У висновках роботи містяться найбільш важливі теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження щодо тактики проведення судово-почеркознавчої експертизи: 1. Визначено, що розвиток судово-почеркознавчої експертизи як практичної діяльності, пов'язаний із вирішенням процесуальних, теоретичних, методичних, організаційно-управлінських і тактичних задач. 2. Обґрунтовується, що призначення судової експертизи є слідчою дією, проведення якої складається з трьох етапів: а) підготовка і призначення судової експертизи; б) провадження експертного дослідження; в) дослідження, оцінка й перевірка висновку експерта. 3. Наведено етап підготовки матеріалів до проведення почеркознавчої експертизи, що складається із 11 стадій і становить систему процесуальних, організаційних, технічних дій і тактичних прийомів зі збирання необхідних для проведення експертного дослідження об'єктів. Важливим тактичним положенням підготовки матеріалів є постійна взаємодія слідчого зі спеціалістом-почеркознавцем. 4. Сформульовано авторське поняття протидії проведенню судової експертизи, під якої слід розуміти здійснювану до виявлення злочину й після початку його розслідування навмисну діяльність або бездіяльність зацікавлених осіб зі створення перешкод у збиранні об'єктів, що направляються на експертизу, та їх експертного дослідження з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальній справі. Встановлено, що прийомами протидії особи, яка перевіряється: а) при призначенні судово-почеркознавчої експертизи, є: 1) приховання вільних зразків почерку та підписів; 2) ухилення від явки до органу розслідування з метою відмовлення від надання експериментальних зразків почеркового матеріалу; 3) повна або часткова підробка документів; б) під час відібрання від особи експериментальних зразків почерку та підписів: 1) відмова від надання зразків почерку та підписів; 2) навмисне спотворення почерку, підпису; 3) повідомлення неправдивої інформації про незнання транскрипції підпису конкретної людини. 5. Обґрунтовується, що вибір тактичних прийомів одержання зразків почерку та підписів на етапі підготовки судово-почеркознавчої експертизи ґрунтується на результатах прогнозування слідчої ситуації та поведінки особи, яка перевіряється. Прогноз здійснюється двома способами: безпосереднім – сприйняттям особистісних характеристик особи, яка перевіряється під час проведення попередніх слідчих дій; опосередкованим – шляхом збирання й аналізу інформації, що характеризує особу. 6. Встановлено, що зразки для експертного дослідження є самостійною категорією об'єктів кримінального судочинства, що класифіковані за 11 підставами. 7. Обґрунтовується, що відібрання експериментальних зразків почерку та підписів є змішаною слідчою дією, що включає підготовчий (планування до виклику особи, яка перевіряється, підготовчі заходи на місці відібрання у присутності особи), робочий (ввідна стадія, відібрання зразків, попереднє дослідження зразків, додаткове відібрання зразків) та завершальний (фіксація результатів відібрання зразків) етапи. 8. Встановлено, що у процедурі відібрання зразків виділяють технологічний (сукупність операцій і правил, технічних засобів) і тактичний (підготовка, організація, планування, подолання протидії особи) рівні та відповідні їм прийоми. 9. Розроблено системи тактичних прийомів подолання протидії особи, яка перевіряється, відібранню експериментальних зразків почерку та підписів, що включають прийоми: а) психологічного впливу та логічного переконання; б) прискорення темпу та тривалості написання; в) надання особі досліджуваного підпису для короткочасного візуального огляду, заснованого на результатах проведеного автором експерименту. 10. Визначено, що процес вирішення ідентифікаційної й діагностичної задачі при дослідженні почерку та підписів підкоряється загальним методичним положенням судово-експертного дослідження і включає загальновизначені етапи: підготовку (огляд об'єктів), їх роздільне дослідження, аналіз й оцінку результатів дослідження і формування висновків. Експертна методика визначає загальну методику дослідження почерку та підписів, окремі методики і методики конкретного експертного дослідження. Усі вони мають однотипну структуру, однак кожна має свої характерні особливості залежно від конструкції почеркового об'єкту, умов і обставин його виконання, а також задач, поставлених перед експертом. Дисертантом розкрита змістовна сторона процесу судово-почеркознавчого дослідження на прикладі загальної методики дослідження підписів, наведені загальні принципи та правила складання висновку експерта-почеркознавця. В оцінці висновку експерта-почеркознавця розрізняють: а) цілі; б) стадії (рівні); в) принципи; г) способи; д) зміст; е) суб'єктів оцінки. Формальна (логіко-процесуальна) оцінка висновку експерта-почеркознавця здійснюється слідчим, змістова (спеціальна) оцінка вимагає спеціальних знань і здійснюється за допомогою фахівця у формі консультації. 11. Сформульовано такі пропозиції щодо внесення змін та доповнень до КПК України. Ст. 199 КПК слід іменувати «Відібрання зразків для експертного дослідження». До відбору зразків доцільно залучати понятих, а відібрання проводити методами, що безпечні для життя і здоров'я людини та такими, що не принижують її честь і гідність. Необхідно передбачити можливість відбору зразків експертом від наданих йому об'єктів. |