І. В контексті культурологічного підходу методичну освіту майбутнього вчителя ІМ початкової школи досліджено в трьох взаємозв’язаних аспектах: як складник системи професійної освіти вчителів ІМ початкової школи; як процес формування методичної компетенції вчителя ІМ початкової школи; як колективний та індивідуальний результат її формування. У світовому освітньому просторі виявлено сучасні тенденції професійно-педагогічної освіти: культуровідповідність й орієнтація освіти на рефлексію та інновації, розширення спеціалізації професійної освіти вчителя ІМ, рівневість системи його професійної компетенції, та спільні тенденції професійної освіти майбутніх учителів й іншомовної освіти молодших школярів: особистісно-орієнтована білінгвальна освіта, інтеграція навчальних дисциплін, освітня автономія студентів і школярів, що підлягають обов’язковому врахуванню в системі, процесі й результаті формування методичної компетенції вчителя ІМ початкової школи. Згідно з принципом вітчизняної педагогічної освіти – її відкритості досягненням вітчизняної й світової науки, культури й освітньої практики – теоретичне підґрунтя розробки концепції методичної освіти майбутнього вчителя ІМ початкової школи складають концепція педагогічної освіти, концепція університетської педагогічної освіти, концепція підготовки вчителя ІМ, концепція вищої професійно-педагогічної іншомовної освіти, а також рефлективний підхід та когнітивні й гуманістичні теорії. ІІ. В контексті особистісно-діяльнісного підходу до студента як активного суб’єкта професійно орієнтованого учіння змодельовано колективний результат методичної освіти майбутніх учителів ІМ початкової школи. Особистісний і діяльнісний складники моделі є паритетними. Найвагомішими складниками особистості вчителя ІМ початкової школи є його професійно-педагогічна спрямованість, критичне мислення й особистісні якості; складниками його методичної діяльності – методична культура й освітня автономія. Відповідно провідними напрямами методичної освіти студента як учителя ІМ початкової школи визначено його особистісний і методичний розвиток, об’єкти якого уточнено в аспекті загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Пріоритетними об’єктами особистісного розвитку студента є його поведінка, мотиви, цінності, ідеали; когнітивні стилі і риси особистості; методичного розвитку – декларативні знання, навички й уміння та вміння вчитися. Не применшуючи значущості особистісного розвитку, згідно з принципом діяльнісного розуміння професії, і керуючись рекомендаціями про посилення в змісті педагогічної освіти діяльнісного складника, ми акцентуємо методичний розвиток майбутнього вчителя ІМ початкової школи та визначаємо його провідними об’єктами методичну культуру й освітню автономію студента. ІІІ. Складниками системи методичної освіти вчителів ІМ початкової школи, в якій враховано вітчизняний і зарубіжний досвід професійно-педагогічної освіти й іншомовної освіти молодших школярів, а також згадані вище сучасні освітні тенденції, є мета, зміст, організаційні форми, методи й прийоми навчання. Конкретизоване нами поняття „методична компетенція вчителя ІМ початкової школи” як сукупність його методичних знань, навичок і вмінь та індивідних, суб’єктних й особистісних якостей, яка функціонує як здатність проектувати, адаптувати, організовувати, вмотивовувати, досліджувати й контролювати навчальний, пізнавальний, виховний і розвиваючий аспекти іншомовної освіти молодших школярів у класній і позакласній роботі з ІМ, а також спілкуватися з учнями, дозволило визначити цілі системи методичної освіти (як складника системи професійної освіти) та цілі підсистем “Класна робота”, “Позакласна робота”, “Науково-дослідна робота” і „Педпрактика”. Відповідно до трьох джерел: соціального замовлення на вчителів ІМ початкової школи, мети іншомовної освіти молодших школярів та рівня розвитку методичної науки визначено зміст методичної освіти вчителя ІМ початкової школи на загальному теоретичному рівні, на рівні навчальної дисципліни „Методика викладання ІМ у початковій школі” і рівні навчального матеріалу. Зміст методичної освіти вчителів ІМ початкової школи на загальному теоретичному рівні складають знання й навички іншомовної освіти молодших школярів на уроках і позакласних заходах з ІМ (підсистеми „Класна робота” і „Позакласна робота”); знання і навички наукового дослідження іншомовної освіти в початковій школі (підсистема „Науково-дослідна робота”); вміння іншомовної освіти молодших школярів на уроках і позакласних заходах та її наукового дослідження в природних умовах (підсистема „Педпрактика”). При визначенні змісту на рівні навчальної дисципліни „Методика викладання ІМ у початковій школі” перші три підсистеми методичної освіти в курсі методики представлено змістовими модулями „Теоретико-практична підготовка студентів до ведення класної роботи з ІМ в початковій школі”, „Теоретико-практична підготовка студентів до ведення позакласної роботи з ІМ в початковій школі”, „Теоретико-практична підготовка студентів до ведення науково-дослідної роботи з ІМ в початковій школі”, в межах яких передбачено набуття методичних знань й оволодіння методичними навичками. Виявлення в структурі професійних знань студентів зв’язків методики викладання ІМ з іншими психолого-педагогічними і мовними дисциплінами та зв’язку системи професійних знань учителя ІМ початкової школи із сучасною практикою іншомовної освіти молодших школярів дозволило нам виокремити змістовий модуль „Теоретична підготовка студентів до викладання ІМ в початковій школі”, який містить інтегровані методикою знання. Зміст навчального аспекту освіти реалізується в організаційних формах навчання. Системою методичної освіти майбутніх учителів ІМ початкової школи передбачено організаційні форми навчання, спрямовані на теоретичну підготовку студентів (лекція, семінарські заняття, навчальні екскурсії, консультації); їхню практичну підготовку (практичні заняття, навчальні конференції, педпрактика); контроль методичних знань, навичок і вмінь (курсова й випускна кваліфікаційна роботи, частково педпрактика). Вагома роль відводиться самостійній та індивідуальній роботі, яка передбачає формування освітньої автономії студента. В межах кожної з організаційних форм навчання досягаються певні рівні формування методичної компетенції вчителя ІМ початкової школи: на лекціях, у ході самостійної й індивідуальної роботи, на семінарських заняттях і навчальних екскурсіях студенти набувають методичних знань; на практичних заняттях і навчальних конференціях оволодівають методичними навичками; на педпрактиці – методичними вміннями. Кожній підсистемі методичної освіти і, відповідно, кожному змістовому модулю навчальної дисципліни „Методика викладання ІМ у початковій школі” притаманні власні організаційні форми навчання, адекватні умовам кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Теоретична підготовка студентів до викладання ІМ у початковій школі (змістовий модуль „Теорія”), зміст якої складають інтегровані знання, здійснюється на лекціях, семінарських заняттях, консультаціях, у ході самостійної роботи. Теоретико-практична підготовка студентів до проведення уроків і позакласних заходів з ІМ у початковій школі (підсистеми/змістові модулі „Класна робота” і „Позакласна робота”), зміст якої складають відповідні методичні знання й навички, реалізується на лекціях, семінарських і практичних заняттях, навчальних екскурсіях, консультаціях, у ході самостійної роботи. Теоретико-практична підготовка студентів до ведення науково-дослідної роботи (підсистема/змістовий модуль „Науково-дослідна робота”), зміст якої складають методичні знання й навички наукового дослідження іншомовної освіти молодших школярів, здійснюється на лекціях, навчальних конференціях й екскурсіях, консультаціях, у ході самостійної й індивідуальної роботи. Практична підготовка студентів до ведення класної, позакласної і науково-дослідної роботи у природних умовах іншомовної освіти в початковій школі (підсистема/змістовий модуль „Педпрактика”), зміст якої складають відповідні методичні вміння, реалізується на методичних семінарах, навчальних екскурсіях, консультаціях, у ході самостійної й індивідуальної роботи, при виконанні курсової й випускної кваліфікаційної робіт. ІУ. В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу визначено витрати навчального часу студента на вивчення навчальної дисципліни „Методика викладання ІМ у початковій школі” в обсязі чотирьох змістових модулів (І-ІУ), що складає 10 кредитів. При цьому формування методичної компетенції продовжується протягом педпрактики (змістові модулі У, УІІ „Педпрактика”) та в ході виконання студентами курсової й випускної кваліфікаційної робіт (змістові модулі УІ, УІІІ „Курсова робота”, „Випускна кваліфікаційна робота”). Процес формування методичної компетенції вчителя ІМ початкової школи змодельовано на рівнях грамотності, ремесла й майстерності, кожний з яких корелює із системою складників методичної компетенції: знаннями, навичками й уміннями. 1. Найактуальнішими при розгляді питань, пов’язаних із процесами оволодіння й користування мовою, є декларативні і процедурні знання. Методичні декларативні знання, проявляючись на рівні вербального опису, є знаннями про складники системи й процесу іншомовної освіти молодших школярів і про вчителя ІМ початкової школи. Методичні процедурні знання, проявляючись на рівні реальної дії, є знаннями про методи і прийоми реалізації аспектів іншомовної освіти молодших школярів на уроках і позакласних заходах та про її наукове дослідження. Методи набуття студентом декларативних і процедурних методичних знань охарактеризовано згідно з класифікацією методів практичного набуття знань, підґрунтям якої є їхнє джерело. В межах кожної організаційної форми навчання визначено домінуючий метод набуття студентом знань: найчастіше задіюються пасивні комунікативні методи; друге місце посідають текстологічні й активні методи. Це підтверджує існування окресленого в межах рефлективного підходу такого способу набуття студентом знань як рефлексія професійної діяльності суб’єктів іншомовної освіти та окресленого в межах теорії знань джерела набуття студентом процедурних методичних знань шляхом його безпосереднього контакту з професійною діяльністю вчителя ІМ початкової школи. Крім того були визначені різновиди освітньої автономії студента при набутті методичних знань у межах різних організаційних форм навчання: обмежена (на лекціях, семінарських і практичних заняттях, навчальних екскурсіях), частково обмежена (в індивідуальній і самостійній роботах), напів- (на педпрактиці й консультаціях) і повна автономія (при виконанні курсової й випускної кваліфікаційної робіт). 2. Оволодіння студентом методичними навичками здійснюється в межах підсистем методичної освіти і, відповідно, змістових модулів навчальної дисципліни „Методика викладання ІМ у початковій школі” – „Класна робота”, „Позакласна робота”, „Науково-дослідна робота”. Організаційними формами навчання, в межах яких студенти оволодівають методичними навичками, є практичні заняття, навчальні конференції й індивідуальна робота. Змістом низки практичних занять є проведення студентом укладеного самостійно фрагмента уроку/позакласного заходу з ІМ із наступним його обговоренням; змістом навчальних конференцій – виступ студента з тематичною доповіддю. Також були визначені різновиди освітньої автономії студента при оволодінні методичними навичками в межах різних організаційних форм навчання – частково обмежена (на практичних заняттях і навчальних конференціях) та напівавтономія (у ході індивідуальної роботи). 3. Оволодіння студентом методичними вміннями здійснюється протягом педпрактики в початковій школі. Знайомство з вміннями здійснюється на початку першого етапу педпрактики; оволодіння першопочатковими методичними вміннями – на її основному етапі; оволодіння узагальненими методичними вміннями – на другому етапі педпрактики. Описано процес оволодіння студентами методичними вміннями в ході проведення уроків і позакласних заходів з ІМ, на методичному семінарі, при виконанні курсової й випускної кваліфікаційної робіт. Крім того були визначені різновиди освітньої автономії студента при оволодінні методичними вміннями: напівавтономія – на першому етапі педпрактики, повна автономія – на її другому етапі. Таким чином, набуття студентом методичних знань здійснюється в межах усіх організаційних форм навчання; оволодіння методичними навичками (на основі набутих методичних знань) – на практичних заняттях і навчальних конференціях; оволодіння методичними вміннями (на основі набутих методичних знань і сформованих методичних навичок) – протягом педпрактики при проведенні уроків і позакласних заходів з ІМ, виступах на методичних семінарах, виконанні курсової й випускної кваліфікаційної робіт. Також простежується позитивна динаміка освітньої автономії студента – від обмеженої і частково обмеженої при набутті методичних знань й оволодінні методичними навичками до напів- і повної автономії при оволодінні методичними вміннями. У. Система контролю індивідуального результату формування методичної компетенції вчителя ІМ початкової школи була змодельована для умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Були визначені змістово-організаційна, контрольно-констатуюча і контрольно-коригуюча форми управління методичною освітою. Результатами здійснення змістово-організаційної форми управління стало укладання нами типової програми навчальної дисципліни „Методика викладання АМ у початковій школі”; визначення організаційних форм навчання й укладання навчально-методичних розробок для кожного змістового модуля. Завдання діагностики процесу формування методичної компетенції вирішує контрольно-коригуюча форма управління в межах таких організаційних форм навчання: семінарських і практичних занять, консультацій, педпрактики, навчальних екскурсій і конференцій. Завдання діагностики результату формування методичної компетенції вирішує контрольно-констатуюча форма управління протягом таких організаційних форм контролю: модульної контрольної роботи, заліку, курсового екзамену, залікових уроку і позакласного заходу на педпрактиці, захисту курсової й випускної кваліфікаційної робіт, державного кваліфікаційного іспиту. Останні дві форми управління реалізуються у відповідних видах контролю: поточному контролі процесу формування методичної компетенції з використанням формуючої оцінки та підсумковому контролі результату формування методичної компетенції з використанням підсумкової оцінки. Поточний контроль включає такі складники методу процесуального оцінювання: оцінку методичного розвитку студента, процесуальну оцінку його критичного мислення і методичний портфель, кожний з яких має власний об’єкт контролю. Підсумковий контроль містить такий складник методу процесуального оцінювання як публічний екзамен, який віднесено до результативного оцінювання. Кожний з різновидів контролю досліджено як складник системи контролю формування методичної компетенції вчителя ІМ початкової школи. |
