Анотація до роботи:

Сонько С.П. Теоретичні основи формування просторових соціоприродних систем у контексті концепції стійкого розвитку України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за фахом 11.00.02 – «економічна та соціальна географія». Одеський національний університет ім.І.І.Мечникова. Одеса, 2005.

Дисертація присвячена розробці суспільно-географічних основ концепції стійкого розвитку України. Як одна з головних причин загострення глобальної екологічної проблеми розглядається просторово-часова неузгодженість розвитку природи і суспільства. Розроблена нова інформаційно-просторово-часова парадигма географії, у руслі якої можлива коректна постановка і подальше вирішення глобальної екологічної проблеми. Її вирішення можливе в межах просторових соціоприродних систем, що розглядаються як об’єднання трьох взаємозалежних екосистем Людини - агроекосистем, урбоекосистем, інфраекосистем. Окреслюються головні риси сучасної географічної картини світу, в межах якої розроблені сценарії переходу до стійкого розвитку. Такий перехід пропонується здійснити за допомогою системи критеріїв-показників для відповідної типології країн світу. Пропонуються методологічні підходи до нового адміністративно-територіального устрою України, засновані на критеріях стійкого розвитку.

Узагальнення суспільно-географічних витоків загострення глобальної екологічної проблеми, зроблене в дисертації, дозволило сформулювати і висунути ряд теоретичних і прикладних наукових положень щодо:

- вирішення цієї проблеми на теренах України;

- розробки теоретичних основ реалістичної вітчизняної концепції стійкого розвитку України в сучасних умовах глобалізації економіки під тиском постіндустріальних тенденцій;

- сучасної модифікації теорії і методології суспільної географії.

Провідні наукові і практичні результати дисертаційного дослідження виходять з головної його мети та вирішуваних задач і полягають у наступному.

1. Нове усвідомлення екологічного змісту сучасної просторової організації суспільства обумовлює обґрунтування особливого місця і конструктивної участі суспільної географії у дослідженні процесу ноосферогенезу, що знаходить втілення у розробці найбільш фундаментальних світоглядних методологічних підходів до вивчення взаємовідносин природи і суспільства. Синтетичне узагальнення плину географічного та історичного процесу дозволяє зробити висновок, що головна причина виникнення і загострення глобальної екологічної проблеми криється у різних швидкостях розвитку природи і суспільства. З різних за просторово-часовою суттю або «розведеністю» в часі і просторі станів природи і суспільства виходять пошуки і знаходження специфічного екотопу Людини і вивчення його просторової еволюції.

Для конструктивного вирішення «глобальної екологічної проблеми» необхідно знайти такі ділянки географічного простору(що здійснено в дисертації), в яких відбита різниця швидкостей природи і суспільства та надалі привести їх у необхідні співвідношення, що стане першим кроком до формування під егідою географії еколого-просторової парадигми. Отже, для того, щоб подальший розвиток людського суспільства дійсно був наближений до стійкого, треба докорінно переглянути просторове буття людини як виду «Homo Sapiens».

2. З географічних позицій прагнення до стану ноосфери (стійкого розвитку) з плином процесу ноосферогенезу повинне здійснюватися Людиною в просторових межах соціоприродних систем, які змістовно являють собою екосистеми і мають подвійний характер кордонів. Тобто, це такі синергетичні взаємосполучення природних і соціальних компонентів, які розвиваються вже за власними законами. Усвідомлення просторової суті таких екосистем лежить в річищі предмету суспільної географії.

Наближення територіальної організації суспільства до «стійкості» пропонується здійснювати у вигляді можливих сценаріїв на різних просторових рівнях. Існуюча стратегія створення екомережі повинна охоплювати мезо- та макрорівень. На мікрорівні ж необхідно впроваджувати узгоджену з ноосферою динамікою стратегію суміщення кордонів природних та агроекосистем у напрямках, запропонованих автором. При цьому виконується одна з головних умов ноосферного (стійкого) розвитку – така зміна структури і функцій природних екосистем людиною, яка залишає їх здатними до самовідтворення.

3. Одне з головних ноосферних положень екології Homo Sapiens повинне полягати у тому, що цей вид є рівноправним учасником природного речовинно-енергетичного кругообігу, але він розширив межі своєї екологічної ніші за рахунок випередження в часі природних процесів (пастки для часу) і просторової трансформації свого екотопу (пастки для простору). Крім цього, така просторово-часова трансформація значним чином підвищила ступінь планетарної ентропії (пастки для інформації – 1.2.3.,2.1.3.).

Homo Sapiens у процесі своєї життєдіяльності в біосфері Землі утворює ідентичні за екологічними ознаками з іншими видами едафічні (просторові) одиниці і приймає таку ж саму участь у харчових ланцюгах, займаючи свій трофічний рівень у докорінно просторово перебудованих, але природних екосистемах. «Екотоп» людини виходить за межі організмового рівня організації виду і обіймає популяційний і навіть екосистемний рівень. У зв’язку з цим, логічніше говорити про агроекосистему як екологічну нішу Homo Sapiens з нечітко визначеними (рухомими) просторовими межами. Отже, вважати агроекосистему Homo Sapiens неприродною («напівприродною», «комбінованою», «штучною», «антропогенною», «техногенною»), ґрунтуючись на наявності «другої природи», Людини немає ніяких підстав. Всі екосистеми, в тому числі антропоекосистеми (або ноосферні) – «першоприродні».

4. Невизначеність головних орієнтирів концепції стійкого розвитку, яка у сучасному прояві передбачає несправедливий поділ «цивілізованими» країнами території земної кулі за екологічними функціями, змушує шукати власну вітчизняну концепцію стійкого розвитку, виходячи при цьому з нагальної потреби методологічного розділу ідеї досягнення ноосферного стану соціоприродних систем (стійкого розвитку) і ідеї охорони природи (із збереженням антропоцентристського до неї ставлення). Як наближений до стійкого, пропонується пріоритетний розвиток агроекосистем як соціоприродних систем і необхідність «вписання» адміністративно-територіального поділу в їх кордони, оскільки саме тоді хорологічний зміст взаємодії природи і суспільства буде наближено до оптимального. В 3-му розділі дисертації пропонується можливий варіант такого адміністративно-територіального устрою на прикладі Харківської області.

У дисертації розроблена модель соціоприродної взаємодії, заснована на принципі просторової ротації функцій агро- і урбоекосистем з прагненням не до бар’єрного, а контактного виду розмежувань між природними і антропізованими елементами. При цьому головний напрямок взаємодії природи і суспільства докорінно змінюється з антропоцентричного на адаптований. Логічно похідним від розробленої моделі є намагання знайти ноосферні критерії типології країн світу, які б відбивали глибину впливу окремих країн (шляхом формування певних інформаційних потоків) на екосистеми планети. Зовсім нового змісту набуває показник ноосферної ефективності, який передбачає таку оптимізацію природокористування, яка б визначалася не прагненням до кінцевого результату – кількості продукції, виробленої за одиницю часу, а прагненням до певної якості природного середовища. Згідно з цим, «розвинуті» країни повинні сплачувати стягнення за порушені (для цілей свого розвитку) екосистеми на територіях інших країн. Розмір цих стягнень можна оцінити за допомогою порівняння «розбігання» природних і економічних кордонів агроекосистем у країнах з натуральним господарством та «розвинутих» країнах.

5. В річищі теорії суспільної географії найбільш загальним наслідком з наведених у дисертації теоретичних пошуків є інтерпретація сучасних просторових процесів згідно з концепцією ноосферних екосистем. Зокрема, розвиток просторових соціоприродних систем передбачає включення їх (імовірно, поза межами цивілізацій) до загальної схеми парадигми природничої історії. Враховуючи той факт, що інформаційний вплив світових міст переструктуровує географічний простір у напрямку більшої кристалізації окремих його осередків, логічно вибігає висновок, що, сучасна інформатизація не лише не зменшує, а, навпаки, сприяє утисканню географічного простору. З урахуванням тих докорінних змін, які накладає інформація на просторовий розвиток людства, на зміну існуючій просторово-часовій парадигмі найближчим часом найскоріше повинна прийти інформаційно-просторово-часова парадигма суспільної географії, головні ознаки якої визначені автором.

Наведені в роботі ознаки ущільнення географічного простору описують більше макропросторовий рівень просторових процесів. На мезопросторовому ж рівні їхній прояв дозволяє по новому поглянути на теорію економічного районування і концепцію енерговиробничих циклів. Модифікуючи теорію ЕВЦ до сучасних умов, треба очікувати формування нової групи ЕВЦ – технологічно-інформаційних, особливістю яких буде те, що виробничі зв’язки між їхніми галузями будуть набувати форму інформаційних, а самі галузі поступово стануть відчуженими від ресурсного наповнення території. Ядра економічних районів в умовах глобалізованої економіки повинні виділятись не за сполученням галузей в головних осередках, а за «вагою» цих осередків, тобто, має здійснюватися наближення головного змісту всіх просторових процесів до теорії центральних місць В.Кристаллера. Цей висновок є прямо похідним від викладеного в дисертації бачення динаміки людської популяції, яка вже давно вийшла за межі своїх регіональних екотопів і активно завойовує глобальну і навіть ближньокосмічну екологічну нішу.

Таким чином, змінюється генеральний напрямок процесу територіальної організації господарства, оскільки цей процес починається не з мікрорівня і притаманних йому матеріально-енерго-речовинних компонентів (родовища корисних копалин, палива та ін.) як раніше, а з мезо- чи навіть макрорівня (середньо- та високорозвинута країна, регіон світу) і з подальшим залученням до виробництва інформаційних властивостей географічного простору – екологічності, ергономічності, валеологічності, телекомунікаційності, а в перспективі і еніологічності. Це, в свою чергу призводить до зміни пріоритетності факторів розміщення господарства.

Прикладним аспектом авторського доробку може бути запронована ним зміна методологічних орієнтирів сучасної геоінформатики, головним предметом якої, як самостійної науки, є географічний простір, його внутрішній зміст та конструктивні напрямки його якісної видозміни у відповідності з умовами існування і поточними проблемами людської цивілізації. Найвірогіднішим «інтегратором» різноманітних об’єктів в межах єдиного предмета дослідження геоінформатики має стати теоретична географія, яка повинна долучитись до традиційних наук, на стику яких розвивається геоінформатика. Саме цим із суто методологічних позицій буде визначатися місце геоінформатики в системі наук.

Безпосереднім внеском у затвердження фундаментального статусу географії можуть стати варіації сучасної еколого-просторової парадигми в окремих прикладних і фундаментальних науках. Методологічні підходи, розроблені в дисертації і головні висновки з неї можуть бути корисними, зокрема, у біології (екосистемології, екології), інформаціології (інформатиці, інформодинаміці), урбаністиці (районній планіровці, архітектурі).

Проте, найголовнішим внеском у загальнонаукові концепції і парадигми є інтерпретація філософії історії, логічно похідна від результатів даного дисертаційного дослідження.

Урахування авторських історіософських положень допоможе у розробці реалістичної вітчизняної концепції «входження» України в нову епоху глобалізованої економіки та постіндустріалізму – концепції, наближеної до ідеї стійкого розвитку.

Публікації автора:

Монографії

1. Ринкова трансформація економіки АПК: кол.монографія у чотирьох частинах./За ред.акад.УААН П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. Ч.4. Стабілізація доходів сільських товаровиробників в умовах ринку.- Київ.ІАЄ, 2002.- 452 с. Особистий внесок: Територіальна організація сільського господарства та стійкий розвиток – шлях до нової парадигми.- 0,16 д.а.

2. Сонько С.П. Просторовий розвиток соціо-природних систем: шлях до нової парадигми. - Київ: Ніка Центр, 2003. - 287 с.(26,4 д.а.)

3. Сонько С.П., Скринько М.М. Інфраструктура в умовах транзитивної економіки. Наукова монографія. - Харків: Вид-во «Екограф»,2004.- 306 с. Особистий внесок: Розробка просторових аспектів розвитку інфраструктури згідно з авторською концепцією ноосферних екосистем (1,2,4 розділи, 9,5 д.а.)

Навчальні посібники

1. Сонько С.П., Кулішов В.В., Мустафін В.І. Ринок і регіоналістика. Навч.посібник. Реком. Мін.освіти і науки. - К.:Ельга, Ніка Центр, 2002-287 с. Особистий внесок: Теоретичне обґрунтування залежності розміщення господарства від законів ринкової економіки (1 частина); «Досвід віршованої географії» (3 частина) – всього 10 д.а..

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Сонько С.П. Географічні знання в економічному вузі./ Український географічний журнал. №4, 1996.- С.56-60. (0,2 д.а.)

2. Сонько С.П. Нове уявлення про місце географії в системі наук. / Географія і сучасність. Випуск 1.- Київ, КДПУ ім.Драгоманова,1999.- с.32-37. (0,2 д.а.)

3. Сонько С.П. Просторові дослідження і геоінформатика (теоретико-методологічний аспект)./ Географія і сучасність. Випуск 4. - Київ, КДПУ ім.Драгоманова,2000. с.249-255. (0,3 д.а.)

4. Сонько С.П. Елементи електронної картографії у викладанні географічних дисциплін у загальноосвітні і вищій школі./ Проблеми безперервної географічної освіти і картографії. Збірник наукових праць. - Вінниця: Антекс,2001 - Випуск 2.- С.136-138. (0,125 д.а.)

5. Кулішов В.В., Мустафін В.І., Сонько С.П., Сучасні особливості формування регіональних ринків./ Економіка України, №7 2001.- с.40-44. Особистий внесок: Обґрунтування географічних аспектів формування регіональних ринків. (0,125 д.а.)

6. Сонько С.П., Плотников О.В., Марченко Ю.В. Перспективи експорту залізорудної продукції гірничопромислового комплексу України на європейський ринок./ Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Випуск ХХІХ, Т.2. - Луцьк 2001-с.28-33. Особистий внесок: аналіз товарної структури експорту України. (0,08 д.а.)

7. Сонько С.П. Методологічні проблеми розвитку геоінформатики./ Сборник научных трудов Национальной горной академии Украины.-№12.-Т.1. - Днепропетровск: РИК НГА Украины,2001.- с.12-20. (0,4 д.а.)

8. Сонько С.П. Географічна інтерпретація доповідей Римському клубу./ Український географічний журнал. №1,2003.- с.55-62. (0,33 д.а.)

9. Сонько С.П. Інтернет-проект відкритої регіональної географічної бази даних./ Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія геологія, географія. Випуск 5., 2003.- С.106-117. (0,5 д.а.)

10. Сонько С.П. Просторові дослідження інфраструктури великого міста для розробки концепції інфраекосистем (на прикладі Кривого Рогу)./ Економічна та соціальна географія. Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Випуск 54.,2003 - С.188-197. (0,4 д.а.)

11. Сонько С.П. Географічний поділ праці або глобальний перерозподіл природних ресурсів?/ Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, № 610. Серія геологія, географія, екологія. - Х.:Вид.Харк.ун-ту.2003 –С.116-121. (0,4 д.а.)

12. Сонько С.П. Концепція сталого розвитку та її методологічна дискусійність./ Регіональна економіка. №4,2003.-С.13-28. (0,7 д.а.)

13. Сонько С.П. Сучасні методологічні новації в концепції енерго-виробничих циклів./ Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Географія. Випуск 8, 2004.- С.134-140. (0,4 д.а.)

14. Сонько С.П. Географічний простір-час у формуванні просторових соціо-природних систем./ Геоінформатика. Науковий журнал. №1, 2004.- С.57-65. (0,5 д.а.)

15. Сонько С.П. Сучасна географічна картина світу і місце в ній глобальної екологічної проблеми./ Український географічний журнал. - №2,2004.-С.53-59. (0,4 д.а.)

16. Сонько С.П. В пошуках нових моделей центральних місць Вальтера Кристаллера./ Геоінформатика. Науковий журнал. №4, 2004.- С.84-91. (0,4 д.а.)

17. Сонько С.П. Нова парадигма суспільної географії та її методологічна реалізація./ Економічна і соціальна географія. Київський нац.ун-т імені ТарасаШевченка. Випуск 55.,2004-С.32-44. (0,4 д.а.)

18. Сонько С.П. Технологічні тенденції розвитку цивілізації та їх прояв у розміщенні господарства./ Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія геологія, географія. Випуск 6. 2004- С.64-76. (0,5 д.а.)

19. Сонько С.П. Концепція стійкого розвитку та зміна парадигм у суспільній географії./ Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, №620. Серія геологія, географія, екологія. Х.:Вид.Харк.ун-ту.2004 –С. 110-119. (0,5 д.а.).

20. Сонько С.П. Дослідження можливостей оптимізації ринку персональних комп’ютерів Кривого Рогу за допомогою ГІС-пакету MapInfo./ Геоінформатика. Науковий журнал. №4, 2005.- С.84-91. (0,4 д.а.)

21. Сонько С.П. Геоінформаційні аспекти геоекономічної та геополітичної регіоналізації України./ Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія геологія, географія. Випуск 9. 2005- С.115-123. (0,5 д.а.)

22. Сонько С.П. Сучасна модифікація теорії економічного районування./ Регіональна економіка. №3,2005.-С.13-28. (0,7 д.а.)

23. Сонько С.П. Стійкий розвиток та методологічна криза політичної економії./ Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія Економіка. Випуск 7. 2005- С.64-76. (0,5 д.а.)

Статті у наукових виданнях

1. Сонько С.П. Концепция агроэкосистем как теоретическая основа экологически безопасного природопользования. /Труды кафедры размещения производительных сил и технологий производства. Выпуск 1. - Кривой Рог,1997.-с.77-85. (0,4 д.а.)

2. Сонько С.П. Ноосферна динаміка просторових соціально-економічних систем./ Ландшафти і сучасність. - Київ-Вінниця, Гіпаніс,2000р.с.34-38. (0,2 д.а.)

3. Сонько С.П. Регіоналізація, прикордонні конфлікти та майбутні шляхи розвитку природи і суспільства. / Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию. Сборник научных трудов.- Киев, «Академпериодика», 2003.- С.179-182. (0,3 д.а.)

4. Сонько С.П. Сучасний погляд на предмет регіоналістики. //Вісник Криворізького економічного інституту. - Кривий Ріг, КЕІ КНЕУ, №1, 2004 – 63-76 с. (0,7 д.а.)

Статті в матеріалах наукових конференцій

1. Голіков А.П.,Сонько С.П. Адміністративно-територіальний поділ області в зв'язку з розв’язанням екологічних проблем сільського господарства. Доповіді VІ з’їзду Географічного товариства УРСР. - К.:Вища школа,1990.- С.235-236. Особистий внесок: Розробка теоретичного підходу до «вписання» адміністративно-територіального устрою в динаміку агроекосистем. (0,04 д.а.)

2. Сонько С.П. Соціально-географічні дослідження в регіонах старого промислового освоєння (на прикладі Кривбасу)./ Географія та екологія Кривбасу. Матеріали регіональної науково-практичної конференції. - Кривий Ріг, 1999. с.41-43. (0,125 д.а.)

3. Сонько С.П. Екологічна проблематика з позицій хорології./Україна та глобальні процеси: географічний вимір. - Київ-Луцьк,2000.-С.187-191. (0,2 д.а.)

4. Сонько С.П., Попов А.А.,Єрмілов І.О. Електронна картографічна модель як перший крок до створення багатоцільової ГІС Кривбасу.// Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті. Том 1. - Кривий Ріг, Видавничий відділ КДПУ, 2001.- С.241-245. Особистий внесок: Розробка методики електронного картографування. (0,125 д.а.)

5. Сонько С.П. Методологічні проблеми геоінформаційного моделювання./ Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці, освіті. - Кривий Ріг, 2002.- с.58-60. (0,125 д.а.)

6. Сонько С.П. Географічна методологія сталого розвитку./ Матеріали ХХІІ з’їзду географічного товариства України. Т.3. Чернівці,2004.- С.28-29. (0,08 д.а.).

7. Сонько С.П. Антропогенез та адміністративно-територіальна реформа./ Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства.//Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. - Кривий Ріг, 2005.- С.22-24.

8. Сонько С.П. Какое развитие можно считать устойчивым? / Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів.//Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, 2005.- Ч.2. С.134-136.

Довідкові видання

1. Сонько С.П., Осинкин Ю.Ю. Реализация основных продуктов питания (серия карт)./ Атлас Харковской области. ГУГКК при кабинете министров Украины. 1993.-С.27. Особистий внесок: Розробка головного змісту і макету карт.

2. Сонько С.П., Осинкин Ю.Ю. Экономические предпосылки развития сельского хозяйства (Серия карт)./ Атлас Харьковской области. ГУГКК при кабинете министров Украины. 1993.-С.28. Особистий внесок: Розробка головного змісту і макету карт.

3. Сонько С.П., Осинкин Ю.Ю. Производство отдельных видов сельскохозяйственной продукции (Серия карт). / Атлас Харьковской области. ГУГКК при кабинете министров Украины. 1993.-С.29. Особистий внесок: Розробка головного змісту і макету карт.

4. Сонько С.П., Осинкин Ю.Ю. Производство заготовка и переработка продукции в отраслях агропромышленного комплекса (Серия карт) / Атлас Харьковской области. ГУГКК при кабинете министров Украины. 1993.-С.30. Особистий внесок: Розробка головного змісту і макету карт.

5. Сонько С.П. Агропромышленная интеграция. / Атлас Харьковской области. ГУГКК при кабинете министров Украины. 1993.- . 1993.-С.31. Особистий внесок: Розробка головного змісту і макету карт.

6. Поисковая картографическая система «Улицы и дома Кривого Рога». - «Кривой Рог 2001». - Серия ежегодных телефонных справочников. Этюд-Сервис.- С.145-303. Особистий внесок: Застосування методів електронної картографії у підготовці макету-оригіналу «Довідника». (5,5 д.а.)

Електронні розробки

1. Сонько С.П., Головченко О.М. Геоінформаційна система «Сфера послуг Соцміста Дзержинського району міста Кривого Рогу». - Кривий Ріг, КЕІ КНЕУ, 1999 р.- 2 000 362 байта. Особистий внесок. Розробка і застосування методики елементарних ГІС.

2. Сонько С.П., Червяченко Є., Путілов В. Довідкова геоінформаційна система «Географія України» в середовищі MSOffice. - Кривий Ріг, КЕІ КНЕУ 2001.- 136 888 320 байт. Особистий внесок. Розробка і застосування методики елементарних ГІС.

3. Сонько С.П., Путілов В., Примаченко М., Розумовський О. Геоінформаційна система моніторингу навколишнього середовища Кривбасу в середовищі MS Office. - Кривий Ріг, КЕІ КНЕУ, 2001.- 58 015 544 байт. Особистий внесок. Розробка і застосування методики елементарних ГІС.

4. Сонько С.П., Лисенко О., Стеценко О., Єрмілов І. Географічна база даних «Середня освіта міста Кривого Рогу». - Кривий Ріг, КЕІ КНЕУ, 2002.- 5 746 702 байт. Особистий внесок. Розробка і застосування методики елементарних ГІС.