Результатом дисертаційної роботи є рішення наукової проблеми забезпечення розвитку ІСБ у новій висококонцентрованій економіці на основі підвищення їхньої конкурентоспроможності за рахунок вибору більш ефективних СЗГ. На підставі проведеного в дисертації дослідження можна зробити такі висновки: 1. Головною метою діяльності будь-якої держави світу є забезпечення високої якості життя населення. Країни світу значно розрізняються за якістю життя населення. Україна згідно з індексом HDI у 2003 році посіла 78-е місце серед 177 країн світу, що відповідає середній якості життя населення. У зв’язку з цим перед Україною стоїть важлива задача значного покращення якості життя населення. У роботі розглядається і на модельному рівні доводиться гіпотеза про те, що високої якості життя населення досягають тільки висококонкурентоспроможні країни світу. Для кількісної оцінки ступеня впливу конкурентоспроможності країн світу на якість життя їхнього населення використовується коефіцієнт конкордації, а якісної оцінки – кластерний аналіз (метод k-середніх). 2. У світовій економіці спостерігається стійка тенденція концентрації як у масштабі окремих країн світу, так і галузей економіки та СГ. Згідно з проведеним дослідженням економіка України за концентрацією як на рівні окремих галузей, так і СГ, значно поступається економікам інших країн світу. У роботі розглядається і на модельному рівні доводиться гіпотеза про те, що високої конкурентоспроможності досягають висококонцентровані економіки країн світу. Для кількісної оцінки ступе-ня впливу концентрації на конкурентоспроможність країн світу використовується коефіцієнт конкордації, а для якісної оцінки – кластерний аналіз(метод k-середніх). 3. Сьогодні як у світовій економіці в цілому, так і в економіках провідних країн світу головну роль відіграють не окремі СГ, а їх ІСБ. Світ вступив в «еру інтегрованих структур бізнесу». Серед ІСБ найбільше поширення і вплив на економіки країн світу роблять такі: промислові концерни, ФПГ та СА. Різні типи ІСБ мають специфічні особливості, характерні риси й неоднаковий ступінь інтеграції. Найбільш високий ступень інтеграції СГ у промислових концернів, а найбільш низький – у СА. ФПГ займають проміжне положення. 4. У роботі на основі аналізу робот закордонних і вітчизняних вчених і теорії логіки було уточнено тлумачення основних типів ІСБ. Під промисловим концерном у дисертації розуміється об’єднання під єдиним управлінням головного і цілого ряду промислових підприємств, юридично самостійних, але зв’язаних системою участі у капіталі. СА – це довгострокова стратегічна угода між незалежними партнерами, спрямована на координацію спільної діяльності з компенсації слабких сторін або створення конкурентних переваг. ФПГ – це об’єднання суб’єктів господарювання різних форм капіталу через систему участі у капіталі або персональну унію з метою координації своєї діяльності з підвищення конкурентоспроможності. 5. У науковій літературі для характеристики конкурентної боротьби між СГ використовуються різні поняття: «конкурентний статус», «конкурентостійкість» та «конкурентоспроможність», які нерозривно пов’язані з поняттям «конкуренція», але характеризують його з різних сторін: структури, функціонування та поведінки. В той же час стосовно ІСБ ці поняття практично не розроблено. Структурному підходу до визначення конкуренції СГ та їх інтегрованих структур найбільш відповідає такий термін, як «конкурентний статус», під яким необхідно розуміти місце розташування (позицію) його в просторі конкурентної боротьби із суперниками в СЗГ. Функціональному підходу до визначення конкуренції СГ та їх інтегрованих структур відповідає термін «конкурентостійкість», під якою розуміється характеристика його здатності утримувати позиції у просторі конкурентної боротьби із суперниками в конкретних СЗГ. Поведінковий підхід до визначення конкуренції СГ та їх інтегрованих структур характеризує термін «конкурентоспроможність», під якою необхідно розуміти наявність у СГ або в їх інтегрованих структурах внутрішнього потенціалу, здатного протистояти суперникам у конкурентній боротьбі в СЗГ. 6. У теорії та практиці господарювання існують різні підходи до оцінки конкурентоспроможності СГ. У той же час наукових праць з оцінки конкуренто-спроможності ІСБ майже немає, а ті, що є, не враховують особливості різних типів інтеграції СГ в ІСБ. Для ІСБ характерні такі специфічні особливості: 1) розмаїтість СЗГ, у яких ІСБ конкурують, і великий кількісний склад СГ, що входять до них; 2) наявність різних типів інтеграції СГ в ІСБ; 3) наявність (або відсутність) синергетичного ефекту від взаємодії СГ, що входять до складу ІСБ. Специфічні особливості ІСБ, різна їх типологія, різномастість СЗГ, у яких вони конкурують, визначають індивідуальний підхід до оцінки їхньої конкурентоспроможності, що, крім цього, враховує нелінійний характер процесів, що протікають, і синергетичний ефект від взаємодії СГ, що входять до складу ІСБ. 7. Поняття «розвиток» та «діловий цикл» СГ та їх інтегрованих структур не є тотожними. Розвиток СГ або їх інтегрованих структур – необоротний, спрямований процес переходу СГ (ІСБ) з одного стану в інший, більш якісний за рахунок підвищення їхньої конкурентоспроможності та конкурентного статусу. Діловий цикл СГ або їх інтегрованих структур – коливальний, повторювальний процес зміни обсягів продукції, що випускається, в залежності від кон’юнктури ринку. 8. Розвиток ІСБ описує модель його стадій, яка характеризує якісні зміни, що полягають в переході ІСБ до іншого типу залежно від диверсифікації, інтернаціоналізації та масштабів бізнесу і ринку. За цими критеріями і здійснюється оцінка стадії розвитку тієї чи іншої ІСБ. При цьому ІСБ можливі тільки двох типів: патієнти та віоленти, що з’являються тільки починаючи з масштабу національного ринку, таких форм, як олігополія або монополія. 9. Ділові цикли ІСБ у СЗГ описує модель їх фаз, яка характеризує кількісні зміни обсягів продажу залежно від зміни їхнього внутрішнього потенціалу (конкурентоспроможності), але без урахування взаємодії з конкурентами. 10. Вибір пріоритетності розвитку СЗГ ІСБ ґрунтується на позиціонуванні СЗГ в площині «конкурентоспроможність – частка ринку» і оцінці привабливості в площині «прибутковість – зростання ринку» з наступним їх поєднанням у матрицю узагальнюючої оцінки в площині «позиціонування – привабливість». 11. За ознаками: боротьба за існування, співробітництво і нейтралізм взаємодії між ІСБ в СЗГ класифікуються на такі види: конкуренція, хижацтво, паразитизм, аменсалізм, симбіоз та коменсалізм. Одним з найбільш поширених видів взаємодії ІСБ в СЗГ є конкуренція, для якої характерна така особливість: конкуруючі між собою ІСБ пригнічують одна одну, в результаті чого зростання кожної з них у присутності іншої відбувається повільніше. 12. На модельному рівні вид взаємодії між ІСБ – конкуренцію – можливо описати за допомогою якісних моделей популяційної динаміки міжвидової боротьби за існування. Модель конкурентної боротьби між ІСБ дозволяє описати криві їх ділових циклів у СЗГ з урахуванням як конкурентоспроможності, так і взаємодії з конкурентами. 13. Апробація моделі конкуренції між ІСБ в коксохімічній промисловості України засвідчила, що на криві ділового циклу ІСБ в СЗГ суттєво впливає конкуренція. Тому при прогнозуванні ділових циклів ІСБ в СЗГ необхідно враховувати не тільки їх конкурентоспроможності, а й вплив конкурентної боротьби з іншими ІСБ. |