У результаті проведеного дослідження можна сформулювати такі наукові висновки: 1. ТРК обласного рангу розглядається як складне суспільно-географічне утворення, яке формується та функціонує за наявності взаємоповязаних компонентів: відпочиваючих, рекреаційних ресурсів (природних та історико-культурних), рекреаційних підприємств і допоміжних установ, що об’єднані тісними прямими та зворотними зв’язками, інтенсивність яких залежить від стану суспільно-господарського комплексу адміністративної області. Основними напрямками формування ТРК є вертикальний (своєрідна інтеграція рекреаційних підприємств у значні рекреаційні утворення - комплекси) і горизонтальний (визначальною ознакою виступає територія). Провідною класифікаційною ознакою ТРК є спеціалізація. Це дозволяє виділити в межах Вінницької області такі типи рекреаційних комплексів: лікувальний, оздоровчо-спортивний та пізнавальний. Функціонування ТРК можливе при наявності внутрікомплексних зв’язків, серед яких виділяють: безпосередньо рекреаційні; допоміжні рекреаційні; інфраструктурні та управлінські. Розкрита і доповнена схема комплексного аналізу ТРК, визначені та обґрунтовані методи для вирішення поставленого завдання: літературно-описовий, порівняльно-географічний, статистичний, математичний, соціологічний, картографічний та структурного аналізу. 2. Формування ТРК Вінницької області відбувається під впливом двох груп факторів - природно-географічних та суспільно-географічних. В процесі дослідження здійснена комплексна бальна оцінка рекреаційно-ресурсного потенціалу, яка покладена в основу розрахунків коефіцієнта рекреаційної цінності території області та її адміністративних районів. Створена картографічна модель комплексної бальної оцінки, що відображає порайонні відмінності рівня рекреаційного забезпечення та показники коефіцієнта рекреаційної цінності адміністративних районів області. 3. ТРК Вінницької області є структурним утворенням, функціонально-компонентна структура якого представлена матеріально-речовими компонентами, серед яких значно переважають оздоровчі заклади (бази відпочинку та дитячі оздоровчі табори). Їх розподіл по території області є нерівномірним, що ускладнює їх використання в рекреаційній діяльності. Важливе значення має і розвиток лікувальної та пізнавальної рекреації, чому сприяє наявність лікувальних закладів (77 % з них - санаторії) та великої кількості туристичних маршрутів з використанням історико-культурних та природних памяток. Таким чином на території Вінницької області формується оздоровчо-пізнавальний територіально-рекреаційний комплекс з великою питомою вагою лікувальних закладів. 4. Елементами територіальної структури виступають 6 рекреаційних районів: Центральний, Північний, Південний, Західний, Північно-Східний, Південно-Східний; 13 рекреаційних центрів; 36 рекреаційних пунктів. Особливістю територіальної структури рекреаційного комплексу Вінницької області є нерівномірність розміщення її елементів. Основні структурні елементи – рекреаційні пункти і центри сформувались вздовж річок, зокрема Південного Бугу та Дністра; на території області відсутні сформовані рекреаційні вузли, Вінниця – найбільший рекреаційний центр області, одночасно виконує функції організаційного ядра обласного територіально-рекреаційного комплексу. Найбільш сформованим є Центральний багатофункціональний рекреаційний район, на який припадає значна частка оздоровлених в області (близько 38,5%), 51,1% санаторно-курортних закладів та близько 33,4% усіх історико-культурних памяток. 5. В системі органів управління ТРК вінницької області спостерігається «роздрібненість», що призводить до втрати взаємозв’язків між керованими та керуючими ланками. Негативним у розвитку ТРК є відсутність єдиного органу управління рекреаційною діяльністю, взаємопов’язаної сукупності методів та важелів впливу на суб’єкти господарювання. В системі обласного ТРК слід відмовитися від будь-якої відомчої приналежності, тобто створити єдину державну систему відпочинку, яка охоплювала б санаторно-курортне обслуговування населення, оздоровчий відпочинок, туризм, обслуговування самодіяльних туристів. Доцільно переходити до програмно-цільового (проектного) управління та фінансування рекреаційною діяльністю. 6. У процесі досліджень встановлено, що у Вінницькій області є значні потенційні можливості для розвитку туризму. Але сучасний рівень розвитку туристичної індустрії низький і не відповідає потребам населення та економіки. Для подолання існуючих диспропорцій у розвитку ТРК Вінницької області сформульовані основні напрямки його розвитку на найближчу перспективу, основними з яких є використання вітчизняного та зарубіжного досвіду організації рекреаційної діяльності та її правового забезпечення; впровадження ринкових відносин в сфері рекреації; збільшення фінансування рекреаційної галузі; збереження та відновлення історико-культурних памяток та їх залученням в рекреаційний процес; розвиток перспективних напрямків туризму: культурно-екскурсійного, сільського зеленого, спортивно-оздоровчого, сакрального, екстремального тощо; підвищення рівня інфраструктурного забезпечення рекреаційного процесу з метою поліпшення рекреаційного обслуговування; проведення подальших наукових досліджень щодо виявлення та оцінки рекреаційних ресурсів області. 7. Рекреаційна сфера є однією з найперспективніших галузей сучасності та майбутнього. Її розвитку на території області сприятиме комплексна оцінка рекреаційно-ресурсного потенціалу, застосування нових методів господарювання і управління, створення оптимальної територіальної організації як усього ТРК, так і окремих його спеціалізованих ланок, максимальне освоєння рекреаційних ресурсів та їх охорона, що в умовах вільної конкуренції забезпечить насичення ринку високоякісними послугами і сприятиме комплексному соціально-економічному розвитку Вінницької області. |