Шевців Уляна Станіславівна. Технологія впровадження оздоровчих видів гімнастики у фізичне виховання старшокласниць (на прикладі шейпінгу). : Дис... канд. наук: 24.00.02 - 2009.
Анотація до роботи:
Макаров В.В. Використання мінінвазивних хірургічних технологій у лікуванні хворих з гнійними захворюваннями плеври. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.
Дисертаційна робота присвячена проблемі лікування хворих з гнійними захворюваннями плеври. Експериментально вивчені особливості морфологічних змін плевральних зрощень в залежності від терміну захворювання та можливість використання протеолізу спрямованого на зменшення фіброзуючих спайкових процесів у плевральній порожнині та використання сублевральної антибактеріальної терапії у хворих з гострою емпіємою плеври. Удосконалено діагностичні засоби у хворих з гострою емпіємою плеври шляхом впровадження УЗД органів грудної порожнини. Експериментально розроблено та застосовано в клінічній практиці методику дозованої коагуляції плевральних зрощень, що зменшило кількість ускладнень пов’язаних з ушкоджувальною дією електрокоагуляції на поряд розташовані тканини у хворих з гострою та хронічною емпіємою плеври. Впроваджено етапне лікування хворих з хронічною емпіємою плеври з використанням етапної часткової торакоскопічної декортикації легені та методики дренування «порожнини через порожнину». Застосування запропонованого підходу дозволило знизити летальність у хворих з гострою емпіємою плеври у основній групі відповідно до групи порівняння з 9,9 % до 4,7%, а у пацієнтів з хронічною емпіємою плеври з 15% до 10 % відповідно.
У дисертаційній роботі експериментально обґрунтовано і підтверджено клінічними дослідженнями нове вирішення актуальної наукової проблеми – поліпшення результатів лікування хворих з гнійними захворюваннями плеври, на підставі вдосконалення методів діагностики, розроблення нових схем консервативного і хірургічного лікування з використанням виготовлених інструментів і пристроїв, що дозволили поліпшити загальні результати комплексного лікування, скоротити терміни стаціонарного перебування хворих, зменшити летальність.
1. Вивчення архівного матеріалу дозволило виявити основні причини розвитку ускладненого перебігу емпієм плеври. Під час лікування 53-х хворих з ГЕП пункційними методами: ятрогенний пневмоторакс спостерігався у 3,8 %, неефективність лікування пункції у 11,8%. З 121 хворого, дренованих за способом Бюлау: неадекватне розташування дренажу відмічене у 19 %, флегмона грудної стінки – 8,3%, хронізація процесу – 19,8%. З 40 пацієнтів, прооперованих з приводу хронічної емпієми – гостра пневмонія спостерігалася в 20 % випадків, неспроможність кукси дольових бронхів – у 12,5 %.
2. Експериментально доведено, що найбільш оптимальними термінами введення протеолітичних ферментів став період з 1-ої до 30-ої доби захворювання. Цей період характеризується незрілим станом сполучної тканини зрощень і можливістю їх ферментативної дефібринізації і лізису.
Максимальний лікувальний ефект при субплевральному введенні лікарських протизапальних сумішей спостерігається упродовж тих самих термінів, що й при протеолітичній терапії.
3. Експериментально і клінічно доведено доцільну необхідність застосування дозованої електрокоагуляції при руйнуванні міжплевральних зрощень для досягнення максимальної реекспансії легені незалежно від термінів захворювання. Вона не допускає термічних ушкоджень передлежачих тканин легені. Режим автоматичного переривання коагуляції припускає підвищення коагуляції, пов’язаний із зміною опору тканинних структур, що коагулюють, і встановлюється в заданих параметрах.
Переривання роботи приладу відбувається при підвищенні опору у 3 рази в терміни захворювання 30 - 45 діб захворювання, у 5 разів в терміни 45 – 60 діб, в 7 разів - понад 60 діб.
4. Застосування УЗД плеврального процесу дозволяють з’ясувати його протяжність, конфігурацію, топографію і мінімальний об’єм вмісту (який не визначається рентгенологічно), і диференціювати спайковий процес. За ехоструктурою сигналів з високим ступенем вірогідності можливо припустити характер плеврального випоту.
У 41 пацієнта з гнійним випотом збіг з даними УЗД – 92%; у 5 хворих з серозно-геморагічним випотом – 80%; у 24 пацієнтів з серозно-фібринозним – 91,6%; у 6 пацієнтів з серозно-гнійний випотом – 66,6%.
5. Виконання пункційних методів санації з використанням розробленого інструментарію, застосування методики субплеврального введення лікарських сумішей у хворих основної групи з ГЕП дозволило уникнути ятрогенних і гнійно-запальних ускладнень в 100 % спостережень.
6. У пацієнтів з ГЕП основної групи при використанні мінінвазивних хірургічних методик впровадження розробленого комплексного підходу та інструментарію дозволили зменшити кількість післяопераційних ускладнень щодо групи порівняння: флегмони грудної стінки в 4,9 разу, хронізації процесу в 2,4 разу та уникнути випадків неадекватного розташування дренажу в плевральній порожнині.
7. Застосування у пацієнтів з ХЕП у комплексі передопераційної підготовки до розширених внутрішньоторакальних операцій розробленого пристрою і методики дренування багатокамерних емпієм, а також часткової торакоскопічної декортикації легені у 56,6 % хворих основної групи, спрямовані на профілактику гнійно-запальних і кардіореспіраторних розладів були ефективними у всіх спостереженнях.
8. Застосування декортикації і плевректомій з резекцією різних об’ємів легеневої тканини з використанням «дозованої коагуляції» зрощень і дотриманням етапності виконання оперативних втручань дозволили поліпшити безпосередні результати хірургічного лікування у хворих основної групи з ХЕП за рахунок зниження післяопераційних пневмоній удвічі, неспроможності кукси бронха в 1,9 разу і рецидиву емпієми плеври в 2,3 разу щодо групи порівняння.
9. Проведення комплексної передопераційної підготовки у хворих на ГЕП дозволили знизити в 2,1 разу кількість летальних випадків після оперативних втручань щодо пацієнтів групи порівняння (з 9,9 % до 4,7%). У пацієнтів з ХЕП летальність у групі порівняння становила 15%, а в основній групі – 10%.
Публікації автора:
Гнойные заболевания лёгких и плевры / под ред. профессоров В.В. Бойко, А.К. Флорикяна / проф. Бойко В.В., проф. Флорикян А.К., Авдосьев Ю.В., Григорян Г.О., проф. Зайцева С.И., проф. Клименко Н.А., Кравченко Р.В., проф. Криворучко И.А., Макаров В.В., Мухаммед Зухер Фаджер, Невзоров В.П., Панченко Е.В., Рябова О.А., Рябов О.В./ - Харьков. – Прапор. – 2007. – 576 с. (Здобувачем особисто написано 7 та 12 глави монографії, заключення).
Макаров В.В. Особенности дренирования плевральной полости у больных с острой неспецифической эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Медицина сьогодні і завтра. – 2008. - № 1. – С. 103 – 106.
Макаров В.В.Особенности субплевральной антибактериальной терапии у пациентов с острой эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. – 2008. - № 2. – С. 46 – 48.
Макаров В.В. Лечебная тактика у больных с многокамерной эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. - № 2. – С.51 – 54.
Макаров В.В. Особенности изменений биохимических показателей крови у больных с неспецифической эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Международный медицинский журнал. – 2008. - № 2. – С. 90 – 92.
Макаров В.В. Критерии выбора эмпирической антибактериальной терапии у больных с неспецифической эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2008. - № 2. – С. 117 – 119.
Макаров В.В. Особенности применения локального протеолиза при экспериментальном моделировании неспецифической эмпиемы плевры / В.В. Макаров // Світ медицини та біології. – 2008. - № 2. – С. 73 – 75.
Макаров В.В. Современные аспекты санации плевральной полости у больных с острой эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Буковинський медичний вісник. – 2008. - № 3. – С. 39 – 41.
Макаров В.В. Опыт применения торакоскопических хирургических технологий у больных с острой эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Международный медицинский журнал. – 2008. - № 3. – С. 64 – 66.
Макаров В.В. Особенности применения внутриплевральной протеолитической терапии в комплексе лечебных мероприятий при неспецифической эмпиеме плевры / В.В. Макаров // Запорожский медицинский журнал. – 2008. - № 3. – С. 77 – 79.
Макаров В.В. Хирургическое лечение больных с хронической эмпиемой плевры / В.В. Макаров // Таврійський медико – біологічний вісник. – 2008. - № 4. – С. 217 – 220.
Макаров В.В. Клинические аспекты применения биполярной коагуляции с режимом автоматического прерывания при декортикации легкого / В.В. Макаров // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Медицина. – 2008. – Випуск 15, № 797. – С. 105 – 110.
Морфологическая характеристика легочной ткани и плевральных сращений при выполнении декортикации легкого с применением биполярной коагуляции в эксперименте / В.В. Бойко, В.В. Макаров, А.В. Малоштан, В.Ф. Омельченко // Патологія. – 2008. - № 1. – С. 72 – 75. (Здобувачем сформульована ідея дослідження, проведено експеримент, проаналізований матеріал, написана робота).
Макаров В.В. Особенности изменений легочной ткани и плевры при моделировании острой эмпиемы плевры с учетом метода местного лечения / В.В. Макаров, В.Ф. Омельченко // Вісник морфології. – 2008. - № 1. – С. 214 – 218
Экспериментальное обоснование применения биполярной коагуляции с использованием автоматического её прерывания при выполнении декортикации легкого / В.В. Бойко, В.В. Макаров, А.В. Малоштан, В.Ф. Омельченко // Запорожский медицинский журнал. – 2008. - № 2. – С. 42 – 46. (Здобувачем розроблений метод, проведено експеримент, проведена його обробка та сформульовані висновки дослідження).
Бойко В.В. Ранние осложнения декортикации легкого у больных с неспецифической эмпиемой плевры / В.В. Бойко, В.В. Макаров, Л.Г. Тарасенко // Український медичний альманах. – 2008. - № 2. – С. 30 – 33.
Макаров В.В. Особенности морфологических изменений плевральных сращений в зависимости от сроков возникновения / В.В. Макаров, В.Ф. Омельченко // Медицина сьогодні і завтра. – 2008. - № 2. – С. 92 – 96.
Опыт применения ультразвукового исследования в диагностике острой эмпиемы плевры / В.В. Бойко, В.В. Макаров, Е.С. Яценко, Ю. А. Бачерикова // Харківська хірургічна школа. – 2008. – № 3. – С.81 – 84. (Здобувач сформулював ідею дослідження, провів збір та статистичну обробку матеріалу, підготував матеріал до друку).
Бойко В.В. Особенности нарушения сердечно – сосудистой системы у больных с острой эмпиемой плевры / В.В. Бойко, В.В. Макаров, О.В. Борисенко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. - № 3. – С.24 – 26.
Пат. № 20158 Україна, МПК А61В 1/012. Голка для пункції / Бойко В.В., Макаров В.В., Тарасенко Л.Г.; заявник і патентовласник Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України. – Заявл. u 2006 07594, 07. 07. 2006; Опубл. 15. 01. 2007; Бюл. № 1.
Пат. № 37516 Україна, МПК А61В 17/34. Пристрій для дренування плевральної порожнини / Макаров В.В., Цодіков В.В.; заявник і патентовласник Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України. – Заявл. u 2008 09334, 17. 07. 2008; Опубл. 25. 11. 2008; Бюл. № 22.
Пат. № 37517 Україна, МПК А61В 17/00. Спосіб проведення біполярної коагуляції плевральних зрощень / Бойко В.В., Макаров В.В., Цодіков В.В.; заявник і патентовласник Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України. – Заявл. u 2008 09337, 17. 07. 2008; Опубл. 25. 11. 2008; Бюл. № 22.
Пат. № 37518 Україна, МПК А61В 17/ 00, А61К 31/ 00. Спосіб лікування хворих на гостру емпієму плеври / Макаров В.В.; заявник і патентовласник Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України. – Заявл. u 2008 09338, 17. 07. 2008; Опубл. 25. 11. 2008; Бюл. № 22.
Бойко В.В. Особенности лечения острой неспецифической эмпиемы пункционным методом / В.В. Бойко, В.В. Макаров // Медицина неотложных состояний. – 2008. - № 3. – С. 69 – 70.
Роль микробиологического исследования в диагностике острой эмпиемы плевры / В.В. Бойко, П.Е. Нечитайло, И.А. Криворучко, В.В Макаров, А.Г. Краснояружский // «Успенские чтения». Материалы научно-практической конференции врачей России. – Тверь 2003. – Выпуск 3. – С. 39 – 40. (Здобувач сформулював ідею дослідження, провів збір та статистичну обробку матеріалу, підготував матеріал до друку).
Макаров В.В. Диагностика и лечение посттравматической эмпиемы плевры / В.В. Макаров, В.Г. Грома, Д.А. Евтушенко // Діагностика і тактика лікування при торако – абдомінальній травмі. Матеріали міжнародної науково – практичної конференції молодих вчених (23 квітня 2004р.). – Донецьк. – 2004. – С. 12 -14.
Макаров В.В. Показатели внешнего дыхания у больных с неспецифической эмпиемой плевры после оперативного лечения / В.В. Макаров, Ю.А. Бачерикова // Матеріали II науково – практичної конференції молодих вчених. Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України, (Харків, 1 липня 2004 р.). – 2004. – С. 19 – 21.
Makarov V.V. Substantiation of lung decortications in patients with nonspecific pleura empyema / V.V. Makarov // 1 International Scientific Interdisciplinary Congress for medical student and young doctors (May 21 – 23, 2008, Kharkiv) – 2008. – Kharkiv. – p. 78 – 80.
