Анотація до роботи:

Мартусенко І.В. Територіальна організація медичного комплексу Вінницької області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку регіонального медичного комплексу та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо її оптимізації в межах МК Вінницької області. В роботі викладені теоретичні аспекти суспільно-географічного дослідження територіальної організації МК адміністративної області. Систематизовано та узагальнено методи та методичні підходи щодо дослідження територіальної організації МК адміністративної області. Оцінено систему умов і факторів, ступінь та механізми їх впливу на територіальну організацію МК Вінницької області. З’ясовано основні аспекти та функції компонентної структури об’єкту дослідження, розроблено прогноз розвитку окремих галузей МК на подальший період. Розкрито територіальну, функціональну та управлінську структури МК Вінницької області. Визначено та обґрунтовано основні напрями вдосконалення територіальної організації МК Вінницької області.

1. Медичний комплекс адміністративної області відноситься до складних міжгалузевих територіальних утворень поліструктурного типу. В обласних господарських комплексах він є “носієм” медичних, оздоровчих та профілактичних функцій, інакше кажучи забезпечує оздоровлення і лікування людей. Таким чином, РМК обласного рівня прямо і опосередковано впливає на розвиток продуктивних сил у регіоні, і загалом – на всі сфери суспільного життя.

2. В основі компонентної структури РМК лежать співвідношення медико-економічних та медико-соціальних параметрів функціонування галузей виробничих та невиробничих видів діяльності. Тому усі підсистеми РМК перебувають у тісному взаємозв’язку. Це полягає у взаємодії: а) нових маркетингових форм господарювання та розширення приватного сектору в медичній сфері; б) різновидів фінансування медичної допомоги та підвищення її якості; в) розвитку суспільства та підвищення вимог до територіальної організації починаючи з регіонального рівня; г) блискучих досягнень медичної науки, стрімкого розвитку фармацевтичної промисловості та продовженням активної життєдіяльності населення та ін.

Територіальна структура МК Вінницької області характеризується наявністю різних за значенням центрів медичного обслуговування та явищем підпорядкування центрів нижчого порядку центрам вищого ієрархічного рівня.

Територіальна організація МК являє собою просторове поєднання медичних закладів і установ, об’єктів інфраструктури, компонентів навколишнього середовища, яке відповідає існуючій системі розселення і виробництва та залежить від впливу географічних та соціально-економічних факторів. Система територіальної організації виникає на основі взаємозумовленості медико-географічних і господарських процесів та спрямована на досягнення оптимального рівня здоров'я населення, запобігання захворюванням, попередження передчасної смерті, забезпечення активної життєдіяльності, працездатності людини і відтворення майбутніх поколінь.

3. Медичний комплекс Вінницької області сформувався під дією цілого ряду суспільно - і природно-географічних, медико-соціальних, медико-географічних та медико-економічних умов і факторів. Найбільше значення серед них мають: загальна чисельність населення, демографічна ситуація у регіоні, рівні соціально-економічного розвитку регіону, характер транспортної освоєності території, забруднення навколишнього середовища, захворюваність населення, рівень медичного обслуговування населення тощо.

4. В межах МК Вінницької області сформувались сім вузлів медичного обслуговування Вінницький, Гайсинсько-Немирівський, Хмільницький, Могилів-Подільський, Тульчинський, Бершадський та Козятинський, які розвинулись на основі територіальної близькості та функціонального тяжіння; і чотири медико-географічні райони Північний, Центральний, Південно-Західний, Південно-Східний, для яких характерні спільні риси охоронооздоровчих процесів, єдність медико-географічної ситуації та близькі передумови економічного розвитку, своєрідні умови виникнення, певна медична спеціалізація, відповідна система медико-оздоровчих, реабілітаційно-рекреаційних та профілактичних об’єктів і зв’язків між ними.

5. Система управління РМК формується на основі поєднання на території Вінницької області управлінських і контролюючих органів трьох ієрархічних рівнів – базового, регіонального та державного, які виконують відповідні медико-регулятивні функції, враховуючи увесь спектр нових ринкових перетворень в галузях РМК.

6. В умовах трансформаційної економіки України та переходу до збалансованого розвитку медичний комплекс Вінницької області потребує запровадження принципово нової моделі територіальної організації. Вона повинна базуватись на таких засадах: чіткому розмежуванні медичної спеціалізації окремих територіальних елементів комплексу; максимальній підтримці у центральному ядрі медичних, медико-географічних, медико-соціальних та медико-економічних функцій міжрегіонального й міжнародного значення; інтенсивному розвитку додаткових, доповнюючих та розвантажуючих функцій в периферійній зоні; підвищенні ролі пунктів медичного обслуговування місцевого значення; оптимізації радіусів медичного обслуговування, особливо для сільських лікарських дільниць та ФАПів; упровадженні міжнародних стандартів медичного обслуговування в усі ланки та галузі національного МК та його регіональних підсистем.

Досягнення комплексно-пропорційного розвитку МК Вінницької області ґрунтується на формуванні високоефективного ринку медичних послуг, потужного розвитку комунікаційного та інформаційного забезпечення усіх його підсистем, зокрема внутрішньообласних РМК. Поглиблення взаємодоповню-ваності і функціональної взаємопов’язаності останніх сприятиме збалансованому розвитку МК Вінницької області, як одному з елементів національного МК та формуванню єдиного простору з надання медичних послуг населенню.

Публікації автора:

1. Мартусенко І.В. Передумови та фактори формування медико-географічної ситуації у Вінницькій області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця. – 2002. – Вип. 3. – С.146-152.

2. Мартусенко І.В. Структурні і територіальні особливості розвитку медичного комплексу Вінницької області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – Тернопіль: ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2002. – № 2. – С. 169-172.

3. Мартусенко І.В. Антропогенна діяльність як фактор формування та функціонування медичного комплексу// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця. – 2003. – Вип. 6. – С.162-167.

4. Мартусенко І.В. Методика суспільно-географічного дослідження медичного комплексу обласного регіону // Економічна та соціальна географія: Наук. зб./ Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін. – К., 2003. – Вип. 54. – С.139-145.

5. Мартусенко І.В. Сутність і структурні особливості медичного комплексу як територіальної системи // Географія і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – К : Видавництво НПУ ім. Драгоманова, 2003. – Вип. 1 (10). – С.236-246.

6. Мартусенко І.В. Сучасний стан, проблеми та перспективи медичної географії України // Матеріали всеукраїнської студентсько-аспірантської наукової конференції „Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку досліджень з географічних дисциплін та картографії в Україні”. – Тернопіль: ТДПУ. – 2000. – С. 99-103.

7. Мартусенко І.В. Геоекологічні проблеми Вінницької області // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення. – К.: Стафед-2, 2002. – С.63-65.

8. Мартусенко І.В. Вплив радіаційного забруднення на захворюваність населення Вінницької області // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС)”. – Ніжин, 2001. – С. 75-77.