У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання щодо вдосконалення процесу ціноутворення на інноваційний продукт машинобудівного виробництва. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки: 1. Проведене теоретичне дослідження, що базувалося на аналізі існуючих в економічній літературі підходів до сутності та класифікацій інновацій, дало підстави сформулювати власне визначення інноваційного продукту як матеріалізованого результату, який отриманий від вкладення капіталу в нову технологію виробництва чи техніку на підприємстві з метою комерційного використання та створення суспільної корисності. Запропонована класифікація інноваційних продуктів дає можливість конкретизувати напрями інноваційного процесу у вітчизняній економіці та сформувати економічні механізми управління інноваційною діяльністю. 2. Метод ціноутворення повинен забезпечувати рівновагу в системі інноваційної діяльності підприємства з урахуванням, з одного боку, бажаного рівня рентабельності для розробників інновацій та виробників інноваційної продукції, а з іншого – потреб споживачів. Встановлено, що цим вимогам найбільшою мірою відповідає ціннісний підхід до формування ціни на інноваційний продукт, рівень якої повинен визначатися відповідно до корисності та конкурентоспроможності продукції. При цьому враховувати рівні витрат виробника та споживача даного продукту. 3. Доведено, що процес ціноутворення на інноваційний продукт повинен враховувати особливості стадій життєвого циклу технічного об’єкту, якими є розробка, серійне виробництво, експлуатація, капітально-відновлювальний ремонт, зберігання та утилізація. Особливості формування інноваційного продукту на різних стадіях інноваційного процесу зумовлюють застосування відповідних підходів до формування повних витрат у процесі виробництва, реалізації та експлуатації продукції машинобудівних підприємств. При цьому слід передбачати диференційований підхід до визначення рівня ціни на інноваційний продукт. 4. Аналіз вітчизняного ринку інноваційної продукції машинобудівних підприємств дав змогу зробити висновок про те, що інноваційна активність вітчизняних підприємств все ще є низькою. Про це свідчать існуючі тенденції впровадження науково-технологічної продукції у виробничий процес. Стосовно авіадвигунобудівного виробництва слід відзначити, що на сьогодні вдосконалення та ускладнення авіаційних двигунів призводить до того, що разом з підвищенням технічної ефективності суттєво зростають трудомісткість і вартість їх виготовлення, а також витрати на технічну експлуатацію. 5. Установлено, що ціноутворення на інноваційний продукт підприємств авіадвигунобудівної галузі має базуватися на продуманій ціновій стратегії та ефективному використанні наявних ресурсів. Велику увагу при цьому слід приділяти освоєнню виробництва перспективних авіаційних двигунів і подальшому підвищенню ефективності виробництва вже виготовлених шляхом створення більш економічних та надійних їх модифікацій. 6. З’ясовано, що проблема визначення рівня ціни на інноваційну продукцію з урахуванням її споживчих властивостей на сьогодні повністю не вирішена. У зв’язку із цим запропоновано методичний підхід ціноутворення з використанням функції залежності ціни інноваційного продукту від його конкурентних параметрів порівняно з групою товарів-аналогів. 7. На прикладі продукції ВАТ “Мотор Січ” проведено вартісне оцінювання інноваційної продукції за стадіями її життєвого циклу. При цьому враховувалися витрати не тільки на виробництво та реалізацію, а й повзані з використанням інноваційного продукту та його обслуговуванням. Установлено, що діюча система цін на авіаційні двигуни нового покоління недостатньо враховує цю особливість. Це відповідним чином впливає на конкурентоспроможність інноваційної продукції та рівень попиту на неї. 8. Запропоновано методичний підхід щодо формування системи східчастих цін на інноваційний продукт з урахуванням особливостей життєвого циклу та відповідних стимулюючих знижок. Використання зазначених знижок сприятиме підвищенню гнучкості й оперативності здійснюваної підприємствами маркетингової політики ціноутворення. Слід мати на увазі, що цей методичний підхід може успішно використовуватися як на стадії проектування інноваційного продукту, так і при його реалізації та використанні. 9. Відсутність підходів до оцінювання впливу вартості послуг сервісного обслуговування після придбання споживачем інноваційного продукту певною мірою обмежує стимулюючий вплив ціни на рівень попиту. Розроблено систему оцінки післяпродажного обслуговування інноваційного продукту та її впливу на рівень ціни. Пропонується формувати ціну з урахуванням результатів цієї оцінки, що в умовах вітчизняного ринку забезпечить зростання конкурентоспроможності інноваційної продукції та попиту на неї. 10. На прикладі авіадвигунобудівного виробництва обґрутовано доцільність використання вартісних показників при ціноутворенні на інноваційний продукт, що враховують особливості його експлуатації споживачами. Маються на увазі інтегральний показник “чиста приведена вартість” та дисконтований грошовий потік при експлуатації авіаційного двигуна. Доведено, що цей методичний підхід може успішно використовуватися при формуванні ціни на інноваційні продукти різних галузей машинобудівної промисловості. | 