Анотація до роботи:

Григоровська-Якубівська Л.В. Цивільно-правові аспекти вексельного обігу в Україні – Рукопис.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2007.

В дисертації досліджено проблеми цивільно-правового регулювання вексельного обігу в Україні. Проаналізовано поняття вексельного обігу та запропоновано його визначення. Розглянуто питання правового регулювання початкової стадії вексельного обігу – видачі векселя. Досліджено акцепт переказного векселя, який розглядається з двох позицій: 1) як напис; 2) як юридичний факт. Проведено аналіз питань передання прав за векселем. При цьому обґрунтовано необхідність розмежування індосаменту і цесії. Проаналізовано проблеми проведення платежу за векселем. Також у роботі висвітлено питання щодо протесту переказного векселя, а також про цивільно-правову відповідальність учасників вексельного обігу. На основі проведених в дисертації досліджень зроблено висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про вексельний обіг.

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що проявляється у виробленні теоретичних положень щодо цивільно-правового регулювання вексельного обігу і формулюванні на цій основі пропозицій, спрямованих на вдосконалення законодавства України про вексельний обіг. Основні висновки, одержані в результаті проведеного дисертаційного дослідження, можуть бути зведені до наступного:

- вексельний обіг – це цивільні правовідносини, що виникають у зв’язку із видачею векселя, акцептом переказного векселя, переданням прав за векселем, авалем векселя та платежем за векселем;

- початковою стадією вексельного обігу є видача векселя. Видача векселя є одностороннім правочином, а не договором;

- акцепт в контексті вексельного права слід трактувати як: 1) напис на векселі; 2) юридичний факт. Акцепт як юридичний факт є одностороннім правочином. За своєю суттю переказний вексель, виданий на самого векселедавця, є переказним, а тому на нього поширюються положення вексельного законодавства про акцепт;

- індосамент і цесія є самостійними цивільно-правовими поняттями. Для виникнення у індосата відповідних прав та обов’язків необхідне вчинення на векселі передавального напису (індосаменту) та передача векселя індосату;

- непред’явлення векселедержателем векселя до платежу не має своїм правовим наслідком погашення векселя чи припинення вексельного зобов’язання. Зобов’язання щодо платежу за векселем вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок векселедержателя. Лише після цього платник вправі вимагати вручення йому векселя з розпискою про отримання платежу;

- векселедержателеві слід надати більше можливостей у виборі місця вчинення протесту про неоплату. У цьому аспекті варто було би надати можливість векселедержателеві звернутися за вчиненням протесту про неоплату також за своїм місцем знаходження. Слід розмежовувати протест векселя і вчинення нотаріусом виконавчого напису на векселі;

- у вексельному праві не існує солідарної відповідальності всіх вексельних боржників, а є лише відповідальність основних боржників (векселедавця простого і акцептанта переказного векселів) і зобов’язання другорядних вексельних боржників (індосантів, авалістів, векселедавця переказного векселя), яке по своїй природі не є вексельною відповідальністю.

СПИСОК