В залізисто-кременистій формації Криворізького басейну, як і в інших аналогічних утвореннях планети, досить поширені натрієві метасоматити. Їх мінеральний склад був обумовлений складом первинних залізистих кварцитів. Продуктом найбільш інтенсивного процесу натрієвого метасоматозу є егіринові метасоматити. Процес егіринізації супроводжувався заміщенням егірином гематиту, кварцу, меншою мірою магнетиту, а також перебудовою структури, текстури залізистих кварцитів, зміною характеру зростань магнетиту і нерудних мінералів. Наслідком є суттєва зміна технологічних показників метасоматично змінених залізистих кварцитів як бідних залізних руд. Окрім того, як показали роботи В.Д.Евтехова, О.К.Валєєва (1991), А.В.Тарханова та ін. (1991), В.М.Харитонова (1999), егірин із натрієвих метасоматитів Північного району Криворізького залізорудного басейну містять промислові концентрації скандію, ванадію, ітрію. Це обумовило необхідність детального дослідження морфологічних, хімічних, фізичних типоморфних ознак егірину, а також особливостей локалізації тіл егіринових метасоматитів. Одержані автором дані дозволяють зробити наступні висновки. 1. Основними факторами, які визначали локалізацію егіринових метасоматитів у товщах залізистих горизонтів, були тектонічний, стратиграфічний, метаморфічний, мінералогічний, фізико-хімічний. Їх спільний вплив обумовив переважне положення тіл егіринових метасоматитів у центральних частинах залізистих горизонтів. 2. Виділяються дві основні морфологічні відміни егірину: прихованокристалічний і крупнокристалічний. Перша утворювалась, переважно, за рахунок силікат-магнетитових кварцитів, магнетит-силікатних кварцитосланців і брекчій змішаного складу з периферійних зон залізистих горизонтів. Друга – за рахунок гематит-магнетитових, магнетитових кварцитів з центральних частин залізистих горизонтів. В ході епігенетичних перетворень прихованокристалічний егірин часто зазнавав перекристалізації. Відбувалось збільшення розміру його індивідів і агрегатів з утворенням голчастих, тичкуватих, короткостовбчатих кристалів і радіальнопроменистих агрегатів егірину у масі прихованокристалічного агрегату. 3. Хімічний склад егірину визначався, головним чином, складом вихідних порід за рахунок яких він утворювався. По гематит-магнетитових і магнетитових кварцитах формувався егірин, склад якого близький до стехіометричного. Для егірину, який утворився за рахунок силікат-магнетитових кварцитів і магнетит-силікатних кварцитосланців периферійних зон залізистих горизонтів і брекчії змішаного складу, характерним є підвищений вміст (до 20 мол.%) діопсидового, гіперстенового, жадеїтового та інших міналів. Для обох морфологічних різновидів егірину властиве збільшення вмісту ізоморфних домішок зі збільшенням вмісту силікатів у первинних породах. Мінералоутворюючі і другорядні компоненти егірину поділяються на принесені метасоматизуючими розчинами (Na, Sc, V), запозичені з первинних порід (Si, Fe2+, Fe3+, Mn), а також такі, що мають подвійну природу (Al, Ti, Mg). 4. Мінливість хімічного складу визначає варіативність фізичних властивостей егірину. Загальною закономірністю є зменшення значень показників заломлення, двозаломленя, кутів cNp і густини, а також збільшення кута -2V з підвищенням вмісту ізоморфних домішок у складі егірину обох морфологічних різновидів. 5. Епігенетичні зміни егірину відбувались у гіпогенних і гіпергенних умовах. У першому випадку в залежності від хімічного складу, температури та інших параметрів епігенетичних розчинів відбувалось заміщення (іноді з утворенням псевдоморфоз) егірину рібекітом, селеданітом, гідрослюдами, карбонатом, кварцом, магнетитом, залізною слюдкою. В гіпергенних умовах спостерігається стадійне заміщення егірину спочатку гідрослюдою, а потім агрегатом кварцу і дисперсного гетиту. 6. Егіринізація залізистих кварцитів супроводжувалась суттєвими змінами текстури і структури залізистих порід, морфології індивідів і агрегатів магнетиту, характеру їх зростань з індивідами нерудних мінералів. Це суттєво вплинуло на технологічні показники егіринових метасоматитів як бідних залізних руд. Загальною закономірністю є зменшення вмісту заліза у магнетитовому концентраті від 67,0-67,5 мас.% (незмінені гематит-магнетитові і магнетитові кварцити) до 64,0-64,5 мас.% (егіринові метасоматити). 7. Якість егіринових метасоматитів як рідкіснометальних руд залежить від ступеню нестехіометричності складу егірину. З підвищенням вмісту ізоморфних домішок у складі егірину зростає вміст Sc, V, Y, TR та інших металів. Епігенетичні прояви (альпійський процес, гіпогенні і гіпергенні заміщення егірину) супроводжувались виносом рідкісних і розсіяних елементів з його кристалічної гратки. Отримані дані можуть бути рекомендовані для використання при геологічному і мінералого-технологічному картуванні бідних залізних і рідкіснометальних руд, при переоцінці залізорудних родовищ Кривбасу як комплексних. Селективний видобуток і збагачення егіринових метасоматитів дозволить покращити якість залізорудного концентрату гірничозбагачувальних комбінатів і отримати з хвостів збагачення егіринових метасоматитів скандій-вмісний концентрат. Більш повне використання природного потенціалу метасоматично змінених залізних руд буде сприяти підвищенню ступеню утилізації видобутої з надр мінеральної маси, вирішенню низки екологічних та економічних і соціальних проблем регіону. |