У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі – підвищення ефективності лікування хворих на хронічну екзему шляхом розробки диференційованої методики з використанням квантово-енергетичної та гетеротренінгової терапії на підставі визначення патогенетичних механізмів розвитку захворювання, встановлення ролі порушень регулюючих структур головного мозку та біогенних амінів. 1. Клініко-епідеміологічне дослідження підтверджує дані про те, що на сучасному етапі має місце широке розповсюдження хронічної екземи з тенденцією до більш тяжкого її перебігу, особливо у осіб, що зазнали впливу малих доз радіації, з подальшим погіршенням їх якості життя, що має суттєве медико-соціальне значення. 2. При обстеженні 120 чоловіків, віком від 46 до 60 років, хворих на хронічну істинну екзему, серед яких 80 – що зазнали впливу факторів аварії на ЧАЕС (1-ша група), 40 – які не зазнали такого впливу (2-га група) методом психологічного тестування виявлені ознаки депресивних станів різного ступеню („легкого” – у 10,0%, „помірного” – у 45,8%, „тяжкого” – у 44,2%), які достовірно (р<0,05) були більш виразними у осіб, що зазнали впливу малих доз радіації. У більшості хворих за даними ЕЕГ мали місце загальномозкові зміни, що свідчать про дисфункції неспецифічних регулюючих систем головного мозку (у 67,5% пацієнтів 1-ї групи, та у 55,0% - 2-ї); за даними РЕГ – патологічні зміни, які свідчили про наявність церебральної судинної дистонії (у 97,5% хворих 1-ї групи та у 75,0% - 2-ї) – р<0,05. 3. При біохімічному дослідженні вмісту біогенних амінів в крові хворих відмічені достовірні (р<0,05) збільшення їх рівнів у порівнянні з фізіологічними значеннями: відповідно, серотоніну в 1-й групі в 2,33±0,73, у 2-й – в 1,90±0,72 рази, гістаміну, відповідно – в 2,78±0,48 та в 2,30±0,73 рази (р<0,05-0,01). Помірна активація серотонін- та гістамінергічних систем у хворих на хронічну екзему може вказувати на їх антистресове значення (в початкових стадіях розвитку адаптивної реакції на стрес) і ініціюючий вплив на розвиток судинної, патоморфологічної та алергічної реакцій (в стадії виснаження адаптивних механізмів). 4. Репрезентативний порівняльний математичний аналіз ступеней виразності депресивних станів, змін показників ЕЕГ-, РЕГ-досліджень, вмісту серотоніну та гістаміну в крові за уніфікованою 3-бальною оцінкою в умовних балах – у.б. (від 0 – фізіологічні значення, до 3 – максимальні порушення) виявив їх корелятивну залежність (r=0,47-0,71) від прояву сверблячки шкіри в обох групах обстежених пацієнтів (від 2,15 до 2,78 – в 1-й групі, та від 1,85 до 2,30 у.б. – в 2-й). Це може свідчити про формування у хворих на хронічну екзему „синдрому хронічного прурітогенного стресу”, ознаки якого були достовірно (р<0,05-0,01) більш виразними у осіб, що зазнали впливу факторів аварії на ЧАЕС. 5. Комплексний метод квантово-енергетичної та гетеротренінгової терапії (КГТ) в більшій мірі, ніж в порівняльних групах хворих (р<0,05-0,01) забезпечує зменшення ступеней змін проявів сверблячки шкіри (в 1-й групі – в 2,3, в 2-й – в 2,5 разу), депресивних станів (відповідно – в 2,0 та 2,1 разу), вмісту серотоніну (відповідно – в 1,7 та 1,8 разу) та гістаміну в крові (відповідно – в 1,7 та 2,0 разу). У віддалених періодах спостереження відсутність або менший ступінь проявів рецидивів хронічної екземи спостерігались у 90% хворих, лікованих цим методом, що достовірно (р<0,05) відрізняється від результатів лікування порівняльними методами стандартної (50%), квантово-енергетичної (70%) чи гетеротренінгової (75%) терапії. |