| Руйнування тоталітарної радянської імперії та виникнення на її теренах незалежних держав мало серйозні наслідки для розвитку засобів масової комунікації. Головний із них – руйнація радянської медіапіраміди. Натомість виявилось, що в незалежній Україні раніше, ніж загальнонаціональний інформаційний ринок, сформувались ізольовані один від одного регіональні ринки ЗМК. Преса Східної України являє собою один із таких найбільш виразних та показових інформаційних ринків. Трансформацію системи української преси спричинила не лише суттєва різниця економічного розвитку різних регіонів країни, а й те, що місцеві видання, звільнившись від опіки центру, стали, реальними конкурентами загальнонаціональних видань, оскільки їх інформація й реклама виявились адекватними інтересам та запитам місцевої аудиторії. Таким чином, за рахунок регіоналізації виникнення сотень різноманітних видань відбулося не скорочення національного інформаційного ринку, а, як об’єктивно засвідчує наведений у додатку реєстр видань трьох областей Східної України, його розширення. Зазначені тенденції, які повною мірою виявляються у пресі Східної України, є найважливішими ознаками національного інформаційного ринку. Разом із тим низька купівельна спроможність населення та його незначна (порівняно зі столицею чи західними регіонами) громадянська активність призводять до зменшення кількості читачів суспільно значущої преси. Звідси не просто зменшення її питомої ваги в загальному обсязі того, що читає населення регіону (до 20-30 видань на 1 тисячу читачів), а й той факт, що 80% приватних видань у цій сфері є збитковими. Звідси перетворення більшої частини друкованих ЗМІ в областях Сходу на супровід реалізації інших видів бізнес-інтересу. До серйозного аналітичного рівня прагне ділова преса регіону, хоча вона поки що поступається столичним виданням, проте намагається відповідати не лише запитам місцевих політичних чи економічних еліт (віддзеркалюючи одночасно їх сучасний стан), а й потребам більш широкої аудиторії, яка охоплює представників середнього класу, що активно формується в регіоні. Через схожі процеси пройшла не лише преса країн Західної Європи, а й країн Східної та Центральної Європи. Як засвідчив їх досвід, оптимальним шляхом розвитку регіональної друкованої преси є виникнення своєрідного симбіозу якісних та масових видань – “квалоїдів” (від словосполучення qulity та tabloid). Саме цим шляхом просуваються найбільш успішні газети Харкова, Донецька, Луганська, Маріуполя. Подальшим кроком стане утвердження в друкованій пресі інтегрованого прийому “інфотейменту”, що вже знайомий українському споживачеві інформації завдяки телебаченню. Поєднання інформації та розважально-полегшеного способу її оприлюднення дозволяє весь спектр соціально значущої інформації зробити популярним. Новим кроком у розвитку, який стимулюється незадовільним ставленням рекламного ринку до традиційної преси, стала поява безкоштовних газет. Безкоштовні для читача, вони відразу були прийняті рекламодавцями як можливість поглибити та розширити рекламно-інформаційну сферу. Залучення до типологічного аналізу фактора засновників та видавців рекламної та рекламно-інформаційної преси дозволило на матеріалі регіональних видань дійти такого висновку: серед них домінують фірми, що торгують на ринку певними товарами (автомобілями, комп’ютерами, побутовою електронікою, аудіовізуальною технікою) або надають певні послуги (будівництво і продаж житла, офісів, торговельних площ, прецевлаштування, туризм тощо). Такого роду об’єднання, що названі “кластерами” (від англійського cluster – скупчення, гроно), дозволяють поєднати основне виробництво чи види товарів, які продаються, з інформаційно-комунікаційною індустрією. Виявлені закономірності розвитку регіональної преси Східної України засвідчили якщо не хибність, то й не абсолютну достовірність тези про те, що регіональний інформаційний ринок існує лише для газет, натомість журнальна періодика має, як правило, загальнонаціональний характер. Аналіз виявив, що в областях Східної України представлений типологічний спектр часописів, хоч не всі вони розвиваються однаково успішно. Наприклад, попри наявність у регіоні видань для дітей та юнацтва їх кількість та якість не дозволяє говорити про цілком сформований тип, що має свої родові характеристики та адаптовані до регіональної специфіки особливості. Натомість часописи для жінок і чоловіків, незважаючи на жорстку конкуренцію з транснаціональними виданнями такого типу, що виходять російською мовою у сусідній Росії, а потім розповсюджуються на теренах СНД, та загальнонаціональними медіа утворили цікаву низку журналів, в яких поєднуються матеріали з Інтернету та публікації на місцеві теми. Аналіз преси, що виконує рекреативну функцію, дозволяє твердити, що поряд із значним загалом розважальних часописів, які викликають сталий інтерес у молодіжної аудиторії, залишився значний шар періодики, що на місцевому рівні продовжує традиції “товстих” літературних журналів, піднімає мистецькі, культурологічні, соціокультурні проблеми. Виокремлення та аналіз релігійних видань регіону в типологічному спектрі преси свідчить, з одного боку, що вони поки недостатньо сильно впливають на духовне життя Східної України, а з іншого, – віддзеркалюють той могутній потяг до релігійної духовності, що характеризує період незалежності країни. Додамо до цього активність, підкріплену досвідом і значними фінансами “місіонерських ” організацій (в основному США), щоб зрозуміти: звернення до релігійної преси дозволяє осягнути складність і неоднозначність “релігійного плюралізму” в Україні та відчути основні напрямки міжконфесійної боротьби. Таким чином, регіональна преса Східної України не має типологічної повноти та закінченості, що характерні для загальнонаціональної медіа системи. Типи, що виразно представлені в регіоні, можна диференціювати не лише за їх цільовим призначенням, а й за характером їх участі у здійсненні функції політики, економіки, бізнесу, підтримці тих чи інших ідеологічних, політичних, релігійних та інших рухів і течій, участі у просвітницькій, соціокультурній, духовній діяльності, реалізації рекреативної функції. Як засвідчив аналіз різних типів преси Східної України, для реалізації вказаних функцій та завдань необхідна суттєва перебудова частини медійних структур та вдосконалення тих, що виникли у незалежній Україні. Цей непростий процес уже започатковано, і він приносить перші результати. Список опублікованих праць Гурьєва С. А. Чи можлива в Україні якісна преса? (до проблеми типології сучасних вітчизняних ЗМІ // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Літературознавство. Журналістика. – 2003. – Вип. 6. – С. 148 – 152 Гурьєва С. А. Методологічні засади типологічного аналізу газетно – журнальної періодики України // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. – Симферополь, 2005. – Т. 18 (57). – № 3. – С.78 –81. Гурьєва С. А. Типологічні особливості регіональної преси України (системний аспект) // Нова філологія: Зб. наук. праць. – Запоріжжя, 2005. – № 3 (23). – С. 60 – 66. Гурьєва С. А. Українська регіональна преса: характер трансформацій в умовах становлення незалежності (на прикладі видань Слобожанщини) // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Літературознавство. Журналістика. – 2005. –Вип. 4. – С. 45 – 48. Гурьєва С. А. Типологічні особливості рекламної та рекламно – інформаційної преси Слобожанщини // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Літературознавство. Журналістика. – 2006. – Вип. 8. – С. 156 – 160. |
