У дисертаційній роботі розкрито характер токсичної дії РРР похідних N-оксид піридину на функціональний стан мембран мітохондрій гепатоцитів і білковий обмін в організмі щурів, на ріст і чисельність популяції інфузорій Tetrahymena pyriformis W., з’ясовані залежності “структура-токсичність”, “доза-час-ефект”, токсикологічна значущість “парадоксальних” нелінійних ефектів. 1. За параметрами гострої пероральної токсичності для білих щурів і мишей досліджені похідні N-оксид піридину та їх комплекси з органічними кислотами і солями відносяться до 3 класу небезпечності (ГОСТ 12.1.007-76), вираженої видової чутливості не виявлено. Комплексу N-оксид-2-метилпіридину із щавелевою кислотою властива видова чутливість (КВЧ = 3,59). Для інфузорій Tetrahymena pyriformis W. піридин, 2,6-диметилпіридин, Ди(N-оксид-2-метилпіридин)бурштинат, Ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II)йодид, Ди(N-оксид-2-метилпіридин) цинк(II)хлорид (тетран) є помірно токсичними; N-оксид піридин, N-оксид-2-метилпіридин, N-оксид-2,6-диметилпіридин, Аква-N-оксид-2-метилпіридин марганець-2-хлорид (триман) – малотоксичними речовинами. 2. Токсичність похідних піридину в значній мірі залежить від їх ліпофільності. Зі зростанням коефіцієнту Ро/в від -0,27 до 1,79 їх токсичність знижується на 2 порядки. Зі збільшенням Ро/в від 1,79 до 3,43 токсичність залишається на одному й тому ж рівні (1000-2000 мг/кг). Токсичність похідних N-оксид піридину не залежить від їх ліпофільності. 3. Введення в молекулу піридину метильного або хлор- радикалу знижує токсичність, нітро- або аміногруп підвищує токсичність речовин. Введення в молекулу N-оксид піридину метильного радикалу або NO2-групи підвищує токсичність для тварин в 2,5 рази. 4. Похідні N-оксид піридину чинять слабкий кумулятивний ефект на організм щурів (Iкум = 0 - 0,19 ). У мишей метильні похідні N-оксид піридину (N-оксид 2-метилпіридин, N-оксид 2,6-диметилпіридин) викликають помірно виражений кумулятивний ефект (Iкум = 0,37 - 0,54), комплекси похідних N-оксид піридину з органічними кислотами та похідні N-оксид піридину, у структурі яких є атоми металів і галогеноводні, чинять слабку кумулятивну дію на організм. Піридин, N-оксид-2-метилпіридин, Аква-N-оксид-2-метилпіридин марганець-2-хлорид (триман), Ди(N-оксид-2-метилпіридин)бурштинат чинять слабку кумулятивну дію на організм інфузорій Tetrahymena pyriformis W. (Ккум = 1,06 - 1,25); 2,6-диметилпіридин, N-оксид піридин, N-оксид-2,6-диметилпіридин – помірну кумулятивну дію (Ккум = 0,9 - 0,98); Ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II)хлорид (тетран), Ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II)йодид – виражену кумулятивну дію (Ккум = 0,29 - 0,53). Виражена кумулятивна дія в двох останніх сполук може бути обумовлена наявністю в їх структурі атому цинку. 5. За умов хронічної дії івін, триман, тетран, ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II)йодид і N-оксид-2-метилпіридин переважно інгібують ріст і чисельність популяції інфузорій Tetrahymena pyriformis W. Ступінь зниження чисельності інфузорій у концентраціях івіну 1х10-2, 1х10-6, 1х10-12, 1х10-14, 1х10-16, 1х10-20, 1х10-24, 1х10-26 М становить 20% - 76%, триману (1х10-14, 1х10-16, 1х10-18 М) – 25% - 41%, тетрану (1х10-2, 1х10-6, 1х10-8, 1х10-16 М) – 6,8% - 92,9%. Ди(N-оксид-2-метилпіридин)бурштинат викликає переважно індукуючий ефект, чисельність інфузорій у концентраціях 1х10-4 - 1х10-28 М збільшувалась від 61,7% до 342,1%. Виявлені ефекти мають різну спрямованість і не залежать від концентрації, часу дії та фази розвитку інфузорій. Криві росту чисельності інфузорій мають моно-, бі- або полімодальну залежність. 6. Івін, триман і тетран при субхронічному надходженні в організм щурів у дозах відповідних 1/10000 і 1/100000 від ЛД50 проявляють мембранотропну активність, про що свідчить вірогідне зниження вмісту МДА (від 22 до 70%), збільшення пасивного набрякання мітохондрій (від 15 до 77%), пригнічення або індукція активності мембранозв’язаних ферментів – сукцинатдегідрогенази (від 43,5 до 58%) і цитохромоксидази (від 41 до 118%). Найбільш виражений мембранотропний ефект проявляють триман і івін. Мембранотропна активність івіну, триману і тетрану не залежить від дози й часу дії. Токсичний вплив на мембрани івіну і триману проявляється в більшій мірі в низьких дозах, ніж у високих. Дестабілізація мембран носить транзиторний характер. 7. За умов субхронічної дії триману й івіну спостерігається інтенсифікація білок-синтетичних процесів в організмі щурів (в окремі терміни досліджень вірогідно збільшується вміст білку в печінці від 18,3 до 85,3%, вміст РНК від 24,2 до 35%, співвідношення РНК/ДНК від 24,2 до 47,4%, вміст продуктів розкладу білку – сечовини на 36,5%, креатиніну від 27,1 до 56,1%). Процеси розпаду білку превалюють над процесами синтезу. Вплив івіну і триману на білок-синтетичні процеси в організмі щурів не залежить від дози і часу дії, і є найбільш виразнішим при дії речовин у менших дозах. Тетран у даних умовах експерименту не впливає на синтез і розпад білка в організмі щурів. Дестабілізація білок-синтетичних процесів в організмі щурів носить транзиторний характер. 8. “Парадоксальні” нелінійні ефекти на рівні малих доз РРР можуть бути пов’язані з адаптивними реакціями в організмі тварин, в основі яких лежить модифікація біологічних мембран і інтенсифікація білок-синтетичних процесів. |