У дисертації визначені основні проблемні питання інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи як засобу підвищення її результативності, сформульовані теоретичні положення і рекомендації організаційно-технічного характеру щодо їх вирішення. Зокрема, визначені об’єкти сучасної судово-балістичної експертизи, особливості експертних завдань, методик проведення досліджень та їх інформаційного забезпечення, уточнено понятійний апарат. Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків. 1. Судова балістика виникла і розвивалася як галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності пострілу та дії зброї, і на основі цього розробляє науково-технічні методи і засоби виявлення і дослідження специфічних об’єктів в цілях розслідування та попередження злочинів. У зв’язку з включення до предмету судової балістики пневматичної і газової зброї, набоїв до них і тенденції формування окремого розділу криміналістики з назвою «Криміналістичне зброєзнавство» судова балістика може розглядатися як його складова частина. 2. Сучасна судово-балістична експертиза як різновид криміналістичних експертиз має своїми об’єктами: ручну вогнепальну зброю та її окремі частини, заготовки деталей, різні стріляючі пристрої; набої до ручної вогнепальної зброї - як споряджені, так і їх частини; інструмент (слюсарний або спеціальний – висічки для пижів, матриці для відливу шроту та ін.); сліди ушкоджень у результаті ураження ручною вогнепальною зброєю; пневматичну, газову зброю, зброю «несмертельної» (травматичної) дії, їх частини і механізми, сліди від їх застосування. 3. Для визначення завдань судово-балістичних досліджень з врахуванням історичних особливостей формування криміналістичного понятійного апарату найбільш точним є використання лише двох базових термінів: «ідентифікація» і «діагностика». З цих позицій завдання судово-балістичних експертиз відповідно розподіляються на наступні. Ідентифікаційні завдання – це встановлення тотожності чи групової належності об’єктів, які були направлені на експертизу. Діагностичні завдання полягають у визначенні властивостей досліджуваних об’єктів: класифікаційні; ситуаційні; реконструкційні. 4. Рівень проведення судово-балістичних експертиз і, відповідно, результативність розслідування злочинів, які були вчиненні з використанням вогнепальної та іншої зброї, залежить від методико-інформаційного забезпечення експертних досліджених, яке включає два напрямки: 1) удосконалення загальної методики експертного дослідження зброї; 2) розробка та удосконалення методик експертного дослідження окремих різновидів зброї (у тому числі новітніх). У методиках експертного дослідження зброї пропонується виділяти етапи (стадії) судово-балістичної експертизи: 1) підготовчий етап; 2) роздільне дослідження; 3) порівняльне дослідження та проведення експертного експерименту; 4) синтезуючий етап і формулювання висновків. Щодо другого напрямку удосконалення методик судово-балістичних досліджень зазначається, що цей напрямок включає в себе уточнення положень стосовно експертиз окремих різновидів зброї та вирішення специфічних завдань. Новим напрямком розвитку судово-балістичної експертизи є дослідження зброї несмертельної дії, до якої віднесені пристрої, конструктивно призначені для виведення людини зі стану, придатного для активного нападу чи захисту, але з мінімальною ймовірністю летальних наслідків або завдання незворотних ушкоджень. 5. Термінологічний апарат, який використовується при судово-балістичних дослідженнях зброї несмертельної дії вимагає суттєвого удосконалення, адже багато термінів («газова зброя», «газовий набій», «безствольна зброя» та інші) мають умовний характер і не відображають конструктивних особливостей і принципу дії, а тому не можуть претендувати на наукову точність. Має сенс класифікація зброї в залежності від її спрямованості на певний результат: 1) приголомшуюча зброя (газова зброя, електрошокові та світлозвукові устрої, ін.); 2) убивчо-травмуюча зброя (газові пістолети і револьвери, споряджені спеціальними шротовими набоями або отруйними речовинами несмертельної дії та ін.); 3) смертельна зброя, призначена для заподіяння смерті або шкоди здоров’ю, небезпечної для життя (стандартна вогнепальна, спеціальна газова зброя, споряджена смертельними отруйними речовинами, газова зброя, перероблена на вогнепальну та ін.). 6. При проведенні судово-балістичної експертизи «газової» зброї важливим є врахування її конструктивних особливостей, які суттєво впливають на методику експертного дослідження. В залежності від виду енергії викиду заряду названу зброю доцільно поділяти на дві класифікаційні групи: а) зброя, де викид вражаючого заряду відбувається в результаті пострілу, тобто від енергії згоряння пороху (револьвери, карабіни, рушниці, автомати, гранатомети, газові пістолети і револьвери, рушниці); б) зброя, де викид вражаючого заряду є результатом застосування невогнепальної енергії (газові балончики, газові механічні розпилювачі, газові кийки, газові розпилювачі). Відповідно до наведених класифікацій повинні розроблятися методики експертних досліджень та їх інформаційне довідкове забезпечення. 7. Результативність судово-балістичних досліджень у кримінальних справах залежить не тільки від існування розроблених методик їх проведення, але й від належного інформаційного забезпечення, яке є складовою техніко-криміналістичного забезпечення. Інформаційне забезпечення судово-балістичної експертизи являє собою діяльність фахівців у галузі проведення балістичних досліджень щодо збирання, накопичення, систематизації, розповсюдження та оновлення наукової, довідникової, технічної та іншої інформації. Першим етапом роботи зі створення довідково-інформаційного фонду має стати інвентаризація вже накопичених окремими експертними установами та оброблених відомостей. Другим етапом повинне бути відновлення комплексно-цільової програми щодо питань судово-балістичної експертизи та залучення до накопичення інформації всіх судово-експертних закладів. 8. Система інформаційного забезпечення судово-балістичних експертиз у повному обсязі повинна містити такі види забезпечення: 1) нормативну базу з питань, які підлягають розв’язанню судово-балістичною експертизою; 2) інформаційно-довідникову базу, що складається з: натурних колекцій; літературних доробків з питань балістики та судово-балістичної експертизи; фонду експертних висновків. 9. Проблема правової бази інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи полягає у визначенні і дотримання принципів її формування, до яких можуть бути віднесені наступні: відповідність сучасному рівню розвитку науки і техніки (постійне оновлення інформації згідно з появою нових зразків зброї); відповідність кримінально-процесуальному законодавству та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють діяльність з розкриття, розслідування й попередження злочинів; поєднання плановості та динамічності інформаційного забезпечення – повне відображення в інформаційному ресурсі всіх нових надходжень; повсюдність і безперервність використання відомостей, як можливість використати необхідне в будь-який час в різних експертних закладах; економічність і раціональну організацію надходження відомостей (уникнення повторного надходження й дублювання інформації та пов’язаних з цим витрат); комплектність і можливість повсякчасного використання (наявність необхідного технічного забезпечення). 10. Організаційно-технічними основами ефективного використання інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи є: 1) забезпеченість експерта робочим місцем з необхідним рівнем комп’ютеризації; 2) можливість доступу до всіх літературних першоджерел, наявних у експертному підрозділі установи місцевого рівня та спецбібліотеки; 3) використання необхідних технічних засобів та програмно-апаратних комплексів (баз даних та інформаційних систем); 4) можливість залучення до проведення експертизи інших фахівців або фахівців інших галузей знання; 5) можливість отримання необхідної інформації за справою від слідчого, органу дізнання або суду; 6) можливість використання інформації за системою «запит-відповідь» у закладі вищого рівню; 7) можливість отримання консультацій за конкретних питань у спеціалістів ДНДЕКЦ, в органах сертифікації та ліцензування; 8) можливість ознайомлення з принциповою позицією експертів, які провадять судово-балістичну експертизу в науково-дослідних інститутах Міністерства юстиції України відносно деяких об’єктів. З урахуванням цього пропонується проект загальної системи інформаційного забезпечення судово-балістичних експертиз, який складається з трьох ланок: 1) центральної; 2) обласної; 3) окремих експертно-криміналістичних закладів 11. У розпорядженні експерта-баліста повинна була новітня література з різних видів зброї, спеціальних пристроїв, набоїв, які розповсюджені на території країни або можуть бути ввезені, що включає в себе: інформаційне забезпечення дослідження історичної (музейної) зброї; інформаційне забезпечення дослідження сучасної вогнепальної зброї; інформаційне забезпечення дослідження травматичної зброї; інформаційне забезпечення дослідження набоїв; інформаційне забезпечення дослідження пневматичної зброї; інформаційне забезпечення дослідження нових зразків зброї та конструктивно схожих виробів; інформаційнео забезпечення дослідження газових пристроїв. 12. Сформульовані у дисертації положення і рекомендації можуть бути використані: безпосередньо експертами-криміналістами при проведенні судово-балістичних досліджень; при проведенні наукових досліджень, спрямованих на розробку і вдосконалення методик проведення судово-балістичних експертиз та їх інформаційного забезпечення; при викладанні окремих тем з криміналістики у вищих юридичних навчальних закладах з підготовки експертів-криміналістів та при викладанні спеціального курсу з криміналістики «Судова експертологія». | 