У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо трансформації технологій реструктуризації в промисловості. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати дозволяють узагальнити основні підсумки, сформулювати певні теоретичні і практичні рекомендації, а саме: 1. Автор дійшов до висновку, що реструктуризація є процесом, направленим на максимізацію вартості власного капіталу за допомогою внутрішніх і зовнішніх перетворень, які корінним чином міняють його діяльність. Як головний критерій ефективності процесу реструктуризації доцільно використовувати інвестиційну вартість, оскільки саме даний стандарт вартості найбільшою мірою враховує і відображає інтереси конкретних інвесторів, на відміну від імперсональної ринкової вартості. Аналіз вітчизняних і закордонних досліджень, присвячених реструктуризації в промисловості, дозволив сформулювати принципові відмінності в процесах реструктурування в Україні і за рубежем. На основі аналізу ситуації, що склалася в Україні, були виділені такі чинники, що перешкоджають реструктуризації, як нечіткість прав власності та відсутність гарантій приватної власності. Проаналізований досвід реструктуризації в країнах Східної Європи свідчить про потребу надання необхідних умов для проведення реструктуризації. Показано, що країни СНД вже мають досвід реструктуризації відмінний від країн Східної Європи. Здобувачем уточнено визначення поняття реструктуризації промислового об’єкту в частині проведення комплексу заходів організаційно-економічного, фінансового і техніко-технологічного характеру, направлених на зростання ефективності господарювання, підвищення конкурентоспроможності і зміцнення фінансової стійкості. Систематизовані принципи щодо проведення реструктуризації в промисловості. 2. Автором внесено зміни до існуючої класифікації видів реструктуризації промислових об’єктів. Обґрунтовано, що для об’єктів, що знаходяться на різних етапах життєвого циклу, процеси реструктуризації відрізняються своїми напрямами, глибиною та змістом. 3. Дослідником систематизовано проблеми промислових об’єктів в Україні і засоби їх рішення за допомогою реструктуризації, а також чинники, що стримують процес реструктуризації. До них відносяться складні політичні умови, слабкість центральних інститутів, досить поширене нерозуміння функціонування ринкової економіки на макро - мезо - та особливо мікроекономічному рівні. 4. Проведений аналіз стану державних промислових об’єктів, що пройшли реформування власності і одержали внаслідок цього організаційно-правовий статус відкритих акціонерних товариств, дозволив обґрунтувати необхідність розробки механізму своєчасної і достовірної фінансово-економічної діагностики промислових об’єктів, що функціонують в постприватизаційному періоді. 5. Здобувачем запропоновано методичні підходи до проведення діагностики фінансово-господарської діяльності промислових об’єктів, а саме: - оцінки фінансового і майнового стану промислових об’єктів до моменту реформування власності; - фінансового аналізу звітності приватизованих промислових об’єктів; - виявлення ознак неплатоспроможності і ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства. Такий підхід дозволив автору розробити чіткий алгоритм проведення експрес-аналізу без додаткових коштів та часу на його проведення. 6. Обґрунтовано, що при складанні проекту реструктуризації промислового об’єкту необхідно враховувати індивідуальний підхід до розробки місії, мети і прогнозування можливих наслідків соціально-економічних перетворень. 7. Систематизовано класифікаційні ознаки діагностики, що дозволяє здійснити вибір технології реструктуризації в промисловості. 8. Автор проаналізував діяльність типових представників в молочній промисловості, таких як: ВАТ “ММЗ № 1”, ВАТ “Балтський молочноконсервний комбінат дитячого харчування”, ВАТ “Арцизський молочний завод”, ВАТ “Савранський маслосирзавод”, ВАТ “Одеський молочний завод №2”, ВАТ “Одеська маслосирбаза “Янтар”, що дозволило виділити чинники, які привели до того, що, наприклад, лідер регіональної молочної промисловості ВАТ “ММЗ №1”, маючи статус дочірнього підприємства ВАТ “Одесамолоко”, за час з 1996 року по 2000 рік остаточно втратив свою сировинну зону і шанси забезпечити конкурентоспроможність продукції. Це стало підсумком дії ланцюжка порушень розрахунково-платіжної дисципліни та відсутності мотивації фінансового оздоровлення. На базі запропонованої автором методики виконано оцінку фінансово-економічного стану всіх правонаступників реформованої власності молочної промисловості Одеської області з метою отримання всебічної характеристики наслідків поспішної і непоміркованої приватизації та їх подальшої діяльності. 9. Для виведення промислових об’єктів з кризового стану здобувачем запропоновано порівняльний аналіз бізнес-ідей. Використання методу експертних оцінок дає можливість оцінювати варіанти трансформації промислових об’єктів. 10. Для оцінки стану зовнішнього середовища і визначення місця промислового об’єкту автором були проведені STEEV- і SWOT-аналізи, що дозволило визначити його сильні і слабкі сторони, можливості і загрози. 11. Проведений діагностичний фінансовий моніторинг діяльності окремих об’єктів молочної промисловості Одеської області переконливо свідчить про те, що практично за всіма ключовими показниками (майнового стану, основними фінансово-економічними показниками) створені акціонерні товариства мали серйозні фінансово-економічні труднощі. Використання запропонованої автором методики діагностування дозволило своєчасно виявити ознаки банкрутства та розробити технологію термінового втручання в діяльність промислового об’єкту шляхом кардинальної реструктуризації. Найбільш вдалу адаптивну реструктуризацію проведено під науковим консалтинговим наглядом фахівців Одеського державного економічного університету в 1997-2000 роках на Балтському молочноконсервному комбінаті дитячого харчування (торгівельна марка „Ласуня”), Арцизському молочному заводі (торгівельна марка „Армол”). На жаль, для урятування ВАТ “ММЗ №1” (м. Одеса) не залишалося іншого варіанту реструктуризації як часткова зміна спеціалізації та використання основних активів під просування до споживачів нехарчової продукції – а саме будівельних матеріалів. Проте, на законсервованих потужностях цього об’єкту промисловості проектом реструктуризації передбачено здійснення інноваційних технологій по виробництву молочної продукції. 12. Здобувачем сформульовано місію оновленого промислового об’єкту, яка дозволила сформувати дерево цілей, що враховує як мету реформування, так і мету його подальшого розвитку на основі реінжинірингу бізнес-процесів. 13. Промислова реструктуризація має попередньо передбачати зміни у вищому менеджменті шляхом відбору кандидатів на керівника – реструктуризатора об’єкта промисловості . Серед критеріїв обов’язковим є бачення перспективи перетворення об’єкту промисловості та адаптації до вимог ринкового середовища. 14. Проведено моніторинг процесів реструктуризації на основі вартісної оцінки капіталу об’єкта, який дозволяє сформувати необхідну основу системи раннього виявлення та попередження проблем, які можуть виникнути у процесі реформування. Контрольні функції сучасного управління реструктуризацією дозволяють істотно підвищити ефективність використання промислового капіталу. | 