1. Вищим рангом геологічної циклічності є глобальний галактичний цикл, який продовжується 453 млн. р. Це час, за який Сонячна система перетне весь спіральний рисунок галактики Молочний шлях. Він складається з двох циклів першого порядку довгого та короткого. Останні зіставлені з епох розширення та стиснення і якщо епохи стиснення по довжині приблизно рівні (54 та 57 млн. р) то епохи розширення різко відрізняються і по довжині (265 та 77 млн. р) і по структурі. Всі виділені геологічні цикли мають свою ритміку, яка залежить від зміни режимів розширення-стиснення. Зміна режимів відбувається вже на рівні стадій (час поміж сусідніми катастрофами) якщо вони довші 2 млн. р. 2. Вчення про геосинкліналі органічно розвивається концепцією пульсуючого розширення Землі під дією космічного пресингу, яка сьогодні пояснює геологічні факти історії планети, а також особливості її геодинаміки. Можна припустити, що життєдіяльною силою при розвитку планет земної групи є їх первинна густина. Сам розвиток проходить на фоні боротьби двох сил – природнього розущільнення та примусового ущільнення. 3. Загальна риса розвитку планет земної групи – асиметрія всіх геосфер – від зовнішнього ядра до земної кори, яка ділиться на континентальну та океанічну, товсту та тонку. Асиметрична будова зовнішнього ядра та мантії призводить до того, що існує основне мантійне джерело в області Тихого океану та другорядні мантійні джерела в континентальній частині планети. Саме під їх дією при збільшенні радіуса Землі і були сформовані континентальні “айсберги”. 4. Не дивлячись на те, що континентальні “айсберги” завжди були там де зародились, вони переміщувались в вигляді помірного дрейфу в мантійних хвилях розширення – стиснення, ломаючи тонку океанічну кору та утворюючи нову. З ростом об’єму континентальних “айсбергів” асиметрія земної кори проявлялась все більш рельєфно, завдяки пресингуючій дії головного мантійного джерела в області Тихого океану. 5. На етапах розширення планети завдяки розкритості надр та ізольованості блоків земної кори один відносно одного, значну роль в розвитку земної кори відіграють сили ротаційної динаміки. На етапах стиснення континентальні „айсберги” та геоблоки скорочують площу тонкої океанічної кори в зонах Заварицького – Беньофа та видавлюють в зонах евгеосинкліналей гірські масиви. 6. При зміні режимів розширення – стиснення змінюється площа земної кори, клімат та рівень світового океану. Все це впливає на типи літофацій котрі відкладаються в платформених та геосинклінальних областях. Для епох розширення це теригени, хемогени, перевідкладені карбонати, ефузиви основного та середнього складу. Для епох стиснення – карбонати, продукти інтрузивного магматизму кислого та середнього складу, незначна кількість теригенів та хемогенів. 7. Утворення прогинів, западин, а також глибоководних котловин Середземного, Чорного та Каспійського морів відбувається в результаті „втягування” в товщу астеносфери, на етапах стиснення планети, як серединних масивів древньої консолідації так і автономних блоків земної кори. Саме в шовних рифтогенних зонах, розвинених поміж останніми, утворюється нафта та газ під час примусової фільтрації ювенільних вуглеводнів через динамічно напружені осадово – магматичні товщі збагачені органікою. 8. Основні перспективи нафтогазоносності регіонів України пов’язані з шовними рифтогенними зонами, як активними альпійськими, захороненими палеозойськими та пульсуючими. Дані зони добре виділяються по комплексу геолого – геофізичних методів на рівні блоків фундаменту. 9. Кількісні перспективи нафтогазоносності шовних зон залежать від їх геодинамічної активності. Виходячи з цього, дані неотектоніки, які відображають сучасний динамічний стан земної кори і слугують базою для екологічного прогнозування (землетруси, коливання рівня моря, життєдіяльність біоти та людини) є також важливим елементом прогнозування нафтогазоності надр. 10. В наш час продовжується епоха стиснення Альпійського циклу першого порядку. Хвилі стиснення “втягуючи” в товщу літосфери континентальні блоки та серединні масиви, видавлюють в ослаблених зонах гірські масиви, забезпечуючи постійний підтік вуглеводнів. Остані заповнюють на шляхах своєї міграції пастки як антиклінального так і неантиклінального типів з теригенними та карбонатними колекторами. В залежності від геодинамічних умов, просторового розміщення різнонапружених зон в земній корі, морфології резервуарів та флюїдонепроникних горизонтів положення локальних покладів ВВ може мігрувати в просторі в межах 10-15 км над шовною рифтогенною зоною. По темі дисертації опубліковані слідуючі роботи: 1. Есипович С.М. История развития планеты Земля - пульсирующее расширение под действием космического прессинга. - Одесса, Изд-во Астропринт, 1998. – 165 с. 2. Теоретичні основи нетрадиційних напрямків пошуку вуглеводнів в Україні. Монографія. Відповідальний редактор М.І.Євдощук. – Київ: Вид-во “НАФТОГАЗ-ПРОГНОЗ”, 2001р. – 290 с. 3. Єсипович С.М. Про можливий механізм пульсуючого розширення Землі// Геологія і геохімія горючих копалин. Львів. №1-2(94-95), 1996, - С.139-150. 4. Есипович С.М. Некоторые представления о развитии спиральных галактик// Мінеральні ресурси України, 2001, № 4, - Київ: Видавничий центр УкрДГРІ. - С. 45–47. 5. Есипович С.М. Некоторые аспекты развития планеты Земля//Геологічний журнал, – Київ: Наук.думка, 2002. № 1 – С.116–124. 6. Есипович С.М. Динамика изменения среднего радиуса планеты Земля на протяжении фанерозоя//Науковий вісник НГУ, № 3, 2002, – Дніпропетровськ: – С. 75–77. 7. Єсипович С.М. Розвиток седиментаційних комплексів від середньої юри до нижньої крейди на північно-західному шельфі Чорного моря//Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – Івано-Франківськ: № 3(4) 2002. – С. 42–49. 8. Єсипович С.М. Тектоніка шельфових зон Чорного та Азовського морів.//Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – Івано-Франківськ: № 4(5). 2002. – С. 33–37. 9. Єсипович С.М. Історія геологічного розвитку та перспективи нафтогазоносності Українських шельфових зон//Нафтова і газова промисловість, 2003, № 4, – Київ: Держнафтогазпром. – С. 3–6. 10. Есипович С.М. История образования глубоководной котловины Черного моря (Ч. 1 – Каледонско-герцинский этап развития)//Науковий вісник НГУ, № 5, 2003, – Дніпропетровськ: – С. 25–29. 11. Есипович С.М. История образования глубоководной котловины Черного моря (Ч. 2 – Альпийский этап развития)//Науковий вісник НГУ, № 7, 2003, – Дніпропетровськ: – С. 22–28. 12. Есипович С.М. Геолого-геофизические и структурно-морфологические характеристики шовних рифтогенных зон//Науковий вісник НГУ, № 10 , 2003, – Дніпропетровськ: – С. 38–40. 13. Єсипович С.М. Можливий механізм прориву Гібралтарської перемички в ранньому міоцені//Нафтова і газова промисловість, 2003, № 6, – Київ: Держнафтогазпром. – С. 11–12. 14. Єсипович С.М. Історія геологічного розвитку та перспективи нафтогазоносності Дніпровсько- Донецької западини//Науковий вісник НГУ, № 11, 2003, – Дніпропетровськ: – С. 28–30. 15. Єсипович С.М. Історія геологічного розвитку та перспективи нафтогазоносності Українських Карпат//Науковий вісник НГУ, № 12, 2003, – Дніпропетровськ: – С. 24–26. 16. Гошовський С.В., Єсипович С.М., Посохов Л.О. Геодинамічні аспекти розвитку Керченсько-Таманської буферної зони в системі Кавказько-Кримської евгеосинкліналі//Мінеральні ресурси України, 2001, № 3, – Київ: Видавничий центр УкрДГРІ. – С. 35–38. 17. Гошовський С.В., Єсипович С.М. Новий погляд на механізм формування Українських Карпат як продукт аналізу фактичного та теоретичного матеріалу// Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. № 3(4) 2002. – С. 33–39. 18. Гошовський С.В., Єсипович С.М. Геодинамічне районування як основа безпечної розвідки й експлуатації родовищ корисних копалин (на прикладі ДДЗ і Складчастого Донбасу)//Мінеральні ресурси України, 2002, № 3, – Київ: Видавничний центр УкрДГРІ. – С.19–20. 19. Гошовський С.В., Єсипович С.М. Глибинна будова та геодинаміка території шельфу Азовського моря//Мінеральні ресурси України, 2003, №2 – Київ: Видавничний центр УкрДГРІ. – С. 28–30. 20. Євдощук М.І., Єсипович С.М. Нові уявлення про формування покладів нафти та природного газу//Доповіді НАН України – Київ:, 2002, № 1, – С.125–128. 21. Есипович С.М. , Сулимов И.Н. Особенности формирования меловых и домеловых отложений Каркинитского прогиба//Нефтегазовая геология и геофизика. – М.: ВНИИОЭНГ, 1991. – Вып. 3. – С. 12–16. 22. Есипович С.М., Баньковский М.В., Гейхман А.М., Пигулевский П.И. Геолого-геофизическая интерпретация данних магнитометрии по шельфу Азовского моря с использованием метода КЭКФ//Сборник научных трудов НГУ, Днепропетровск: 2002, № 13, Т. 4 – С. 186–189. 23. Сулимов И.Н., Безверхов Б.Д., Есипович С.М. Нижний мел северо-западного шельфа Черного моря по данным сейсмостратиграфии//Нефтегазовая геология и геофизика. – М.: ВНИИОЭНГ, 1992. – Выпуск 4. – С. 5–6. 24. Сулимов И.Н., Благодаров М.И., Есипович С.М., Шикер В.Ю. О прогнозной оценке нефтегазоносности северо-западной акватории Черного моря//Нефтегазовая геология и геофизика. – М.: ВНИИОЭНГ, 1992. – Выпуск. 6. – С. 10–11. 25. Сулимов И.Н., Ларченков Е.П., Есипович С.М., Самсонов В.И. К прогнозу нефтегазоносности черноморского шельфа Украины//Геол. журн. – Київ: Наук. думка, 1993. – № 6. – С. 42–46. 26. Есипович С.М. Перспективы нефтегазоносности с-з шельфа Черного моря в свете тектонической концепции пульсирующего расширения Земли под действием космического прессинга//Тезисы докладов Международной конференции “Глубинное строение литосферы и нетрадиционное использование недр Земли”. – Киев, 1996. – С. 121–122. 27. Есипович С.М. Тектоническое районирование на основе концепции пульсирующего расширения планеты как основа прогноза нефтегазоносности (на примере с-з шельфа Черного моря)//Тезисы докладов Международной конференции “Тектонические и палеогеоморфологические аспекты нефтегазоносности”. – Украина, Крым, пос. Николаевка, 1996. – С. 56–57. 28. Єсипович С.М. Понто-Каспійська плита академіка Бончева, трансформація її в часі й просторі та пов’язані з цим перспективи нафтогазоносності//Збірник наукових праць 5-ї Міжнародної конференції “Нафта-Газ-України-98”, Полтава, Т. 1, – С. 290–291. 29. Єсипович С.М. Пульсуюче розширення планети Земля - подальший розвиток вчення про геосинкліналі//Тези II Міжнародної конференції “Тектоніка і нафтогазоносність Азово-Чорноморського регіону в зв’язку з нафтогазоносністю пасивних околиць континентів”. Крим, Гурзуф, 5-8 вересня, 2000.– С. 84–85. 30. Єсипович С.М. Історія геологічного розвитку ДДЗ//Збірник наукових праць 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Нафта і газ України - 2000” Івано-Франківськ, Т. 1, – С. 146. 31. Єсипович С.М. Вивчення навколосвердловинного простору з допомогою зломлених хвиль у модифікації неповздовжнього вертикального сейсмічного профілювання//Збірник наукових праць 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Нафта і газ України - 2000” Івано-Франківськ, Т.1, – С. 302–303. 32. Євдощук М.І., Єсипович С.М. Сучасні уявлення про походження нафти та газу//Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуку нових скупчень”. Чернігів, лютий, 2001р. – С. 19–21. 33. Єсипович С.М. Формування родовищ нафти та газу не приватне виняткове явище, а закономірний продукт розвитку земної кори в рамках геосинклінально-островодужного процесу//Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуку нових скупчень”. Чернігів, лютий, 2001. – С. 44–45. 34. Єсипович С.М., Єсипович Н.І. Геодинамічні аспекти розвитку Українського Чорномор’я з позицій пульсаційної теорії//Тези доповідей п’ятої Міжнародної конференції КРИМ-2003. Гурзуф, 8-13 вересня 2003. – С. 34–37. |