У дисертаційній роботі наведено нове рішення науково-технічної задачі, спрямованої на конструктивний розвиток та підвищення питомої енергоємності енергопристроїв на базі нових гетерогенних робочих тіл. При цьому досягнута кінцева мета роботи – розроблено методики визначення теплофізичних властивостей і характеристик ГРТ в умовах існування гістерезису в ізотермічних процесах їх стиснення-розширення; поглиблено термодинамічні і теплофізичні уявлення про ГРТ і розроблено пропозиції щодо їх синтезу для різних класів енергопристроїв: гідрокапілярних акумуляторів і дисипаторів енергії. На основі виконаного термодинамічного моделювання основних складових процесу стиснення-розширення високодисперсних ліофобних систем на різних температурних рівнях вперше отримані наступні наукові результати. 1. Проведено теоретичне дослідження термодинамічних аспектів процесів стиснення-розширення ВЛС. Запропоновано та досліджено моделі ВЛС, що містять механізми гістерезису у процесах стиснення-розширення. Визначено фактори формування гістерезисної петлі у даному процесі. Фактично, розроблено основи термодинамічної теорії гістерезису у ВЛС. 2. Розроблено загальну методику визначення основних теплофізичних властивостей ВЛС у процесі стиснення-розширення: тиску інтрузії ; тиску екструзії ; приведених величин гістерезису змочування , топологічного гістерезису , адгезійного гістерезису ; приведених величин сумарного гістерезису та ; коефіцієнтів стискання радіусу , поверхні , об’єму та форми пор; термічних коефіцієнтів тиску інтрузії та екструзії . 3. Проведено експериментальне дослідження процесів стиснення-розширення у ВЛС з метою кількісного визначення теплофізичних властивостей системи у цих процесах, зокрема, гістерезису, та перевірки запропонованих методик. Зроблено висновок про задовільний якісний та кількісний опис зазначеними методиками процесу ізотермічного стиснення-розширення у ВЛС. 4. Проведено теоретичне дослідження теплоємності ВЛС у процесах стиснення-розширення та її зв’язку з гістерезисними явищами. Отримано негативне значення величини поверхневої теплоємності рідкої компоненти ВЛС та її співвідношення з об’ємною теплоємністю. На основі застосування одержаних наукових результатів отримані наступні практичні результати. 1. Розвинуто існуючі термодинамічні та теплофізичні основи синтезу ГРТ для різних класів термомолекулярних енергопристроїв, зокрема, отримано вирази для розрахунку питомої енергоємності ГРТ. Синтезовано наступні робочі тіла: 1) “СХ-1,5 + Hg”, 2) “КСК-Г + H2O”, 3) “ІХС-500 + Hg”, 4) “КСК+Л82”. Отримано величини питомої енергоємності ГРТ для пристроїв різного класу (гідрокапілярних акумуляторів та демпферів): 2. Розроблено, виготовлено та випробувано наступні енергопристрої на базі синтезованих ГРТ: автомобільний амортизатор (гідрокапілярний демпфер), автомобільний бампер (на базі гідрокапілярних демпферів), виконавчий енергопристрій (гідрокапілярний акумулятор). 3. Доведено працездатність нових робочих тіл в умовах реальних навантажень у дійсному масштабі часу. Встановлено, що гідрокапілярні амортизатори значно перевищують традиційні в’язкісні аналоги за питомою енергією дисипації (питома енергоємність знаходиться у діапазоні 18 МДж/м3 і залежить тільки від амплітуди переміщення, питома потужність дисипації наближається до 50 МВт/м3 і пропорційна робочій частоті), мають більш комфортну робочу характеристику, спрощену гідромеханічну частину, більш екологічні. Питома енергоємність акумуляторів на базі ГРТ наближається до відповідних значень традиційних аналогів (пневмогідроакумуляторів). Крім того, гідрокапілярні акумулятори мають значно кращу робочу характеристику. 4. Підтверджено, що ключову роль у величині енергоємності даних енергопристроїв відіграє наявність гістерезисної петлі як комплексної характеристики ГРТ, а також можливість регулювання її величини у процесі синтезу робочого тіла для пристроїв різного класу. |