1. Становлення та розвиток ІС в Україні вимагають модернізації всіх сфер суспільного життя, і насамперед – освітянської. Провідні науковці світу пропонують теоретико-методологічною основою модернізації освіти вибрати інформаційну парадигму, яка помітно впливає на основні процеси генерування знань і засоби комунікації тих держав, де успішно розвивається ІС (Японія, США, Німеччина, Скандинавські та деякі інші країни). На основі аналізу досліджень з проблем розвитку ІС визначено основні положення інформаційної парадигми: інформаційне суспільство – це суспільство, засноване на знаннях; основний чинник зростання національного продукту – це прогрес знань і технологій; джерелом продуктивності є технології генерування знань, обробки інформації; осьовий принцип ІС полягає у величезній соціальній значущості теоретичного знання та нових функціях освіти в розвитку суспільства. З урахуванням положення щодо суспільства як відкритої, нелінійної, кільцевої системи застосовано синергетичний підхід до дослідження процесу розвитку ІС. На основі аналізу його основних ознак і положень інформаційної парадигми за допомогою математичної теорії графів у дисертації визначено нові функції освіти і роль педагогічних кадрів у розвитку ІС. Замість трансляції готових знань, що тривалий час використовувалися для вже наявних технологій, освіта сьогодення покликана бути випереджувальною, готувати суб’єкта навчання до самостійного оволодіння необхідною інформацією та формувати вміння застосовувати здобуті знання в умовах швидких суспільних змін. Замість функції обслуговування освіта має виконувати створювальну функцію, що значно підвищує відповідальність учителів за розвиток ІС. До нових функцій, які має виконувати освіта в ІС, віднесено: створення умов для неперервної самоосвіти; забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів; розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Педагог ІС із основного джерела знань перетворюється в провідника в інформаційному середовищі й помічника в здобуванні необхідних знань. 2. На основі дослідження професійної діяльності вчителя початкових класів визначено структуру його професійної культури, до якої належать: методологічна, наукова, технологічна, моральна, правова, естетична, екологічна, психологічна, інформаційна та інші види культур. Результат аналізу специфіки кожного із названих компонентів показує, що вони тісно пов’язані, утворюючи цілісну структуру. Професійно-педагогічна культура є відкритою системою, оскільки на її розвиток значно впливають зовнішні чинники, що визначаються рівнем розвитку суспільства (статус педагога в суспільстві, вимоги суспільства до педагогічних кадрів, умови педагогічної праці, заробітна плата тощо). Оскільки професійно-педагогічна культура є відкритою системою, що самоорганізується, то для її розвитку, згідно із законами синергетики, необхідно залучати всі можливі ресурси самоорганізації, до яких віднесено: загальнокультурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, його потреби й інтереси, особистісні цінності, високий рівень ІК. Системно-синергетичний підхід дав змогу довести, що ІК є підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя, а ІД – системотвірним чинником ІК. За допомогою методів математичної статистики показано, що рівень ІК істотно впливає на розвиток кожного структурного компонента професійної культури вчителя, а отже, і на становлення його професіоналізму. Підсумовуючи різні підходи до трактування ІК, можна констатувати, що ІК вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної освіти – це його новий світогляд, нове мислення, нові форми спілкування і життєдіяльності в різних інформаційних потоках, що орієнтовані на саморозвиток і самоосвіту. 3. У дослідженні доведено важливість і необхідність нового напряму в теорії і практиці підготовки вчителя початкових класів – розвиток ІК майбутнього педагога в умовах інформаційної глобалізації. Процес формування інформаційно грамотної особистості вчителя початкових класів ґрунтується на організації ІД, головне завдання якої полягає в підготовці до життя в сучасних інформаційних умовах, навчанні знаходити, сприймати, розуміти, використовувати різноманітну інформацію, усвідомлювати специфіку її впливу на психіку, спілкуватися через засоби масової інформації. Теоретичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є фундаментальні положення філософії освіти, сучасні педагогічні концепції, діяльнісна теорія навчання, концептуальні положення теорії систем і синергетики, досягнення теорії інформації. Доведено, що оскільки розвиток інтелектуальної системи, якою є професійно-педагогічна культура, залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання ІП із навколишнього середовища, то ІК є головним компонентом у цій системі і джерелом її розвитку. Методичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: зміст і форми організації навчального процесу під час вивчення студентами курсу „Основи ІК майбутнього вчителя” та його методичне забезпечення; методика вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін; методика застосування ІТКТ у навчальному процесі; методичні прийоми та технології організації ІД студентів; методика застосування комп’ютерно-ігрових технологій у школі; зміст і форми проведення занять з інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” і його методичне забезпечення. Основними організаційно-методичними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: створення у ВНЗ інформаційного середовища для забезпечення максимального доступу до ІР; застосування особистісно орієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; створення умов для творчої ІД; вивчення студентами продуктів комп’ютерно-освітньої та комп’ютерно-ігрової індустрії. 4. З урахуванням досліджень провідних українських і зарубіжних науковців виокремлено три основні структурні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність. Такий поділ є умовним, оскільки всі компоненти ІК взаємопов’язані: розвиток чи занепад одного з них впливає на якісні зміни інших, ще раз підтверджуючи те, що ІК має системний характер. Застосування ціннісно-особистісного, процесуального і результативного підходів дало змогу визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутніх учителів початкових класів. На основі названих підходів запропоновано такі критерії: аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивно-операційний і дослідницько-творчий. Основними показниками сформованості ІК визначено такі: висока комунікативна культура; розуміння тенденцій розвитку ІС; володіння основами аналітичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у педагогічній сфері діяльності; вміння працювати з різнопредметною інформацією, здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати якість інформації, інтегрувати різнопредметну інформацію; вміння створювати власну та презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді. Для уточнення сутності і з’ясування рівня сформованості ІК у майбутніх учителів початкової школи визначено чотири рівні: рівень репродукції (низький), рівень самоосвіти (середній), рівень інтеграції (високий), рівень презентації (творчий). Виявлено закономірності розвитку ІК: інтенсивна ІД студентів під час вивчення різних дисциплін ефективно впливає на розвиток загальнонавчальних умінь, комунікативної культури та комп’ютерної грамотності; чим вищий рівень ІК студента, тим швидші темпи її розвитку; ефективність ІД у формуванні ІК тим більша, чим вищий ступінь її творчості. 5. На основі аналізу структури, розроблених критеріїв, визначених показників і рівнів сформованості ІК майбутнього вчителя запропонована модель її формування. У моделі представлені мета, форми, засоби, умови, методи, технології, очікувані результати формування ІК майбутнього вчителя початкових класів. Провідним стрижнем реалізації моделі стала ІД студентів, що організовувалась за допомогою методу проектів, навчання у співробітництві, ресурсно орієнтованого навчання, експертного оцінювання інформації та інтенсивного використання ІТКТ. Експериментальна методика спрямована на розвиток ІК випускника педагогічного ВНЗ як системоутворювального джерела професійно-педагогічної культури вчителя та забезпечення його готовності до формування ІК учнів початкової школи. Основними напрямами експериментальних пошуків було визначено такі: вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, використання інноваційних педагогічних технологій, комп’ютерних засобів і технологій. Доведено, що інтенсивна систематична ІД є найважливішим чинником становлення таких характеристик професійного мислення майбутнього вчителя, як: глибина, гнучкість, об’ємність, стійкість, усвідомленість, мобільність, діалогічність, самостійність. Визначено, що ефективність ІД значно посилюється, якщо в основу навчально-виховного процесу покласти принцип особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного, комунікативно-когнітивного, інтегративного підходів. 6. Цілями впровадження ІТКТ у процесі підготовки вчителя початкових класів є: адаптація студентів до сучасного інформаційного середовища; активізація освоєння змісту освіти і загального розвитку особистості; активізація пізнавальної діяльності та розвиток потреби в творчості. До основних напрямів використання ІТКТ віднесено: здобування, збереження, опрацювання і тиражування інформації; презентація навчального матеріалу; індивідуалізація та диференціація навчання; контроль, облік і реєстрація знань; здійснення інтеграції знань; розвиток творчих здібностей студентів. Запропоновано систему з розвитку комп’ютерної грамотності як важливої складової ІК майбутнього вчителя, що охоплює такі структурні компоненти: комп’ютерна презентація навчальної інформації; вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін; здійснення комп’ютерної діагностики рівня засвоєння інформації; виготовлення дидактичних матеріалів за допомогою ІТКТ; використання мережі Інтернет для самоосвіти і творчої праці. Результати дослідження підтвердили, що застосування ІТКТ допомагає розв’язувати такі дидактичні проблеми, як: інтенсифікація та оптимізація навчального процесу; індивідуалізація та диференціація навчальної діяльності студентів; активізація пізнавальної і творчої діяльності; розвиток самостійності в розв’язуванні навчальних завдань; організація поетапного та підсумкового контролю результатів навчання; діагностування рівнів інтелектуальної активності студентів, їхніх комунікативних, організаторських та інших особистісних якостей. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що використання ІТКТ у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів дає такі позитивні результати: розширюються можливості подання інформації завдяки використанню кольору, графіки, мультиплікації, музики, голосового супроводу; розширюються можливості доступу до раніше недоступної інформації; збільшується швидкість одержання необхідної інформації; збільшується кількість творчих завдань, які можна використати в навчально-виховному процесі; підвищується інтерес до роботи з ПК і посилюється мотивація навчання; розкриваються додаткові можливості у рефлексії студентами своєї ІД завдяки тому, що вони мають змогу одержати відображення наслідків своїх дій; стають ширшими можливості здійснення дослідницької роботи; забезпечується діяльнісний підхід до навчального процесу; автоматизуються окремі операції. Доведено, що інформатизація професійної освіти майбутнього вчителя початкових класів забезпечує досягнення двох стратегічних цілей: поліпшення якості підготовки фахівців з новим типом мислення, що відповідає вимогам інформаційного суспільства, та збільшення ефективності всіх видів навчально-пізнавальної та професійної діяльності на основі використання ІТКТ. 7. Внаслідок інтенсивної ІД студентами експериментальних груп створено різні професійно значущі інформаційні продукти, серед яких: інтегровані дидактичні матеріали, комп’ютерні презентації навчального матеріалу, розробки інтегрованих уроків, сценарії виховних заходів тощо. Дослідження показало, що здійснення студентами експериментальних груп інтегрування інформації виробляє певний стиль мислення і стратегію ІД майбутнього вчителя, що характеризуються оперативністю аналізу навчальної та наукової інформації, розвиненими вміннями та навичками всебічно розглядати факти, здатністю перетворювати наукову і науково-популярну інформацію в навчальну, застосовувати доцільні прийоми й методи навчання. Крім того, діяльність зі структурування уроків набуває творчого характеру, посилюється потреба пошуку нової інформації. 8. За допомогою методів математичної статистики доведено істотний вплив експериментальної методики на якість загальнонавчальних умінь і навичок студентів, їхню готовність до інтегрування та структурування різнопредметної інформації, розвиток комунікативних умінь, комп’ютерної грамотності та інформаційної компетентності. Визначено, що найбільш ефективно на формування ІК майбутнього вчителя початкових класів впливає методика, що передбачає виконання таких етапів, як: вивчення дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”; організація інтенсивної ІД та застосування ділових ігор у процесі вивчення різних дисциплін; оволодіння знаннями з комп’ютерно-орієнтованих дисциплін; вивчення інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”. У дослідженні обгрунтовано, що для розвитку ІК мають бути створені умови, які забезпечували б дотримання законів синергетики. Тому педагогічними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено такі: - цілісність, неперервність і системність формування ІК студента; - побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань розвитку основних компонентів ІК; - організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює до творчої ІД; - формування позитивної мотивації студентів до ІД; - залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін. Результати експерименту підтвердили припущення про те, що ефективність підготовки вчителів у сучасному інформаційному просторі значно підвищиться за таких умов: учителі володіють комп’ютерною грамотністю; мають знання про засоби масової інформації, специфіку їх впливу на особистість, уміють орієнтуватися в інформаційному просторі, вибирати особистісно значущу інформацію: усвідомлюють, що інформація є продуктом творчої діяльності, а її оцінювання має суб’єктивний характер; система форм і методів підготовки майбутніх учителів підпорядкована формуванню творчого мислення і готовності до творчої ІД. Результати дослідження можуть бути використані науково-педагогічними працівниками педагогічних ВНЗ різних рівнів акредитації та інститутів післядипломної освіти. Окремі положення щодо організації ІД студентів та використання ІТКТ придатні для використання в системі професійної освіти загалом. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Процес формування ІК вчителя початкових класів є динамічним і буде ускладнюватися в міру розвитку ІС, яке, в свою чергу, підвищуватиме вимоги до професійної діяльності педагогів. Перспективними будуть дослідження принципів розвитку мультимедійної дидактики, концепцій комп’ютеризації початкової школи, способів удосконалення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Подальші напрями досліджень: формування в майбутнього вчителя початкових класів культури праці в інформаційних мережевих співтовариствах; розвиток у студентів навичок колективної інформаційної діяльності в електронному інформаційному середовищі; створення викладачами ВНЗ і вчителями навчальних контентів на основі соціальних сервісів другого покоління (Web 2.0). Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях: Монографії та посібники Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: Монографія. – Вінниця: ВДПУ, 2007. – 379 с. Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Час та його вимірювання: Дидактичні матеріали. – Вінниця, 2003. – 96 с. Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Особливості вивчення елементів геометрії в початковій школі: Навч.-метод.посібник. Вінниця, ДО“³нниця”, 2003. – 124с. Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Позакласна робота з математики у початковій школі // Навч.-метод. посібник для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів денної, заочної форми навчаня та магістрантів. – Вінниця: ВДПУ, 2004. – 162 с. Коломієць А.М., Лапшина І.М., Білоус В.С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя // Навч.-метод. посібник. – Вінниця: ВДПУ, 2006. – 88 с. Коломієць А.М., Загоруй Р.В., Шульга Г.Б. Особливості вивчення величин у початковій школі // Навч.-метод. посібник для самостійної роботи студентів і магістрантів спеціальності „Початкове навчання”.–Вінниця: ВДПУ, 2006.–180с. Цивлюк А.Г., Коломієць А.М. Математика: Посібник для самостійної роботи студентів за спеціальністю „Початкове навчання”.– Вінниця, ВДПУ,2006.–300с. Коломієць А.М., Загоруй Р.В., Шульга Г.Б. Психолого-педагогічна та методична підготовка вчителя до викладання математики в початковій школі // Навч.-метод. посібник для студентів факультетів підготовки вчителів початкових класів. – ВДПУ, Вінниця, 2007. – 144 с. Коломієць А.М. Математична гармонія природи // Книга для вчителя. – Вінниця, ТОВ „Ландо ЛТД”, 2007. – 235 с. (Гриф МОН України).
Статті у фахових виданнях Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Міжпредметні зв’язки у контексті проблеми інтеграції // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів: „Львівська політехніка”, 1999, № 2. – С.61-66. Коломієць А.М. Елементи фізики в початковій школі // Початкова школа. – 1999, №1. – С.23-25. Коломієць А.М. Формування психолого-логічних орієнтирів під час математичної підготовки вчителя // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.:, Логос, 1999. – Ч.II. – С.85-93. Коломієць А.М. Процес навчання як допомога в самостійній роботі студента // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. – С.370-373. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Елементи дистанційного навчання в заочній підготовці вчителя // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.:, Логос, 1999. – Том XII. – С.73-80. Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Формування інформаційної культури педагога в контексті неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук.пр. – К., 2001. – Ч.1. – С. 276-281. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Удосконалення підготовки вчителя у світлі вимог постіндустріального суспільства: проблеми і перспективи // Управління соціальними системами. – Харків, 2001. – № 4. – С.20-26. Коломієць А.М. Можливості новітніх інформаційних технологій у підготовці педагогічних кадрів // Компютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Випуск 5. – 2002. – С.173-181. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Активізація пізнавальної діяльності майбутніх учителів під час вивчення спецкурсів // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журнал. – Львів: „Львівська політехніка”, 2002. – № 4. – С. 72-79. Коломієць А.М., Рибак С.М. Комп’ютер як інструмент інтеграції знань студентів // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного пед. університету імені М.П.Драгоманова. – К., Логос, 2002. Том XXXV. – С.84-93. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Роль інтеграції навчальних знань у гуманізації технічної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал.– Випуск 3 (7). – Київ. – 2002. – С.45-54.
Коломієць А.М. Проблеми створення і застосування комп’ютерних тестів для діагностики знань майбутніх учителів початкової школи // Компютерно-орієнтовані технології: Зб. наук. пр. / Редкол. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. – Випуск 6. – 2003. – С. 268-277. Коломієць А.М. Проблеми природничо-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця. - № 9, 2003. – С. 114-119. Коломієць А.М. Форми організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математики // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 425-429. Коломієць А.М. Роль природничо-математичних дисциплін у розвитку креативного мислення майбутнього вчителя початкових класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. – С. 341-346. Коломієць А.М., Литовченко В.М. Роль інтеграції знань у розв’язанні проблеми предметно-фундаментальної підготовки вчителя початкових класів // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 184. – Педагогіка та психологія. – Чернівці “Рута”, 2003. – С. 55-63. Коломієць А.М. Комп’ютерно-орієнтовані технології навчання в підготовці вчителів початкових класів // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб. наук. пр. / За ред. І.А. Зязюна та Н.Г.Ничкало. – Київ, 2003. – С. 479-484. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Неперервна освіта педагога: мотиваційні чинники // Ksztalcenie zawodowe: Pedagogika i psyhologia. – Czestochowa-Kijow, 2003. – s.75-85. Коломієць А.М. Можливі шляхи інтеграції знань майбутніх учителів початкової школи // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. пр. П-ХДПУ ім. Г.Сковороди. – Випуск 7. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С. 175-184. Коломієць А.М. Розвиток творчих здібностей студентів у процесі самостійної пізнавальної діяльності // Psychologiczne i pedagogiczne podstawy ksztalcenia specjalistow w warunkach integracji europej-skiej /Pod redakcj№ Zdzisіawa Ratajka I Pawіa Biіousa, Kielce, 2004 Tom I. – s.113 – 119. Коломієць А.М., Бабур Л.І. Сучасні проблеми професіоналізації природничо-математичної підготовки вчителя початкових класів // Наукові записки. Серія: Педагогіка. Тернопільський державний пед. ун-т ім.В. Гнатюка. – Тернопіль 2’2004. – С. 63-67. Коломієць А.М. Зарубіжний досвід природничо-математичної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал. – Львів: „Львівська політехніка”, 2004. – № 1. – 236 с. Коломієць А.М. Проблема розвитку природничо-математичної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип.7. – Київ–Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. – С. 340-346. Коломієць А.М. Діяльність викладача предметника з формування інформаційної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип. 7. – Київ–Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. - С.319-325. Гуревич Р.С., Шестопалюк О.В., Коломієць А.М. Природничо-математична і технічна освіта в структурі професійної підготовки фахівця XXI століття. Edukacia Techniczna i Informatyczna. – Tom 1. Pod redakcja Jolanty Wilsz. – Wydawnictwo Akademii im.Jana Dlugosza w Czestochowie, 2006. – s.173 – 181. Коломієць А.М. Інформаційна культура як системоутворюючий чинник професійної культури вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип. 9. – Київ–Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2006. – С. 402-409. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Взаємозв’язок проблем виховання високодуховної еліти та розвитку інтелектуального потенціалу фахівця інформаційного суспільства // Теорія і практика управління соціальними системами : Щоквартальний науково-практичний журнал. – Харків: НТУ „ХПІ”. – 2006, № 1. – С. 20 -29. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Міжпредметні та надпредметні проекти як спосіб розвитку інформаційної культури студента // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 24-33. Коломієць А.М., Фуштей І.А. Формування ігрової культури майбутнього вчителя початкових класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип. 12. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2006. – С. 299-304. Коломієць А.М. Інформаційна діяльність студента як чинник і показник розвитку інформаційної культури майбутнього вчителя // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця, 2007. – № 19. – С. 155-161. Коломієць А.М. Зв’язок інноваційної та інформаційної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2007. – Вип. 14. – С. 305-309. Коломієць А.М. Функції освіти в період становлення інформаційного суспільства // Теорія і практика управління соціальними системами / Щоквар-тальний наук.-практ журнал. – Харків: НТУ „ХПІ”. – 2007, № 1. – С. 15-23. Коломієць А.М. Розвиток інформаційно-мережевої культури майбутнього вчителя початкових класів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. – К.:НПУ, 2007. - № 5 (12). – С. 206-210. Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: рівні, критерії, показники // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Випуск 45. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. – С. 279-285.
Словники та програми Лапшина І.М., Коломієць А.М. Нові інформаційні технології // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ, 2001. – 13 с. Коломієць А.М., Лазаренко Н.І., Клочко Н.Л, Линник Л.І. Категорії педагогічної творчості // Короткий термінологічний словник, цитатник і покажчик літератури. – Вінниця: ВДПУ, 2005. – 60 с. Коломієць А.М., Лапшина І.М., Білоус В.С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ,2006.–12с. Лапшина І.М., Коломієць А.М. Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні шкільних курсів // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ, 2007. – 16 с. Коломієць А.М., Шульга Г.Б. Методика вивчення величин // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ, 2007.– 12 с.
Статті та тези у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій Коломієць А.М. Формування культури логічного мислення вчителя у процесі навчання математики // Придніпровський науковий вісник: науковий журнал. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. – С.51-55. Коломієць А.М., Коношевський Л.Л. Підготовка вчителів початкових класів на базі компґютерних технологій // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Наук.-метод. збірник. – Вінниця. – 1998. – С. 128-136. Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Нові інформаційні технології в підготовці сучасного фахівця // Кримські педагогічні читання, Харків., 2001. – С. 149-153. Коломієць А.М., Бойчук В.М. Самостійна діяльність майбутнього вчителя як один із шляхів розвитку його творчих здібностей // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів / Зб. мат. другої Всеукр. Наук.-практ. конф. – Вінниця, 2001. – С. 99-104. Коломієць А.М. Комп’ютерні дидактичні ігри в початковій школі // Зб. наук. пр. Спеціальний випуск. – К.: Наук.світ, 2002. – С. 263-269. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Роль вивчення математики у формуванні гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. – Ч.2. – Харків: НТУ”ХПІ”, 2002. – С. 345-350. Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Концептуальні засади інформатизації підготовки гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр.– Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. – Вип. 4. – С. 209-216. Макара В.А., Коломієць А.М. Виховання професійної культури особистості методами природничо-математичних дисциплін // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах: Зб.наук.пр. – Київ.: Педагогічна думка, 2000. – С.266-270. Гуревич Р.С., Коломиец А.Н., Коломиец Д.И. Роль естественно-математических дисциплин в формировании личности современного студента // Духовно-нравственная культура преподавателя ВУЗа XXI века. Материалы междунар. научно-образов. конф. „Духовное возрождение на основе синтеза науки, религии, культуры, образования”. – М.: МГТА, 2002. – С. 80-85. Коломієць А.М., Фуштей І.А. Вчителю початкових класів про роль компютер-ної ігрової індустрії у формуванні інформаційної культури школяра // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Зб. пр. Всеукр. наук. практ. семінару (м. Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.).– К.: Інститут педагогіки, 2002. – С. 44-46. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Роль педагогічної еліти в соціалізації особистості інформаційного суспільства // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. / За ред. Л.Л. Товажнян-ського та О.Г.Романовського.– Вип.1(5). – Харків: НТУ “ХПІ”, 2003. – С. 130-137. Коломієць А.М., Коломієць Д.І., Коломієць Т.Д. Комп’ютерна візуалізація навчального матеріалу як засіб здійснення інтеграції природничо-математичних знань // Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Упорядники: Н.Г. Ничкало, О.І. Щербак. – К.: Наук. світ, 2003. – Випуск V. – С. 145-150. Коломієць А.М. Шляхи впровадження комп’ютерних технологій у процес підготовки вчителів початкових класів // Наукові записки: Збірник матеріалів наук.-практ. конф. викладачів і студентів. Серія “Початкове навчання”. – В. 1. – Вінниця, 2003. – С. 131-134. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Здійснення діяльнісного підходу в навчанні шляхом залучення студентів до виготовлення дидактичних матеріалів за допомогою комп’ютера // Высшее образование в XXI веке: Информация – Коммуникация – Мультимедиа / Материалы 10-й юбилейной международной науч.-метод. конф.17-19 сентября 2003 г. – Севастополь, 2003. – С. 157-160.
Коломієць А.М. Переваги та недоліки комп’ютерних інтегрованих лекцій // Сучасні технології вищої освіти: Тези доп. другої міжнародної наук.-метод. конф. 25-27 вересня 2003 р. - Одеса. С. 28-30. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Дидактичні проблеми вищої природничо-математичної освіти // Матеріали VII Міжнародної наук.-практ.конф. ”Наука і освіта 2004”. Том. 40. Стратегічні напрями реформування системи освіти. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 25-26. Гуревич Р.С., Коломиец А.Н., Шестопалюк А.В. Мотивационные факторы непрерывного образования педагога // Образование через всю жизнь: становление и развитие непрерывного образования в рамках единого образовательного пространства Евразийского экономического сообщества: Сб.науч.трудов. – С.Петербург, 2004. – С.89-93. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Психолого-педагогічна та інформаційна культура вчителя: точки дотику // Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти: Навч.-метод. посібник / За ред. В.В. Рибалки; кол. авторів. – К.: ІПППО АПН України, 2005. – С. 191-198. Коломієць А.М. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі природничо-математичної підготовки // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Матеріали третьої Всеукр наук.-практ. конф. – Вінниця: ВДПУ імені М. Коцюбинського, 2005. – С. 178-181. Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Концептуальні засади інформатизації підготовки гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. / За ред. Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. – Вип. 4. – Харків: НТУ „ХПІ”, 2002. – С. 209-216. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Информационная культура учителя как фактор его непрерывного образования. X Царскосельские чтения: Тезисы докладов межд. науч. конф. Т.V.– СПб.: Изд. ЛГУ им.А.С. Пушкина, Издательский дом „Петрополис”, 2006. – С. 28-31. Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Використання інформаційно-телекомуні-каційних технологій у підготовці майбутніх педагогів // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. – Львів: ЛДУ БЖД, 2006. – С. 550-555. Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя: дефінітивний аналіз // Культура і вчитель: Зб.наук.-метод. пр. Випуск 3 / Авт. колектив під кер. А.Б.Щербо. – Вінниця: ВДПУ, 2006. – 347 с. – С.60-72. Коломієць А.М. Формування інформаційної культури студентів у процесі ступеневої підготовки // Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції: Матеріали міжнар. наук.-пр. конф. Ч. 2. – Біла Церква. – 2007. – С. 57-61. Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Непрерывное развитие информационной культуры – главное требование постиндустриального общества // Образование через всю жизнь: непрерывное образование для устойчивого развития: Труды международного сотрудничества в области непрерывного образования для устойчивого развития. Т. 5. / Под ред. Н.А. Лобанова, В.Н. Скворцова. – СПб.: Alter Ego, 2007. – С. 102-106. Коломієць А.М. Інформатизація професійної освіти як чинник і наслідок інформатизації суспільства // Освітянські обрії: реалії та перспективи: Зб. наук. пр. – К.: ІПТО, 2007. – № 1 (1). – С. 401-406.
|
