Анотація до роботи:
Пулатова Л.Й. Типологія весільних обрядових фразем в українській та німецькій мовах. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2008. У дисертаційному дослідженні запропоновано новий підхід до структурно-типологічного зіставлення весільних обрядових фразем в українській та німецькій мовах. За характером циклічності весільних обрядодійств обох етносів було виявлено 4 структурні типи ВОФ з ядерно-периферійною польовою організацією: з ядром – ВОФ власне весільного циклу – та периферією: ВОФ дошлюбного, передвесільного та післявесільного циклів. Це засвідчило спільні закономірності в хронології проведення українських і німецьких весільних обрядодійств та в концептуалізації ВОФ, проте відмінну мотивацію їхнього творення, пов’язану з екстралінгвальними чинниками – національно-культурними реаліями. За результатами реконструкції обрядового значення понятійного поля „весілля” в дисертації визначено 4 семантичні типи зіставлюваних ВОФ на позначення: 1) дошлюбних стосунків молоді, 2) зовнішності молоді, 3) внутрішнього світу майбутнього подружжя та 4) з семною структурою „вибирати пару для одруження”, які виявилися повними еквівалентами та частковими: з різною образністю / спільною внутрішньою формою, спільною мотивацією / різною зовнішньою формою. Зіставно-типологічний аналіз ВОФ передвесільного, власне весільного та післявесільного циклів в ономасіологічному та семасіологічному аспектах дав змогу виявити спільну основу семантизації понятійного поля „весілля” в українській та німецькій мовах. |