Дослідження дозволило зробити такі висновки: 1. Науково-теоретичний аналіз літературних джерел і досліджень, які присвячені проблемі професійно-педагогічної підготовці майбутніх учителів, вивчення досвіду підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних педагогічних закладах дозволив визначити сутність основних понять проблеми визначення теоретичних засад формування змісту загальнопедагогічної підготовки. Зміст загальнопедагогічної підготовки є компонентом складної системи змістового відображення освіти, що інтегрує в собі систему педагогічних знань, умінь і навичок, набуття досвіду педагогічної та пошукової діяльності в педагогічній сфері, а також формування ціннісних основ педагогічної праці. Теоретичні засади формування змісту загальнопедагогічної підготовки зумовлюються соціально-економічними, історичними, культурологічними, етнопедагогічними, духовними чинниками, національними і світовими традиціями. У процесі засвоєння змісту освіти формується складне структурне утворення у системі професійно-педагогічної освіти – загальнопедагогічна підготовка, результатом якої є готовність майбутнього вчителя до професійної діяльності. Категорія готовності розглядається як складне соціально-психологічне утворення особистості, що свідчить про потенційну можливість продуктивного здійснення нею професійної діяльності, і включає в себе комплекс мотиваційно–оцінних якостей особистості, професійно-педагогічних знань, умінь та навичок. 2. Наукові ідеї щодо проблеми змістового наповнення загальнопедагогічної підготовки структурувалися від ідей народної педагогіки, що узгоджувались з церковно – християнською позицією формування особистості (ІХ–ХІІІ ст.) до засадничих положень філософсько–педагогічного; релігійно–педагогічного; психолого–педагогічного, прагматично–педагогічного, педолого–експериментального, соціально–орієнтованого, професійно–зумовленого напрямків, що сформувалися у ХІХ–поч. ХХ століттях. Етапи 20–90 років ХХ століття були позначені поряд з демократичними, особистісно-центрованими, національно-зорієнтованими, гуманістичними пріоритетами, домінуванням ідей функціонального, системного, цілісного, комплексного підходів, деструктивним ідеологічним впливом на формування змісту загальнопедагогічної підготовки. З кінця ХХ століття теоретичними засадами формування змісту загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя виступають фундаментальні положення особистісно-орієнтованого, культурологічного, антропологічного, діяльнісного, аксіологічного, акмеологічного підходів. Серед них: пріоритет інтересів і потреб особистості, що розвивається, врахування її своєрідності й можливостей, звернення до культурних цінностей та їх відтворення в педагогічній діяльності, створення сприятливих умов для самореалізації людини, що знаходиться в процесі професійного становлення. 3. Входження вітчизняної освіти у світовий освітній процес вимагає радикальної модернізації змісту освіти, зокрема, педагогічної освіти, детермінованої соціокультурними, практичними та теоретико-педагогічними передумовами, викликаними реаліями сьогодення, що вимагають усвідомлення наукового знання як ефективного засобу вдосконалення суб’єкт-об’єктних і суб’єкт-суб’єктних відносин, тобто як засобу життєдіяльності та мистецтва пізнання світу й самої особистості у процесі формування творчого мислення; тенденціями розвитку сучасного освітнього знання, що вимагають постійного розширення та оновлення його предмету та змісту, поглиблення внутрішнього взаємозв’язку між різними галузями наукового знання та формування на цій основі системного цілісного змісту освіти; оновленням змісту професійно-педагогічної підготовки вчителя, що передбачає конструювання цілісної науково-методичної системи, яка була б здатна реформувати її концептуальні структурно-змістові, технологічні та організаційно-дидактичні засади, тобто забезпечувала переорієнтацію з технократичної підготовки вчителя на розвиток його особистості, із засвоєння знань, умінь і навичок на опанування культурою та методологією педагогічної діяльності, з традиційної практики на інтенсивну життєдіяльність; теоретичною узагальненістю педагогіки як навчального предмету у змісті загальнопедагогічної підготовки майбутнього учителя, яка служить фундаментом для формування особливого професійного світобачення студентів і допомагає у виконанні передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою функцій та у виваженому прийнятті професійних рішень. 4. Виокремлення та дослідження базових для даного наукового дослідження понять – “педагогічні знання”, “педагогічні вміння”, „педагогічні навички”, „педагогічна компетентність” – дозволяє інтерпретувати їх як змістовозадану мету, як зміст і результат загальнопедагогічної підготовки студентів вищих педагогічних закладів освіти. Відповідно, метою такої підготовки є формування готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності. Невід’ємною якістю особистості вчителя і показником рівня його готовності до професійної діяльності є його педагогічна компетентність. На основі аналізу наукової літератури були визначені рівні, які характеризують сформованість педагогічної компетентності: елементарний (діяльнісно-інтуїтивний), масовий (репродуктивний), базовий (адаптивно-професійний), вищий (професійно-творчий) та найвищий (методологічно-творчий). Рівневий аналіз сформованості педагогічної компетентності дозволив обґрунтувати теоретичну модель підготовки фахівця - педагога. Елементарному (діяльнісно-інтуїтивному) рівню відповідає модель майбутнього фахівця, знання якого неусвідомлені, нестійкі, недієві. Мотиваційно-ціннісний компонент готовності майбутнього вчителя до педагогічної діяльності не сформований. Студенти і окремі вчителі цього рівня іноді досягають успіхів за рахунок виняткових здібностей і комунікативних якостей. За відсутності здібностей стикаються із значними труднощами в педагогічній діяльності. Існує нагальна потреба в розвитку творчого потенціалу, пізнавальної активності, творчого і критичного мислення. Репродуктивному рівню відповідає модель, яка властива студентам, що ще не виробили власного стилю професійної праці, не мають достатнього набору професійно-особистісних якостей. Їхня діяльність не завжди є систематизованою і послідовною. Аналітичне сприйняття власної педагогічної діяльності не сформоване. Такі студенти не ведуть творчого пошуку, не відчувають потреби у творчому зростанні, досягають невисоких результатів у навчальній діяльності. Майбутні вчителі усвідомлюють необхідність саморозвитку та самовдосконалення. Базовий (адаптивно-професійний) рівень притаманний фахівцям, які мають необхідні особистісно-професійні якості. У своїй діяльності вони спираються на педагогічні знання і вміння, досягають певних результатів у навчанні і вихованні. Але недостатній розвиток педагогічної рефлексії, а, отже, недостатній рівень оволодіння способами об'єктивного самопізнання стримують їхнє професійне самовдосконалення, внаслідок чого творчий пошук є ситуативним. У таких фахівців спостерігається відсутність стійкої потреби у власному саморозвитку і зростанні, вони задовольняються досягнутим. Самовдосконалення, самореалізація носить епізодичний характер. Вищий (професійно-творчий) рівень характеризує таких учителів, які володіють належним рівнем професійних знань та особистісних якостей, працюють професійно, шукають творчі шляхи розв’язання нових педагогічних завдань, мають стійку потребу у професійному саморозвитку і самовдосконаленні. Проте творчість у них зводиться до функцій "підвищення ефективності", "вдосконалення", а не створення нових зразків педагогічної практики. Визначаються потребою здійснювати науковий пошук, підвищувати власну наукову активність, виявляти інтелектуальну ініціативу. Фахова педагогічна компетентність, сформована на найвищому (методологічно-творчому) рівні, відповідає моделі вчителя, який творчо володіє професійними знаннями, стійкою мотивацією до педагогічної професії, максимальним розкриттям творчих можливостей учнів. Відрізняється дійовим, особистісним ставленням до педагогічної діяльності, постійним прагненням до педагогічного пошуку, самовизначенню, самореалізації, самовдосконалення. Цілі загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя визначають її зміст і структуру. Без цього не можна забезпечити адекватний зміст навчальних планів та програм. Зміст та технології вивчення педагогічних дисциплін необхідно зорієнтувати на акмеологічність майбутнього вчителя в освітньому процесі, на формування його педагогічної спрямованості, розвиток професійного мислення, педагогічної компетентності, готовності до роботи в освітніх закладах різного типу. 5. Проведений аналіз сучасного змісту загальнопедагогічної підготовки в умовах модернізації системи вищої освіти дав можливість обґрунтувати науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів: підготовку вчителя не можна істотно поліпшити, якщо робити її більш екстенсивною, тобто збільшувати кількість годин на вивчення дисциплін педагогічного циклу, в тому числі спецкурсів і семінарів; удосконалення загальнопедагогічної підготовки вимагає перегляду її змісту, форм і методів, спрямованості педагогічного процесу вищого навчального закладу на загальнокультурний та професійний розвиток особистості вчителя; зміст і технології вивчення педагогічних курсів повинні формувати у студентів потребу в самоосвіті, обумовлювати необхідність самопізнання з метою розвитку позитивної професійної Я-концепції, яка стимулює розвиток усіх підструктур особистості майбутнього вчителя. При формуванні змісту загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя першочерговим завданням є відпрацювання єдиної позиції педагогів-дослідників, теоретиків і практиків, педагогічної громадськості з питання виділення елементів змісту загальнопедагогічної підготовки, і на цій основі визначення необхідного і достатнього мінімуму навчального навантаження, його наукового обґрунтування для студентів різних спеціальностей; розробки системи діагностики професійної підготовки майбутніх учителів з предметів педагогічного циклу. Зміст кожної навчальної дисципліни педагогічного циклу має формуватися з урахуванням наукової галузі знання професійної діяльності, професійного саморозвитку студента та проектуватися на майбутню професійну діяльність учителя (бакалавр, спеціаліст), викладача вищої школи (магістр) та розвиток складових професійної компетенції. Ефективне наповнення та засвоєння змісту педагогічних дисциплін має відбуватися відповідно до провідних положень комплексного, аксіологічного, акмеологічного, антропологічного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, культурологічного, компетентнісного підходів до опанування змісту загальнокультурної та професійно – предметної підготовки. Здійснений у дисертації цілісний і систематичний аналіз теоретичних засад формування змісту загальнопедагогічної підготовки майбутніх вчителів репрезентує можливості до подальшого вивчення проблеми. Перспективи майбутніх досліджень проблеми пов’язані, передусім, з поглибленим вивченням та систематизацією навчальних програм та планів у педагогічних вищих навчальних закладів різного рівня акредитації. Предметом подальших досліджень може стати й всебічний аналіз існуючих нормативних актів щодо визначення теоретичних засад педагогічної освіти у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. Актуальним залишається питання шляхів впровадження новітніх освітньо-виховних технологій при вивченні педагогічних дисциплін. Основні результати дослідження представлені в таких публікаціях: Статті у наукових фахових виданнях Акусок А. Соціалізація особистості як психолого-педагогічна проблема// Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2005. – №1. – С.23-25. – [Соціальна педагогіка і соціалізація особистості.]. Акусок А.М. До проблеми педагогічної підготовки майбутніх вчителів. // Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових статей Волинського Державного Університету імені Л.Українки. – Луцьк, 2004. – Вип.1(26). – С.68 – 72. Акусок А.М. Проектування змісту педагогічної освіти майбутніх вчителів як наукова проблема // Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових статей Волинського Державного Університету імені Л.Українки. – Луцьк, 2004. – Вип. 3-4(28-29). – С.171 - 176. Акусок А.М. Ціннісний підхід до структурування змісту педагогічної підготовки майбутнього вчителя // Проблеми педагогічних технологій: Збірник наукових статей Волинського Державного Університету імені Л.Українки. – Луцьк, 2005. – Вип. 2(31). – С.175 – 179. Акусок А.М. До проблеми підготовки вчительських кадрів в Україні (ХІХ століття) // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 6. – Глухів: ГДПУ, 2005. – С.191-195. Акусок А.М. Проектування змісту як універсалізація педагогічної підготовки майбутніх вчителів // Наукові записки: Збірник наукових статей НПУ імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2005. – Вип.LVIII – С.13 - 19. Акусок А.М., Непомняща Г.І. Зміст загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя: понятійно-категоріальний інструментарій //Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. – Випуск 8. – Глухів: ГДПУ, 2006. – С.60-67. (Автором створена узагальнююча таблиця „Рівні сформованості професійних знань, умінь та навичок у співвідношенні з характеристикою особистості вчителя”)
Матеріали і тези конференцій Акусок А.М. Погляди М.П.Драгоманова на освіту в Україні ХІХстоліття // Матеріали перших Міжнародних драгоманівських читань: 30 вересня-2 жовтня 2003р. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – Вип.2. – С.3-8. Акусок А.М., Непомняща Г.І. Роль змісту професійно-педагогічної підготовки в особистісному розвитку майбутнього вчителя початкових класів. // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Матеріали третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Вінниця: ВДПУ імені М.Коцюбинського, 2005. – Вип. 3. – С.49-51. (обґрунтування оновлення змісту педагогічних дисциплін з позицій особистісно-орієнтованого, культурологічного, аксіологічного, діяльнісного підходів). Акусок А.М. Сучасні тенденції оновлення змісту педагогічної підготовки майбутніх вчителів. // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 12-13 травня 2005 року – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2005. – Т.4 – С.13-15. Акусок А.М.Теоретичні засади формування змісту педагогічної підготовки вчителя. // Педагогічна освіта України: національні традиції та Європейські інновації. Матеріали науково-практичної конференції. Секція IV. Проблеми змісту педагогічної підготовки в умовах Європейського освітнього та інтеграційного процесу. / За заг. ред Л. Вовк, О. Падалка – К.: „МП Леся”, 2006. – С.101 - 108с. Акусок А.М. Щодо проблеми визначення основних компонентів формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної діяльності. // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 25-27 квітня 2006 року – К.: Видав-во Європ. Ун-ту, 2006. – Т.1 (І)– С.5 - 7. Акусок А.М. Передумови модернізації змісту загальнопедагогічної підготовки майбутніх вчителів// Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів Х Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 16 – 18 травня 2007 року – К.: Видав-во Європ. Ун-ту, 2007. – Т.4. – С.3 – 5
|
