Задачі, які визначені в дисертаційному дослідженні, в цілому розв’язані. Результатом є розробка методологічних засад та напрямків розвитку територіальної організації міського господарства в умовах адаптації до ринку. Сучасний міський комплекс являє собою складну сукупність організацій і підприємств різних галузей народного господарства, у розвиток якої щорічно повинні вкладатися значні кошти, трудові і матеріальні ресурси. Доведена важливість регіонального аспекту вивчення сучасних проблем вітчизняного ЖКГ, що зумовлена, як характером розміщення його об’єктів, так і наявністю регіональних особливостей їх територіальної організації. Таким чином, теоретико-мотодологічні розробки дослідження знайшли практичне втілення в процесі удосконалення управління розвитком міського комплексу та ЖКГ на його території. Вони створюють реальну основу для здійснення подальшого розвитку територіальної організації міського господарства. Отже, в результаті дослідження територіальної організації міського комплексу (на основі житлово-комунального господарства) були отримані такі результати: 1. Сучасний міський комплекс являє собою складну сукупність організацій і підприємств різних галузей народного господарства, у розвиток якої щорічно повинні вкладатися значні кошти, трудові і матеріальні ресурси. 2. Науково обґрунтовано, що інтенсивний розвиток міських комплексів на сучасному етапі розвитку країни, зумовлює необхідність дослідження територіальної організації міського комплексу не тільки через розміщення об’єктів міського господарства, але й їх взаємозв’язок, підпорядкований створенню різних варіантів просторових систем. Територіальна організація міського господарства включає територіальне розміщення матеріально-речових елементів виробництва послуг, управління цією сферою господарювання, оптимальне поєднання речових елементів та населення, як основного споживача послуг, в одному процесі. 3. Виявлено та доповнено існуючі принципи формування міського господарства як територіальної системи. Доведено, що для реформування міського господарства як регіональної системи, необхідно керуватися наступними принципами з врахуванням характеру управління: забезпечення використання переваг регіону та сприяння комплексному розвитку регіональної економіки; поєднання балансу інтересів усіх територій, взаємодіючих у процесі відтворення міських комплексів; економічної самостійності; самофінансування; необхідності врахування економічних інтересів, що стимулюють розвиток економіки і зростання її ефективності та необхідність відповідальності за реалізацію функцій територіальної організації на рівні міських комплексів даного рангу. 4. На основі виявлення сучасних тенденцій та особливостей формування міського господарства обґрунтовано сучасну тарифну політику, намічено шляхи створення повноцінного конкурентного середовища у ЖКГ. Проаналізовано організацію транспортних перевезень в межах міського комплексу. Запропоновано методичні основи побудови розрахункового тарифу за надання послуг (обсяг надання послуг залежить від нормативно-запланованого рівня якості послуг міського транспорту). 5. Охарактеризовано сучасний стан територіальної організації міського господарства, що дає підстави сформулювати основні проблеми розвитку ЖКГ, що потребують першочергового вирішення: відповідного фінансового механізму функціонування і розвитку галузі. Система оцінки та виміру ефективності функціонування житлово-комунальної галузі. Порівнюється розв’язання задачі оцінки абсолютної ефективності діяльності підприємств ЖКГ і оцінки порівняльної ефективності двох альтернативних проектів, пропонується застосування методики визначення бюджетної економічної ефективності від впровадження інвестиційних проектів. 6. Сформована модель перспективного розвитку міського комплексу регіону, що дозволить істотно поглибити курс ринкових проблем при формуванні територіальної організації міського господарства. 7. Вперше розроблено принципову схему розробки та реалізації інвестиційної політики в міському господарстві по напрямах інвестування. Це дасть можливість реалізувати намічену стратегію розвитку галузі щодо вдосконалення її територіальної організації, підвищити надійність функціонування житлово-комунальних систем життєзабезпечення населення, поліпшення якості житлово-комунальних послуг з одночасним зниженням нераціональних. Прогнозується на кінець 2005 року знизити енергоємність галузі не менш ніж на 18%, досягти економії паливно-енергетичних ресурсів – близько 13,3 млн.т.ум. палива (620 млн. грн.), а до 2010 р. Знизити рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів не менш ніж на 30%. У результаті буде підвищена ефективність функціонування ЖКГ, що забезпечить загальне зниження витрат на утримання цієї сфери не менш, ніж на 22% і залучення додаткових фінансових ресурсів для модернізації господарства. |