На підставі здійсненого дослідження теоретично узагальнено й вирішено науково-педагогічну проблему підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ, а саме обґрунтовано методологічні засади професійної діяльності вчителя в умовах інформатизації навчання учнів, спроектовано її структурно-функціональну модель, розроблено концепцію і систему підготовки вчителя іноземної мови, модель його інформаційної компетенції як головної передумови формування готовності до використання ІТ, проведено експериментальну перевірку технології підготовки до досліджуваного феномену. За результатами роботи зроблено такі висновки: 1. Вивчення й характеристика стану проблеми підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності засвідчили те, що інтеграційні зміни у сучасному суспільстві вимагають від педагогів і науковців вирішення низки актуальних проблем, серед яких одне із провідних місць займає підготовка майбутніх учителів до здійснення професійної діяльності в умовах інформатизації навчального процесу, що передбачає формування в них готовності до використання ІТ. Відсутність належної уваги до згаданої проблеми у науково-педагогічній теорії та практиці зумовила необхідність розробки системи підготовки майбутніх учителів іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічних і лінгвістичних досліджень інформатизованої іншомовної діяльності з’ясовано, що для організації навчання з використанням ІТ майбутньому вчителеві іноземних мов слід враховувати: прояв індивідуальних характеристик особистості учня (комунікабельність, імпульсивність, емоційність, полезалежність), що впливають на ефективність засвоєння великих обсягів презентованої за допомогою ІТ інформації та на особливість виконання самостійної роботи учня з комп’ютерною програмою; індивідуальний підхід до вивчення іноземної мови з використанням ІТ, зумовлений вибором кожним учнем власних стилів і стратегій роботи з комп’ютером та в навчанні загалом; рівень постановки мети й систему мотивації учнів щодо навчальної діяльності в умовах використання ІТ; технічні параметри навчання іноземної мови з використанням ІТ (витрати часу, вплив апаратних засобів на фізіологічні стани органів зору, слуху, фізіологічні відмінності у сприйманні інформації у цифровому форматі та нецифрову інформацію тощо); негативні психологічні наслідки застосування ІТ при вивченні іноземної мови; лінгвістичні та психологічні особливості навчального діалогу учня з комп’ютером; особливості пошуку й вибору шляхів виправлення помилок; комбінацію технічних можливостей ІТ з дидактичними завданнями під час вивчення мови; основні принципи побудови навчальної стратегії для вивчення іноземної мови в умовах використання ІТ. 2. Комплексний аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури довів, що діяльність майбутнього вчителя іноземних мов в умовах інформатизації навчального процесу є обов’язковою складовою теорії і практики професійної підготовки майбутнього фахівця, що характеризується відносною самостійністю, але водночас інтегрує в собі теоретичний, методичний, лінгвістичний, інформаційно-технічний компоненти. Дослідження сучасних теоретичних позицій дозволило визначити вагомі дослідницькі можливості системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, модульного, компетентнісного та технологічного підходів у вивченні феномену готовності майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності. Обгрунтовано, що лише синтез й реалізація концептуальних ідей забезпеує основи розуміння й ефективного конструювання складових компонентів здійснення діяльності з використанням ІТ як важливого аспекту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов. 3. На підставі результатів вивчення й узагальнення наукових ідей і теоретико-методологічних концептуальних положень обґрунтовано доцільність переорієнтації освітньої парадигми в руслі концепції самоорганізованої педагогічної діяльності, що передбачає формування особистісних структур свідомості як джерела і механізму самоорганізованої творчості. Вирішення проблеми побудови системи професійної підготовки учителя нового типу зі згаданими вище ознаками можливе за умови моделювання автодидактичної розвивальної парадигми освітнього процесу. Суть визначеної парадигми полягає у формування особистості вчителя нового типу, однією із характерних ознак якої є рефлексивна дивергентність професійного мислення. 4. Орієнтація сучасної освіти на компетентнісний підхід до професійного становлення спеціаліста зумовила визначення інформаційної компетенції як однієї з основних передумов формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови до використання ІТ у професійній діяльності. Це поняття трактується через призму професійної компетентності майбутнього педагога і сформульоване у дисертації як система знань про способи опрацювання різноманітної навчальної інформації з іноземних мов, умінь роботи із сучасними ІТ під час навчання учнів іноземної мови, відповідного досвіду та позитивної мотивації у застосуванні ІТ у процесі навчання учнів з метою підвищення ефективності цього процесу. Інформаційна компетенція вчителя іноземних мов є не ізольованою складовою, а органічно поєднується із кожним компонентом у визначеній структурі професійної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов, і, відповідно, складається з чотирьох елементів: інформаційно-предметної, інформаційно-особистісної, інформаційно-методичної та інформаційно-комунікативної компетенцій. 5. Система підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності охоплює теоретико-методологічні й методичні засади, відображає єдність теоретичної, методичної та інформаційно-технічної підготовки студентів, взаємозв’язок структруних і функціональних компонентів. Формування готовності майбутнього вчителя до використання ІТ як мети і результату його професійно-педагогічної підготовки є складним і динамічним процесом. Кінцевим результатом реалізації системи є формування творчого рівня готовності. Визначальними її елементами, взаємодія яких впливає на формування готовності майбутнього вчителя до використання ІТ, є методологічні підходи до побудови навчально-виховного процесу, модель учителя іноземних мов, готового до використання ІТ, структура діяльності вчителя іноземних мов в умовах інформатизації, основні компоненти (теоретичний, методичний, інформаційно-технічний) та етапи підготовки, педагогічні умови, методика підготовки, що передбачає три комплекси (змістовий, процесуальний та контрольно-корекційний), форми, методи, засоби навчання, критерії та показники сформованості рівнів готовності до використання ІТ, а також модель готовності як головної мети підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ. 6. Реалізація методики підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності досягається через дотримання педагогічних умов формування готовності до такої діяльності (актуалізація суб’єктивної позиції особистості майбутнього вчителя у процесі його підготовки до використання ІТ у професійній діяльності; гнучкість управління та самоуправління процесом такої підготовки; модульна технологія структурування навчального матеріалу щодо вивчення теоретичних та практичних аспектів використання ІТ у майбутній професійній діяльності вчителя іноземної мови), забезпечення спрямованості дисциплін психолого-педагогічного циклу, теоретичного та практичного курсів іноземної мови, а також розробленого спецкурсу «Інформаційні технології у навчанні іноземних мов» на формування у студентів комплексу теоретико-методологічних, психолого-педагогічних, лінгвістичних, методичних та інформаційно-технічних знань і гностичних, проектувальних, конструкторських, організаційних, комунікативних умінь, які забезпечують здійснення майбутньої професійної діяльності з використанням ІТ. Цілеспрямоване формування у студентів готовності до використання ІТ здійснюється у два етапи: початковий та основний. Провідну роль при цьому відіграє останній, що реалізується через опанування студентами змісту спецкурсу «ІТ у навчанні іноземних мов», який складається із шести навчальних модулів, наповнених відповідним змістом і навчальними завданнями. 7. Для реалізації системи підготовки майбутніх учителів іноземних мов до використання ІТ в умовах аудиторної, позаудиторної, індивідуальної та самостійної роботи доцільно використовувати сучасні інтерактивні та проектні методи організації навчальної діяльності: ділова гра, моделювання уроків з використанням ІТ, створення дидактичних програмних засобів, дискусія, презентація з електронним супроводом, кейс-метод, метод портфоліо, метод телекомунікаційних проектів, комп’ютерне тестування. Серед форм організації навчального процесу найефективнішими є лекції-презентації, лекції-бесіди, колективне навчання, групова та індивідуальна робота, виконання проектних завдань, самостійна робота, колективна презентація. Для формування компонентів готовності до використання ІТ у професійній діяльності необхідним є використання ІТ під час лекцій, практичних і лабораторних занять: електронних підручників, посібників, педагогічних програмних продуктів з іноземних мов, бази даних електронних бібліотек, розроблений авторський інтерактивний електронний супровідний комплекс до згаданого вище спецкурсу. 8. Підготовка майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у навчанні учнів передбачає реалізацію методичного компоненту, виокремленого та обґрунтованого у таких позиціях: 1) формування у майбутнього вчителя вмінь застосування існуючого на ринку навчальних ресурсів електронного навчально-методичного забезпечення, адаптації цих електронних навчально-методичних ресурсів до певної мети навчання та конкретних педагогічних завдань, а також створення власних електронних педагогічних програмних засобів; 2) оволодіння методикою застосування ІТ у формуванні фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та комунікативних умінь (говоріння, аудіювання, читання, письмо); 3) формування вмінь організації та проведення уроку іноземної мови з використанням ІТ. 9. У ході експериментальної перевірки ефективності системи підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності визначено чотири рівні готовності майбутніх учителів іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності: ознайомчий (рецептивний), репродуктивний, продуктивний, творчий. Для кожного з рівнів характерні відповідні показники готовності та критерії діагностування кожного рівня у процесі підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності. За сформульованими показниками на основі чотирибальної шкали (від 0 до 3) запропоновано визначення рівня готовності, що передбачає чотирикомпонентну структуру: 1) наявність позитивної мотивації у майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності; 2) змістовий компонент (наявність системи знань у галузі ІТ та методики їх використання у навчанні учнів іноземної мови); 3) компетентнісний компонент (сформованість системи вмінь використання ІТ у навчанні іноземної мови); 4) творчий потенціал майбутнього вчителя у процесі використання ІТ у професійній діяльності. У процесі формувального експерименту з’ясовано, що рівень підготовки до використання ІТ у професійній діяльності студентів експериментальних груп був вищим (середній показник становив балів), ніж у студентів контрольних груп (балів), що дало підстави стверджувати про ефективність розробленої системи підготовки студентів факультету іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності. 10. Для практичного впровадження створеної та науково-обґрунтованої системи розроблено й опубліковано навчально-методичний комплекс для використання у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів України у формі методичних рекомендацій для викладачів кафедр, задіяних до системи, навчальної програми вузівської дисципліни та навчального посібника «Інформаційні технології у навчанні іноземних мов», рекомендованих грифом Міністерства освіти і науки України, інтерактивного навчального курсу. Посібник опубліковано із цифровим супровідним диском, на якому подані додаткові навчально-методичні ресурси. Здійснене дослідження не вичерпує усіх аспектів, зумовлених проблемою підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІТ у професійній діяльності. У процесі наукового пошуку визначено нові проблемні позиції, що потребують подальшого вивчення, а саме: дослідження можливих шляхів інтенсифікації навчальної іншомовної діяльності учнів за допомогою використання ІТ, способів уникнення професійного регресу, зумовленого темпами розвитку ІТ, формування системи тьюторської діяльності вчителя на уроці іноземної мови. |
