В дисертаційній роботі вирішено одне з наукових завдань концепції сталого розвитку землеробства в Україні – оцінено вплив тривалого сільськогосподарського використання на трансформацію органічної речовини дерново-карбонатних ґрунтів та запропоновано і обґрунтовано заходи відтворення їхньої родючості. 1. В результаті досліджень встановлено, що запаси гумусу гумусового горизонту цілинних дерново-карбонатних глеюватих легкосуглинкових крупно-пилувато-піщаних ґрунтів знаходяться в межах 195,8-201,8 т/га, при цьому спостерігаються закономірності сезонної динаміки вмісту гумусу, яка описується графіками типу синусоїди і характеризується формуванням двох пів-періодів та максимальною відносною амплітудою сезонних коливань, що сягає 6,5%-11,6%. 2. Тривале використання дерново-карбонатних ґрунтів без застосування добрив в 9-пільній зерно-траво-просапній сівозміні спричиняє зменшення запасів гумусу в гумусовому горизонті (на 27,4%) та зниження здатності ґрунту підтримувати високі показники сезонної динаміки вмісту гумусу. Систематичне застосування добрив дозволяє стримувати процеси мінералізації гумусу (мінеральна) та навіть збільшу-вати запаси гумусу і показники сезонної динаміки відносно контролю (органічна та органо-мінеральна). При цьому найбільший ефект на зростання запасів гумусу (на 22,9%-27,4%) та максимальну відносну амплітуду сезонних коливань вмісту гумусу (до 5,8%-19,3%) створює органо-мінеральна система застосування добрив. 3. Внаслідок тривалого сільськогосподарського використання дерново-карбонатних ґрунтів відбувається трансформація гумусу, яка виявляється у перерозподілі груп гумусових кислот в межах фульватно-гуматного типу гумусу, що супроводжується погіршенням агрономічної якості та зменшенні термодинамічної стійкості гумусу без застосування добрив внаслідок фульватизації та зменшення в складі гумусу частки гумінових кислот на 1,3% та гуміну - на 18,2%. Застосування добрив повністю стримує процеси фульватизації гумусу, при цьому найбільш оптимальні показники якості гумусу (високий вміст гумусових кислот (1,06%), ступінь гуміфікації органічної речовини (28,3%)), та максимальна термодинамічна стійкість гумусу на фоні достатнього новоутворення гумінових кислот створюються під впливом органо-мінеральної системи застосування добрив за насиченості ріллі добривами в нормах N60P60K120+гній (8,9 т/га). 4. Запропоновано показник водорозчинності активного гумусу, який характеризує зміну лабільності активної форми гумусу, а отже і її фізіологічної здатності по відношенню до рослин. Аналіз дії систем застосування добрив на зростання водорозчинності активного гумусу виявив її збільшення відносно контролю під впливом мінеральних (на 23,1%) та органічних добрив, які засто-совуються в комплексі з мінеральними (на 7,7%). 5. Тривале сільськогосподарське використання дерново-карбонатних ґрунтів без застосування добрив викликає активізацію пасивної форми гумусу, але реакційна здатність гумусу при цьому збільшується на 13,7% відносно цілинного аналога. Між вмістом водостійких структурних агрегатів та вмістом пасивного гумусу в орному шарі ґрунту існує поліноміальна функціональна залежність, яка свідчить про зростання вмісту водостійких агрегатів при збільшенні вмісту пасивного гумусу. При цьому найвищий вміст пасивного гумусу (2,65%) створює органо-мінеральна система застосування добрив за насиченості ріллі добривами в нормах N60P60K120+гній (4,4 т/га). 6. Експериментальним шляхом встановлено коефіцієнти трансформації органічних добрив у досліджуваних ґрунтах. Частку нетрансформованих впродовж року органічних решток в ґрунті запропоновано описувати коефіцієнтом стійкості органічних решток до трансформації, який необхідно враховувати при розрахунках балансу гумусу. 7. Запропоновано рівняння регресії для визначення накопичення пожнивних і кореневих решток за величиною врожаю основної продукції культур досліджуваної сівозміни на дерново-карбонатних ґрунтах та рекомендовано їх для використання у відповідних розрахунках. 8. Розроблено математичну модель динаміки запасів вуглецю гумусу у вигляді експоненціальної математичної залежності, яка дає достовірні результати і тому пропонується для використання при прогнозуванні та управлінні динамікою запасів гумусу в дерново-карбонатних ґрунтах залежно від рівня надходження органічної речовини. На основі розробленої моделі запропоновано математичну залежність розрахунку необхідних норм органічних добрив для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в дерново-карбонатних ґрунтах. 9. Виявлено істотну обумовленість водно-фізичних та фізико-хімічних властивостей дерново-карбонатних ґрунтів рівнем їхньої гумусованості, встановлено тісну функціональну залежність ємкості катіонного обміну ґрунту орного шару від вмісту гумусу. За розорювання осушуваних дерново-карбонатних ґрунтів мають місце окремі деградаційні явища (погіршення фізичних властивостей і структурно-агрегатного складу). Значного поліпшення складу і властивостей ґрунтів за вирощування сільськогосподарських культур можна досягти за умов використання органо-мінеральної системи застосування добрив, яка стабілізує вміст агрономічно цінних агрегатів на рівні 67,6%-69,2%, а водостійких – відповідно на рівні 58,7%-59,3%. 10. Застосування добрив на дерново-карбонатних ґрунтах ефективно відбивається на врожайності культур сівозміни. Найвищий приріст врожаю ЕКО основної і побічної продукції (206,5%) створює органо-мінеральна система засто-сування добрив за насиченості ріллі добривами в нормах N60P60K120+гній (13,3 т/га). 11. Дев’ятипільна зерно-траво-просапна польова сівозміна навіть без внесення добрив забезпечує високу енергетичну ефективність вирощування сільськогоспо-дарських культур на дерново-карбонатних ґрунтах (Кее=3,65), а застосування добрив дозволяє збільшити цей показник на 11,3%-25,5%. Найвища енергетична ефективність створюється за умов застосування органічних добрив та органічних в комплексі з мінеральними за насиченості ріллі добривами в нормах відповідно 8,9 т/га гною та N60P60K120+гній (8,9 т/га). Застосування підвищених норм мінераль-них добрив зменшує енергетичну ефективність вирощування сільськогосподарських культур на 9,0% відносно контролю, тому є недоцільним заходом. |