В дисертаційній роботі теоретично узагальнено і розроблено заходи по розв’язанню важливого наукового завдання щодо удосконалення системи транспортно-економічних зв’язків для підвищення комплексного розвитку господарства країни і її регіонів. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до оцінки ефективності комплексного розвитку та ролі залізничного транспорту в цьому процесі, розробці перспективних напрямів розвитку та функціонування залізниць України, що має певне значення для подальшого розвитку основ регіональної економіки. Результати проведеного дослідження дозволили автору зробити такі висновки: 1. Комплексність – це рівень пропорційності і взаємопов’язаності між галузями регіонального виробництва (особливо між галузями спеціалізації і допоміжними та обслуговуючими), а також між виробництвом, з одного боку, і трудовими ресурсами, невиробничою сферою, природними ресурсами, територією – з іншого. Рівень комплексності визначається тим, наскільки вона наближується до оптимального з народногосподарської точки зору варіанту пропорційності і збалансованості елементів господарства регіону, які забезпечують відтворення економічних процесів при мінімальних суспільних витратах. Комплексний розвиток регіонів – це такий розвиток, при якому досягається оптимальна структура господарства відповідно до наявних в регіоні природних, соціальних і економічних умов з метою створення економічно ефективного виробництва, а протиріччя, що існують і виникають у взаємозв’язках його складових, планомірно і послідовно вирішуються з метою підвищення ефективності суспільної праці. 2. Одним із основних факторів комплексного розвитку регіонів, який забезпечує взаємозв’язок структурних елементів господарського комплексу регіонів, є транспортна система. На її основі формуються і функціонують всі види матеріальних потоків, що забезпечують соціально-економічний розвиток як країни так і її регіонів. Провідним в транспортній системі України є залізничний транспорт, на долю якого припадає 84% вантажообігу і 16% загального обсягу перевезення пасажирів, а вартість основних фондів складає 48 млрд. грн. Враховуючи важливу роль залізничного транспорту в комплексному розвитку регіонів та те, що в останні роки спостерігається поступове погіршення всіх показників його діяльності, доцільним є перегляд основних принципів його функціонування, розробка та впровадження комплексу заходів, які б забезпечили адаптацію галузі до ринкових умов розвитку, реформування управління, корінну зміну організаційної структури. 3. В дисертації обґрунтовано основні методичні підходи до оцінки впливу транспорту на функціонування господарських комплексів регіонів, ефективності функціонування залізничного транспорту в ринкових умовах господарювання. Ці підходи базувались на сформульованих принципах дослідження цих проблем, а також сукупності методів оцінки діяльності залізниць України. Основними принципами є: комплексність; системність; безперервність; рентабельність; соціальна орієнтованість; ефективність транспортних потоків. 4. Визначені особливості територіальної організації та комплексного розвитку продуктивних сил регіонів України на основі аналізу та оцінки їх природно-ресурсного та виробничого потенціалу, виділені області промислового, промислово-аграрного характеру розвитку господарства, а також ті, де транспорт і зв’язок відіграє виключно важливу роль - Південний, Центральний і Карпатський регіони. Залізничний транспорт в складі 6 залізниць – Донецької, Придніпровської, Південної, Південно-Західної, Одеської і Львівської - обслуговує всю територію країни, причому район тяжіння Придніпровської залізниці складає 14,3% території країни (Дніпропетровська та Запорізька області, північна частина Автономної Республіки Крим) і забезпечує виробництво 26,7% промислової та 12,6% сільськогосподарської продукції, Донецької, відповідно – 8,8; 25,6; 7,7%. Особливістю територіальної організації залізничного транспорту є лінійна і точкова форми, оптимальний взаємозв’язок яких забезпечує надання послуг та задоволення потреб у перевезеннях. 5. Основною функцією, яку виконує транспорт, забезпечуючи комплексний розвиток регіонів, є задоволення потреб народного господарства та населення країни і її регіонів в перевезеннях при забезпеченні більш високої ефективності роботи та зниження собівартості перевезень, зменшенні часу перевезень з метою більш ефективного використання основних фондів, дотриманні регулярності відправлень і доставки вантажів та пасажирів, підвищенні якості перевезення вантажів і пасажирів, забезпеченні безпеки перевезення, зниженні навантаження на навколишнє природне середовище. На основі аналізу динаміки основних показників діяльності залізничного транспорту виявлені основні проблеми галузі, серед яких найбільш гострими є: значне зниження більшості показників діяльності, що було зумовлено розривом господарських зв’язків; високий рівень зношеності основних фондів галузі, а також невиправдано високі тарифи на пасажирські та вантажні перевезення та ін. Однак, починаючи з 2000 р., на залізничному транспорті України спостерігається поступова стабілізація і навіть покращання ситуації, підтвердженням чого може слугувати ріст вантажообігу в 2000 р. в порівнянні з 1999 р. на 10,6%; відправлення вантажів на 4,1%. Стабілізувався і фінансовий стан залізниць. 6. На основі показників транспортного забезпечення комплексного розвитку господарства регіонів, до яких належить протяжність залізничних колій загального користування та їх щільність, вантажообіг, навантаження та розвантаження вантажів, в дисертаційному дослідженні проведено транспортно-економічне районування території України, що дало змогу встановити територіальні особливості цього процесу, визначити рівень забезпечення залізничним транспортом регіонів країни (найкраще забезпечені Донецький, Придніпровський та Карпатський регіони, слабкіше - Подільський, Поліський та Південний регіони), а також обґрунтовано пріоритети розвитку залізниць з врахуванням потреб господарських комплексів регіонів тяжіння. 7. Внаслідок кризових процесів останніх років залізничний транспорт втратив свої конкурентні переваги на ринку транспортних послуг, знизив рівень забезпечення зростаючих вимог регіонів до перевезень. Це викликало потребу в реформуванні всієї структури залізничного транспорту, починаючи від обґрунтування нових принципів функціонування і закінчуючи реорганізацією управлінської структури галузі. В роботі обґрунтовано основні напрями реформування залізничного транспорту в контексті Програми його реструктуризації, основними серед яких є: забезпечення безперебійного функціонування, економічної і фінансової стабільності залізниць, їх технічне переоснащення, підвищення рівня обслуговування населення країни, господарських комплексів регіонів та зовнішньоекономічних зв’язків. 8. Розроблено організаційно-економічного механізм взаємодії “транспорт-регіон”, який являє собою систему організаційних і економічних заходів, реалізація яких дасть можливість в процесі співробітництва спрямувати розвиток продуктивних сил регіонів на підвищення ефективності їх функціонування, рівня використання та задоволення потреб споживачів транспортної продукції. Дієвість такого механізму дозволить раціоналізувати структуру виробництва в залізничній галузі, визначити найбільш сприятливі для конкретного регіону виробництва з врахуванням пропорційності і збалансованості розвитку регіональних господарських комплексів, та забезпечить поступове зростання задоволення потреб споживачів. 9. З метою збереження та покращення конкурентних переваг галузі, поряд з реформуванням організаційної і управлінської структури та системи взаємодії з регіонами, в роботі обґрунтовані маркетингові методи функціонування її на ринку транспортних послуг. Основними напрямами діяльності залізничного транспорту в цій сфері можуть стати: використання новітніх досягнень науки для застосування високоефективних методів діяльності, технологій і нових послуг; вивчення стану і перспектив розвитку регіональної, загальногосподарської і товарної кон'юнктури ринку; орієнтація діяльності галузі на вимоги ринку; активний вплив на ринок транспортних послуг, на формування регіональних потреб і стимулювання збуту; забезпечення повного, всебічного задоволення потреб. 10. Ефективний розвиток і діяльність залізничного транспорту та його вплив на комплексний розвиток господарств регіонів в значній мірі залежить від стану навколишнього природного середовища. Як і більшість галузей господарства транспорт здійснює вплив на екосистеми регіонів. Основними напрямами зниження навантаження транспортного обслуговування господарств регіонів повинні бути: розробка нормативно-правової бази по організації та проведенню єдиного екологічно-виробничого контролю за забрудненням навколишнього природного середовища структурними підрозділами залізниці; розробка технічних рішень запобігання запилення навколишнього середовища при навантажо-розвантажувальних процесах; розробка системи модернізації локальних промислових очисних споруд; розробка нормативів якості води, впровадження систем її очищення та повторного використання; вирішення проблеми утилізації відходів на залізничному транспорті тощо. 11. Підвищення комплексного розвитку регіонів країни потребує активізації господарської діяльності залізничного транспорту. В дисертаційній роботі на основі запропонованих методів прогнозування з врахуванням темпів розвитку виробничого потенціалу регіонів країни (розвитку промисловості, сільського господарства, будівництва, соціальної сфери) розраховані прогнозні показники: відправлення вантажів передбачається в 2005 р. довести до 332,8 млн. т., а в 2010 р. - до 428 млн. т. |