1. У дисертації представлене нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється в теоретичній розробці й реалізації інноваційних технологій у процесі денної та дистанційної форм підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей у вищих технічних навчальних закладах, які враховують стратегічні орієнтири суспільства й забезпечують становлення освіченої, культурної особистості, розширеного відтворення її інтелектуальних здібностей, високу результативність педагогічного процесу з активною креативністю і значним рівнем когнітивного розвитку. Розв’язання проблеми обумовлене об’єктивною потребою суспільства у забезпеченні високої якості освіти, підприємств України у висококваліфікованих фахівцях інженерних спеціальностей. Актуальним є дослідження теоретичних і методичних засад реалізації педагогічних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей із огляду на зрушення в їх ціннісних орієнтаціях, реформаційні й модернізаційні процеси, що відбуваються в освітньому просторі України, необхідність поєднання можливостей новітніх педагогічних технологій з технологіями традиційними, забезпечення органічного взаємозв’язку і наступності загальноосвітньої і вищої технічної школи, утвердження і розвиток гуманістичних, розумових, моральних і фізичних якостей особистості. Теоретико-гносеологічний аналіз психолого-педагогічної літератури показав необхідність створення інноваційних педагогічних технологій у підготовці конкурентоспроможного в континентальному та світовому співтоваристві фахівця здатного навчатися упродовж життя в інформаційному суспільстві, технологій, що забезпечують результативність навчального процесу, комунікативну активність, вчать мислити, захищати свою думку, аналізувати ситуацію, прищеплюють вміння слухати інших і взаємодіяти з ними. 2. Розроблена концепція інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, яка сприяє розв’язанню стратегічних завдань випереджувальної розбудови національної системи освіти як основи розвитку особистості, консолідації й зміцненню держави, її виходу на цивілізований рівень сучасності та чітку історичну перспективу, інтегруванню вищої технічної школи України в світову систему освіти. Основу концепції складають фундаментальні дослідження в сфері філософії і психології, педагогічний досвід поколінь, національні інтереси держави, поєднання різноманітних форм та напрямів діяльності, механізм нового взаємовпливу суб’єкт-суб’єктних відносин, а також особливе бачення сутності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Обґрунтовані теоретичні і методичні засади реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, які випливають з наукової концепції таких технологій і полягають у дотриманні епістемологічних аспектів; принципів активності, варіативності, гуманно-демократичних стосунків, доступності педагога, історизму, комунікативної взаємодії, максимального наближення навчального матеріалу до майбутньої професії, перманентного здобування компетентностей, самоактуалізації, синкретичності мислення, творчості й успіху; технологічного процесу; тривалості використання технологій; системності та послідовності педагогічного впливу на особистість, який здійснюється як у вищому технічному навчальному закладі, так і поза його межами; належному забезпеченні: кадровому, науково-методичному, системотехнічному, матеріально технічному. 3. На основі вивчення психолого-педагогічної літератури, дефінітивної характеристики базових понять, аналізу передового педагогічного досвіду розроблена інноваційна педагогічна технологія, яку названо студактивною, і визначене її місце в системі підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Назва обґрунтовується високою активністю студента протягом усього педагогічного процесу. Зміст і цілі студактивної педагогічної технології випливають з потреб суспільства, які змушують створювати нові способи педагогічної діяльності, готувати конкурентоспроможного фахівця озброєного механізмами самозахисту у прийдешньому житті, культурної, вихованої людини, здатної до постійного самовдосконалення, самовиховання, самореалізації, самопізнання, від якої багато в чому залежить відсутність техногенних катастроф. Студактивна педагогічна технологія характерологічна за організацією цілісної педагогічної діяльності всіх її учасників, способом здобуття компетентностей, типом керування; за науковою концепцією засвоєння – близька до розвивальної; за чинником психічного розвитку – як біогенна, соціогенна, так і психогенна; за орієнтацією на особистісні структури – інформаційна-ЗУН, технологія саморозвитку-СКМ, евристична й прикладна одночасно, що суттєво відрізняє її від інших. Запропонована нами технологія не є суто антропоцентричною, хоча увібрала в себе реалізацію природного потенціалу, безконфліктний розвиток кожної особистості, що є ознакою особистісно-орієнтованої технології. В ній присутні елементи гуманно-особистісної технології, адже технологія відрізняється гуманістичністю, підтримкою особистості, наданням їй допомоги, вірою в її творчі сили; технології співробітництва, адже реалізується демократизм, партнерство в суб’єктних відносинах викладача і студента; технології вільного виховання, адже студенти вільні у виборі дій, самостійно йдуть до результату швидше за внутрішнім спонуканням, ніж від зовнішнього впливу. Студактивна технологія враховує проведення навчальних занять із завбаченням рефлексії з приводу соціального контексту професійної діяльності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Запропонована стратегія і тактика конкретних змін під час підготовки і проведення проблемно-гуманістичних лекцій і практичних занять з урахуванням адаптації студентів. Навчальні заняття розгортаються теоретичним міркуванням, науковим аналізом і узагальненням фактів, моделюються з урахуванням психологічних особливостей студентів, їхнього рівня знань за курс школи, професійного вибору. Структура занять будується за логічним упорядкуванням навчального матеріалу так, щоб раціонально поєднувати теоретичну і практичну підготовку студентів, стимулювати їх до навчання, сприяти розвитку аналітико-синтетичної діяльності, інтелектуальній продуктивності і працездатності, нейтралізації перевантажень, які призводять до виникнення стомленості організму, викликанню почуття радості від пізнання, формуванню в студентів власної навчальної діяльності. Технологія проведення таких занять передбачає те, щоб навчити майбутніх фахівців мислити і працювати відповідно до сучасних економічних умов. Розроблений новий вид навчальних занять, де здійснюється нова розвивальна педагогічна взаємодія у процесі єдності здобуття теоретичних знань і формування умінь та навичок їх практичного самостійного застосування; впровадження нової форми продуктивної цілеспрямованої діяльності учасників заняття домінантою якої є вільна комунікація, творче самовираження й самовдосконалення з персональною відповідальністю студента за результати своєї праці; формування лідерських якостей та якостей керівника виробництва; вироблення власного стилю поведінки, який позитивно вплине на адаптацію до нового оточення і визначиться правилами і нормами трудової діяльності; кореляція діяльності викладача з індивідуальними особливостями студента без стресогенних факторів, які спричиняють прояв різного типу негативізмів і депресивної пасивності; демократичне колегіальне управління педагогічним процесом; перманентний моніторинг якості знань майбутніх фахівців інженерних спеціальностей; цілісна система виховного впливу з найповнішим використанням потенціалу вищої технічної школи. Такі навчальні заняття названо студактивними. Розкрита едукаційна, інтегрувально-диференційована, комунікативна, контролювальна, корекційна, професійно-керівна, психологічна, розвивальна, самоактуалізаційна, стратегічна функції студактивного заняття та етапи формування особистості. На основі структури, принципів, дидактичних функцій студактивних занять розроблена технологія їх проведення, яка вирізняється прогредієнтним, активним, творчим, самостійним здобуванням студентами компетентностей у взаємозв’язку з саморефлексією, самовдосконаленням, самореалізацією під впливом колегіальності, орієнтується на професійний інтерес, спрямована на реалізацію всіх етапів заняття і включає кроки організації студактивного заняття, управління самостійною позааудиторною роботою й активною діяльністю студентів, застосування методів стимулювання, впровадження розроблених прийомів інтерактивної взаємодії. 4. Виявлені й охарактеризовані особливості реалізації інноваційних технологій у підготовці майбутніх фахівців інженерних спеціальностей дистанційної форми навчання: необмеженість їх використання в умовах значної кількості студентів; можливість вивчення навчального матеріалу як цілісно, так і фрагментарно тощо. Доведено, що студактивна педагогічна технологія ґрунтується на високому сплаві практичної професійної діяльності та високої педагогічної технології і розгортається через найновіші досягнення науки, мовні стратегії, систему дискурсу, сукупність програмно-технічних засобів і виробничих процесів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, поширення, відображення і використання інформації в інтересах користувачів. Інноваційна технологія передбачає не тільки створення атмосфери дружелюбності, товариської взаємодопомоги, взаємоконтролю, а й формування комп’ютерної грамотності, підвищення інформаційної культури, мобілізацію на раціональне використання часу, збільшення можливостей студентів. Змодельована діяльність тьютора як співорганізатора, співконсультанта, натхненника, помічника і студента як активного учасника навчального процесу – того, хто вивчає матеріал дистанційного курсу, ставить запитання, шукає інформацію, обговорює з іншими ідеї і загалом рухається вперед, ніби є дослідником, відкривачем. Обґрунтовані умови створення і реалізації навчальних занять. Згідно результатів нашого дослідження з організації педагогічної діяльності під час навчальних занять доведено, що комунікація реалізується ефективно в синхронному режимі на дискусіях, семінарських та індивідуальних заняттях, в асинхронному режимі – при самостійному вивченні навчального матеріалу дистанційного курсу, як в синхронному, так і асинхронному режимах – на лекціях, практичних заняттях і консультаціях. Виконання проектних завдань у процесі дистанційного навчання здійснюється студентами самостійно з наданням можливості консультування. Комунікація під час практичної підготовки студентів переважно вербальна. Всі види контролю, за винятком підсумкового та вхідного у вигляді чату, студенти проходять самостійно. Під час навчальних занять контроль здійснюється залежно від режиму їх проведення. Встановлено, що ефективність самостійної роботи майбутніх фахівців інженерних спеціальностей підвищується завдяки використанню створених нами дистанційних курсів, застосуванню гіпертекстових технологій, мультимедіа, особливій організації і превентивній діяльності. 5. Перехід України до високотехнологічного інформаційного суспільства, запровадження дистанційної форми навчання зумовили необхідність виділення нового етапу в історії розвитку вітчизняної думки стосовно проблеми едукаційної діяльності, яка вирізняється високим ступенем індивідуалізації, мобільністю, залученням значної кількості вихованців, використанням інформаційних систем, потужних дидактичних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, специфічною технологією впливу, формуванням потреби самовиховання, самоперевиховання, самовдосконалення протягом усього трудового життя. Визначені нові підходи до здійснення навчально-виховної роботи під час підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей дистанційно. Майбутнім інженерам не тільки на відповідних предметах прищеплюються навички організатора, ставляться психологічні, мовні, кадрові, екологічні завдання. Від тьютора вимагається переосмислення мети й функцій едукації. Викладач не повчає, а виявляє зацікавленість, викликає етичні почуття, аргументує діяльність студента, спрямовану на аналіз змісту матеріалу, узагальнення принципів побудови тих чи інших дій, що здійснює безперервну освіту, підготовку професійно й культурно орієнтованої особистості, яка має світоглядний потенціал, здатність до професійної, інтелектуальної та соціальної творчості, усвідомлює необхідність навчання, самовиховання, самореалізації, самоствердження, самовдосконалення, зорієнтовану на гармонійну взаємодію особистості із соціальним середовищем, умовами розвитку, що змінюються, усвідомлення та прояв особистісної стратегії поведінки. Студент виступає активним співучасником педагогічного процесу. Виховний вплив здійснюється безпосередньо через дистанційний курс: його структуру, оформлення, викладання і зміст матеріалу тощо. Доведено, що виховний процес під час дистанційного навчання ефективно проводити через надання інформації під спеціальними рубриками, пораду ознайомитись з новим сайтом, піснями, надсилання повідомлення з виховною інформацією електронною поштою з урахуванням індивідуальності, залученням відеофайлів, коли виховний вплив здійснюють тьютор, зірки естради, кіно, всесвітньо відомі спортсмени, авторитетні для молоді люди. Ці матеріали надаються як інформація для роздумів, самоаналізу прочитаного або для обговорення як у синхронному, так і асинхронному режимах. Запропоновано під час дистанційного навчання використовувати технологію, яка ґрунтується на історичних фактах підтверджених архівними матеріалами, формує риси громадянськості, максимально наближає професійну підготовку до потреб виробництва. Підтверджена важливість фундаментальної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Доведено, що ефективно не тільки показувати вплив фундаментальних предметів на прогрес техніки, а й пропонувати студентам порівняти навчальний процес в усіх вищих технічних навчальних закладах України в ХІХ столітті, розкривати перед майбутніми фахівцями досягнення національної культури, риси епохальної громадянськості народу України, практично демонструвати роль наукових відкриттів, досягнутих українськими вченими, їх внесок у міжнародну науку. 6. Підтверджено, що використання інформаційних ресурсів забезпечує якість знань, ефективність організації педагогічного процесу, сприяє вдосконаленню самостійної роботи, перетворенню набутих знань у кваліфікаційні вміння та навички для формування переваг на європейському ринку освітніх послуг. Доведено, що створений нами енциклопедичний словник дистанційного навчання, де цілісно вироблений понятійний апарат теорії та практики дистанційної освіти, сприяє розв’язанню проблеми термінологічної неоднозначності, допомагає в дистанційному вивченні будь-якого предмета, користуванні мережею Інтернет, створенні дистанційних курсів, застосуванні сучасних інформаційних технологій у педагогічному процесі. Розроблені нами дистанційні курси надають допомогу науково-педагогічним працівникам у здійсненні диференційованого підходу до навчання, сприяють повнішому і глибшому засвоєнню студентами навчального матеріалу, закріпленню його в пам’яті з достатньою самостійністю. Створений на основі наукових досягнень підручник не лише націлює студента здобувати нові знання, але й допомагає розвивати пізнавальну діяльність, відчути свою інтелектуальну спроможність, формує практичні вміння і навички, необхідні для аналізу, дослідження і розв’язання інженерно-прикладних задач, сприяє змістовій самоорганізації, спонукує до творчості, саморозвитку та самовдосконалення, що робить продуктивним процес навчання. 7. У процесі експериментальної роботи були втілені теоретичні передумови та висунуті положення, розкриті в перших чотирьох розділах дисертації. Якісні і кількісні показники здобутих результатів свідчать про те, що реалізація студактивної педагогічної технології у вищих технічних навчальних закладах якісно підвищує професійну підготовку майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, дає можливість при збереженні основного змісту навчального матеріалу скоротити час аудиторної роботи, підвищити рівень когнітивного розвитку, якість знань, розвиток креативності, здійснювати цілеспрямований системний і комплексний вплив на оволодіння механізмом активної комунікації наближеної до виробничих стосунків, сформувати організаторські здібності, відповідальність, толерантне відношення до опонентів, потребу в постійному оновленні знань, уміння частково-пошукової роботи, аналізу й оцінювання досягнень своїх та інших. Упровадження результатів дисертаційного дослідження у вищих навчальних закладах України показало поліпшення професійної підготовки, проте, за різними показниками виявлені відмінні результати. Розбіжність між упровадженим та експериментальним результатами не перевищувала 9 %. Загальний аналіз експериментальної роботи засвідчив високу релевантність розроблених інноваційних технологій для денної та дистанційної форм підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей, засад їх реалізації, виконання визначених завдань, підтвердив правильність вихідної методології та досягненість мети дослідження. Результати дисертаційного дослідження можуть широко використовуватись Міністерством освіти і науки України у процесі розвитку дистанційного навчання; вищими технічними навчальними закладами при впровадженні розроблених нами технологій у педагогічний процес; освітніми установами та організаціями, які безпосередньо причетні до підготовки науково-педагогічних працівників та підвищення їх кваліфікації; викладачами для підвищення ефективності навчального процесу, здійснення контролю знань, умінь і навичок, розробки дистанційних курсів. Подальшого дослідження потребують студактивні заняття і теоретично-методичні засади реалізації технологій їх проведення в загальноосвітніх навчальних закладах. Необхідне продовження започаткованої роботи зі створення українсько-англійського словника дистанційного навчання та постійна колективна праця над поповненням словника з дистанційного навчання. |
