Анотація до роботи:

Кравченко Н.О. Територіальна організація рекреаційного господарства Полісся та напрями її удосконалення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил України та регіональна економіка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006 р.

У роботі розкривається економічна сутність і значення рекреаційного господарства в розвитку регіональних господарських систем, обґрунтовано закономірності і принципи його функціонування, запропоновано класифікацію факторів розвитку і територіальної організації рекреаційного господарства, розроблено алгоритм дослідження потенційних можливостей, стимулів та обмежень регіону для розвитку рекреаційного господарства. Запропоновано шляхи оптимізації рекреаційного господарства Полісся на основі реалізації заходів, спрямованих на екологізацію галузі, інтенсифікацію інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності. Розроблено концепцію і прогноз розвитку рекреаційного господарства Полісся до 2015 року, які можуть бути використані в процесі реалізації регіональної політики економічного розвитку.

У процесі роботи над дисертацією одержано нові наукові результати, спрямовані на удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства регіону і розв’язання важливого науково-прикладного завдання по підвищенню ефективності його функціонування в сучасних умовах. Це знайшло відображення у поглибленні методологічних основ дослідження проблем оптимізації територіальної організації даної галузі та обґрунтуванні пріоритетів перспективного розвитку рекреаційної господарської діяльності на Поліссі. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. Сучасна актуалізація проблем оптимізації територіальної організації продуктивних сил, що належать до магістральних напрямів наукового дослідження, пов’язана зі зміною парадигми розвитку українського суспільства. Значне місце в ній посідає проблема соціального розвитку, зокрема, рекреації. Основною проблемою, що стосується реалізації даного суспільного явища в нових умовах, є підвищення ефективності рекреаційного господарства, в межах якого воно відбувається.

2. Рекреаційне господарство, як особлива структура, що забезпечує реалізацію рекреаційних потреб суспільства, виконує ряд важливих функцій: рекреаційного відтворення, оздоровлення, розвитку, комунікаційну, економічну та інші. Проте, воно досі не є офіційно визнаною галуззю національної економіки, що створює певні перешкоди його ефективному розвитку.

3. Рекреаційне господарство проявляється у трьох ракурсах: компонентному, територіальному та управлінському, – кожен з яких обумовлює особливості його територіальної організації. У відповідності до цього на сучасному етапі його розвитку елементи рекреаційного господарства утворюють: 1) компонентну структуру: а) за виконуваною функцією, куди входять об’єкти рекреаційного господарства, що спеціалізуються на лікуванні та профілактиці захворювань, оздоровленні, реалізації туристичних послуг, організації розваг, розміщенні, харчуванні та перевезенні відпочиваючих; б) за участю у наданні рекреаційних послуг (первинні та вторинні); в) за характером послуг (загальні і специфічні); 2) територіальну господарську структуру, що складається із сукупності ієрархічних одиниць (пункт, центр, господарський комплекс, вузол, район, регіон, зона); 3) управлінську структуру, куди входять міжнародні та державні (загальні і спеціальні, регіональні та місцеві) структури, громадські організації, керівництво окремих рекреаційних підприємств.

4. Територіальна організація рекреаційного господарства, розглядається, з одного боку, як комплекс соціально-економічних і організаційних заходів, спрямованих на підвищення економічної, соціальної, екологічної ефективності рекреаційного господарства на певній території з метою забезпечення оптимальності його функціонування в системі „економіка – природа – соціум”; з іншого – як відкрита система взаємопов’язаних та взаємообумовлених компонентних, територіальних та управлінських елементів рекреаційного господарства різних рангів. Її удосконалення потребує розробки методичних підходів щодо оцінки рівня розвитку рекреаційного господарства, вивчення потенціалу його подальшого функціонування в регіоні, пошуку і впровадження конкретних заходів. Ефективність територіальної організації рекреаційного господарства регіону визначається ступенем використання (врахування) ресурсних, інфраструктурних, економічних, соціальних, екологічних та управлінських переваг (особливостей) території в процесі рекреаційної діяльності для зменшення витрат на її забезпечення. Дослідження потенційних можливостей, стимулів та обмежень розвитку рекреаційного господарства на певній території проводилось за розробленим алгоритмом, що включив у себе наступні модулі: ресурсно-екологічний, соціально-демографічний, економічно-інфраструктурний, управлінський, – та був основою для визначення перспективних у рекреаційному відношенні територій, переваги яких можна ефективно використовувати шляхом створення рекреаційних кластерів.

5. Аналіз ресурсних передумов розвитку рекреаційного господарства на Поліссі свідчить, що регіон володіє достатнім потенціалом для успішного функціонування галузі, який, проте, на сучасному етапі використовується далеко не у повній мірі. Незадовільні показники роботи рекреаційного господарства Полісся пояснюються не лише кризовими явищами в економіці регіону та тими наслідками у виробництві та споживанні рекреаційних послуг, що з цього випливають. Погіршення ситуації в галузі зумовлене також: покращенням можливостей для розвитку виїзного туризму, якими активно користується середній клас; низькою якістю рекреаційного сервісу у порівнянні із зарубіжними аналогами; сприйманням ролі рекреаційної галузі у соціально-економічному розвитку регіону як другорядної; втратою зв’язків, у тому числі, рекреаційних, з колишніми республіками СРСР; відмовою від керованої системи розподілу і розповсюдження путівок тощо.

6. Основними проблемами розвитку рекреаційного господарства в регіоні є брак фінансових ресурсів, значна зношеність основних виробничих фондів, застаріла матеріально-технічна база, низький попит на рекреаційні послуги в регіоні, зумовлений як недостатньо високою якістю рекреаційних послуг, так і поганою інформованістю потенційних споживачів щодо можливостей відпочинку в регіоні.

7. На основі розгляду організаційно-економічних важелів та механізму розвитку рекреаційного господарства розроблено пропозиції щодо зменшення податкового тиску на суб’єкти рекреаційної господарської діяльності, впровадження в практику рекреаційного господарювання рекреаційної ренти, регуляції відносин власності на рекреаційні ресурси між суб’єктами рекреаційної господарської діяльності та державою.

8. Розроблено і обґрунтовано напрями оптимізації інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності, зокрема, щодо впровадження нових видів рекреаційних послуг, розрахованих на певні категорії населення, їх урізноманітнення, використання нових інформаційних та виробничих технологій, сприяння поширенню інформації про рекреаційні можливості регіону серед потенційних споживачів та інвесторів, застосування у виборі рекреаційними підприємствами регіону напрямів спеціалізації та цінової політики певних стратегій, спрямованих на підвищення рекреаційного попиту, що можуть бути використані у системі заходів, спрямованих на покращення функціонування рекреаційного господарства Поліського регіону, удосконалення його територіальної організації.

9. Запропоновано особливу увагу звернути на розвиток в регіоні альтернативних видів туризму, які можуть забезпечити збільшення туристичних потоків в регіон, створення нових робочих місць, розвиток малого бізнесу, поліпшення стану рекреаційної інфраструктури, збереження, охорону і відновлення рекреаційних ресурсів, і гарантує регіону вигідне місце на ринку туристичних послуг.

10. Обґрунтовано можливість створення на території Поліського регіону рекреаційних кластерів “Шацького”, “Ковель-Луцьк”, “Берестечко-Рівне”, “Східно-Волинського”, що базується на використанні виявлених територіальних переваг щодо організації рекреаційної господарської діяльності. Окреслено перспективні напрями їх діяльності.

11. Розроблено перспективну модель динамічного розвитку рекреаційного господарства Полісся, яка базується на інтенсивній мобілізації ресурсів та спільних зусиль, територіально та організаційно активізованих шляхом створення кластерів, реалізація якої сприятиме підвищенню конкурентоспроможності рекреаційного господарства регіону.

Публікації автора:

Монографії

1. Туризм і охорона культурної спадщини: український та польський досвід: Монографія. /В.Вакуленко, І.Валентюк та ін./ за заг. ред. Ю.Лебединського – К.: Вид-во К.І.С., 2003. – 176 с. – С.51-66. (особистий внесок – характеристика можливостей розвитку альтернативних видів туризму в Чернігівській області).

2. Чернюк Л.Г., Кравченко Н.О., Зеленська О.О. Розвиток екологічного туризму в Україні. – Ніжин: Видавництво НДПУ імені Миколи Гоголя, 2004. – 90с. (особистий внесок – С. 9-23, 42-59, 64-81).

Статті у наукових фахових виданнях

3. Чернюк Л.Г., Кравченко Н.О. Проблеми взаємодії рекреаційного та транспортного комплексів у рамках концепції сталого розвитку. //Зб. наук. пр. Київського університету економіки та технологій транспорту Міністерства транспорту України. Серія “Економіка і управління”. – Вип.3. – К.: КУЕТТ. – 2003. – С.12–15 (особистий внесок – характеристика рекреаційного комплексу та опис організаційних особливостей його взаємодії з транспортом).

4. Кравченко Н.О. Сучасний стан індустрії туризму в Україні. //Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – С.229–235.

5. Кравченко Н.О. Сутність, роль і значення рекреаційного господарства в розвитку народногосподарського комплексу. //Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України. - 2004. – Ч.1. – С.77–82.

6. Кравченко Н.О. Напрямки екологізації туристичної індустрії України. //Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія “Економіка”. – Вип.3 (31). – Рівне: НУВГП. – 2005. – С. 72–77.

7. Кравченко Н.О. Методика оцінювання потенціалу ефективного функціонування та територіальної організації рекреаційного господарства регіону. //Актуальні проблеми економіки. – 2005. - №12. – С.172-178.

Статті у інших виданнях

8. Кравченко Н.О. Теоретико-методологічні основи формування рекреаційного господарства. //Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Наук.-теорет. зб. Серія “Педагогіка”. – К.: КИТ. – 2004. – С.370-375.

9. Кравченко Н.О. Альтернативні різновиди туризму в контексті сталого розвитку України. //Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр.: В 4-х т. – К.: Обрії. – 2004. – Т.3 – С. 35-36.

10. Кравченко Н.О. Місце Поліського економічного району в рекреаційному господарстві України і перспективи його розвитку. //Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип.5. – К.: Інститут туризму ФПУ. – 2004. – 364с. – 179-191.

Тези доповідей

11. Кравченко Н.О. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу та сучасна концепція сталого розвитку. //Матер. наук.-практ. конф. “Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил”: В 2 ч. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – Ч.2. – С.291-297.

12. Кравченко Н.О. Проблеми розвитку екотуризму в Україні. //Матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – С.225-226.

13. Кравченко Н.О., Зеленська О.О. Сучасні підходи до класифікації факторів формування, розвитку і територіальної організації рекреаційного господарства. //Матер. наук.-практ. конф. “Природничі науки на межі століть (до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ)”. – Ніжин, 2004. – С. 147-149 (особистий внесок – класифікація факторів формування, розвитку і територіальної організації).