У дисертації здійснено узагальнення і комплексне теоретичне обгрунтування шляхів розв’язання проблеми формування структури зайнятості населення регіону в умовах економічних перетворень. Сформульовано та обґрунтовано сукупність наукових положень, висновків та пропозицій, спрямованих на розв’язання конкретного науково-прикладного завдання – удосконалення теоретико-методологічних засад та організаційно-економічного механізму регулювання структури зайнятості населення регіону в умовах модернізації економіки. Результатами дисертації є: розробка системи заходів з раціоналізації структури зайнятості населення області, більш досконала методична схема її прогнозування у різних сферах і галузях економіки регіону та прогноз структурних зрушень у зайнятості населення Хмельницької області. За результатами дослідження зроблені такі висновки: Досвід багатьох країн світу з різним рівнем економічного розвитку, та політичними системами засвідчує, що існує достатньо засобів державного регулювання зайнятості в період трансформації економіки. Разом з тим не існує універсального рецепту, який би дозволив вирішити весь спектр проблем зайнятості, оскільки на них впливають багато чинників, які в різних країнах, в різний час, за різних економічних умов – не одинакові. За умов становлення ринкових відносин, глобалізації економіки, низької конкурентноздатності вітчизняного виробника державне регулювання повинно бути особливо вагомим. Одним із найважливіших завдань на даному етапі розвитку господарства України є розробка методичних підходів для оцінки та прогнозування різних соціально-економічних процесів на рівні регіонів. У зв’язку з цим дисертантом, виходячи із мети роботи, розроблено методичну схему дослідження та прогнозування трансформації структури зайнятості населення. При її апробації встановлена взаємозалежність між деякими показниками соціально-економічного розвитку Хмельницької області і окремих галузей її економіки (обсягами виробництва продукції і надання послуг, рівнем продуктивності праці в галузі, чисельністю постійного населення, рівнем споживчих цін в області) і чисельністю зайнятих у галузях виробничої і невиробничої сфери. Враховуючи цю взаємозалежність, в дисертації запропоновані методи розрахунку чисельності зайнятих в окремих галузях на перспективу, які можуть бути корисними для місцевих органів виконавчої влади при розробці програм соціально-економічного розвитку регіонів. Проведений в даній дисертаційній роботі аналіз демографічного розвитку Хмельницької області за 1990 – 2001 рр. засвідчив, що за вказаний період коефіцієнт народжуваності знизився із 12,9 до 8,4, а чисельність населення зменшилася із 1522,6 тис чол. до 1430,8 тис. чол., або на 6%. Основними причинами скорочення народжуваності є зниження доходів більшості населення області, а також значний міграційний відтік населення молодого і середнього віку (особливо жінок фертильного віку) за межі області з метою пошуку роботи. Тенденції у динаміці показників народжуваності призвели до загострення проблеми зайнятості у таких закладах як пологові будинки, дитячі дошкільні заклади, дитячі медичні установи, а згодом і в початковій школі, оскільки зменшення чисельності дітей зменшує потребу в працівниках відповідних закладів.
Особливо негативний вплив на розвиток трудового потенціалу має високий рівень смертності серед людей працездатного віку. Головними причинами цього є зниження життєвого рівня населення, погіршення медичного обслуговування, незадовільна екологічна ситуація. В сучасних умовах структура зайнятості населення, як в Україні в цілому, так і в Хмельницькій області значною мірою змінюється під впливом міграційних процесів, розвиток яких, з одного боку є наслідком демократизації суспільно-виробничих відносин, а з іншого – результатом реакції громадян на характер економічних перетворень в країні, їх невдоволення відсутністю позитивних результатів таких перетворень з точки зору покращення свого рівня життя. Галузева структура зайнятості населення є важливим показником рівня економічного розвитку регіону. Проведений у даній дисертаційній роботі аналіз зайнятості населення Хмельницької області показав, що за період економічних перетворень з 1991 р. по 2001 р. у галузевій структурі зайнятості населення відбулися відчутні зміни. Частка зайнятих у сільському господарстві зросла на 14,1%, у промисловості та будівництві, навпаки, зменшилася відповідно на 12,1% і 3,3%. У 2001 р. структура зайнятості у Хмельницькій області залишалася не ефективною, оскільки майже 60% зайнятих працювали у виробничих галузях. Виконані нами дослідження і прогнозні розрахунки дають підстави для висновку, що у галузевій структурі зайнятості населення Хмельницької області до 2005 р. слід очікувати значного скорочення чисельності зайнятих у сільському господарстві (від 16% за кризовим варіантом до 37% за стабілізаційним) і подальшого збільшення чисельності самозайнятих (від 27% до 85% відповідно). Стабілізаційний варіант прогнозу показав, що в житлово-комунальному господарстві і побутовому обслуговуванні чисельність зайнятих може зрости на 62%, в будівництві – на 56%, у транспорті і зв’язку – на 48%, у промисловості – на 25%,. В інших галузях і сферах передбачається поступове збільшення чисельності зайнятих. Хмельницька область на сьогодні володіє достатнім кількісним і якісним складом трудових ресурсів, які потрібні для забезпечення всебічного розвитку господарства регіону в сучасних ринкових умовах. Проте, відсутність ефективного механізму стимулювання активної інноваційної та інвестиційної політики, обмеженість фінансових ресурсів є досить серйозною перепоною на шляху вирішення цієї вкрай актуальної проблеми. Реально оцінюючи реформування відносин власності в регіоні, його економічну результативність та соціальні наслідки можна стверджувати, що сформований недержавний сектор економіки, поки що, не чинить суттєвого впливу на структуру зайнятості населення. Основна причина такого становища – низька ефективність господарської діяльності приватизованих підприємств, особливо тих, які лише формально змінили форму власності.
Більшість акціонованих підприємств, особливо невеликих, які розташовані далеко від промислових центрів відчувають гостру потребу в обігових коштах. Однією з причин цього є відсутність ефективного, гнучкого, динамічного ринку цінних паперів. Для вирішення цієї проблеми у роботі запропоновано створити мережу регіональних фондових бірж на рівні низових адміністративних районів де можна було б здійснювати операції з цінними паперами підприємств, які знаходяться на території даних районів. Однією з передумов створення необхідної кількості нових ефективних робочих місць, а відтак і покращення ситуації на регіональних ринках праці, є активна інвестиційна-інноваційна політика держави. При цьому, відповідним органам виконавчої влади необхідно забезпечити збалансоване інвестування не лише галузей економіки, а й територіальних утворень. Роль держави має проявлятися у постійному контролі за процесами, що відбуваються у сфері зайнятості та на ринку праці, а також здійснювати їх регулювання допомогою низки економічних важелів: проведення ефективної фіскальної політики; сприяння самозайнятості та розвитку малого підприємництва; стимулювання сукупного попиту; вдосконалення функціональної підготовки молодих спеціалістів; проведення активної політики на ринку праці. Всебічна оцінка закономірностей трансформації структури зайнятості населення регіону дає підстави стверджувати, що її регулювання вимагає комплексного підходу шляхом поєднання зусиль держави та місцевої виконавчої влади. Регіональна програма зайнятості як інтегруючий інструмент реалізації політики зайнятості має виходити з чітко визначених параметрів макроекономічних пропорцій структурної перебудови економіки країни, поєднаних з орієнтирами розвитку регіональної економіки, де в кінцевому підсумку і формується структура попиту та пропозиції робочої сили, визначаючи тим самим напрямки регулювання структури зайнятості населення.
|