільних засадах, підтримують одне одного з метою отримання прибутку та для реалізації соціально значущих регіональних проектів з ефективного виробництва необхідного суспільного продукту. 7. Враховуючи специфіку розвитку регіональної банківської системи, запропоновано застосування територіально-ієрархічної моделі в регіональній системі комерційного банку, що дає максимальний ефект через мінімізацію видатків порівняно з окремо існуючими виробниками, які нерідко не витримують конкуренції на локальних та національних ринках агропромислової продукції з боку сильніших бізнес-одиниць чи іноземних компаній. Побудовано більш досконалий організаційно-економічний механізм управління банківськими ризиками в регіоні в рамках розробленої моделі через прогнозовані показники, що дозволяє імітувати можливі сценарії розвитку аналізованої системи та поліпшити якість надання банківських послуг. 8. Запропоновано прогноз розвитку ємності ринку банківських продуктів Черкаського регіону до 2015 р. та комплексну програму розвитку регіональної банківської системи, що дасть змогу потенційно залучити грошову масу, що знаходиться поза межами банківських установ, до формування банківських ресурсів регіону. Це, в свою чергу, сприятиме значному збільшенню обсягів кредитування суб’єктів господарювання та фізичних осіб у регіоні. Такі зміни в банківському секторі регіону нададуть можливість у подальшому знижувати відсоткову кредитну ставку, збільшувати обсяги кредитування реального сектору економіки і, насамперед, нарощувати обсяги кредитування агропромислового комплексу, оскільки, враховуючи індустріально-аграрну спеціалізацію Черкаської області, необхідним є подолання диспропорції між обсягами кредитування промислових та сільськогосподарських підприємств. |