Анотація до роботи:
Кравець В.М. Типи праворозуміння як методології основних філософсько-правових дискурсів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2003. Дисертація присвячена дослідженню теоретичних проблем визначення поняття і сутності права, форм його існування в контексті співвідношення двох основних типів парадигмального правового мислення: позитивістського і юснатуралістського. У роботі проводиться аналіз теоретико-методологічних передумов і концептуальних методологічних підходів до праворозуміння. Досліджується поняття та зміст праворозуміння як наукової категорії, визначається його суб’єкт і об’єкт. Простежуються тенденції взаємодії правового позитивізму і теорії природного права. Розкривається методологічна роль правової антропології як сучасного зразка природно-правового способу мислення у розв’язанні проблем права. На основі аналізу основних типів праворозуміння, їх світоглядно-методологічних джерел, змісту, переваг і недоліків, а також можливостей і меж вирішення ними головних питань філософії права зроблено висновок щодо визначення їх як двох методологій філософії права, кожна з яких має свою сферу застосування і придатна для дослідження певного кола правових проблем. |