Анотація до роботи:

Машика Ю.В. Територіальна організація зайнятості в умовах структурної перебудови економіки регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2008.

В дисертації досліджені теоретичні основи організації зайнятості в умовах адаптації економіки регіону до ринкових відносин. Обґрунтовано інституційні засади розвитку трудозайнятості в трансформаційній економіці, а також методичні підходи до аналізу трудового потенціалу в умовах становлення ринку праці за видами економічної діяльності.

Здійснено аналіз використання соціально-трудового потенціалу в умовах поглиблення ринкових реформ. Досліджено особливості трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності та вплив безробіття і міграційних процесів на використання трудового потенціалу в розрізі природноекономічних зон регіону.

В дисертаційній роботі на основі стратегічних цілей і орієнтирів розроблені прогнозні сценарії зростання виробництва регіонального валового продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів, які працюють в зарубіжжі, та розширення на цій основі трудового потенціалу регіону.

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки і пропозиції:

1. Під територіальною організацією зайнятості населення розуміється системна діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування, спрямована на розвиток трудового потенціалу індивідуалізацію форм, режимів та умов зайнятості населення. Зайнятість населення у процесі розвитку соціально-трудових відносини пройшла чотири стадії: ранньокапіталістична, з характерною для неї повною незахищеністю працівника від свавілля роботодавця; конфронтаційна, провідною ознакою якої є організований страйковий рух; стадія змагального співробітництва, для якої притаманні динамічний паритет сторін, розуміння їх взаємозалежності; стадія соціального партнерства з орієнтацією на забезпечення оптимального балансу в реалізації інтересів сторін.

2. Становлення ринкових відносин, ринку праці в перехідний період має певні територіальні особливості, зумовлені специфікою господарського розвитку регіонів, характером нерозв’язаних соціально-економічних завдань. Проведене дослідження засвідчує, що на перехідному етапі пропозиція праці значно перевершує попит на неї як на регіональному, так і субрегіональному рівнях. Як наслідок, сформувалися три групи ринків – асиметричні, тобто трудодефіцитні (попит перевищує пропозицію праці) та трудонадлишкові (пропозиція перевищує попит), а також збалансований, або рівноважний, коли попит відповідає пропозиції, що в принципі є еталоном. Існуюча ситуація вимагає диференційованого підходу в дослідженні теоретико-методичних засад організації зайнятості в умовах поглиблення ринкових реформ та обґрунтуванні соціально-економічної природи зайнятості в трансформаційній економіці, а також напрямів розвитку територіального ринку праці і зайнятості.

3. Вирішальний вплив на ефективність функціонування регіональних механізмів регулювання зайнятості здійснюють базові ринкові інститути, наявність різноманітних форм власності, на базі яких формується багатоукладність в економіці, що супроводжується розширенням сфери докладання праці, свобода вибору, як необхідна умова реалізації особистого інтересу в сфері зайнятості, та конкуренція, під впливом якої здійснюються глибокі якісні зміни в структурі трудового потенціалу і зайнятості. У зв’язку з цим в дисертаційній роботі проаналізовано особливості використання соціально-трудового потенціалу в нових умовах господарювання, зокрема в розрізі природноекономічних зон регіону, досліджено процеси трансформації зайнятості населення за видами економічної діяльності. Ступінь розвитку базових ринкових інститутів в значній мірі зумовлює ефективність функціонування територіальних механізмів регулювання зайнятістю.

4. Зайнятість є найважливішою складовою економічно активного населення (робочої сили), до складу його входять ті особи, які займались економічною діяльністю, і безробітні (у визначенні МОП). Економічна активність населення за масштабами перевершує середньооблікову кількість штатних працівників та за еквівалентом повної зайнятості. У зв’язку з тривалим процесом становлення ринкових відносин переважна більшість підприємств не мають стабільних трудових колективів, спеціалісти шукають більш високих заробітків, в тому числі в зарубіжжі, та кращих умов праці, що супроводжується високою трудовою мобільністю кадрів.

5. Проведений аналіз міжсекторного перерозподілу праці на основі Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) свідчить про значне зменшення кількості зайнятих в пріоритетних сферах економіки регіону: А – сільське господарство, мисливство, лісове господарство, C, D, E – промисловість, F – будівництво, К – операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, а також L – державне управління. Існуюча ситуація зумовлює потребу в збільшенні кількості зайнятих в пріоритетних сферах економіки області, оскільки саме вони здійснюють якісні перетворення в структурі зайнятості, формуючи інноваційний тип розвитку людського капіталу.

6. Реструктуризація економіки регіону супроводжується перерозподілом зайнятості із сфери матеріального виробництва у нематеріальне, що в цілому відповідає ринковій моделі зайнятості. Однак, за останній період часу кількість зайнятих в сфері нематеріального виробництва має тенденцію до зменшення, що в основному пояснюється припиненням діяльності частини малих підприємств та нерозвиненістю сфери послуг, особливо у сільській місцевості області. Існуюча ситуація вимагає здійснення моніторингу сфери зайнятості, особливо на територіях проблемного розвитку, обґрунтування впливу безробіття та міграційних процесів на зайнятість населення і використання трудового потенціалу, а також дослідження перспективних напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості і ринку праці та особливостей територіальної організації регулювання трудоміграційних процесів в умовах лібералізації трудових відносин.

7. Просторовий аналіз локальних ринків праці засвідчив значну диференціацію в рівні зайнятості населення. Найвищий рівень зафіксовано у низинній, а найнижчий у гірській природноекономічній зоні. Це вимагає проведення диференційованої політики з боку органів державного управління та місцевого самоврядування до кризових локальних ринків у відповідності до міжнародного досвіду з партнерства в регулюванні зайнятості і безробіття та обґрунтуванні основних напрямів розвитку трудового потенціалу регіону. В дисертаційному дослідженні розроблено сценарії зростання валового регіонального продукту за рахунок додаткового залучення мігрантів у виробничу та невиробничу сфери з метою нарощування трудового потенціалу та зайнятості населення.

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Машика Ю. В. Ефективність використання бюджетних коштів на виконання Програми розвитку малого підприємництва в Закарпатській області в 2002-2004 роках / Ю. В. Машика // Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. Випуск № 17. Ужгород, 2005. – C. 14-21.

2. Машика Ю. В. Ефективність використання бюджетних коштів на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах Закарпатської області / Ю. В. Машика // Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. Випуск № 15. Ужгород, 2004. – C. 61-66.

3. Машика Ю. В. Порівняльна характеристика населення і трудового потенціалу країн „великої вісімки”, Центральної Європи (ЦЄ) і України / Ю. В. Машика // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : Зб. наук. праць. Вип. 9 : Економічні науки. – Чернівці, 2007. – С. 517-527.

4. Машика Ю. В. Формування регіонального ринку праці та його управління / Ю. В. Машика // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. Випуск № 5. Т. 1. Хмельницький, 2007. – С. 215-221.

5. Машика Ю. В. Теоретико-прикладні аспекти організації та зайнятості населення на регіональному рівні. / Ю. В. Машика, Т. Ю. Машика // Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. Вип. № 19. Ужгород, 2006. – C. 88-92. [Особистий внесок автора: досліджено аспекти організації зайнятості населення регіону].

6. Машика Ю. Особливості відтворення населення в регіонах Українських Карпат / М. Газуда, Ю. Машика // Науковий вісник Прикарпатського університету. Серія „Економіка”. Випуск № 6. – Івано-Франківськ, 2008. – С. 102-107. [Особистий внесок автора: проаналізовано вплив природного приросту (скорочення) на кількість постійного населення в розрізі областей Українських Карпат].

7. Машика Ю.В. Трансформація зайнятості та міграційних процесів прикордонного регіону / Ю. В. Машика // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. Випуск 237, Том ІІ. Дніпропетровський національний університет: „Наука і освіта”. – 2008 р. – С.503-513.

Матеріали наукових конференцій:

8. Машика Ю. В. Аналіз стану профорієнтаційної роботи та професійного навчання безробітних в першому півріччі 2003 року / Ю. В. Машика // (матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [„Динаміка наукових досліджень’2003”]). Т. 21. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 45-47.

9. Машика Ю. В. Регіональний ринок праці – основні тенденції розвитку сфери діяльності / Ю. В. Машика // Розвиток малого та середнього бізнесу на території Східної та Центральної Європи : збірник Міжнародної науково-практичної конференції. – (Чехія-Словаччина-Україна). 2004. – С. 22.

10. Машика Ю. В. Стан професійної орієнтації та професійного навчання у регіонах України на протязі 2001-2002 років / Ю. В. Машика // (Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [„Україна наукова’2003”]). Т. 20. Економіка. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2003. – С. 34-37.