Дослідження вмісту та динаміки сполук вуглецю і азоту в лучно-чорноземному карбонатному грунті та продуктивності культур зерново-бурякової сівозміни за систематичного застосування добрив дозволяє зробити наступні висновки: 1. Тривале (1984-1999 рр.) застосування гною і мінеральних добрив збільшило вміст гумусу в метровому шарі лучно-чорноземного карбонатного грунту порівняно з варіантом без внесення добрив. Найбільший його вміст був за внесення 13 т/га гною + 375 кг/га N, Р2О5, К2О. Внесення 13 т/га гною+252 кг/га N, Р2О5, К2О обумовлює стабілізацію вмісту гумусу і детриту в орному шарі. Зменшення вмісту гумусу в орному шарі грунту відбувається за рахунок мінералізації детриту. 2. Вміст гумінових і фульвокислот, зв’язаних з кальцієм, переважає над вмістом гумінових і фульвокислот І та ІІІ фракцій. У груповому складі грунту переважають гумінові кислоти (1,25%) над фульвокислотами (0,58%). За 1984-1999 рр. відбувся перерозподіл групового складу гумусу: суттєво збільшився вміст гумінових і фульвокислот ІІ і ІІІ фракцій та зменшився вміст гумінових і фульвокислот І фракції та нерозчинного залишку. 3. Внесення гною сприяє розширенню, мінеральних добрив – звуженню співвідношення Cг.к.:Сф.к. порівняно з контролем. Систематичне застосування 13 т/га гною і 13 т/га гною+252 кг/га N, Р2О5, К2О протягом 1984-1999 рр. сприяло розширенню співвідношення Cг.к.:Сф.к. 4. Внесення добрив збільшує оптичну густину сольових розчинів гумінових кислот у видимій частині спектра і зменшує їх коефіцієнт колірності порівняно з контролем. Застосування гною сприяє формуванню молекул гумінових кислот складнішої будови з більшим ступенем конденсованості ароматичного ядра. Внесення одних мінеральних добрив та мінеральних добрив сумісно з гноєм сприяє утворенню молекул гумінових кислот менш складної будови з більш розгалуженою аліфатичною периферичною частиною. 5. Тривале (1979-1998 рр.) вирощування сільськогосподарських культур без застосування добрив обумовлює стійкий дефіцитний баланс гумусу. Протягом 1979-1984 рр. і 1985-1994 рр. за внесення гною окремо та одинарної і 1,5 норми мінеральних добрив на фоні гною в сівозміні склався позитивний баланс гумусу, у 1995-1998 рр. – врівноважений баланс. Внесення одних мінеральних добрив не забезпечує бездефіцитного балансу гумусу. 6. Систематичне застосування гною і мінеральних добрив достовірно збільшує вміст загального азоту в метровому шарі грунту порівняно з контролем. За внесення 13 т/га гною+375 кг/га N, Р2О5, К2О з 1984 р. до 1999 р. відбулася стабілізація вмісту загального азоту в орному шарі грунту, без внесення добрив – достовірне зменшення його вмісту. Внесення гною і мінеральних добрив сприяє більш інтенсивному накопиченню загального азоту в орному шарі грунту порівняно з контролем, що обумовлює звуження співвідношення С:N. В підорному шарі грунту більш інтенсивне накопичення сполук вуглецю призводить до розширення співвідношення С:N. 7. При вирощуванні культур без внесення добрив з 1979 р. до 1998 р. склався від’ємний баланс азоту (від -60,3 до -85,3 кг/га). За окремого внесення гною та мінеральних добрив дефіцит азоту порівняно з контролем зменшився у 1,3-2,0 рази. Внесення одинарної і 1,5 норми мінеральних добрив на фоні гною забезпечило позитивний баланс азоту в грунті протягом 1979–1984 та 1995–1998 рр. (від 6 до 39,0 кг/га), у 1985–1994 рр. він наближався до врівноваженого (від -26,5 до -2,8 кг/га). 8. Внесення N135P120K120 на фоні післядії 30 т/га гною обумовлює найбільший вміст мінерального азоту, рухомих сполук фосфору і калію в грунті та азоту, фосфору і калію в рослинах озимої пшениці порівняно з контролем. 9. Максимальна урожайність зерна озимої пшениці була отримана за внесення N90Р80К80 на фоні післядії 30 т/га гною у 1996 р. (40,1 ц/га) та N135Р120К120 на фоні післядії 30 т/га гною у 1998 і 2000 рр. (65,3 і 53,8 ц/га, відповідно). У 1996 та 1998 рр. найвищий вміст білка порівняно з контролем був за внесення півтори норми мінеральних добрив на фоні післядії гною (15,0 і 12,3%, відповідно), у 2000р. – за внесення одинарної норми мінеральних добрив на фоні післядії гною (14,4%). 10. Продуктивність культур 10-пільної зерново-бурякової сівозміни за внесення 13 т/га гною+252 кг/га N, P2O5, K2O та 13 т/га гною+375 кг/га N, P2O5, K2O становила у 1979-1984 рр. 72,3-78,8, у 1985-1994 рр. – 84,5-87,2, а у 1995-1998 рр. – 55,0-60,1 ц/га к.од. 11. Прогнозні розрахунки показують, що за внесення гною окремо та сумісно з мінеральними добривами, до 2014 р. запаси вуглецю гумусу в шарі грунту 0-25 см збільшаться, тоді як на контролі та у варіанті, де вносять мінеральні добрива, відбудеться зменшення його запасів. У шарі грунту 0-50 см на контролі і за внесення півтори норми мінеральних добрив на фоні гною до 2014 р. відбудеться стабілізація запасів вуглецю гумусу. У варіантах з окремим та сумісним внесенням гною і одинарної норми мінеральних добрив відбудеться зменшення запасів вуглецю гумусу. |