Анотація до роботи:

Новицький Г.І. Удосконалення технології вирощування люцерни на насіння в умовах зрошення південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09-рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2002.

Викладені результати досліджень по вивченню впливу способів посіву, укосу на насіннєву продуктивність люцерни різних сортів при багаторічному використанні посівів за призначенням в умовах зрошення південного Степу України.

Встановлено, що кращі умови для формування продуктивних насіннєвих травостоїв по укосах і роках життя, незалежно від сортового складу, в значній мірі забезпечують широкорядні посіви з розширеними міжряддями на 90 см. Визначені основні кількісні показники утворення оптимальних розріджених травостоїв з одночасною достатньою “щільністю” відвідування запилювачами і запиленням квітів при забезпеченні формування стабільної урожайності насіння на рівні 3 ц/га.

Виявлена наявність сортової відмінності на вибір насіннєвого укосу і доведена практична доцільність її використання при вирощуванні люцерни на насіння в даних умовах.

1. При закладанні насінницьких посівів люцерни в перший рік життя їх продуктивність є незначною (80-140 кг/га). Слаборозвинені травостої на розріджених широкорядних посівах не мають суттєвої переваги перед рядовими.

2. В умовах зрошення оптимізація вологозабезпеченості люцерни багаторічного використання незалежно від способу посіву досягається: травостою першого укосу на 71,9-72,1% за рахунок природних запасів і опадів і на 27,9-28,1% - поливами; травостої другого укосу відповідно – 64,0-64,9 і 35,1-36%. На формування одиниці урожаю насіння рядові посіви витрачають вологи на 38,5-39,0% більше ніж широкорядні.

3. Між сортами, які належать до різних груп стиглості, є різниця у тривалості проходження основних фаз розвитку насіннєвих травостоїв. Більш чітко проявляється при формуванні травостою першого укосу по сортах: Надєжда -124-131, Зарниця -122-126 і Полтавчанка -120-125 діб. По другому укосу - менше виражена.

4. Суттєвий вплив на густоту посівів другого-четвертого років життя спричиняє ширина міжрядь. На широкорядних із шириною міжрядь 60 і 90 см формуються розріджені посіви (22-34 шт/м²) при рівні збереження рослин до 61,1-65,7% і достатній площі живлення до 405-600 см²/рослину.

5. У більшості випадків на широкорядних посівах по сортах та укосах утворюються розріджені насіннєві травостої при густоті 58-100 продуктивних стебел/м² із значним гілкуванням. На період цвітіння їх проектне покриття оптимальне (45-65%) і рівень освітлення середнього ярусу достатнє (77-88%).

6. Різноманітність будови структури насіннєвих травостоїв і неодночасність настання їх цвітіння по способах і сортах значно впливають на ,,щільність” відвідування запилювачами квітів і на рівень запилення. Кращі умови для диких бджолиних складаються на широкорядних посівах із міжряддями на 90 см. Чисельність зростає з 1,2-1,7 до 2,1-3,5 тис.особин/га, а рівень запилення - з 20,7 до 29,9-33,0%.

7. При трьохрічному основному насіннєвому використанні незалежно від способу посіву, сорту, укосу порівняно більші збори насіння дають травостої другого-третього років життя (182-438 кг/га) ніж четвертого (84-240 кг/га).

8. Серед вивчених основних агрофакторів вирощування насіннєвої люцерни в даних екологічних умовах домінуючим є спосіб посіву. Його дольова дія на зміну продуктивності в середньому складає 57,3%, досить значна взаємодія сорту і укосу (16,7%).

9. Широкорядні посіви забезпечують вищі збори насіння ніж рядові як по сортах, так і укосах. При раніш рекомендованій ширині міжрядь на 60 см сумарний приріст становить 24,5-28,7% або 171-234 кг/га. Більш продуктивні - із розширеними міжряддями на 90 см (додатковий приріст складає 13,6-25,8% або на 90-194 кг/га). Застосовування міжрядь на 120 см. не сприяє подальшому росту врожайності.

10. Встановлена наявність певної сортової реакції на вибір насіннєвого укосу у ранньостиглих сортів (Полтавчанка, Зарниця) порівняно більш продуктивні травостої першого укосу – на 13,0-25,8% або 67-193 кг/га, у середньостиглого (Надєжда) – другого на 8,8-14,3%.

11. Вирощування люцерни на насіння в умовах зрошення економічно виправдано. Порівняно більший економічний ефект одержано з широкорядних посіві на 90 см. Вони забезпечують додатковий прибуток у розмірі 115-560 грн/га і зростання рентабельності виробництва насіння на 26-59%. Оптимальне поєднання сорту з насіннєвим укосом збільшує прибуток на 222-457 грн/га, а рентабельність на 5 - 74%.

12. З метою отримання стабільно достатніх урожаїв якісного насіння люцерни без значного збільшення матеріальних витрат на його вирощування в умовах зрошення південного Степу України пропонується:

Насінницькі посіви районованих сортів вирощувати за цільовим призначенням на протязі трьох років основного використання. Для забезпечення щорічного формування високопродуктивних оптимально розріджених травостоїв, висівати люцерну розширеним міжряддям на 90 см. Вибір насіннєвого укосу диференціювати в залежності від групи стиглості сорту: для ранньостиглих сортів (Полтавчанка, Зарниця) залишити переважно травостої першого, для середньостиглого (Надєжда)- другого.

Публікації автора:

1. Новицький Г.І. Особливості запилення насіннєвих травостоїв люцерни в залежності від сорту і способу посіву //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1998.- Вип. 5 (частина 2).- С. - 21-22.

2. Новицький Г.І. Вплив сорту і способу посіву на насіннєву продуктивність люцерни //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1999 .- Вип. 10.- С. – 21-27.

3. Новицький Г.І. Роль сорту, способу посіву і укосу в формуванні врожаю насіння люцерни //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1999 .- Вип. 11 (частина 1).-С. -72-74.

4. Новицький Г.І. Сортова технологія вирощування люцерни на насіння //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 2001. - Вип. 17.- С.- 33-36.

5. Новицький Г.І. Особливості водного режиму посівів люцерни насіннєвого призначення //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 2001.- Вип. 18. – С. – 67-70.

6. Жаринов В.И., Довгань С.В., Новицкий Г.И. Динамика основных трофических групп энтомофауны семенных посевов люцерны // Таврійський

науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1996.- Вип. 1 (частина1).- С. –21-23. (участь у проведенні даних, узагальнення експериментальних даних).

7. Жарінов В.І., Довгань С.В., Новицький Г.І. Основні шляхи формування збалансованого агрофітоценозу люцерни насіннєвого призначення //Вісник аграрної науки. –Київ 1997.- №12.- С.-20-22. (участь в проведені досліджень та спостережень, обліків).

8. Жарінов В.І., Довгань С.В., Магда О.І., Антонець О.А., Новицький Г.І. Екологічне та технологічне забезпечення ентомофільності люцерни при вирощуванні на насіння //Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей. – Херсон: Айлант, 1999 .- Вип.- 13.- С.- 11-16. (проводив дослідження і аналізував одержані результати).

9. Жарінов В.І., Новицький Г.І. Сортова технологія вирощування люцерни на насіння //Каталог наукових розробок, що рекомендуються до впровадження в аграрному секторі виробництва, 2001 - частина 1. С. - 21. Херсонський державний університет ІКЦ ,,Південний регіон”. (експерементальна частина, обробка даних).

10. Жарінов В.І., Новицький Г.І. Особливості процесів онтогенезу люцерни в залежності від укосу та сорту //Материалы XІІІ международной научной коференции: Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в дендропарках евразии.– Херсон: Айлант, 2001-С.– 98.(проводив дослідження і аналізував одержані результати).

11. Салатенко Є.В., Гетало Л.В., Новицький Г.І. Екологічні основи ведення насінництва люцерни //Перспектива: Збірник статей та повідомлень Херсонського державного аграрного університету.- Херсон: Айлант, 1999.-С.-29.