У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до розв’язання наукової проблеми оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих навчальних закладах. Результати проведеного теоретичного й експериментального дослідження підтвердили правомірність провідних положень висунутої гіпотези, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання наступних висновків: 1. У дисертації розкрито і обґрунтовано концепцію оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих навчальних закладах, яка включає в себе: зміст, компоненти, критерії оптимізації, моніторинг якості навчання (науковий супровід), методику оптимізації наукової організації педагогічної праці (програмно-цільовий підхід) та оптимізації навчально-виховного процесу студентів шляхом упровадження кредитно-модульної технології навчання. 2. Теоретико-методологічний аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури дозволив розкрити сутність терміна «оптимізація професійної підготовки» та визначити складові компоненти і структуру моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури, яка відповідає вимогам цілісності, відкритості й мобільності. Під оптимізацією професійної підготовки слід розуміти цілеспрямований вибір педагогами найкращого варіанта побудови процесу, який забезпечує за певний час максимальний результат, що відповідає потребам суспільства стосовно підготовки фахівця. В моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури конкретизований зміст, технологічні підходи, критерії, організаційно-методичне забезпечення. Модель базується на двох складових: оптимізація наукової організації педагогічної праці в вищій школі та навчально-виховного процесу студентської молоді. Від них залежить кінцевий результат процесу професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. При цьому оптимізація наукової організації педагогічної праці в вищій школі складається з управління вищим навчальним закладом (структурним підрозділом) і діяльності керівника ВНЗ (структурного підрозділу). До оптимізації управління ВНЗ (структурним підрозділом) належать наступні компоненти: планування й організація, регулювання йі корекція діяльності, спортивно-метераільна база, поточний і підсумковий контроль функціонування ВНЗ в цілому і структурного підрозділу зокрема та аналіз результатів діяльності. Навчально-виховний процес майбутнього вчителя фізичної культури включає в себе різні форми навчання, види підготовки, організаційно-методичне управління професійною підготовкою, до якого входять: використання засобів, методів і принципів, різні форми організації навчального процесу й моніторинг якості освіти, що складається з різних форм контролю (проміжний і підсумковий), та професійної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури, яка включає наступні компоненти: потребно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-технологічний, інтеграційний. Зміст технологічних підходів оптимізації професійної підготовки визначається особливостями програмно-цільового підходу та організацією навчального процесу на основі кредитно-модульної технології навчання. 3. Критерії оптимізації переводять загальні критерії професійної підготовки на реальні можливості педагогічної системи на відповідному етапі її розвитку. До загальних критеріїв оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури були віднесені: 1) досягнення максимально можливих для конкретних умов результатів професійної підготовки фахівця; 2) виконання нормативів часу, який відводиться на професійну підготовку в цілому і на проведення аудиторних занять зокрема; 3) максимальна відповідність результатів соціально обумовленим цілям, поставлених суспільством перед вищою школою. Кожна складова моделі оптимізації професійної підготовки визначається за своїми критеріями. Так, ефективність управління вищим закладом освіти має два критерії: досягнення максимально можливих для конкретних умов результатів та мінімальна затрата часу й зусиль при цьому. Що стосується діяльності керівника ВНЗ (структурним підрозділом), то її ефективність визначається за трьома критеріями: зміст діяльності (обсяг і якість виконаної роботи); ступінь згуртованості колективу за певний період роботи; авторитет керівника (його виборність). 4. На основі дидактичних підходів до оптимізації визначено шляхи вдосконалення професійної підготовки вчителів фізичної культури в вищих педагогічних навчальних закладах за такими напрямами: 1) організація професійної підготовки на адміністративному й навчальному рівнях (упровадження кредитно-модульної технології в навчальний процес, застосування програмно-цільового підходу під час організації науково-дослідної роботи студентів і професорсько-викладацького складу, різних видів практик, спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів); 2) узгодження змісту навчального плану підготовки вчителів фізичної культури з програмами підготовки відповідних фахівців у Європейських країнах та уніфікація їх в межах України; 3) використання міждисциплінарних і внутрішньо дисциплінарних зв’язків за рахунок створення інтегрованих курсів; 4) застосування навчально-методичних комплексів (навчальні програми, посібники, діагностичні засоби оцінювання знань, умінь і навичок); 5) організація самостійної роботи студентської молоді (створення належних умов на основі наявності комп’ютерних технологій з можливістю виходу в Інтернет, розробка електронних підручників, навчально-методичних карток); 6) включення в практичну частину занять завдань для формування інтеграційної компетентності майбутніх учителів фізичної культури. 5. Розкрито особливості впровадження програмно-цільового підходу у процес професійної підготовки вчителів фізичної культури у ВНЗ, який включає в себе: 1) етапи розробки програмно-цільового підходу (передцільова, цільова, програмна, організаційна, практична, контролю та діагностики, отримання результату), 2) рівні розробки і впровадження в навчальний процес програм (загальноуніверситетський, факультетський (інститутський), груповий (кафедральний), особистісний рівень) та 3) наявність самих програм (виконавча, контролю й корекції). Особливістю програмно-цільового підходу є пріоритет головної мети, орієнтування на кінцевий результат при використанні програм, які розробляються. Робота за запропонованою схемою сприяє у повному обсязі досягненню цілей, поставлених перед педагогічним колективом і студентською молоддю. Розроблені програми дають можливість вчасно виявити недоліки і внести корективи для успішної реалізації поставлених завдань. 6. Науково обґрунтована, розроблена і впроваджена модель оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, яка складається з трьох періодів: пропедевтичного, навчання й підсумкового. Доведено, що найбільш оптимальним способом розробки і побудови змісту професійної підготовки студентів за напрямом 6.010201 «Фізичне виховання» є модульне структурування навчальної документації, яке дає можливість систематизувати навчальний матеріал за рахунок створення інтегрованих курсів; сприяє науково-методичному узгодженню всіх частин курсів на основі міждисциплінарних і внутрішньодисциплінарних зв’язків та введенню рейтингового оцінювання рівня готовності студентів до роботи за вибраним фахом, організації самоосвітньої діяльності студентів. 7. На основі вивчення науково-методичної літератури, аналізу досвіду роботи викладачів вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладів обґрунтовано критерії та показники сформованості професійних знань, умінь і навичок майбутніх учителів фізичної культури. Діагностична технологія оцінювання успішності за рейтинговою системою передбачає оцінку готовності студента за мотиваційним, когнітивним і діяльнісним критеріями, що визначають потребно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-технологічний та інтеграційний компоненти, які складають основу професійної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури. 8. Формувальний експеримент підтвердив гіпотезу щодо ефективності моделі оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі виявлених показників готовності до професійної діяльності. На підставі якісного аналізу отриманих результатів (спостереження, анкетування, оцінка експертів, самоаналіз, порівняння), а також на основі узагальнення всіх видів діяльності отримані показники, що засвідчують тенденцію до позитивної динаміки готовності студентів до професійної діяльності як вчителя фізичної культури. Результати досліджень засвідчують, що переваги КМСОНП полягають у використанні тестових завдань, орієнтації на кінцевий результат та позитивну психологічну атмосферу в групі. Найбільші труднощі для студентської молоді викликає дуже велика самостійність при вивченні дисциплін та незвична форма контролю знань і умінь майбутніх учителів фізичної культури. Крім цього, ті студенти, які мають навички самостійної роботи, високу мотивацію до навчання, впевненість щодо потенційної здатності організовувати та здійснювати власну діяльність, необхідну для досягнення певної мети, просуваються у процесі здобуття знань значно швидше, ніж ті, що звикли бути пасивними учасниками навчального процесу. Також зменшення аудиторної роботи приводить до збільшення кількості часу, яку студенти витрачають на заняття фізичною культурою і спортом. Ефективність розробленої моделі й запропонованих технологій підтверджується позитивною динамікою якісної підготовки студентів, проявом якої є те, що за всіма компонентами професійної компетентності вони покращили свій результат на чотирьох рівнях готовності до професійної діяльності вчителя фізичної культури. 9. Теоретично обґрунтований та експериментально перевірений методичний інструментарій реалізації моделі оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури та впроваджений у практику на основі авторського навчально-методичного комплексу, що охоплює: розроблений навчальний план за напрямом підготовки 6.010201 «Фізичне виховання» (за кредитно-модульною системою); у співавторстві - навчально-методичний посібник, який побудований на засадах модульної технології; за загальною редакцією автора - комплект типових програм з інтегрованих курсів, що ввійшли до запропонованого плану; структура комплексного контролю знань, умінь і навичок фахівців фізичного виховання і спорту; навчально-методична картка для самостійного вивчення матеріалу з інтегрованих курсів «Теорія і методика фізичної культури», «Теорія і методика викладання спортивних і рухливих ігор»; структура навчального плану й інтегрованого курсу для інформаційних пакетів; комплекс програм: виконавчої, контролю і корекції для успішного управління структурними підрозділами в процесі впровадження новітніх технологій за допомогою програмно-цільового підходу. Розроблена єдина технологія діагностики знань й умінь студентів з різних видів контролю (проміжний і підсумковий), з урахуванням усіх видів навчальної діяльності, яку можна успішно використовувати в процесі опанування теоретичними й практичними дисциплінами. 10. Проведене дослідження дозволяє сформулювати практичні рекомендації, зокрема фаховим науково-методичним комісіям МОН України щодо впровадження його результатів на теретичному й практичному рівнях. На теоретичному рівні результати досліджень можуть використовуватися для розробки концепції професійної підготовки студентів за напрямом 6.010201 «Фізичне виховання» та галузевих стандартів, удосконалення ОКХ і ОПП галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», для методологічного забезпечення системи спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи в вищих педагогічних навчальних закладах. Наукове дослідження не вичерпує всіх основних завдань оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури. Подальшого вивчення потребує розробка ефективної методики професійного відбору фахівців з напряму підготовки 6.010201 «Фізичне виховання» у вищі навчальні заклади, вдосконалення тестів і завдань для державної підсумкової атестації випускників та діагностики знань і вмінь майбутніх учителів фізичної культури. |
