Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Загальна педагогіка, історія педагогіки і освіти


77. Горащук Валерій Павлович. Теоретичні і методологічні засади формування культури здоров'я школярів: дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Горащук В.П. Теоретичні і методологічні засади формування культури здоров’я школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук із спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Х., 2004.

В основу дисертаційного дослідження покладені теоретичні й методологічні засади формування культури здоров’я учнів у системі шкільної освіти.

Передумовою дослідження є входження України в освітню співдружність розвинених європейських країн, реформування сучасної шкільної освіти, підвищення в ній значення дисциплін культурологічного, гуманітарного й оздоровчого напрямку.

Здійснено ретроспективний аналіз стану здоров’я школярів, а також історію становлення й розвитку педагогічних поглядів на формування, збереження та зміцнення здоров’я учнівської молоді.

Введено нове поняття „культура здоров’я школярів”, яке розглядається як важливий складовий компонент культури його, що обумовлений матеріальним і духовним середовищем життєдіяльності суспільства, який виражається в системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок з формування, збереження й зміцнення його здоров’я, завдяки чому шкільна система освіти набуває культурологічної, гуманістичної й оздоровчої спрямованості.

Теоретичне узагальнення наукових поглядів учених-педагогів, філософів, медиків та ін. забезпечило визначення змісту базового поняття „культура здоров’я”, дозволило розробити структурну модель культури здоров’я школяра та її особливості функціонування на основі системного підходу.

Розроблено Концепцію неперервної валеологічної освіти в Україні, яка дозволить більш ефективному формуванню культури здоров’я учнів як культурологічного, аксіологічного й оздоровчого напрямку роботи загальноосвітньої школи, що сприяє створенню й удосконаленню структури, змісту, форм і методів організації педагогічного процесу формування здорового покоління.

Розкрито культурологічну спрямованість змісту шкільної освіти з питань здоров’я на підставі валеологічних і педагогічних концепцій, можливість формування в школярів уявлень про цілісну картину світу й місце в ній людини, про її здоров’я як систему з пірамідальним принципом побудови.

Обґрунтовано педагогічні умови формування культури здоров’я школярів, які дозволяють здійснювати диференційований і особистісноорієнтований підходи до виховання та навчання, що сприяють творчому розвитку особистості.

Розроблено, підготовлено і впроваджено методичне забезпечення процесу формування культури здоров’я учнів початкової, основної і старшої школи. Воно спрямоване на розширення знань школярів про феномени: „здоров’я”, „культура здоров’я”, на формування гуманістичних ціннісних орієнтацій, накопичення вмінь і навичок здійснення оздоровчих технологій, уміння вести здоровий спосіб життя. Крім цього, навчально-методичний комплекс включає Концепцію неперервоної валеологічної освіти в Україні, Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні (освітня галузь „Валеологія”), шкільні програми та програми для студентів, шкільний підручник, методичний посібник для студентів і вчителів.

Коректність вихідних положень запропонованої педагогічної системи формування культури здоров’я школярів підтверджена комплексом досліджень і широкомасштабного впровадження в систему освіти України.

Проведене дослідження дозволило сформулювати основні висновки:

1. У ході дослідження було здійснено теоретичне й методологічне обґрунтування системи формування культури здоров’я учнів середньої загальної освітньої школи. Базовим положенням дисертаційного дослідження стало визнання того, що здоров’я особистості – це інтеґративна характеристика якості духовного, психічного та фізичного розвитку індивіда, яка забезпечує його повноцінну участь у різноманітних сферах соціального життя й діяльності як суб’єкта праці, пізнання, спілкування й творчості.

Проблема здоров’я, у широкому його розумінні, на особистісному й суспільному рівнях сьогодні набула загальнопланетарного значення й розглядається як така, що кардинальним чином впливає на подальший розвиток людства.

Осмислення загального стану здоров’я школярів, аналіз сучасних процесів навчання й виховання підростаючого покоління, урахування соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і культурологічних чинників соціальної дезадаптації шкільної молоді дозволили визначити вади у формуванні в неї культури здоров’я.

Формування здорового покоління – складний багатогранний процес, що потребує величезних зусиль багатьох людей, організацій і насамперед відповідальної державної політики в цій галузі.

Аналіз соціальної, педагогічної, медичної практики дозволяє стверджувати, що, на жаль, заходи з формування здоров’я школярів не дають бажаних результатів. Отже, виникає необхідність розробки нових підходів до формування здоров’я учнів. Запобігти небезпеці, що насувається, можна шляхом розробки ефективної педагогічної системи формування культури здоров’я молодої особистості.

2. Виконане дослідження дозволяє констатувати, що перехідний період у сучасному суспільстві характеризується економічною, соціальною та організаційною непевністю. Система освіти й науки, охорони здоров’я України втрачає належну фінансову підтримку, у ній відсутня стійка, розвинута ідеологія здоров’я. Тому проблему освіти й виховання в новому суспільстві необхідно розглядати в контексті тих соціально-економічних, політичних і культурологічних перетворень, які повинні здійснитися.

Цілком природно й закономірно, що реалізація стратегічних планів потребує реформування системи освіти й виховання, зміни державної політики щодо формування культури здоров’я дітей і молоді в нових умовах розвитку суспільства.

3. До останнього часу головною тенденцією розвитку системи освіти в країні була її спрямованість на навчання, тобто набуття знань, умінь і навичок, що далеко не завжди створювало умови для формування здорового покоління. Сучасній школі поки що властиві такі риси, як бюрократична підпорядкованість державним інтересам, жорстка ідеологічна спрямованість, авторитарність взаємин учителя й учня, обмеження фінансових і матеріальних можливостей школи, пасивне ставлення учнів до навчання, орієнтація вчителів на механічну трансляцію матеріалу. Педагогічні протиріччя навчально-виховного процесу – перш за все невідповідність мети реальним результатам – актуалізують проблему формування культури здоров’я школярів. Крім цього, треба вказати на прорахунки в державній політиці відносно системи шкільної освіти, слабку підготовку педагогічних кадрів до роботи з формування культури здоров’я школярів, нескоординованість і безсистемність у взаємодії школи, сім’ї та громадськості, засобів масової інформації, міністерств та відомств.

Відсутність належних педагогічних умов розвитку учнів і формування їхнього здоров’я породжує зниження рівня соціального комфорту учнів як узагальнюючого стану їх здоров’я, що часто стає причиною різноманітних відхилень у їхньому поводженні, відчуженості від школи, втрати інтересу до навчання, сімейних конфліктів тощо.

Необхідність і своєчасність проведенного дослідження зумовлені, передусім, нагальною потребою вирішення проблеми покращення стану здоров’я школярів. Рівень культури здоров’я випускників шкіл не відповідає вимогам суспільства, і тому назріла необхідність перегляду системи роботи з урахуванням сучасного стану освіти та основних тенденцій розвитку науки про здоров’я.

4. Доведено, що використання історико-педагогічної спадщини, педагогічних поглядів та досвіду з питань формування здорового школяра, які належать видатним педагогам минулого – Я.Коменському, І.Песталоцці, К.Ушинському, П.Лесгафту, А.Макаренку і В.Сухомлинському, дозволить більш ефективно й послідовно розробляти соціально-педагогічну систему роботи з цієї проблеми в сучасних умовах. Педагогічний досвід минулого підтверджує думку про те, що позбавитися такого соціального явища, як погіршення стану здоров’я населення, дітей і учнівської молоді, можна лише загальними зусиллями всього суспільства.

Встановлено, що раніше виконані дослідження з питань формування культури здоров’я школярів не відповідають сучасним вимогам прогресивного розвитку шкільної освіти. Ця проблема є перспективним напрямом наукових досліджень в українській педагогіці. Ефективність виховного впливу може бути значною мірою підвищена в результаті комплексного наукового обґрунтування соціального, культурологічного, педагогічного й валеологічного аспектів даного напряму. Загалом, опубліковані роботи з теми дослідження недостатньо характеризують зміст педагогічної системи формування, збереження й зміцнення здоров’я школярів.

5. Доведено, що культура здоров’я особистості – це важливий складовий компонент загальної культури людини, обумовлений матеріальним і духовним середовищем життєдіяльності суспільства, що виражається в системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок формування, збереження й зміцнення її здоров’я.

Це визначення покладено в основу розробки авторської концептуальної моделі культури здоров’я особистості, яка складається з трьох блоків:

– програмно-змістовний блок включає всю систему знань у галузі формування, збереження й зміцнення здоров’я у всіх його аспектах: духовному, психічному й фізичному. Цей блок характеризує спроможність людини грамотно розробити й постійно вдосконалювати індивідуальну оздоровчу систему. У ньому відбивається змістовний бік освіченості особистості в питаннях здоров’я з урахуванням віку, статі й ін.;

– потребнісно-мотиваційний блок відбиває світоглядну складову культури здоров’я особистості. Компоненти цього блоку характеризують високий ступінь розвитку духовності, гуманістичних ціннісних орієнтацій індивіда в їхній цілісності, виявляють розуміння ним сенсу життя й усвідомлення його цінності, а також сприйняття своєї сутності як космопланетарної істоти;

– діяльнісно-практичний блок відбиває результат оволодіння людиною необхідним обсягом умінь і навичок виконання оздоровчих технологій з ведення здорового способу життя, що відбиває практичну спрямованість на активну, плідну й довгу життєдіяльність.

Авторська модель культури здоров’я особистості була покладена в основу розробки моделі культури здоров’я школяра, що складає блоки:

– програмно-змістовий блок характеризує всі види знань і уявлень школярів, що відбивають об’єктивні явища в процесі фізичного виховання й валеологічної діяльності. Вони включають підготовку учнів до розробки, аналізу й виконання індивідуальної оздоровчої системи на основі знання валеологічних закономірностей і процесів фізичного розвитку, добору індивідуальних оздоровчих технологій відповідно до вікових, статевих особливостей і т.ін.

– потребнісно-мотиваційний включає такий суб’єктивний чинник, як мотиви, що охоплюють прагнення, потреби й інтереси школяра. У ролі стимулу формування культури здоров’я школяра можуть виступати зовнішні обставини, але провідне значення тут мають мотиви, такі як: любов до людей, радість пізнання, бажання бути щасливим, участь у творчості, прагнення бути здоровим, фізично дужим і гарним тощо.

– діяльнісно-практичний блок можна вважати найбільш значущим з позиції системного підходу до формування культури здоров’я школяра. Відомо, що в процесі навчальної діяльності школярів здійснюється засвоєння знань, розвиток основних фізичних умінь і навичок, фізичних якостей, розвивається ціннісне ставлення до світу, формуються, інтегруються й виявляються різноманітні якості особистості.

6. Методологічна основа для розуміння всього комплексу питань формування, збереження й зміцнення здоров’я школярів складається з ідей про те, що здоров’я людини необхідно розглядати як систему з пірамідальним принципом побудови. Виходячи з цього, розроблено Концепцію неперервної валеологічної освіти в Україні, яка будується на гуманізації навчально-виховного процесу, комплексному, особистісно діяльнісному підходах, що передбачають насамперед захист дитини і її здоров’я в духовному, психічному й фізичному аспектах. Розробка вказаної концепції дозволила в організаційному, теоретичному й методологічному планах створити систему валеологічної освіти шляхом інтеграції фізкультурної й валеологічної освіти із загальноосвітніми предметами навчального плану сучасної школи.

7. Виявлено основні тенденції формування змісту шкільної валеологічної освіти в соціокультурному контексті, а також обґрунтовано можливості творчого використання зарубіжного й національного досвіду в сучасних умовах. Освіта повинна бути засобом розвитку природних можливостей та здібностей людини. Тому основне завдання школи – не передача великої суми різноманітних знань, а формування розумових сил особистості, задоволення її освітніх потреб, розвиток індивідуальності, духовного, психічного й фізичного потенціалу.

Величезне значення в шкільній практиці приділяється навчальній роботі, яка є основним джерелом одержання систематичних знань, вироблення вмінь і навичок з питань формування, збереження й зміцнення здоров’я засобами предметів освітньої галузі здоров’я і фізична культура, а також їх інтеграції з іншими предметами навчального плану школи.

Вагомим доповненням до процесу шкільної освіти й виховання є позакласна робота в її різноманітних формах, які сприяють формуванню культури здоров’я школярів.

Автор дійшов висновку, що система формування культури здоров’я школярів – це спеціально організований, цілеспрямований розвиток духовних, психічних і фізичних сил і здібностей особистості в їх цілісності в результаті спільної культурологічної, аксіологічної, валеологічної, фізкультурної діяльності школи, сім’ї й громадськості на основі єдності навчального й виховного процесів, повної реалізації валеологічного потенціалу всіх навчальних дисциплін і видів діяльності школярів.

8. У результаті дослідження зроблено висновок, що педагогічну ідеологію формування культури здоров’я молоді треба постійно поширювати в суспільній свідомості. Основним середовищем, де може бути впроваджена відповідна соціальна політика, орієнтована на формування культури здоров’я населення, є насамперед система освіти.

Керівники освітньої галузі, які приймають рішення з питань формування культури здоров’я молоді, для досягнення успіху повинні враховувати, що школу необхідно забезпечити ідеологічним ресурсом – озброїти її метою й перспективами задоволення вказаної соціокультурної потреби, визначити етапи реалізації завдань; здійснити повноцінну фінансову підтримку, доступ до інформації про напрями діяльності, у реалізації яких зацікавлені навчальні заклади.

9. Виконане дослідження дозволило сформулювати рекомендації для широкого кола науковців, учителів-практиків системи освіти з питань формування культури здоров’я школярів.

Результати дисертаційного дослідження, опубліковані в монографії, програмах, підручнику, посібниках та наукових статтях, можуть бути використані в дослідницькій роботі науковців, практичній діяльності викладачів, учителів та вихователів.

Основні висновки й положення дисертації будуть сприяти реалізації Національної доктрини розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Цільової комплексної програми „Фізичне виховання – здоров’я нації”, Національної програми „Діти України”. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне рекомендувати Міністерству освіти і науки переглянути перелік спеціальностей і спеціалізацій фахової підготовки та перепідготовки педагогів і ввести до навчального плану сучасної школи предмет „Культура здоров’я”.

У подальшому вважаємо за доцільне спрямовувати зусилля вчених на подальшу розробку теоретичних і практичних засад формування культури здоров’я не лише школярів, а й студентської молоді, започаткування нових науково-теоретичних напрямків фундаментальних досліджень цієї освітньої галузі.

Перспективною є розробка теоретичних, методологічних і методичних засад формування культури здоров’я школярів з орієнтацією на сучасні тенденції освіти в демократичних країнах світу з метою формування культури здоров’я школярів на рівні світових стандартів.

Ця робота може бути продовжена в таких напрямах, як подальше вдосконалення програм різних типів шкільних закладів, підготовки підручників для школярів різного віку, посібників для студентів, учителів з питань культури здоров’я школярів.

Дисертаційне дослідження дає змогу сформулювати подальші напрями впровадження ідей формування культури здоров’я школярів: доцільний спосіб розробки й побудови змісту освітньої галузі здоров’я й фізична культура – блочно-модульний спосіб структурування навчального матеріалу, який уможливлює його систематизацію, дозволяє чітко визначити тезаурус галузі, вести рейтинговий спосіб оцінки рівня знань, забезпечує організацію самостійної діяльності учнів з питань культури здоров’я школярів, гуманізації та гуманітаризації процесів навчання й виховання, формування гуманістичних ціннісних орієнтацій школярів тощо.

Проблему формування культури здоров’я дітей та учнівської молоді недостатньо розроблено з точки зору її глобальності й багатоаспектності. Отже, удосконалення системи формування культури здоров’я школярів – комплексна наукова проблема тривалого характеру.

Необхідність подальшої розробки нового напряму в педагогіці педагогічної системи формування культури здоров’я школярів та учнівської молоді зумовлено змінами в суспільстві й у системі освіти: створення полікультурної ситуації, формування демократичних цінностей, збільшення питомої ваги міжнародної інтеграції та ін.

Публікації автора:

Монографії, підручники й посібники

  1. Горащук В.П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика). – Луганск: Альма-матер, 2003. – 388 с.

  2. Горащук В.П. Валеологія: Підручник для 10–11 класів cередньої загальноосвітньої школи. – К.: Генеза, 1998. – 144 с.

  3. Горащук В.П. Організація навчально-виховного процесу з валеології в загальноосвітній середній школі: Навч. посіб. – Луганськ: Альма - матер, 2001.— 111 с.

Статті в наукових фахових виданнях

  1. Горащук В.П. Роль ігр-естафет в фізичному розвитку учнів // Початк. шк. – 1986. – № 1. – С . 55 – 58.

    Горащук В.П. Валеологія: наука, навчальний предмет, культура здоров’я // Освіта на Луганщині. – 1997. – № 12. – C. 92 – 95.

    Горащук В.П. Здоров’я учнів. Від чого воно залежить? // Рідна шк. – 1997. – № 34. – C. 55 – 56.

    Горащук В.П. Соціально педагогічний статус валеологічної науки // Рідна шк. – 1998. – № 1. – С. 70 – 71.

    Горащук В.П. Здоровье населения региона: проблемы, пути выхода // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 1999. – № 2(12). – С. 50 – 53.

    Горащук В.П. Каким должен быть учитель валеологии // Вісн. Луган. держ. пед. ун -ту ім. Тараса Шевченка. – 1999. – № 4(14). – С. 82 – 87.

    Горащук В.П. Культура здоров’я – складова частина загальної духовної культури школярів // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 1999. – № 8(18). – С. 106 – 109.

    Горащук В.П., Окипнюк В.Т. Особенности преподавания предмета „валеологія” в XІ классе // Вісн. Луган. держ. пед. ун - ту ім. Тараса Шевченка. – 2000. – № 2(22). – С. 49 – 55.

    Горащук В.П. Взгляды В.А. Сухомлинского на формирование культуры здоровья школьников // Вісн. Луган. держ. пед. ун - ту ім. Тараса. Шевченка. – 2000. – № 7(27). – С. 40 – 48.

    Горащук В.П. Основні поняття шкільного курсу „валеологія” // Фіз. виховання в шк. – 2000. – № 4. – С. 47 – 49.

    Горащук В.П. Валеологічні погляди В.О. Сухомлинського на навчально-виховний процес у школі // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2000. – № 3. – C. 4 – 10.

    Горащук В.П. Сутнісна характеристика „культура здоров’я особистості” // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. / Редкол. Гузій Н.В.(відп. ред.) та ін. – К.: НПУ, 2000. – Вип. 4. – С. 23 – 28.

    Горащук В.П. Концептуальні основи формування культури здоров’я школяра // Нові технології навчання: Наук. – метод. зб. / Ред. кол.: Б.І. Холод (голов. ред.), О.Я. Савченко, О.І. Ляшенко, А.М. Федяєва та ін. — К.: НМЦВО, 2000.– Вип. 28. – С. 206 – 213.

    Горащук В.П. Кваліфікаційна характеристика викладача інтегрованого курсу освітньої галузі Фізична культура і здоров’я // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр.- Вип. № ІX / За заг. ред. Л. Льогенького та В.І. Сипченка. – Слов’янськ: ВЦ СДПІ, 2000. – С. 39 – 44.

    Горащук В.П. Поняття „Культура здоров’я” у шкільному курсі „Валеологія” // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса. Шевченка. – 2001. – № 9. – С. 31 – 40.

    Горащук В.П. Кабінет валеології в школі // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2001. – № 1. – С. 49 – 53.

    Горащук В.П. Розробка індивідуальної оздоровчої системи старшокласників // Рідна шк. – 2001. – № 2. – С. 40 – 41.

    Горащук В.П. Формування культури здоров’я студентів педагогічного університету // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. / Редкол. Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші. – К.: НПУ, 2001. – Вип. 5. – С.177 – 182.

    Горащук В.П. Теоретичні підходи до формування культури здоров’я школярів // Зб. наук. пр. Бердян. держ. пед. інституту ім. П.Д. Осипенка (Педагогічні науки) У 2- х ч. / Редкол.: В.В. Крижко (відп. ред.) та ін. – Бердянськ: БДПІ, 2002. – Ч. 1. – С. 128 – 136.

    Горащук В.П. Культура здоровья спортсмена и ее сущность // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. Єрмакова С.С. – Х. – Донецьк, 2004. – №1. – С. 64 – 72.

    Статті

    1. Горащук В.П. Формирование культуры здоровья у школьников // Актуальные проблемы образования и воспитания учащейся молодежи. – Луганск, 1993. – Ч.I. – С. 22 – 25.

      Горащук В.П. Квалификационная характеристика учителя интегрированного курса „Основы валеологии” // Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології: Зб. матеріалів третьої Всеукр. наук.-практ. конф. – Кіровоград, 1995. – С. 22 – 27.

      Горащук В.П. Формирование культуры здоровья школьников задача современной школы: Сб. ст.: история, педагогика. – Луганск: ЛГПИ, 1996. – Вып. 2. – Ч.2. – C. 82 – 92.

      Горащук В.П. Основні поняття шкільного курсу „Основи валеології” // Актуальні проблеми валеології та оздоровчої фізкультури в навчальних закладах України: Зб. матеріалів четвертої наук.-практ. конф. – Кіровоград, 1997. – C. 228 – 235.

      Горащук В.П. Основные понятия школьного курса „Основы валеологии” // Формування, збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язковий компонент системи національної освіти: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. з валеології. – К.: Ін-т змісту і методів навчання,1997. – C. 78 – 84.

      Природні біологічно-активні комплекси: зв’язок з валеологією та активним довголіттям / Горащук В.П. та ін. // Спорт для всіх. – 1998. – № 1. – С. 61 – 67.

      Горащук В.П. Культура здоровья личности и ее сущность // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. 11-13 листопада 2003 р., м. Луганськ. – Ч. 3. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – С. 216 – 224.

      1. Горащук В.П. Развитие силовой выносливости у учащихся 6-7 летнего возраста // Науч. реферат. сб. – Вып. 2 (44). – М., 1986. – 24 с. // Депон. в ОЦНИ. „Школа и педагогіка” МП СССР и АПН СССР № 20085.

      Тези доповідей

      1. Горащук В.П. Контроль за уровнем развития силовой выносливости у детей 6-7 лет // Комплексный контроль в подготовке юных спортсменов. – М., 1984. – C. 9 – 10.

        Горащук В.П. Методика воспитания скоростной выносливости у детей 6-7 летнего возраста // Исследование проблем дошкольного воспитания в трудах молодых ученых. – М., 1985. – C. 57 – 58.

        Горащук В.П., Карпенко И.М. Формирование у будущих учителей творческого социального мышления // Формирование творческой личности специалиста-учителя в условиях перестройки работы школы. – Николаев, 1990. – С. 124 – 126.

        Горащук В.П., Карпенко И.М., Чернов Э.Г. Использование опыта искусства в сознании катарсисной педагогики // Взаимодействие искусств в духовном развитии школьников: Тез. докл. – Ворошиловград, 1990. – С. 138 – 140.

        Горащук В.П., Драгнев А.М. Из опыта работы над программой „Здоровье детей и учащейся молодежи” в Луганской области // Здоров’я і освіта: Тез. І всеукр. наук.-практ. конф. – Луганськ, – 1993. – Ч. 1. – С. 81 – 84.

        Горащук В.П. Формування культури здоров’я школяра як один з обов’язків педагога // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Ч. ІV (продовження): Інноваційні технології в навчально-виховному процесі вузу. – К., 1996. – С. 75 – 76.

        Горащук В.П. „Радість життя” та „Азбука здоров’я” Проекти шкільних програм формування основ культури здоров’я у початковій школі // Початкова школа ХХІ століття: Матеріали міжнар. пед. форуму Ч.І. – К.: Гранд, 1996. – C. 185 – 186.

        Горащук В.П. Концептуальні основи формування культури здоров’я школярів // Четвертий Міжнародний науковий конгрес. Олімпійський спорт і спорт для всіх: Проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тез. доп. – К.: Олімпійська л-ра, 2000. – С.527.

        Valerij Horascuk, Svetlana Vychor: Formovanі kultury zdravі masmedіі. // Problematіka vychovy detі a mladeze ke zdravemu zpu sobu zіvota v evropskych ze mіch. – Brno,1997. – C.152 – 153.

        Valerij Horascuk, „Radost ze zі vota” a „Abeseda zdravі” jakoprogramy formovanі zakldu kultury zdravі na ZS // Problematіka vychovy detі a mladeze ke zdravemu zpu sobu zіvota v evropskych ze mіch. – Brno,1997. – C. 206.

        Концепція, державний стандарт, програми, методичні розробки

        1. Концепція неперервної валеологічної освітив Україні [Проект] / Горащук В.П. та ін. / М-во освіти України, Міністерство охорони здоров’я України. – К., 1994. – 36 с.

          Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні, / Горащук В. та ін. Шкільний курс „Валеологія”: Зб. матеріалів. – К.: Освіта, 1994. – С.5 – 19.

          Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні: Проект / Горащук В.П. та ін. / Освітня галузь „Фізична культура і здоров’я”. Освітня галузь „Валеологія”. – К.: Генеза, 1997. – С. 31 – 54.

          Програма предмета шкільного компонента „Основи валеології” для учнів 1-10 класів [Проект] / Горащук В. та ін. // Шкільний курс „Валеологія”: Зб. матеріалів. – К.: Освіта, 1994. С. 73 – 86.

          Горащук В.П. Програма курсу „Здоров’я школяра” (1 – 11 класів, 183(366) год.) // Програми курсів основ природничих дисциплін за вибором для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. – К.: Освіта, 1994. – С. 51 – 62.

          Горащук В.П. Программа учебного предмета „Основы валеологии” для учащихся общеобразовательных школ. – Луганск: ЛГПИ,1994. – 18 с.

          Горащук В.П., Романюк Б.П., Драгнев А.М. Программа учебного предмета „Основы валеологии” для учащихся лицеев, гимназий, специализированных школ гуманитарного и биолого-медицинского профиля. – Луганск: ЛГПИ, 1994. – 14 с.

          Здоров’я (валеологія) Стандарт навчального українознавчого інтегрованого курсу для української національної школи-родини [Проект] / Горащук В.П. та ін. // Ін-т Українознавства Київ. нац. – ім. Т. Шевченка. – К., 1995. – 118 с.

          Горащук В.П., Романюк Б.П., Драгнев А.М. Основи здоров’я 10-11 клас (17-34 год.,0,51 год. на тиждень) // Програми курсів основ природничих дисциплін за вибором для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій. – К.: Перун, 1996. – С. 20 – 28.

          Горащук В.П. Програми учбових предметів „Радість життя” та „Азбука здоров’я” для учнів середньої загальноосвітньої школи (початкова школа) українською та російською мовами. – 2-ге вид. доп. та перероб. – Луганськ: Елтон 2, 1996. – 38 c.

          Горащук В.П. Програми учбових предметів „Пізнай себе” та „Моє здоров’я” для учнів середньої загальноосвітньої школи (основна школа) українською та російською мовами. – 2-ге вид., доп. та перероб. –Луганськ: Елтон 2, 1996. – 36 c.

          Горащук В.П. Програма учбового предмета „Основи валеології” для учнів середньої загальноосвітньої школи (старша школа) українською та російською мовами. – 2-ге вид., доп. та перероб. – Луганськ: Ельтон 2, 1996. – 24 c.

          Основи валеології. Навч. програма загальноосвітнього курсу для студентів пед. ВНЗ (освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр) / Горащук В.П. та ін. // Інформ. вісн. „Вища освіта”. – 2001. – № 6. – С. 43 – 47.

          Горащук В.П., Третьяк И.Е., Драгнев А.М. Формирование осанки у школьников 6-7 летнего возраста: Метод. рекомендации / Ворошиловград. ИУУ. – Ворошиловград, 1987. – 24 с.

          Горащук В.П., Быстрюков В.А. Методические рекомендации по методике физического воспитания для студентов-практикантов: (Студентам пед. фак.).- Луганск: ЛГПИ, 1998. – 12 с.