Анотація до роботи:

Чайка Р. А. Участь захисника на досудовому слідстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних проблем, пов'язаних зі здійсненням захисту осіб від обвинувачення на стадії досудового слідства, а також удосконаленням законодавства України, що регулює діяльність захисника в кримінальному процесі.

Досліджено питання становлення та розвитку інституту захисту у кримінальному процесі України, з’ясовано юридичний зміст принципу забезпечення права на захист від обвинувачення, вивчені особливості здійснення захисту адвокатами та іншими особами й фахівцями в галузі права, а також вивчено процесуальні особливості здійснення захисту в окремих категоріях кримінальних справ (щодо неповнолітніх; осіб, які мають фізичні або психічні вади та при провадженні справ про застосування примусових заходів медичного характеру; осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство).

Запропоновано науково обґрунтовані проекти змін і доповнень до законодавства України за темою дисертації.

У висновках узагальнюються пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, практики його застосування та підсумовуються наукові результати дослідження, а саме:

1. Як і будь-яка діяльність, кримінальне судочинство має ґрунтуватись на певних принципах. При цьому для осіб, які ведуть кримінальний процес, дотримання визначених у законі принципів та реалізація його вимог у конкретній кримінальній справі – це їх юридичний обов’язок. Автор роботи вважає, що принципи кримінального процесу – це основні правові положення, які виражають зміст і спрямованість кримінального судочинства та встановлюють загальні риси правового становища його суб’єктів. Принципи є владними вимогами, адресованими учасникам процесу, що зобов’язують (або дозволяють) чинити так, а не інакше.

2. Варто розрізняти поняття «захисник» і «адвокат». Адвокат – це особа, яка займається професійною діяльністю, тобто є правозаступником і правозахисником, та надає правову допомогу і здійснює представництво в судах, господарських справах, підприємствах, установах та організаціях, державних органах, а також захист підозрюваного, обвинуваченого.

Правовий статус адвоката виникає не в зв’язку з його участю в судочинстві, а через відповідну процедуру, яка передбачена законодавством України. Захисник у кримінальному судочинстві – це особа, яка спеціально уповноважена відстоювати законні інтереси обвинуваченого, підсудного і надає йому необхідну юридичну допомогу в реалізації його процесуальних прав. Процесуальним статусом ця особа наділяється з моменту допуску до участі в справі. Тобто захисником може бути будь-яка особа, включаючи адвоката, що має право на захист особи від обвинувачення.

3. Факт роз’яснення підозрюваному (обвинуваченому) процесуальних прав слід відобразити у спеціальному протоколі, де під переліком прав зазначені суб’єкти власноручно вкажуть про наявні заяви, клопотання, у тому числі про намір мати захисника, відмовитись від нього. При цьому роз’яснювати права підозрюваному (обвинуваченому) необхідно перед ознайомленням особи з відповідною постановою. У той самий час, будь-які процесуальні чи слідчі дії, які обмежують або можуть обмежити права і свободи людини, повинні виконуватися після роз’яснення і забезпечення можливості реалізувати право на захист.

4. Підставою для дачі дозволу на зустріч адвоката і підзахисного, який утримується під вартою, повинна бути постанова слідчого про допуск адвоката до участі у справі як захисника. При цьому докази, отримані без участі захисника у випадках, коли його участь є обов’язковою, у будь-якому разі не можуть бути покладені в основу процесуальних рішень.

5. Слід визнати, що без підвищення відповідальності відповідних посадовців за невиконання законних запитів захисників, стан і рівень захисту осіб від обвинувачення і надалі будуть залишатися малоефективними. Тому, у випадках, коли внаслідок відсутності відповіді на запит порушуються права підозрюваного (обвинуваченого), це повинно розглядатися як порушення права на захист і винна особа має нести кримінальну відповідальність за ст. 374-1 КК України.

6. У кримінальному судочинстві необхідно відрізняти професійний захист, що здійснюється адвокатами, які мають не лише знання в галузі права, але й підкоряються певним професійним вимогам. Участь усіх інших осіб як захисників за бажанням підозрюваного (обвинуваченого) повинна ставитись у залежність від інтересів правосуддя. При цьому в законодавстві України слід передбачити випадки, коли участь професійного захисника є обов’язковою, а у разі, коли інтереси правосуддя потребують наявності професійного захисту, надати право слідчому, судді чи суду призначати захисника і в інших випадках.

7. Потрібно визнати, що захист обвинуваченого для законного представника не є основною функцією, а тому його не можна віднести до суб’єктів захисту. Водночас його поява та участь у кримінальному процесі – це обов’язкове явище, яке не залежить від волі обвинуваченого і має на меті надати йому допомогу в реалізації законних інтересів. Саме тому у КПК України варто передбачити обов’язок для осіб, які ведуть кримінальний процес, роз’яснювати права законному представнику (зокрема, право запросити захисника для неповнолітнього обвинуваченого).

Публікації автора:

1. Чайка Р.А., Солов’євич І.В. Рішення Конституційного суду України у справі „Про право вільного вибору захисника”: більше питань, ніж відповідей // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 1. – C. 223-229.

2. Чайка Р.А. Окремі аспекти діяльності захисника на досудовому слідстві // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2002. –№ 4. – C. 254–259.

3. Чайка Р.А. Особливості участі захисника по кримінальних справах стосовно осіб, які мають фізичні або психічні вади // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2003. – № 3. – C. 273–278.

4. Чайка Р.А. Діяльність адвоката щодо збирання доказів на досудовому слідстві як гарантія забезпечення обвинуваченому права на захист // Збірник наукових статей «Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України». – Івано-Франківськ. – 2005. – № 15. – С. 269–273.

5. Чайка Р.А. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист у кримінальному судочинстві України // Наукові записки. Серія «Право». Випуск 6. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – 2005. – С. 393–386.

6. Чайка Р.А. Теоретичні та практичні засади участі захисника на досудовому слідстві за призначенням // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2008. –№ 1. – C. 204–209.

7. Чайка Р.А. Рішення Конституційного суду України у справі «Про право вільного вибору захисника // Проблеми і напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Запоріжжя, 2003. – С. 138–141.

8. Чайка Р.А. Забезпечення захисту прав осіб, що не володіють мовою, якою ведеться судочинство // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 2005. – С. 423–425.

9. Чайка Р.А. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист у кримінальному судочинстві України // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції, Острог: правничий факультет Національного університету «Острозька академія». – Острог, 2005. – С. 393–386.

10. Чайка Р.А. Законні представники як суб’єкти захисту прав обвинуваченого на досудовому слідстві. Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку // Збірник тез наукових доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та аспірантів. – Луцьк, 2005. – Луцьк, 2005. – С. 210–211.

11. Чайка Р.А. Історія становлення інституту захисту в Україні // Актуальні питання реформування правової системи України: Збірник наукових статей за матеріалами II Міжвузівської науково-практичної конференції. – Луцьк, 2005. – С.320–323.

12. Чайка Р.А. Проблемні аспекти надання адвокатами правової допомоги за рахунок держави у кримінальному судочинстві // Актуальні питання реформування правової системи України: Збірник наукових статей за матеріалами III Міжнародної науково-практичної конференції. – Луцьк, 2006. – С. 251–255.

13. Чайка Р.А. Юридичний зміст принципу забезпечення права на захист від обвинувачення // Актуальні проблеми реформування приватного права України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Запоріжжя, 2006. – С. 89–93.

14. Чайка Р.А. Особливості захисту прав неповнолітніх при провадженні дізнання та досудового слідства // Актуальні питання реформування правової системи України: Збірник наукових статей за матеріалами IV міжнар. наук.–практ. конф. – Луцьк, 2007. – С. 369–373.