Анотація до роботи:

Пушкар Наталя Володимирівна. Технологічна пошкодженість та робота залізобетонних згинальних елементів по похилим перерізам. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.01 – Будівельні конструкції, будівлі та споруди. – Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеса, 2003 р.

У дисертації розглядаються експериментальні та теоретичні дослідження роботи технологічно пошкоджених бетонних призм при стисненні і залізобетонних елементів при згині.

Визначений вплив на формування технологічної пошкодженості конструктивних факторів: насичення зразків поперечною, поздовжньою арматурою, форми поперечного перерізу.

Встановлений вплив технологічної пошкодженості на міцність та деформації бетону.

Досліджений характер утворення і розвитку тріщин у технологічно пошкоджених залізобетонних елементах, що зазнають згину, залежно від насичення зразків поперечною, поздовжньою арматурою, форми поперечного перерізу, технологічної пошкодженості, а також міцність похилих перерізів залежно від тих самих факторів.

Для розрахунку міцності похилих перерізів залізобетонних елементів, що згинаються, запропоновані нові перемінні величини коефіцієнту f_b4, які залежать від кількості у балках поздовжньої арматури, також запропонована методика розрахунку міцності похилих перерізів для балок з перемінним поперечним перерізом, ламаною нижньою гранню, без хомутів.

1. Встановлена необхідність уточнення розрахунку залізобетонних балок по похилим перерізам для зниження їх вартості та матеріалоємкості.

2. Дослідженнями виявлено, що технологічна пошкодженість бетону впливає на роботу і розрахунок залізобетонних елементів по похилим перерізам.

3. На формування технологічної пошкодженості впливають кількість у балках поперечної, поздовжньої арматури, форма поперечного перерізу балок. При збільшенні кількості поперечної арматури коефіцієнт пошкодженості К_пох зростає на 15%, К_пл – на 13%. При збільшенні кількості поздовжньої арматури коефіцієнт К_пох збільшується на 9%, К_пл – на 10%. При зміні форми поперечного перерізу з постійної на перемінну, по довжині балки, середній коефіцієнт К_пох зростає на 7%, К_пл – на 20%.

4. Встановлений вплив технологічної пошкодженості бетону на величину повних та непружних деформацій стиснення і розтягу. Величини повних деформацій стиснення при зростанні технологічної пошкодженості збільшуються на 8...10%, деформації розтягу – на 25...40%, величини непружних деформацій стиснення змінюються в межах 9...22%, деформації розтягу – в межах 22...60%.

Величина модуля пружності залежно від технологічної пошкодженості бетону змінюється в межах 7%, модуля деформацій – до 10%.

При зростанні технологічної пошкодженості бетону спостерігається зниження коефіцієнту пружно-пластичних деформацій бетону та міцності призм до 7%.

5. Встановлено, що поперечна сила, яка відповідає утворенню похилих тріщин залежить від насичення зразків поперечною арматурою. У балках без поперечних стержнів на опорах тріщини з’являються при величині Q_{crc, exp}=0,25*R_bt*b*h_o. У балках із стержнями в зоні чистого згину і на опорах – при Q_{crc, exp}=0,7*R_bt*b*h_o.

При збільшенні у балках кількості поздовжньої арматури середні величини відносної поперечної сили тріщиноутворення зростають на 40%.

6. Вплив початкової пошкодженості на несучу здатність балок по похилим перерізам, в межах інтервалу технологічної пошкодженості, що досліджувався, пропонується описувати залежністю:

f_b4=-16, 062(К_пох)²+33,682(К_пох)-16,489.

7. Встановлено, що на міцність балок по похилим перерізам найбільше впливає кількість у зразках поздовжньої арматури, тому пропонується коефіцієнт f_b4 прийняти перемінним, залежним від кількості поздовжньої арматури, який буде змінюватись від 1,5 (при m=0,75%) до 2,2 (при m=1,67%).

8. Для балок з перемінним по довжині поперечним перерізом, без хомутів, при m_s=0,0075 пропонується виконувати розрахунки міцності похилих перерізів за рекомендаціями БНіП для балок з постійним поперечним перерізом, без поперечної арматури з коефіцієнтом f_b4=1,7.

Публікації автора:

1. Пушкар Н.В. Деформации технологически повреждённых бетонных призм. Вісник ОДАБА, вип. №5. Одеса, ВМК “Місто майстрів”, 2001 р. – С. 106-109.

2. Баранік С.В., Пушкар Н.В. Несущая способность железобетонных балок при различном расположении арматуры. Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. Зб. наук. праць, вип. №7. Рівне, РДТУ, 2001р.– С. 113-119.

Внесок здобувача – виготовлення зразків, проведення експерименту, статистична обробка експериментальних даних, складання таблиць, формулювання висновків.

3. Пушкар Н.В. Влияние технологической повреждённости на физико-механические характеристики бетона. Зб. наук. праць, вип. №8. Рівне, РДТУ, 2002 р. – С. 25-30.

4. Пушкар Н.В. Характер образования и развития трещин в железобетонных изгибаемых элементах. Вісник ОДАБА, вип. №7. Одеса, ВМК “Місто майстрів”, 2002 р. – С. 138-144.

5. Пушкар Н.В. Несущая способность железобетонных балок с постоянным и переменным по длине поперечным сечением. Вісник ОДАБА, вип. № 8. Одеса, ВМК “Місто майстрів”, 2002 р. – С. 155-159.

6. Дорофєєв В.С., Левченко М.В., Пушкар Н.В. Несущая способность технологически повреждённых железобетонных балок. Вісник ОДАБА, вип. №2. Одеса, ВМК “Місто майстрів”, 2000 р. – С. 16-19.

Внесок здобувача – виготовлення зразків, проведення експерименту, обробка отриманих результатів.

7. Пушкар Н.В. Деформации железобетонных балок при различном насыщении поперечной арматурой. Вісник ОДАБА, вип. №3. Одеса, ВМК “Місто майстрів”, 2001 р. – С. 144-146.