У дисертаційній роботі одержані нові науково обґрунтовані теоретичні та практичні результати, що в сукупності вирішують задачу системно-ситуаційного управління витратами локомотивного господарства в умовах поступового переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, яка має суттєве значення для росту економіки транспорту. Важливими результатами дослідження є: 1. Аналіз роботи залізничного транспорту України показує, що локомотивне господарство являє собою провідну ланку, на яку припадає більше третини загальних витрат галузі, що зумовлює нагальну потребу їх скорочення, зокрема, за рахунок використання системно-ситуаційного управління. 2. Сутність та зміст концепції системно-ситуаційного управління полягає в інтеграції методів розрахунку витрат структурних підрозділів локомотивного господарства в систему управління витратами вищого рівня (залізниць, Укрзалізниці) і базується на принципах сталого динамізму функціональних процесів, комплексного характеру формування рішень, орієнтованості на стратегічні цілі розвитку підприємств, варіативності підходів до постановки та розробки окремих задач економії ресурсів тощо. 3. Особливості використання системно-ситуаційного управління витратами створюють передумови виявлення взаємозв’язків і взаємозалежностей підсистем різного рівня складності: управління витратами підприємств залізничного транспорту, їх підрозділів і залізничного транспорту в цілому. 4. Запропоновано здійснювати планування витрат локомотивного господарства із застосуванням сучасного економічного інструментарію – бюджетування, внаслідок чого з’являється можливість підвищення прозорості планів, визначення достовірного рівня витрат і контролю над дотриманням режиму економії усіх видів ресурсів у центрах відповідальності структурних підрозділів господарства. 5. Обґрунтування, розширення та уточнення функцій управління витратами дозволили розробити методичний підхід до аналізу витрат локомотивного господарства, що полягає у необхідності упорядкування за центрами відповідальності, видами діяльності, перевезень, тяги та сполучень. Виявлення відхилень за елементами та статтями витрат за відповідними групами дозволяє визначити резерви їх скорочення і, як наслідок, приймати раціональні та ефективні управлінські рішення щодо напрямків їх оптимізації. 6. Запропоновано використовувати збалансовану систему показників оцінки кінцевих результатів роботи локомотивного господарства, що визначає перспективи, цілі, показники, причинно-наслідкові зв’язки між ними, розширює використання можливостей персоналу та інформаційних технологій, сприяє досягненню оптимальних результатів. Зазначена система на практиці об’єднує основні стратегічні цілі господарства з набором індивідуально розроблених та пов’язаних між собою показників. 7. Встановлено, що концентрація та спеціалізація ремонтних підприємств є одним із напрямків зниження експлуатаційних витрат і собівартості послуг, який супроводжується підвищенням продуктивності й зменшенням трудомісткості робіт. З метою оптимізації витрат ремонтних підприємств запропоновано ланцюгову математичну модель (на основі прямого рахунку витрат з використанням нормативного методу планування), результатом застосування якої є ефективне управління, своєчасний контроль та оптимізація витрат локомотивного господарства. 8. Обґрунтовано залежність витрат від показників обсягу роботи локомотивного господарства, на прикладі Придніпровської залізниці. Визначені коефіцієнти залежних витрат, які надають можливість оперативно контролювати і планувати їх рівень у відповідності зі зміною ситуації. 9. Розроблено напрямки реалізації стратегії управління витратами локомотивного господарства, що передбачають проведення реструктуризації та модернізації господарства, удосконалення форм організації ремонтного виробництва, ефективне управління тяговим рухомим складом, застосування енергозберігаючих технологій, мотивації праці, зменшення трудомісткості всіх видів робіт, впровадження в дію яких сприятиме ефективному функціонуванню та оптимізації витрат локомотивного господарства і залізничного транспорту в цілому. |