Підсумками дисертаційного дослідження е такі результати: 1. Запропоновані висновки і узагальнення лежать в основі сучасної теорії тлумачення конституції, яка в свою чергу базується на загальній теорії тлумачення права. Тлумачення конституції, в світлі цієї теорії, виступає як один із інструментів реалізації конституції, пристосування її норм до потреб держави та суспільства. Термін "тлумачення конституції"" вважається за доцільне визначити, як діяльність по усуненню неоднозначності розуміння конституції шляхом усвідомлення дійсного сенсу норми. Під офіційним тлумаченням конституції слід розуміти діяльність уповноваженого органу держави із роз'яснення змісту норм основного закону шляхом усунення неясностей у їх розумінні, з'ясування таким чином сенсу норми з метою реалізації конституції, та пристосування її норм до потреб держави та суспільства. 2. Тлумачення конституції є ідеальною альтернативою внесення до неї змін, оскільки процедура внесення змін до конституції майже завжди досить складна. Крім цього, часті зміни конституції підривають її авторитет як основного закону держави, та є несприятливим фактором щодо стабілізації держави та суспільства. Тлумачення конституції допомагає ліквідації однієї з основних рис конституції - розходження фактичної та юридичної конституцій, гармонізуючи при цьому текст основного закону та реалії державного і суспільного життя. Непрямим наслідком цього факту е розрішення парадоксу "сталості/мінливості" конституції. 3. Політизація і політологізація - дві тенденції, які можуть виявлятися під час інтерпретаційної діяльності органу конституційної юстиції. Політизація тлумачень Конституції є вкрай небезпечним явищем, так як: - втрачається імідж Суду як незалежного і об'єктивного арбітра; спотворюється ідея конституційного контролю; - тлумачення такого роду відзначаються тенденційністю, а також низькою якістю і суперечливістю. Політологізація, зважаючи на дійсний сенс цього терміну, є цілком позитивним явищем і при потребі цілком можливий її вияв під час тлумачень Конституції. 4. Компаративний аналіз існуючих моделей тлумачення конституції дозволяє вести мову про різність форм та однаковість змісту тлумачення конституції (звичайно, з відповідними уточненнями). Зародження інституту тлумачення конституції слід шукати в правових традиціях Британії та особливостях розвитку правової системи розвитку правової системи США XVII - XIX століть. Основні складові частини витоків інституту тлумачення конституції: - принцип конституційного контролю (Британія); - принцип розподілу влад (Британія, Франція); - система стримувань і противаг (США); - роль Суду, як арбітра влад (США). 5. Автентичне тлумачення конституції, яке є основною ознакою радянської моделі тлумачення конституції, не є раціональним та доцільним, і не може застосуватись в умовах існування демократичної правової держави з огляду на природу правової держави та конституційного контролю. Перехід радянської моделі тлумачення конституції в європейську слід вважати еволюційною трансформацією. Еволюція - основна і принципова ознака цієї трансформації. Переваги саме такого вирішення проблеми - урахування складностей перехідного періоду; поступовий вибір та адаптація найбільш прий- нятого різновиду моделі. Для України функціонування Конституційного Суду в якості єдиного тлумача Конституції дає такі переваги: - забезпечується значний професіональний рівень тлумачень, що виявляється на їх якості, а отже, відбувається більш ефективна реалізація норм Конституції; - зменшується ризик політизації тлумачень порівняно з автентичними тлумаченнями. 6. Аналіз нормативної бази, яка регулює тлумачення Конституції в Україні, дає змогу визначити недостатню урегульованість цього питання. Це стосується як загальних моментів, а саме: визначення тлумачення (за умов існування окремого повноваження Конституційного Суду це стосується і окремих сторін, пов'язаних з процесом тлумачення) і відсутність правил, методики тлумачення, визначення цілей, намірів та результатів тлумачення тощо. Потребує вирішення питання щодо особливої думки судці Конституційного Суду у рішенні із тлумачення Конституції у випадку, коли вони розходяться з рішенням Суду. За умови, коли окрема думка судці лише констатує незгоду судді з рішенням Суду і ніяким чином не впливає на нього, вона відіграє скоріше негативну роль, адже таким чином підривається авторитет тлумачення Суду. Природа окремої думки судді в такому випадку не зовсім ясна. Зважаючи на те, що сенс діяльності Суду - в пошуку найбільш оптимального тлумачення, окрема думка судці може містити лише доповнюючи обставини до мотивуючої частини. 7. Порівняння казуального та нормативного тлумачення конституції показує їх рівноцінність як в сенсі визначальних характеристик, так і щодо застосування їх в якості інструменту органу конституційної юстиції. Говорячи про казуальне тлумачення конституції, слід мати на увазі той факт, що в плані юридичних наслідків тлумачення, яке дається органом конституційної юстиції в ході вирішення конкретної справи, нічим не відрізняється від тлумачення, яке дається у спеціальній процедурі. Основна ознака нормативного тлумачення -загальнообов'язковість. Вважається, що саме ця характеристика спонукала вітчизняного законодавця виділити окреме повноваження суду. 8. Доведено значущу роль тлумачення конституції як інструменту забезпечення розподілу влад, підтримання системи отримань і противаг, охорони прав і свобод людини та ін. В плані визначення місця Конституційного Суду України в системі розподілу влад особливо важливою є проблема самообмеження Суду під час інтерпретаційної діяльності та меж тлумачення Конституції, причому такими межами слід вважати: - межі відносин, що їх регулює Конституція; - межа тлумачення визначається природою органу конституційної юстиції, та його місцем в системі розподілу влад; - межа тлумачення додатково визначається ст. 157 Конституції України; - межею тлумачення є лише положення Конституції, а не розділу і т. д. 9. Результати проведеного дисертаційного дослідження містять положення, що розвивають теорію тлумачення конституції. Вони можуть бути використані при удосконаленні системи конституційної юстиції в Україні, а також при підготовці юридичних кадрів в процесі викладання курсів: "Конституційне право України", "Конституційне право зарубіжних країн" і спецкурсу "Конституційна юстиція". 10. Аналіз розвитку інституту тлумачення конституції у деяких країнах Азії, Африки, а також країн - учасниць СНД, які здійснювали копіювання інститутів західної демократії без урахування їх дійсної суті, ролі в механізації функціонування дійсно правової та демократичної держави, дозволяє стверджувати про вкрай негативний ефект від такого зовнішнього копіювання, адже таким чином піддається дискредитації сама ідея тлумачення конституції. | 