Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика навчання та виховання (по областях і рівню освіти)


Шарко Валентина Дмитрівна. Теоретичні засади методичної підготовки вчителя фізики в умовах неперервної освіти : дис... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 542арк. — Бібліогр.: арк. 466-510.



Анотація до роботи:

Шарко В.Д. Теоретичні засади методичної підготовки вчителя фізики в умовах неперервної освіти .- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 –теорія і методика навчання фізики.- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2006.

У дисертації запропоновано концепцію методичної підготовки вчителів фізики в умовах неперервної освіти, основу якої становлять положення про те, що в умовах неперервної освіти цілеспрямоване формування готовності вчителя до здійснення методичної діяльності передбачає: побудову навчального процесу з усіх дисциплін відповідно до принципів методичної спрямованості та інтегративної узгодженості, що дає можливість суб’єктам навчання усвідомити зв’язок всіх предметів, які вивчаються у ВНЗ, з фаховою підготовкою та власним досвідом; підсилення аксіологічної, методологічної і технологічної складових методичної підготовки вчителя; здійснення навчання студентів і вчителів шляхом занурення їх до навчальних середовищ, які відтворюють реальні ситуації з усіх аспектів діяльності вчителя фізики. Механізм цього процесу полягає в адаптації суб’єктів навчання до педагогічних середовищ, орієнтованих на досягнення педагогічних цілей. Проектування і створення таких середовищ стає основним завданням викладачів ВНЗ. Розроблено змістовну і діяльнісну моделі методичної підготовки вчителя фізики в умовах вузівського і післядипломного навчання. На цій основі створено систему навчання методичних дисциплін, яка відповідає гуманістичному, культурологічному, аксіологічному, особистісно зорієнтованому, адаптаційному, діяльнісному, синергетичному, системному, рефлексивному, андрагогічному, акмеологічному, технологічному підходам до навчання. Структура цієї системи відображає сучасні цілі, зміст, форми, методи, засоби і умови навчання, орієнтовані на реалізацію сучасних вимог до підготовки вчителя фізики.

Експериментально доведено ефективність теоретичних і методичних засад та розробленої системи методичної підготовки вчителя фізики в умовах неперервної освіти, які поєднують когнітивну, діяльнісну і особистісно зорієнтовану парадигми навчання; реалізують адаптаційний підхід до навчання майбутніх учителів основам методичної діяльності, а вчителів-практиків - майстерності в своїй професії; передбачають підсилення методологічної, аксіологічної і технологічної складових в структурі методичної компетенції та побудову навчального процесу на основі принципів методичної спрямованості навчання всіх дисциплін у педагогічному вузі та інтегративної узгодженості всіх елементів навчання.

Перехід суспільства від індустріального до інформаційного етапу свого розвитку загострив проблему ефективного використання знань та інформації його членами, що зумовило необхідність перебудови навчального процесу в школі й підготовки вчителів до його організації. Навчання упродовж життя як стратегія формування фахівців висунула на передній план ідею неперервності освіти, яка стала провідним принципом педагогіки. Зміна соціального замовлення школі викликала необхідність переорієнтації навчального процесу, а відповідно й ролі вчителя фізики з „учителя-предметника” на „вчителя - фасилітатора”, який не передає знання, а допомагає учням їх самостійно здобувати, супроводжує їх у процесі самопізнання і саморозвитку, навчає школярів самостійно вчитися і застосовувати набуті знання. У цій площині змінюються функції вчителя, серед яких провідними стають виховна, розвивальна, мотиваційна, гностична, проектувальна та інші. Сучасна система методичної підготовки до виконання цих функцій вчителів не готує, а завдання забезпечення їх методологічними і аксіологічними знаннями, необхідними для усвідомленого прийняття педагогічних рішень, не ставить. З огляду на це, система методичної підготовки вчителів потребує перебудови, в процесі якої вони орієнтувалися б не тільки на творче засвоєння методичних знань і вмінь, а й на формування потреби самостійно навчатися і використовувати знання і вміння в практичній діяльності.

Результати проведеного дослідження проблеми підготовки вчителя фізики до методичної діяльності в умовах неперервної освіти дозволили сформулювати висновки, що стверджують основні положення концепції:

1.В умовах неперервної педагогічної освіти, що нині розглядається як провідний принцип фахової підготовки вчителя фізики, методична підготовка виступає її провідною ланкою. Будучи інтегративною за змістом, вона може розглядатися і як показник готовності вчителя до методичної діяльності, і як процес формування його методичної компетенції. Встановлено, що як особистісне утворення вона включає когнітивний, діяльнісний та особистісний компоненти; а як процес, будучи складним, відкритим, системним об’єктом, включає мету, зміст, технології, умови (середовище), суб’єктів навчання і викладачів.

Виявлена в ході експериментального дослідження картина розподілу випускників вищих педагогічних навчальних закладів і вчителів фізики за станом сформованості основних компонентів готовності до методичної діяльності свідчить про суттєві недоліки у підготовці вчителів як у вищих навчальних закладах, так і у закладах післядипломної освіти. Однією з причин такого становища є низький престиж методичних знань на етапі базового навчання, відсутність зв’язку між спеціальними, педагогічними, психологічними та методичними дисциплінами, недостатня практична спрямованість навчання, низька мотивація до пізнавальної діяльності, наслідком чого є нерозуміння студентами значущості набутих знань для професійної діяльності і відсутність прагнення підвищувати свої результати в їх опануванні. Введення принципу методичної спрямованості навчання в педагогічних навчальних закладах дозволяє усунути ці недоліки й спрямувати навчальний процес на підготовку фахівця.

Встановлено, що стан системи післядипломної освіти за ознаками нової освітньої парадигми (доступність, неперервність, відкритість, сучасність, особистісна спрямованість, економічність, динамічність оновлення змісту навчання, дидактичне забезпечення навчального процесу) наближений до кризового: навчання вчителів відбувається переважно за старими підходами. Проте значення ПО для розв’язання завдань, поставлених суспільством перед шкільною фізичною освітою, є визначальним, а тому проблема удосконалення післядипломного навчання вчителів фізики з методичних аспектів їх професійної діяльності набуває особливої гостроти і актуальності. Визначено особливості організації неперервного навчання, яке регламентується системою дидактичних принципів: фундаментальності, варіативності, наступності і узгодженості змісту на кожному ступені навчання; практичної спрямованості педагогічної освіти. На практиці ж під час планування роботи курсів підвищення кваліфікації має місце їх порушення, наслідком чого виступає відсутність зв’язку між навчанням учителів фізики в курсовий і міжкурсовий періоди та низький рівень методичної компетенції більшості слухачів.

У ході вивчення й аналізу практики навчання вчителів фізики у ВНЗ та закладах післядипломної освіти України встановлено, що разом із зазначеними недоліками в них накопичено й значний позитивний досвід методичної підготовки вчителів. Врахування його і досвіду підготовки вчителів фізики у країнах західної Європи дають можливість використати їх елементи при побудові системи методичної підготовки вчителів фізики в умовах неперервної освіти.

2. Встановлено, що сучасні тенденції розвитку освіти конкретизуються у гуманістичному, культурологічному, аксіологічному, адаптаційному, андрагогічному, акмеологічному, особистісно зорієнтованому, діяльнісному, рефлексивному, технологічному, інтегративному, системному, синергетичному підходах до організації навчального процесу. Кожен з них розкриває окремі аспекти проблеми підготовки учнів і вчителів, окреслюючи напрями розвитку освіти взагалі і фізичної зокрема. Серед зазначених підходів адаптаційний розкриває механізм розвитку особистості під час перебування в середовищі, до якого вона потрапляє, і визначає умови, за яких можливий цей розвиток. У контексті цього підходу методична підготовка вчителя фізики виглядає як адаптація студента до умов навчання, які створюють викладачі. Впливаючи на складові навчального середовища, вони спрямовують його розвиток у напрямі поставлених цілей. Як результат розвитку цієї ідеї стосовно методичної підготовки вчителя фізики запропоновано новий напрям розвитку методики навчання фізики як науки, пов’язаний з проблемою проектування педагогічних середовищ, що визначають умови навчання учнів фізики. Розроблено стратегію методичної підготовки вчителів фізики у ВНЗ та закладах післядипломної освіти, в основу якої покладено адаптаційний підхід. Вона полягає у створенні таких умов навчання, в яких у процесі активної, продуктивної квазіпрофесійної діяльності суб’єкти навчання могли б опановувати професію вчителя фізики. Проектування і створення навчальних середовищ, орієнтованих на формування методичних компетенцій учителя фізики сучасної школи, пов’язане з дослідженням проблеми цілей і змісту методичної підготовки вчителя фізики та структури цих середовищ.

На основі застосування інтегративного підходу до аналізу змісту професійної підготовки вчителя фізики встановлено хибність існуючих поглядів на методичну підготовку вчителя як однорівневу зі спеціальною, педагогічною та психологічною. Новий підхід до розуміння місця і ролі цього феномену в структурі професійної підготовки вчителя, обґрунтований нами, полягає у розгляданні методичної підготовки вчителя як поняття більш високого рівня інтеграції, яке утворюється в результаті взаємозв’язків інваріантної (педагогічної і психологічної) та варіативної (фізичної) складових підготовки вчителя фізики і не дорівнює їх сумі. Методична підготовка вчителя фізики, маючи інтегративний характер, потребує в процесі її здійснення узгодження всіх складових. На підставі зазначеного обґрунтовано доцільність уведення принципу інтегративної узгодженості як необхідної умови здійснення методичної підготовки вчителя фізики, розкрито його зміст. На основі системного й синергетичного підходів встановлено структуру методичної підготовки вчителя фізики та визначено напрями можливого впливу на її якість: через цілі, середовища, викладачів, зміст та суб’єктів навчання.

  1. Побудовано модель методичної підготовки вчителя фізики, яка відображає відмінності в системі його навчання на різних етапах професійного становлення (на етапі базового навчання – в необхідності підсилення практичної складової, на етапі післядипломної освіти – теоретичної складової), і реалізує провідні ідеї, які полягають у: орієнтації вчителя на виконання ролі фасилітатора; узгодженні змісту інваріантної і варіативної частин змісту; підсиленні ролі самостійної роботи у її репродуктивних і продуктивних формах на заняттях і в позааудиторний час; застосуванні рефлексивного управління, що сприяє розвитку потреби у самонавчанні і самоудосконаленні; організації навчального процесу на засадах проблемного, контекстного, особистісно зорієнтованого навчання при використанні навчально-методичних та акмеологічних завдань як засобу поглиблення практичної і теоретичної складових методичної підготовки вчителя, розкриття її інтегративного характеру; підсиленні методологічного, функціонального та аксіологічного аспекту готовності вчителя до методичної діяльності; заохоченні студентів і вчителів до дослідницької діяльності.

  2. Розроблено з урахуванням результатів морфологічного, парадигмального, психологічного, функціонального підходів програми методичної підготовки вчителя фізики, які конкретизують модель на етапах вузівського і післядипломного навчання у конкретному змісті і видах діяльності. В них знайшли відображення: специфіка фізики як навчального предмета та її ціннісний потенціал; інтегративний характер методичних знань і умінь; теоретичні основи організації навчального процесу, орієнтованого на розвиток методичної компетенції вчителя фізики, творчий підхід до виконання завдань, рефлексію та формування потреби у самонавчанні; нові форми і методи навчання учнів фізики. Створене методичне забезпечення навчальних програм враховує всі умови, необхідні для розвитку вчителя як фахівця і є тим педагогічним середовищем, в якому представлені його інформаційна, технологічна, мотиваційна, творча та інші складові. Представлення матеріалів на паперових і електронних носіях дає можливість студентам і вчителям самостійно планувати і здійснювати навчання, контролювати, оцінювати і аналізувати результати своєї діяльності, тобто самостійно навчатися, що є необхідною умовою неперервної освіти.

  3. Визначено вимоги до технологій навчання студентів і вчителів фізики, які враховують недоліки в існуючій системі методичної підготовки і спрямовані на підсилення: когнітивного компонента шляхом введення методологічних, аксіологічних та психологічних знань; діяльнісного – застосуванням проблемного, контекстного, технологічного підходів до навчання та поєднанням когнітивної, діяльнісної та особистісної парадигм; особистісного – розвитком ціннісної сфери та розширенням кругозору. У практиці навчання це знайшло відображення у: розробці комплексу навчально-методичних завдань з методики навчання фізики та введенні спецкурсів („Нові технології навчання”, „Фізичні основи екологічної освіти”, „Основи наукових досліджень”), орієнтованих на розвиток когнітивного, технологічного, особистісного та творчого компонентів методичної підготовки вчителя фізики; розробці рейтингової системи контролю успішності студентів при вивченні цих дисциплін, в основу якої покладено урахування не тільки знань, але й якості виконання методичних функцій, передбачених обов’язками вчителя фізики (активізація, актуалізація, рефлексія, узагальнення, мотивація та ін..); впровадженні тек і портфоліо; залученні студентів і вчителів до виконання дослідницьких завдань, результати яких доповідаються і захищаються публічно на наукових конференціях та засіданнях проблемних груп. Підготовка доповідей здійснюється під керівництвом викладачів, що сприяє підвищенню рівня науково-методичної підготовки і студентів, і вчителів, і викладачів, а можливість публічно доповісти про результати своєї роботи мотивує до подальшої дослідницької роботи. Досвід проведення 14 науково-практичних конференцій міжнародного і всеукраїнського рівнів засвідчив результативність цієї форми методичної освіти вчителів фізики.

  4. Реалізація принципу неперервності методичної освіти пов’язана з підвищенням ролі відкритих форм навчання. В ході аналізу результатів роботи Всеукраїнської відкритої педагогічної школи та постійно діючих семінарів для вчителів фізики доведено, що навчання за андрагогічною моделлю більш ефективне ніж за педагогічною. Висока внутрішня мотивація слухачів є запорукою їх продуктивного навчання, результати якого відразу ж впроваджуються в шкільний навчальний процес з фізики. Однією з форм відкритого навчання є дистанційне, яке починає впроваджуватися в систему навчання вчителів. Дослідження можливостей комп’ютера як засобу навчання фізики дозволило встановити його переваги перед іншими засобами і розробити один із напрямів підвищення ефективності методичної підготовки вчителя, який полягає у залученні студентів і вчителів до розробки віртуальних навчальних середовищ для учнів. За нашими сценаріями студентами створено програмно-педагогічні засоби з фізики, в яких представлені всі компоненти навчальних середовищ: інформаційна; технологічна, мотиваційна, комунікативна, а вчителями – навчальні проекти з фізики в межах програми „Intel. Навчання для майбутнього”. Їх розробка, апробація і впровадження здійснювались відповідно до вимог когнітивної, діяльнісної і особистісно зорієнтованої парадигм професійної освіти учителів фізики, а безпосередня участь у розробці навчальних середовищ була найдієвішим способом опанування методики їх проектування і організації роботи учнів у них.

  5. Розроблена система показників готовності вчителів і студентів до методичної діяльності у вигляді карт розвитку когнітивного, діяльнісного та особистісного компонентів методичної компетенції дає можливість не тільки встановити своє положення у полі методичної активності, але й виявити прогалини та визначити напрями їх усунення (здійснити рефлексію). Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність запропонованої моделі методичної підготовки вчителя фізики в умовах неперервної освіти та обраних технологій її здійснення, а також якість створеного методичного забезпечення.

Дослідження окреслює перспективи подальших наукових пошуків у обраній проблемі, пов’язаних із: створенням підручника з методики навчання фізики з урахуванням викладених у роботі концепцій і підходів; розробкою збірника навчально-методичних і акмеологічних завдань з методики і техніки шкільного фізичного експерименту, а також матеріалів для диференційованого контролю знань і вмінь учнів і студентів з метою підвищення якості управління навчальним процесом; дослідженням ефективності застосування різних технологій навчання учнів, вчителів і студентів, у тому числі й відкритих форм навчання; розробкою засад методичної підготовки вчителів до профільного навчання учнів фізики; розвитком мотивації до самоосвітньої діяльності учнів і студентів. Над цими проблемами під керівництвом автора вже працюють аспіранти, здобувачі і магістранти.

Публікації автора:

Монографії:

  1. Шарко В.Д. Методична підготовка вчителя фізики в умовах неперервної освіти: Монографія.- Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - 400 с.

Статті у фахових виданнях:

  1. Шарко В.Д. Розвиток творчого мислення учнів у процесі виконання дослідницьких завдань з фізики// Проблеми освіти. Науково-методичний збірник. Випуск 13. Київ, 1998. С. 114-122.

  2. Шарко В.Д.,Чернявський В.В. Вивчення теми „Електромагнітна індукція” за модульною технологією // Фізика і астрономія в школі.- 1998.-№4.-С. 19-26. (Автором запропонована форма модулів, типи завдань, структура статті)

  3. Шарко В.Д.,Чернявський В.В. Вивчення теми„Електромагнітна індукція” за модульною технологією // Фізика і астрономія в школі. – 1999. – №1. – С. 22-37. (Автором запропоновані типи завдань, структура статті)

  4. Шарко В.Д. Акмеологічний аспект проблеми контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів// Зб.наук.праць Пед науки., Вип. IХ.-Херсон,1999. - С.86-89.

  5. Шарко В.Д.Ігрові ситуації як засіб активізації учнів на уроках фізики // Зб.наук.праць Пед науки., Вип. ХI.-Херсон, 1999. - С.65-73.

  6. Шарко В.Д. Групова форма роботи як шлях до підвищення якості знань учнів// Зб.наук.праць Пед науки., Вип. ХV Ч.2.-Херсон,2000.-С.177-182.

  7. Шарко В.Д. Про підготовку вчителів фізики до екологічного виховання учнів // Зб.наук.праць Пед науки., Вип. ХХIII.-Херсон,2001.-С.46-51.

  8. Шарко В.Д. Зміст методичної підготовки вчителя фізики в контексті сучасних вимог суспільства до шкільної освіти //Вересень, 2002.– № 4 .– Миколаїв, Редакційно–видавничий відділ Миколаївського інституту післядипломної педагогічної освіти. – 2002.– С.19–27.

  9. Шарко В.Д. Психолого-педагогіні основи організації і проведення літньої навчальної практики з фізики// Вісник Чернігівського державного університету. Випуск 13. серія: Педагогічні науки,т,1.-Чернігів,2002.-С.142-147.

  1. Шарко В.Д. Підготовка вчителів до проведення літньої навчальної практики //Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова/ Укл. П.В.Дмитренко, Л.Я.Макаренко, В.П.Сергієнко .-К.: НПУ, 2002.-Випуск 48.- С. 65-71.

  2. Шарко В.Д. Рефлексивний підхід до навчання як умова впровадження особистісно–орієнтованих технологій //Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 32. – Частина 2. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2002 .– С.190 – 196.

  3. Шарко В.Д. Комп’ютер як засіб навчання фізики та підготовка вчителя до його використання в навчальному процесі //Вересень, 2003.– № 1 .– Миколаїв, Редакційно–видавничий відділ Миколаївського інституту післядипломної педагогічної освіти.– 2003.– С.12–21.

  4. Шарко В.Д. Андрагогічний підхід до навчання вчителів в системі післядипломної освіти //Перші драгоманівські читання. Зб. наук. статей.- Національний педагогічний університет ім..М.П.Драгоманова.-К.:2003.- С. 287-295.

  5. Шарко В.Д. Методологічні знання як важливий компонент методичної підготовки вчителя фізики //Збірник наукових праць: Спеціальний випуск / Гол.ред. В.Г.Кузь. – К.: Наук. світ, 2003.–С.312–319.

  6. Шарко В.Д. Наступність і неперервність у реалізації гуманістичного і технологічного підходів до навчання – необхідна умова підвищення якості методичної підготовки вчителів //Збірник наукових праць Кам’янець–Подільського державного університету: Серія педагогічна: Методологічні принципи формування фізичних знань учнів і професійних якостей майбутніх вчителів фізики та астрономії.– Кам’янець–Подільський: Кам’янець–Подільський державний університет, інформаційно–видавничий відділ, 2003.– Вип..9.– С.127 –130.

  7. Шарко В.Д., Шатковська Г.І. Реалізація проблемно-інтегративного підходу до вивчення теми „Електричний струм в електролітах”// Збірник наук.-метод. Праць” Теорія та методика вивчення природничо-математичних та технічних дисциплін”. Наукові записки Рівненського гуманітарного університету. Випуск 8.- Рівне: РВВ РДГУ,2003.-С.162-170. (Автором запропонована ідея, підібрані і методично оброблені типи завдань).

  8. Шарко В.Д. Набуття досвіду з формування понять – необхідний елемент методичної підготовки вчителів фізики //Наукові записки.–Випуск 51.– Серія: Педагогічні науки – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка – 2003.– Частина 2.– С.194–200.

  9. Шарко В.Д. Мотиваційний аспект методичної підготовки вчителя фізики сучасної школи// Вісник Чернігівського державного університету. –Чернігів: Вид–во ЧДУ.–2004.–С. 156–164

  10. Шарко В.Д. Управління пізнавальною діяльністю учнів – основний напрям методичної підготовки вчителя фізики сучасної школи//Наукові записки.–Випуск 53.– Серія: Педагогічні науки – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.. В.Винниченка – 2004.– Частина 2.– С.386–398.

  11. Шарко В.Д. Набуття досвіду контрольно–оцінної діяльності – одне із завдань методичної підготовки вчителя фізики //Збірник наукових праць Камянець–Подільського державного університету : Серія педагогічна: /Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу.– Камянець–Подільський: Камянець–Подільський державний університет, інформаційно–виконавчий відділ,2005.–Вип.11.– С.94–98.

  12. Шарко В.Д. Компетентний вчитель – запорука реалізації компетентнісного підходу до навчання учнів фізики //Збірник наукових праць. Педагогічні науки: Випуск 38.–Херсон, Видавництво ХДУ,2005.–С.127–134.

  13. Шарко В.Д. Підготовка вчителів фізики до формування інтелектуальних умінь учнів //Вересень.-Миколаїв: Редакційно–видавничий відділ Миколаївського інституту післядипломної педагогічної освіти.–№33.–2005.–С.18–24.

  14. Шарко В.Д. До питання про когнітивний компонент методичної підготовки вчителя фізики // Наукові записки:Випуск №60 Сепія: Педагогічні науки.-Кіровоград: РВВ КДПУ Ім..В.Вінниченка.-2005.-ч.2.-С.365-369.

  15. Шарко В.Д. Про підготовку вчителя до здійснення екологічного виховання учнів/ Фізика і астрономія в школі.- №1.-2005.- С.14 -16.

  16. Шарко В.Д. Про підготовку вчителя до здійснення екологічного виховання учнів/ Фізика і астрономія в школі.-№2.-2005.- С.16-26.

  17. Шарко В.Д., Присяжна Т.М. Про стан організації контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.Випуск 30.Серія: педагогічні науки:Збірник.– Чернігів ЧДПУ, 2005.– №30.–С.237–244.(Автор приймав участь у розробці анкет та аналізі результатів анкетування).

  18. Шарко В.Д., Шолохова Н.С. Формування когнітивних умінь учнів при вивченні фізики // Збірник наук.-метод. праць”Теорія та методика вивчення природничо-математичних та технічних дисциплін”. Наукові записки Рівненського гуманітарного університету. Випуск 8.- Рівне: РВВ РДГУ,2005.-С.110-116. (Автором здійснено аналіз експериментального матеріалу, розроблено систему вправ з опорними конспектами, складено опорний конспект відповідно до структури процесу наукового пізнання).

  19. Шарко В.Д. Синергетичний підхід до організації навчального процесу як шлях підвищення якості методичної підготовки вчителя//Збірник наукових праць. Педагогічні науки: Випуск 42.–Херсон, Видавництво ХДУ,2006.–С.396-403.

  20. Шарко В.Д. Збірник запитань і завдань з методики навчання фізики як елемент методичного забезпечення підготовки вчителя в системі вузівської і післядипломної освіти//Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.Випуск 36 (2).Серія: педагогічні науки:Збірник.– Чернігів ЧДПУ, 2006.– №36(2).–С.80-87.

Методичні рекомендації і посібники для вчителів, учнів, студентів:

  1. Шарко В.Д. Навчальна практика з физики/ Навчально-методичний посібник для вчителів і студентів.- К.: СПД Богданова А.М.,2006.-224 с. (Гриф МОН України)

  2. Шарко В.Д. Андрагогічний підхід до організації навчання вчителів в системі післядипломної освіти /Методичний посібник для організаторів, викладачів, працівників системи післядипломної освіти – Херсон: „Олді–Плюс”,2003.–96 с.

  3. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект/Посібник для вчителів і студентів.- К.,2005.-220 с.

  4. Шарко В.Д. Нові технології навчання: Посібник для вчителів і студентів.-Херсон, Айлант.-2000.-92 с.

  5. Шарко В.Д. Екологічне виховання учнів під час вивчення фізики. –К.: Рад. школа, 1990. – 205 с.

  6. Шарко В.Д. Збірник запитань і завдань з методики навчання фізики (Загальні питання)/Методичний посібник для працівників вузівської і післядипломної освіти вчителів фізики. – Херсон: Видавництво ХДТУ, 2003.– 104 с.

  7. Шарко В.Д. Курси підвищення кваліфікації в системі неперервної освіти вчителів фізики /Методичний посібник для організаторів, викладачів і вчителів. – Херсон: Олді–Плюс, 2004.–180 с.

  8. Шарко В.Д. Методичні рекомендації з підготовки і написання курсових робіт з методики навчання фізики – Херсон: Видавництво ХДУ, 2002.–43 с.

  9. Шарко В.Д. Завдання для вхідного діагностування вчителів фізики в системі післядипломної освіти педагогічних кадрів. - Херсон.- Олді-Плюс,2004.- 24 с.

  10. Шарко В.Д., Коробова І.В. Педагогічна практика на факультеті фізико–математичних наук та інформаційних технологій: Методичні вказівки –Херсон: Видавництво ХДУ, 2003.– 52 с. (Автору належить розділ „Дослідницька робота студентів та управління нею”).

  11. Шарко В.Д., Шолохова Н.С. Учись учитись: Посібник для учнів.-Херсон, Олді-Плюс,2004.-100 с. (Автору належить ідея, розробка типів вправ, структура змісту).

  12. Бабаєва Н.А., Коробова І.В., Шарко В.Д. Електромагнітна індукція: Посібник для учнів. – Херсон: Айлант, 2003.– 44 с. (Автором розроблено варіативний підхід до розробки уроків).

  13. Бабаєва Н.А., Коробова І.В., Шарко В.Д. Методичні матеріали з фізики: 11 кл. 1 семестр.-К.: Ред..загальнопед. газ., 2005.-128 с. (Автором розроблено методику проектування уроків).

  14. Зубко А.М.Шарко В.Д. Випускні роботи з фізики. Посібник для вчителів і працівників системи ПО.- Херсон: Олді-Плюс, 2003.-44 с.(Співавтором написано вступ).

  15. Шарко В.Д. Навчальний модуль „Магнітне поле”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1997.-39 с.

  16. Шарко В.Д. Іванцова К.В. Навчальний модуль „Електростатика”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1997.-67 с. (Автору належить ідея створення і структура посібника ).

  17. Шарко В.Д. Навчальний модуль „Молекулярна фізика (гази)”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1998.-35 с.

  18. Шарко В.Д. Навчальний модуль „Молекулярна фізика (пара, рідини, тверді тіла)”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1998.-36 с.

  19. Шарко В.Д. Навчальний модуль „Кінематика”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1998.-90 с.

  20. Шарко В.Д.,Чернявський В.В. Навчальний модуль „Електромагнітна індукція”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1998.-37 с. (Автору належить ідея створення і структура посібника ).

  21. Шарко В.Д. Навчальний модуль „Закони постійного струму”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1998.-28 с.

  22. Шарко В.Д. Навчальний модуль „Основи термодинаміки”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1999.-38 с.

  23. Шарко В.Д. Навчальний модуль „Закони збереження в механіці”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,1999.-75 с.

  24. Шарко В.Д.Самойленко Т.В. Навчальний модуль „Закони руху” і „Сили в природі”: Навчальний посібник для вчителів, учнів, студентів.-Херсон,2000.-72 с. (Автору належить ідея створення і структура посібника, типи завдань ).

Статті у нефахових виданнях, тези доповідей:

  1. Шарко В.Д. Діагностика впливу модульної технології на рефлексію учнів //Зб.наук.праць Пед науки., Вип. IХ.-Херсон,1999. - С.86-89.

  2. Шарко В.Д. Шатковська Застосування інтерактивних технологій навчання під час розв’язування фізичних задач// Зб.наук.праць Пед науки., Вип. 21-Херсон,2001.-С.217-223.

  3. Шарко В.Д. Про стан реалізації принципу неперервності в оцінюванні навчальних досягнень учнів загальноосвітніх шкіл і студентів вузів /Матеріали міжнародної конференції „Сучасні тенденції розвитку природничо–математичної освіти” .– Херсон: Вид–во ХДПУ, 2002.– С.95– 97.

  4. Шарко В.Д. Моніторинг як одна з умов реалізації акмеологічного принципу в педагогічній освіті// Вісник Херсонського державного технічного університету „т.(11).- Вид.ХТУ,.2003 р.-С.228-235.

  1. Шарко В.Д. Принцип практичної спрямованості підготовки учнів та його реалізація у навчанні фізики //Збірник „Принцип практичної спрямованості та його реалізація у навчанні природничо–математичних дисциплін / За ред. Г.Юзбашевої.– Херсон: Айлант.–2003.– С. 24–32.

  2. Шарко В.Д., Растегин М. Методологическая, мировоззренческая и практическая направленность знаний как показатель качества физического образования// Актуальные проблемы качества педагогического образования: Материалы региональной научно–практической конференции.– Новосибирск: Изд–во НГПУ, 2004. – С.144–152.

  3. Шарко В.Д.Гуляєва Т.О. Теоретичні засади підготовки студентів до самоосвітньої діяльності// Вісник Чернігівського державного університету. –Чернігів: Вид–во ЧДУ.–2004.–С. 106–111.

  4. Шарко В.Д. К вопросу о когнитивном компоненте методической підготовки учителей физики// Актуальные проблемы качества педагогического образования: Материалы Всероссийской научно-практической конференции. Часть II-Новосибирск: изд. НГПУ,2005.- С.222-225.

  5. Шарко В.Д. Комп’ютер як необхідний компонент освітнього середовища //Матеріали третьої міжнародної науково–практичної конференції „Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” (8–9 вересня, 2005)”.–Херсон, Айлант,2005.–С.96–98.

  6. Шарко В.Д. Компетентність як якість освіти та підготовка майбутніх вчителів до її формування //Печатное слово №(3/14), 2005.- С.88-92.

  7. Шарко В.Д. Опановуємо методику створення навчальних середовищ// Печатное слово.- Херсон, узд-во ХДУ,2006.-№3/20.-С.88-95.

Всього перелік статей і тез з даного блоку становить 148 найменувань.